Суд: Сумський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №950/1993/26
Суддя: Басова В. І.
Справа №950/1993/26Головуючий у суді 1-ї інстанції - Бакланов Р. В.
Номер провадження 33/816/1626/26Суддя-доповідач Басова В. І.
Категорія 172-20 КУпАП
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 листопада 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Басова В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в м.Суми, апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Царьової Олени Сергіївни на постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 23.09.2026, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Карпилівка Срібнянського району Чернігівської області, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , сержанта, командира гармати, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.
встановила:
Постановою судді Лебединського районного суду Сумської області від 23.09.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП за те, що 28 червня 2026 року близько 14 год. 00 хв. сержант ОСОБА_1 , перебуваючи під час виконання обов`язків військової служби на території тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_2 , був виявлений командуванням військової частини з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме із запахом алкоголю з порожнини рота, нечіткою мовою, хиткою ходою та порушенням координації рухів. У зв`язку з відсутністю у військовій частині спеціального технічного засобу для проведення огляду, ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де йому запропоновано пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу «АлкоФор 505» № 00351, від чого він відмовився. Після цього йому було запропоновано пройти медичний огляд у відповідному закладі охорони здоров`я для встановлення стану алкогольного сп`яніння, від проходження якого ОСОБА_1 також відмовився у присутності двох свідків, про що складено відповідний акт. Таким чином ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем та перебуваючи під час виконання обов`язків військової служби в умовах особливого періоду, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник Царьова О. С. в інтересах ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою та просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення у діях її підзахисного .
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що постанова судді першої інстанції є незаконною та необґрунтованою.
Апелянт акцентує на тому, що у постанові зазначено, що « ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву, у якій просив розглянути справу без його участі у зв`язку з проходженням військової служби та виконанням завдань, пов`язаних з обороною України, проти факту вчинення ним військового адміністративного правопорушення не заперечував, вину визнав повністю, зобов`язався надалі такого не допускати та просив суворо його не карати». Також зазначено «Враховуючи подану ОСОБА_1 заяву про розгляд справи без його участі, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності». Ці обставини не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 жодної заяви він в суд не спрямовував, а отже й провину свою не визнавав у інкримінованому правопорушенні.
ОСОБА_1 пояснює, що під час несення служби він не знаходився у стані алкогольного сп`яніння, більш того подій, які зазначені у спірному рішенні, а саме «…для проведення огляду ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де йому запропоновано пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу «АлкоФор 505» № 00351, від чого він відмовився. Після цього йому було запропоновано пройти 04.10.2026 3 медичний огляд у відповідному закладі охорони здоров`я для встановлення стану алкогольного сп`яніння, від проходження якого ОСОБА_1 також відмовився у присутності двох свідків, про що складено відповідний акт. …» взагалі не було.
Протокол про військове адміністративне правопорушення ЧНС № 41 від 28 червня 2026 року складений із порушенням установленої процедури. Наявні матеріали справи не забезпечують належного, допустимого та достатнього підтвердження вини ОСОБА_1 .
Належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду ОСОБА_2 та його захисник Сидоренко О.А. у судове засідання апеляційного суду не прибули, про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду з поважних причин не подали, що в силу положень ч.6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах поданих доводів, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для її скасування.
Так, перевіряючи законність прийнятого суддею суду першої інстанції судового рішення в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд враховує, що одним з доводів апелянта щодо постановлення суддею незаконної постанови є те, що суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , не маючи належних доказів його своєчасного повідомлення, що призвело до порушення права на доступ до правосуддя та норм процесуального права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а згідно ст. 248 цього Кодексу розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і судом, який розглядає справу.
Відповідно до п. 3 ст. 278 цього Кодексу, суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, крім іншого, таке питання: чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Відповідно до ст. 277-2 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має бути повідомлена про розгляд справи не пізніш як за три доби до дня її розгляду в суді; інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, повідомляються про день розгляду справи у той же строк.
Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції призначав розгляд справи щодо ОСОБА_1 на 29 липня 2026 року та 23 вересня 2026 року, про що, за наявними відомостями, його повідомляли шляхом направлення судових повісток у вигляді SMS-повідомлень на номер телефону НОМЕР_3 .
Разом із тим матеріали справи не містять належних доказів, які б у своїй сукупності підтверджували, що зазначений номер телефону належить ОСОБА_1 та що він погодився на отримання судових повісток і повідомлень у такий спосіб.
Зокрема, наявна у справі заявка від імені ОСОБА_1 про отримання судових повісток і повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлень не містить відомостей про номер телефону, на який мають надсилатися такі повідомлення, та особистого підпису заявника. Натомість у документі зазначено про відмову особи від підпису та проставлено підписи двох осіб.
За таких обставин зазначений документ не дає можливості достовірно встановити волевиявлення ОСОБА_1 щодо отримання судових повідомлень саме на номер телефону НОМЕР_3 . Факт наявності в матеріалах справи документа, складеного від імені особи, за відсутності належного підтвердження його змісту та зв`язку з відповідним номером телефону, не свідчить про дотримання судом вимог щодо належного повідомлення учасника провадження.
Крім того, у матеріалах справи міститься надрукована заява від імені ОСОБА_1 про розгляд справи, призначеної на 13 липня 2026 року о 08 год 40 хв, без його участі у зв`язку з проходженням військової служби та виконанням завдань із захисту України. У зазначеній заяві також викладено позицію щодо визнання вини та прохання про призначення менш суворого стягнення.
Водночас ця заява не містить особистого підпису ОСОБА_1 , натомість наявна відмітка про відмову від підпису та підписи двох осіб. За відсутності інших належних даних, які б підтверджували авторство заяви та достовірність викладеного в ній волевиявлення, її зміст не може розцінюватися як беззаперечне підтвердження особистої позиції ОСОБА_1 .
Крім того, навіть за умови врахування цієї заяви як такої, що стосується призначеного на 13 липня 2026 року судового засідання, вона не підтверджує належного повідомлення особи про наступні судові засідання, призначені на 29 липня 2026 року та 23 вересня 2026 року, і не свідчить про надання нею згоди на розгляд справи за її відсутності в зазначені дати.
Таким чином, наявність у матеріалах справи зазначених документів не усуває сумнівів щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про судові засідання, під час яких здійснювався розгляд справи, та не підтверджує дотримання судом першої інстанції встановленого законом порядку повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Апеляційний суд також ураховує, що право особи брати участь у розгляді справи не обмежується лише можливістю бути присутньою в судовому засіданні, а передбачає забезпечення можливості знати про час і місце розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою та реалізовувати інші права, передбачені статтею 268 КУпАП.
Розгляд справи за відсутності особи без належного підтвердження її своєчасного повідомлення позбавляє її можливості повною мірою реалізувати передбачені законом процесуальні права, а отже, суперечить завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, визначеним статтею 245 КУпАП, щодо всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин кожної справи та її вирішення в точній відповідності із законом.
Матеріалами справи підтверджено, що суд першої інстанції не переконавшись у наявності належних доказів своєчасного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце судових засідань, передчасно здійснив розгляд справи за його відсутності.
У зв`язку з істотністю зазначеного процесуального порушення, апеляційний суд дійшов висновку про незаконність постанови суду першої інстанції, її скасування та прийняття нової постанови.
При прийнятті нової постанови апеляційний суд враховує наступне.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжений та на час вчинення правопорушення діяв до 03 лютого 2026 року.
Відповідно до ст.ст.11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).
Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов`язки. Ці обов`язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.
Диспозиція ч. 1 ст. 172-20 КУпАП передбачає «Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння».
Диспозиція ч. 3 ст. 172-20 КУпАП «Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду».
Наявність у діях ОСОБА_1 складу військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, підтверджується сукупністю фактичних даних, що містяться в досліджених судом апеляційної інстанції доказах, зібраних уповноваженими особами, а саме:
- протоколі про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, складеному та підписаному уповноваженою особою тимчасово виконуючим обов`язки офіцера відділення патрульно-постової служби та діяльності Військової служби правопорядку в гарнізонах ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим сержантом ОСОБА_3 . Протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та містить відомості про те, що сержант ОСОБА_1 28 червня 2026 року близько 14 год. 00 хв. під час виконання обов`язків військової служби на території тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_2 , був виявлений командуванням військової частини НОМЕР_1 з підозрою на перебування в стані алкогольного чи іншого сп`яніння, а саме : неясна мова, запах з порожнини рота, хитка хода, порушення координації рухів. 28.06.2026 у зв`язку з відсутністю у військовій частині НОМЕР_1 спеціального технічного засобу, який використовується під час огляду на стан алкогольного сп`яніння та відмовою пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «АлкоФор 505» ( 00351) у штабі ІНФОРМАЦІЯ_2 сержанту ОСОБА_1 було запропоновано військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 проїхати до КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» м.Суми для проходження медичного огляду з метою виявлення факту вживання алкогольних напоїв, психоактивної речовини або перебування під впливом лікарських препаратів. У присутності двох свідків сержант ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у вищезазначеному медичному закладі, про що був складений акт фіксації відмови;
- акті фіксації відмови від добровільного проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння від 28.06.2026 року в якому зазначено, що в присутності головного сержанта 1 абатр АДН ОСОБА_4 та командира відділення 1 абатр АДН ОСОБА_5 28.06.2026 о 14 год 20 хв військовослужбовцю сержанту ОСОБА_1 було запропоновано добровільно і безкоштовно пройти огляд на предмет підтвердження чи спростування факту перебування у стані алкогольного сп`яніння, від чого останній у їхній присутності відмовився. Даний акт фіксації підписаний зазначеними особами;
- письмових поясненнях сержанта ОСОБА_4 та головного сержанта ОСОБА_5 від 28.06.2026 в яких підтверджується факт відмови сержанта ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння;
- копії військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 .
Оцінка досліджених доказів у їх сукупності дає підстави для висновку про доведеність відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння під час виконання обов`язків військової служби в умовах особливого періоду, тобто про наявність у його діях ознак військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Водночас суд апеляційної інстанції позбавлений можливості накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у зв`язку із закінченням установленого законом строку.
Відповідно до ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах третій шостій цієї статті.
Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_1 вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, 28 червня 2026 року. Отже, на момент надходження справи до апеляційного суду 12.10.2026 минув встановлений ст. 38 КУпАП тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, що є підставою для закриття провадження у справі.
За таких обставин провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Керуючись статтями 294, 295 КпАП України,
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу захисника Царьової Олени Сергіївни - задовольнити частково.
Постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 23 вересня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн., скасувати у зв`язку з порушенням норм процесуального законодавства.
Постановити нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 , на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку зі закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяБасова В. І.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua