Постанова від 05 листопада 2026 р. у справі №577/5179/26 — Сумський апеляційний суд

Суд: Сумський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №577/5179/26

Суддя: Шинкаренко А. І.

Справа №577/5179/26Головуючий у суді 1-ї інстанції - Кравченко В. О.

Номер провадження 33/816/1654/26Суддя-доповідач Шинкаренко А. І.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Шинкаренко А. І. , з участю секретаря судового засідання Баришевої А.І., захисника - адвоката Розуменка О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Розуменка О.Ю. на постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 08 жовтня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Залісся, Народицького району, Житомирської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и л а:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Постановою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 08 жовтня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Судом першої інстанції установлено, що 20 серпня 2026 року о 07 год 20 хв у м. Конотопі по вул. Клубній громадянин ОСОБА_1 керував автомобілем «ЗАЗ 1102», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвокат Розуменко О.Ю. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 08 жовтня 2026 року, а провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник Розуменко О.Ю. зазначає, що до матеріалів справи не долучено належним чином оформленого акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Наявний акт не містить обов`язкових реквізитів документа, а саме — підпису особи, яка його склала. Крім того, копію вказаного документа ОСОБА_1 не було вручено.

Також, апелянт наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним доказом на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи викладене, захисник Розуменко О.Ю. вважає, що судом першої інстанції винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності без належного доведення перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння.

Позиція учасників апеляційного розгляду.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвокат Розуменко О.Ю. у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Мотиви суду.

Заслухавши захисника Розуменка О.Ю., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 245, 251, 252, 289 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно й об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, надати їм належну правову оцінку та залежно від установленого ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність відповідної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції належним чином з`ясував обставини справи, дослідив наявні докази та надав їм відповідну правову оцінку, у зв`язку з чим дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з п. 2.9 а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року зазначено, що будь-яка особа, яка володіє або керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є діяльністю, яка потенційно може завдати серйозної шкоди. Особи, які реалізували своє право володіти автомобілями та керувати ними, погодилися нести певну відповідальність і виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Отже, особа, яка реалізує право на керування транспортним засобом, зобов`язана виконувати встановлені законом вимоги, у тому числі передбачені Правилами дорожнього руху України.

Керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за умови належного підтвердження факту керування ним та встановлення стану сп`яніння у передбаченому законом порядку. При цьому дане правопорушення вважається закінченим з моменту початку руху транспортного засобу під керуванням особи, яка перебуває у стані сп`яніння.

Висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, яким надано належну правову оцінку, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 750207 від 20 серпня 2026 року, складеним та підписаним уповноваженою посадовою особою — інспектором Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області старшим лейтенантом Кулик Р.О., зміст якого відповідає вимогам статті 256 КУпАП;

- результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння, роздрукованим на паперовому носії з технічного засобу «Алкофор 507» від 20 серпня 2026 року, згідно з яким уміст алкоголю у видихуваному повітрі водія ОСОБА_1 становить 1,13 проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 20 серпня 2026 року, у якому зафіксовано згода водія ОСОБА_1 з результатом огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Алкофор 507»;

- письмовим зобов`язанням ОСОБА_1 від 20 серпня 2026 року не керувати транспортним засобом протягом 24 годин. Про наслідки невиконання даного зобов`язання та відповідальність попереджений працівниками поліції;

- довідкою інспектора ВРПП Мельник О. від 20 серпня 2026 року, згідно з якою ОСОБА_1 є власником посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 , виданого 17 квітня 2000 року;

- відеозаписами з нагрудних бодікамер поліцейських, якими зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, висловлення ним згоди водія з результатами цього огляду.

Зазначені відеозаписи, які були враховані судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови, переглянуто та досліджено апеляційним судом.

Зі змісту досліджених відеозаписів установлено, що 20 серпня 2026 року о 07 год 20 хв на вул. Клубній у м. Конотопі працівниками поліції було зупинено автомобіль «ЗАЗ 1102», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .

Під час перевірки документів поліцейські повідомили ОСОБА_1 про виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння, а саме: різкого запаху алкоголю з порожнини рота та порушення мови.

На виконання вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу. На таку пропозицію останній спочатку відмовився та висунув вимогу викликати командира. Після роз`яснення водієві наслідків відмови від проходження огляду на стан сп`яніння та можливості пройти огляд за допомогою газоаналізатора «Алкофор 507» на місці зупинки або проїхати до найближчого закладу охорони здоров`я, ОСОБА_1 надав згоду.

За результатами тестування, після продуття спеціального технічного засобу, прилад зафіксував вміст алкоголю у видихуваному повітрі ОСОБА_1 на рівні 1,13 ‰.

З отриманим результатом огляду ОСОБА_1 погодився та вимоги пройти повторний огляд у закладі охорони здоров`я не висловлював.

У присутності ОСОБА_1 та його командира працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, примірник якого вручено останньому під підпис.

Наведені докази не викликають обґрунтованих сумнівів у їх належності та допустимості, оскільки отримані й оформлені у встановленому законом порядку.

Суд першої інстанції, повно, всебічно й об`єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов обґрунтованого висновку про достатність доказів для встановлення вини ОСОБА_1 та правильно визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначені докази є взаємоузгодженими, доповнюють один одного та в сукупності підтверджують установлені судом першої інстанції обставини. Водночас апеляційна скарга не містить об`єктивних даних, які б спростовували ці докази або свідчили про їх недопустимість чи недостовірність.

Таким чином, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції, однак не спростовують правильності його висновків, зроблених відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.

Доводи захисника Розуменка О.Ю. про відсутність у матеріалах справи належним чином оформленого акта огляду на стан сп`яніння через нібито відсутність підпису особи, яка його склала, суд апеляційної інстанції відхиляє як безпідставні.

Окремі технічні недоліки у заповненні супровідної документації (бланків), які не впливають на зміст процедури, достовірність результатів тестування та волевиявлення особи, не спростовують факту вчинення правопорушення і не зумовлюють визнання акта огляду недопустимим доказом.

Факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, порядок його проведення, фіксація цифрового показника приладу (1,13 ‰) та згода водія з цим результатом повністю підтверджуються не лише самим бланком акта, а й беззаперечними відеодоказами з нагрудних відеокамер поліцейських.

Згідно з вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак сп`яніння, акт огляду слугує способом процесуального фіксування результатів огляду водія на стан сп`яніння. Судовим розглядом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 був повністю обізнаний із результатом проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, погодився з ним і підтвердив це своїм підписом у процесуальних документах, не висуваючи вимог щодо проведення огляду в закладі охорони здоров`я.

Невручення паперової копії акта огляду за умови, що особа знала про результат, не заперечувала його на місці зупинки й отримала примірник протоколу про адміністративне правопорушення, не є безумовною підставою для визнання процедури огляду недійсною або скасування постанови суду першої інстанції.

Висновки апеляційного суду.

Суд першої інстанції під час розгляду справи дотримався вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП та належним чином дослідив обставини, що мають значення для її вирішення.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не спростовують правильних по суті висновків суду.

За таких обставин суддя апеляційного суду дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази та обґрунтовано визнав доведеним наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Призначене адміністративне стягнення відповідає вимогам КУпАП та меті адміністративної відповідальності, визначеній ст. 23 КУпАП.

Істотних порушень закону, які могли б бути підставою для скасування постанови, під час апеляційного розгляду не встановлено.

Таким чином, відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 08 жовтня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Розуменка О.Ю. на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуШинкаренко А. І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua