Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №521/8431/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/8431/25

Провадження №2/521/559/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року місто Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючий суддя – Плавич І.В.,

секретар судового засідання – Положенцева Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму надміру виплаченої пенсії у розмірі 35183,63 грн. та суму сплаченого судового збору.

Вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області з 15.08.2024 року та отримує пенсію за віком відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058.

Відповідач звернувся до Головного управління із заявою від 06.09.2024 №4663 про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління №155250030710 від 13.09.2024 року відповідно до Закону №1058, відмовлено в призначенні пенсії, в зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 року по справі №420/31986/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення від 13.09.2024 року №155250030710 про відмову у призначенні пенсії за віком, зобов`язано Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 29.09.1982 року, а саме: з 01.09.1979 року по 15.07.1982 року; з 04.12.1990 року по 15.06.1991 року; з 01.07.1994 року по 08.09.2001 року; з 01.10.2001 року по 30.08.2010 року.

Рішенням №155250030710 від 12.02.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві відповідачу призначена пенсія за віком.

Після перевірки електронної пенсійної справи №155250030710 відповідача, встановлено, що при врахуванні згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 року по справі №420/31986/24, страхового стажу у період роботи з 01.10.2001 по 30.08.2010 року, не зараховано заробітну плату відповідно ч. 1 ст. 40 Закону №1058 для обчислення пенсії (враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000).

Враховуючи зазначене, пенсійну справу відповідача приведено у відповідність законодавства, в зв`язку з чим зменшився розмір пенсії за віком.

Таким чином, після проведення перерахунку пенсії відповідача, виникла переплата у розмірі 35183,63 грн. за період з 15.08.2024 по 31.03.2025, яку прийнято Головним управлінням на облік в квітні 2025 року.

Головним управлінням надіслано лист №1500-0404-8/71530 від 03.04.2025, яким повідомлено відповідача про виникнення переплати пенсії та способи її погашення. Однак, кошти на рахунок Пенсійного фонду України не повернуто.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 04.07.2025 року відкрито провадження у справі за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії.

Від представника відповідача – адвоката Хартова М.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якій він просить в задоволені позовної заяви відмовити.

При цьому зазначає, що жодних зловживань з боку відповідача щодо подання недостовірних даних або подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому достовірно відомо, позивачем в повідомленні про повернення надмірно сплачених коштів не зазначено.

Нарахування пенсії ОСОБА_1 було здійснено Головним управлінням пенсійного фонду на підставі відомостей з трудової книжки НОМЕР_1 від 29.09.1982 року, достовірність якої підтверджена судовим рішенням і не спростована позивачем.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 28.01.2026 року зупинено провадження у справі № 521/8431/25 за позовом Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області про стягнення суми надміру виплаченої пенсії у розмірі 35183,63 грн. та суму сплаченого судового збору, з ОСОБА_1 , яка перебуває на розгляді Одеського окружного адміністративного суду, за позовом ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області, про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 , про повернення переплаченої пенсії в сумі 35183,63 грн. за період з 15.08.2024 року по 31.03.2025 року.

Ухвалою Хаджибейського районного суд м. Одеси від 27.05.2026 року поновлено провадження у цивільній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії та продовжено розгляд справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про слухання справи сповіщена належним чином та своєчасно. Надала заяву про слухання справи у її відсутності.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про слухання справи сповіщені належним чином та своєчасно. Від представника надійшла заява про слухання справи у відсутності сторони відповідача, в задоволені позовної заяви просили відмовити.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області з 15.08.2024 року та отримує пенсію за віком відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058.

Відповідач звернувся до Головного управління із заявою від 06.09.2024 №4663 про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління №155250030710 від 13.09.2024 року відповідно до Закону №1058, відмовлено в призначенні пенсії, в зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 року по справі №420/31986/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення від 13.09.2024 року №155250030710 про відмову у призначенні пенсії за віком, зобов`язано Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 29.09.1982 року, а саме: з 01.09.1979 року по 15.07.1982 року; з 04.12.1990 року по 15.06.1991 року; з 01.07.1994 року по 08.09.2001 року; з 01.10.2001 року по 30.08.2010 року.

Відповідно до відповіді, яка надійшла на електронну адресу ОСОБА_1 , повідомлено, що відповідно до рішення Головного управління електрону пенсійну справу ОСОБА_1 доопрацьовано та заробітну плату з 01.01.2004 по 30.08.2010 враховано нульовим значенням, так як відповідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Після уточнення розмір пенсії з 15.08.2024 року становить 8801,41 грн.

Головним управлінням надіслано лист на ім`я ОСОБА_1 , в якому повідомляється про те, що у зв`язку з невірним обчисленням розміру пенсії за віком у нього виникла переплата пенсії в сумі 35183,63 грн. за період з 15.08.2025 року по 31.03.2025 року.

Нарахування пенсії здійснювалось пенсійним фондом на підставі страхового стажу відповідно до даних трудової книжки НОМЕР_1 від 29.09.1982 року. Періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 29.09.1982 року, а саме з 01.10.2001-30.08.2010 і на підставі якого було здійснено нарахування пенсії, зараховані пенсійним фондом на підставі рішення суду яке набрало законної сили.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 28.01.2026 року зупинено провадження у справі № 521/8431/25 за позовом Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області, про стягнення суми надмірно виплаченої пенсії у розмірі 35 183 грн 63 коп, та суму сплаченого судового збору, з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , до вирішення іншої справи, а саме справи № 420/15398/25, яка перебуває на розгляді Одеського окружного адміністративного суду, за позовом ОСОБА_2 , який дії в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, до ОСОБА_1 , про повернення переплаченої пенсії в сумі 35183,63 грн. за період з 15.08.2024 року по 31.03.2025 року.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 27.05.2026 року провадження у цивільній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсійних виплат – поновлено та продовжено розгляд цивільної справи.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, вимоги та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно із ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відносини, що виникають у процесі призначення, перерахунку і виплати пенсій, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якими визначений порядок та підстави повернення суми пенсій, виплачених пенсіонеру.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно із ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління ПФУ від 21.03.2003 року (у редакції постанови правління ПФУ від 25.11.2014 року).

Згідно із п. 3 цього Порядку, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів ПФУ чи в судовому порядку відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішення про стягнення приймає територіальний орган ПФУ, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно до ч. 2 даної статті положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. З приписів ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України, глави 13 Цивільного кодексу України (зокрема ст. 179, 181, 190, 192 Цивільного кодексу України) випливає, що норми ст. Цивільного кодексу України повною мірою стосуються і випадків безпідставного набуття або збереження грошей.

Відповідно до ст. 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача, що мається в даному випадку, і вищевказаний борг утворився внаслідок недобросовісності дій відповідача.

До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст. 1215 ЦК України, майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів. Відповідна правова позиція викладена Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 року по справі № 711/1509/17.

Тобто, обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому випадку суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України від 25.10.2016 року у справі №686/26486/14-а зазначено, що зловживанням з боку пенсіонера в розумінні ч. 1ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII, є зокрема подання документів з явно неправильними відомостями.

Відтак, зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані за умови зловживань з боку пенсіонера, зокрема, в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, або подання страхувальником недостовірних даних.

У даній справі, під час її розгляду судом встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо надмірно сплачених позивачем коштів у вигляді пенсії за віком.

При цьому, на переконання позивача, зайво сплачені суми пенсії у даному разі відповідачем мають бути повернуті.

За змістом ч.3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

У ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно із ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов`язок довести недобросовісність набувача покладається на сторону, яка вимагає повернення коштів. Тобто тягар доказування недобросовісності набуття відповідачем надміру отриманих пенсійних коштів покладено саме на позивача.

Доказами недобросовісності пенсіонера можуть слугувати наприклад, документи, що підтверджують такі порушення, офіційні висновки уповноважених органів тощо.

Тобто, доказів недобросовісності з боку відповідача (зловживання або подання недостовірних даних), в результаті чого відповідачем набуто спірні кошти, суду позивачем не надано.

Пунктом 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 встановлено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічна правова позиція також міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії».

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи досліджені під час розгляду справи обставини, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, встановивши характер спірних правовідносин, які виникли між сторонами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління пенсійного фонду в Одеській області не потребують задоволення, з огляду на їх недоведеність, а тому, у задоволенні таких позовних вимог належить відмовити.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи слід віднести на рахунок відповідача.

Керуючись ст.7, 9, 12, 19, 76, 81, 89, 141, 274, 353, 354 ЦПК України, ст. 1212, 1215 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволені позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385, 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Суддя: І.В. Плавич