Постанова від 05 листопада 2026 р. у справі №583/3580/26 — Сумський апеляційний суд

Суд: Сумський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №583/3580/26

Суддя: Бондар В. Б.

Справа №583/3580/26Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сидоренко Р. В.

Номер провадження 33/816/1496/26Суддя-доповідач Бондар В. Б.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Бондар В. Б. ,з участю захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Матішинця В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Котляревського С.О. на постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 серпня 2026 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Згідно з постановою суду першої інстанції, 04.07.2026 року о 10.00 год. на вул. Київській, 96, в м. Охтирка, Сумської обл., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 211540, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився за допомогою газоаналізатора алкотестера «Драгер 6820», що підтверджується висновком газоаналізатора алкотестера «Драгер 6820» № 679 проба становить 2,08 % проміле, порушив п. 2.9-а Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Котляревський С.О., подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 серпня 2026 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник вказував, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , за результатами перевірки відносно останнього була винесена постанова за порушення ч.1 ст.126 КУпАП, яка в подальшому була оскаржена до суду та скасована рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області у зв`язку з порушенням в даному випадку ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» з боку працівників поліції. Таким чином, захисник вважав, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 є безпідставною та надуманою і тягне за собою недопустимість доказів.

Зазначав, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, оскільки у зв`язку з погіршенням здоров`я матері ОСОБА_2 повинен був відвезти останню до лікарні, про що ОСОБА_1 неодноразово пояснював працівникам поліції.

09 вересня 2026 року на адресу Сумського апеляційного суду від захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Моісеєнка В.В. надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він просив скасувати постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 серпня 2026 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Викликати та допитати в якості свідка поліцейського інспектора Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 , який підтвердить, що ОСОБА_1 не був згоден з результатами тесту, у зв`язку з чим було складено направлення до медичного закладу, але ОСОБА_1 до медичного закладу доставлено не було.

Захисник вказував, що суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом не перебував та повідомляв поліцейських, що йому потрібно відвезти матір до медичного закладу.

Зазначав, що поліцейський надав ОСОБА_1 для огляду мундштук для Драгера, який герметично упакований не був, після чого ОСОБА_1 пройшов огляд на Драгері, результат 2,8 проміле, тобто огляд не відповідає вимогам закону.

Стверджував, що поліцейський, діючи упереджено навіть не запитав у ОСОБА_1 чи згоден останній з результатом, після чого склав протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.

Вказував, що тест був проведений 04 липня 2026 року о 07:28 годині і температура повітря склала + 23 градуса по Цельсію, а фактично температура повітря складала + 18 градусів по Цельсію.

Звертав увагу на те, що поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 вимог, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП – права та обов`язки.

Зазначав, що ОСОБА_1 підписи на корінці Драгера та акті огляду не ставив.

Стверджував, що перед проходженням огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу жодним чином поліцейський не повідомив ОСОБА_1 ні підстави для його проходження, ні порядок проведення, не роз`яснив будь-яких прав, навіть і те, що в даному випадку має право на правову допомогу.

На думку захисника, зазначені в документах наявні у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння є вигаданими і не відповідають дійсності.

Вказував, що ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі не відмовлявся та бажав проїхати до медичного закладу і пройти медичний огляд саме у закладі охорони здоров`я.

Зазначав, що поліцейськими в порушення вимог п. 9 Розділу ІІ Інструкції № 1376, ст.256 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення внесені лише загальні назви документів – «інші матеріали справи», які їх не конкретизують як докази (назва документів, номери документів, дати та час їх складання, інші відомості не зазначені). Також у протоколі не вказано технічний засіб, яким здійснений фото або відеозапис.

Стверджував, що суд першої інстанції не викликав і не допитав в якості свідка поліцейського інспектора Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 , який підтвердить, що ОСОБА_1 не був згоден з результатами тесту, у зв`язку з чим було складено направлення до медичного закладу, але ОСОБА_1 до медичного закладу доставлено не було.

Вказував, що доданий до протоколу відеодиск, який є електронним доказом, не засвідчений електронним цифровим підписом, отже є недопустимим доказом.

В судове засідання, призначене на 10:00 годину 06 листопада 2026 року особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисники Котляревський С.О., Моісеєнко В.В. не з`явились, від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі та без участі захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Крім цього, у вказаній заяві ОСОБА_1 просив не викликати в судове засідання в якості свідка поліцейського інспектора Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 .

З огляду на положення ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи вищезазначені обставини, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисників Котляревського С.О., Моісеєнка В.В., які повідомлені належним чином про час, день та місце розгляду справи, що не суперечить вищезазначеним вимогам Закону та узгоджується з вимогами частини 6 статті 294 КУпАП.

Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Матішинця В.В., який підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі, перевіривши матеріали даної справи, відеофайли та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується такими доказами:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 710284 від 04 липня 2026 року, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);

чеком технічного засобу «Драгер», з результатом огляду на стан сп`яніння – 2,08 ‰ (а.с. 2);

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4);

постановою серії ЕНА № 7487366 від 04 липня 2026 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с.5);

диском з відеозаписом вчиненого правопорушення, з якого вбачається, що поліцейськими було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , під час спілкування у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та неодноразово запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, на що останній погодився і пройшов огляд на місці зупинки, результат – 2,08 ‰. Після цього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 9).

Враховуючи вищевказані матеріали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.9а ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у поза розумний сумнів.

Щодо доводів про незаконність зупинки, апеляційний суд зазначає, що питання правомірності зупинки транспортного засобу не є предметом розгляду у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП і не звільняє водія від обов`язку пройти огляд.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, оскільки у зв`язку з погіршенням здоров`я матері ОСОБА_2 повинен був відвезти останню до лікарні, про що ОСОБА_1 неодноразово пояснював працівникам поліції, були предметом розгляду суду першої інстанції, з чим також погоджується і апеляційний суд, адже згідно ст. 18 КУпАП - не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. На переконання апеляційного суду наведені в апеляційній скарзі захисника доводи не підпадають під критерії крайньої необхідності, оскільки не надано даних, що небезпеку міг усунути тільки ОСОБА_1 , а не інша особа.

Доводи захисника про те, що мундштук для Драгера, яким проводився огляд ОСОБА_1 не був герметично упакований, є надуманими та спростовуються дослідженим відеозаписом, з якого вбачається, що процедура огляду ОСОБА_1 порушена не була.

Твердження апелянта про те, що працівники поліції були упереджені відносно ОСОБА_1 , оскільки вони не запитали у ОСОБА_1 згоду з результатами огляду, не знайшли свого підтвердження, оскільки з відеозапису не вбачається будь-яких упереджених дій зі сторони поліцейських відносно ОСОБА_1 . Крім цього матеріали справи не містять відомостей про те, що стороною захисту подавалася заява у порядку, передбаченим чинним КПК України, до правоохоронних органів щодо фальсифікації цих матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов`язків при складанні адміністративного матеріалу відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Твердження апелянта про те, що температура повітря, вказана в чеку Драгер, містить розбіжності з реальними показниками температури повітря навколишнього середовища, апеляційний суд вважає необґрунтованими та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.

Таким чином, газоаналізатори виробництва компанії DragerSafery AG CoKGaA Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть і надалі експлуатуватися за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747і становить 01 р.

Відповідно до інструкції з експлуатації газоаналізатора Драгер Алкотест 6820, відбір проби повітря, що видихає особа, та результат тестування здійснюється даним приладом автоматично, у разі будь-яких порушень під час відбору пристрій зазначає про помилку (а.с. 14). Як вбачається із відеозапису подій, будь-яких порушень інструкції допущено не було, газоаналізатор показав результати тестування без будь-яких помилок, які у подальшому були роздруковані поліцейськими.

При цьому апеляційний суд вважає, що прилад "Драгер" не є приладом по вимірюванню температури повітря. Відповідно, поточна робоча температура для приладу може відрізнятись від зовнішніх погодних умов. Таким чином, температура навколишнього середовища не буде співпадати з показником температури приладу з наведених причин та жодним чином не впливатиме на результати тестування і це не свідчить про його непридатність.

Згідно з Інструкцією з експлуатації газоаналізатора «Драгер Алкотест 6820», визначено умови навколишнього середовища при експлуатації даного приладу: робоча температура: від -40 до +70С° при відносній вологості 10-100 % без конденсації, атмосферний тиск 600-1400 гПа (а.с. 25).

При вимірюванні приладом "Drager Alkotest 6820” він може показувати помилкове значення температури, якщо він зберігався у салоні автомобіля при іншій температурі та безпосередньо перед вимірюванням був перенесеним назовні. В той же час, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився в межах температури навколишнього середовища при експлуатації даного приладу.

З вищенаведеного слідує, що огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводився придатним газоаналізатором.

Доводи захисника про те, що поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 його прав та обов`язків, не є слушними, оскільки спростовуються відеозаписом, з якого вбачається, що права та обов`язки водію були роз`яснені.

Твердження захисника про відсутність підписів ОСОБА_1 на корінці Драгера не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.

Доводи захисника про те, що зазначені в документах наявні у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння є вигаданими і не відповідають дійсності є надуманими, оскільки ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак алкогольного сп`яніння, перелік яких визначений у п.3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Крім цього сам ОСОБА_1 повідомив, вживав алкоголь, тому ознаки алкогольного сп`яніння малися у нього.

Щодо доводів про те, що ОСОБА_1 від проходження в медичному закладі не відмовлявся та бажав проїхати до медичного закладу, апеляційний суд зазначає, що вказане спростовується відеозаписом, з якого цього не вбачається.

Доводи апелянта про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не вказаний технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис порушення, апеляційний суд визнає необґрунтованими, оскільки ні ст. 256 КУпАП, яка регулює зміст протоколу про адміністративне правопорушення, ні положення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07.11.2015 № 1395 не вимагають зазначення засобу відеофіксації у протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню, та інших обставин, які мають значення для справи, у тому числі достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Оскільки відеозаписом, що міститься у матеріалах справи, та який був досліджений судом першої інстанції, підтверджені обставини, які підлягають доказуванню, він не може бути визнаний неналежним доказом.

Відеозапис не є недопустимим доказом, як вважає апелянт, адже запис здійснений на підставі п. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» з метою фіксування правопорушення, та виходячи із положень ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Твердження захисника про те, що суд першої інстанції не викликав та не допитав в якості свідка поліцейського, є необґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять клопотання про виклик вказаного свідка.

Твердження апелянта про те, що доданий до протоколу диск з відеозаписами не засвідчений електронним цифровим підписом, отже є недопустимим доказом, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки наявність електронного примірника документа допускається відповідно до ст.7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг та кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Наданими матеріалами не спростовано, що відеозапис було здійснено під час зупинки ОСОБА_1 на нагрудний відеореєстратор, крім того, при копіюванні будь-якого файлу на інший носій, в разі відсутності інших маніпуляцій, отримується похідний файл з тими самими даними, що і вихідний, вихідний та похідний файли відрізняються лише атрибутами, а саме датою та часом створення файлів.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 березня 2021 року (справа № 554/5090/16-к, провадження № 51-1878кмо20), ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. У випадку зберігання електронного документа на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. До того ж, КУпАП не містить норм, які передбачають обов`язок подання відповідних доказів з використанням електронного цифрового підпису.

З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, які узгоджуються між собою, апеляційний суд приходить до висновку про правильність та обґрунтованість висновку суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується відеозаписом з технічних засобів відеозапису працівників поліції.

Тому, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, як про те ставить питання апелянт, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, а викладена позиція в апеляційній скарзі розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, та направлена на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 судом першої інстанції накладено у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимоги статтями 33-35 КУпАП, і є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, зокрема виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень.

Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому законних підстав для її скасування, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 294, 295 КУпАП України,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 серпня 2026 року якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, що притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Котляревського С.О. на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуБондар В. Б.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua