Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №148/2875/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 148/2875/25

Провадження № 22-ц/801/2277/2026

Категорія: 11

Головуючий у суді 1-ї інстанції Дамчук О. О.

Доповідач:Береговий О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 рокуСправа № 148/2875/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Берегового О.Ю. (судді - доповідача),

суддів: Оніщука В.В., Панасюка О.С.,

за участю секретаря судового засідання: Канахівської М.О.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

відповідач: ОСОБА_8 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області, Тульчинська міська рада,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_8 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області, Тульчинської міської ради про усунення перешкод у праві користування майном, шляхом заборони утримання свійських тварин (свиней),

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 06 липня 2026 року, яке ухвалив суддя Дамчук О.О.,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_8 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області, Тульчинської міської ради про усунення перешкод у праві користування майном, шляхом заборони утримання свійських тварин (свиней), мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідач являється їх сусідом, оскільки 22 грудня 2022 року придбав житловий будинок по АДРЕСА_1 та самовільно здійснив будівництво господарської будівлі сараю де розводить та утримує велику кількість свиней. Внаслідок такої діяльності по утриманню свиней на території присадибних земельних ділянок позивачів стоїть постійний нестерпний сморід.

09 серпня 2024 позивачі звернулись до Тульчинської міської ради з листом щодо порушень правил добросусідства відповідачем, який утримує свійських тварин в значній кількості. За результатами звернення в складі комісії було проведено огляд території домоволодіння відповідача та складено акт від 21 серпня 2024 року згідно якого встановлено, що відповідач в побудованих господарських приміщеннях (сараях) за адресою: АДРЕСА_1 утримує 11 голів свиней, однак при цьому не упорядковано місце для зберігання твердих відходів (гною), гній зберігається на неогородженій присадибній ділянці, а для рідких відходів (сечі), що утворюються від діяльності тварин не створені умови зберігання та подальшої утилізації..

Не дивлячись на складений акт, відповідач продовжував утримання значної кількості свійських та забруднювати навколишню територію і атмосферне повітря, що підтверджується повторним зверненням позивачів та відповідно до розпорядження Тульчинської міської ради повторно створено комісію, якою 29 серпня 2025 року здійснено огляд господарської будівлі (сараю) та прибудинкової території по АДРЕСА_1 та складено акт, згідно якого вбачається, що відповідач не виконав рекомендації надані Тульчинською міською радою в серпні 2024 року, а тому йому повторно рекомендовано терміново усунути недоліки в утриманні свійських домашніх тварин та про обов`язок проінформувати Головне управління Держпродспоживслужби про вжиті заходи в термін до 22 вересня 2025 року.

Фактично недоліки в повному обсязі відповідачем не усунуто, оскільки не упорядковано місце для зберігання твердих відходів (гною), що забруднює навколишню територію і атмосферне повітря. Діяльність відповідача по утриманню свійських тварин з порушенням правил добросусідства та безпечного довкілля, завдає позивачам значних душевних та фізичних страждань і призвела до того, що, позивач ОСОБА_3 страждає на полівалентну алергію та має скарги на головний біль, нудоту, загальну слабкість, а також приступи задухи при подразниках (відпари хімічних речовин), що підтверджується консультативним висновком медичного центру «Довіра» від 05 вересня 2025 року. Також від порушень відповідачем правил добросусідства та безпечності довкілля страждають і ніші позивачі.

Таким чином, просили суд заборонити ОСОБА_8 здійснювати діяльність з утримання свійських тварин свиней за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішити питання щодо стягнення судових витрат.

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 06 липня 2026 року в задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_8 утримує визначену законодавством кількість свиней в господарській споруді, будівлі (сарай), який знаходиться на відстані до найближчої житлової забудови та джерела вод (криниця) 25 і 23 метри відповідно, що відповідає відстані зазначеними Державними будівельними нормами ДБН Б.2,2-12:2019 «Планування та забудова територій» (таб. відповідно до яких допустима відстань від житлового будинку до господарської будівлі (сараю), для утримання худоби та птиці повинна складати 15 м, а також відповідає п. 7.10. Державних санітарних правил план забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ від 19.06.1996 № 173 та пунктам 2.21.-2.22 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України №145 від 17.03.2011.

Крім того, відповідач виконав рекомендації, надані Тульчинською міською радою щодо облаштування водонепроникного резервуару з щільно прилягаючою кришкою для тимчасового зберігання рідких відходів (сечі), що підтверджується відповідним Актом та фотознімками дослідженими у судовому засіданні.

Таким чином, в діях відповідача відсутні порушення вимог щодо утримання поголів`я свиней.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а тому просить рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 06 липня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, стягнути судові витрати.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції не застосував норми матеріального, які підлягають застосуванню, а саме ст.376 ЦК України, ст. ст. 32, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ДСТУ 8855-2019.

Звертає увагу на те, що наданий відповідачем ескізний проєкт реконструкції та будівництва будинку та господарських будівель в АДРЕСА_1 , не може братись до уваги, оскільки він не був направлений іншим учасникам справи. Вважає помилковим висновок суду про те, що сарай в якому відповідач утримує свиней, не є самочинним будівництвом. Судом не було встановлено зареєстрованого права власності у відповідача на реконструйований об`єкт, що призвело до невірного визначення судом об`єктів, які фактично реконструйовані відповідачем під утримання свиней.

Також вказує на те, що є невірним, необґрунтованим та таким, що не відповідає обставин справи висновок суду про ненадання позивачами доказів знаходження в безпосередній близькості від відповідача їх домоволодіння.

Інші позивачі не скористались своїм правом на оскарження рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 06 липня 2026 року.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Згідно ч.1-3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що У відповідності до паспорту громадянина України НОМЕР_1 виданого Тульчинським РВ УМВС України в Вінницькій області 16.01.1998 року, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 23.03.1990 року.

Згідно паспорту громадянина України НОМЕР_2 виданого Тульчинським РВ УМВС України в Вінницькій області 08.05.1986 року, позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 11.06.2002 року та являється власником 1/2 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.03.2026 року.

Згідно паспорту громадянина України НОМЕР_3 виданого Тульчинським РВ УМВС України в Вінницькій області 02.11.1995 року, позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 25.11.2010 року та являється власником вищезазначеного домоволодіння, згідно довідки КП Тульчинське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації від 26.11.2025 року за № 1344.

Згідно паспорту громадянина України НОМЕР_4 виданого Тульчинським РВ УМВС України в Вінницькій області 14.06.2010 року, позивач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 громадянка України, згідно довідки про реєстрацію місця проживання від 08.02.2022 року за № 321 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 08.02.2022 року.

Згідно паспорту громадянина України НОМЕР_5 виданого Тульчинським РВ УМВС України в Вінницькій області 21.04.1999 року, позивач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 громадянин України.

Згідно паспорту громадянина України НОМЕР_6 виданого Тульчинським РВ УМВС України в Вінницькій області 11.03.2011 року, позивач ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 20.03.2003 року.

Згідно договору дарування від 20.08.2003 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.05.2008 року, власником 1/2 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 являється ОСОБА_9 .

Згідно паспорту громадянина України НОМЕР_7 виданого Тульчинським РВ УМВС України в Вінницькій області 22.03.2001року, позивач ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 28.09.2016 року та являється власником даного домоволодіння, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.03.2026 року.

Згідно копії колективного листа адресованого Міському голові від 09.08.2024 року за № 2024, мешканці АДРЕСА_1 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , звернулися до представників влади щодо утримання ОСОБА_8 свиней, що унеможливлює використання позивачами своєї власності.

Відповідно Акту розгляду звернення від 21.08.2024 року затвердженого Міським головою Весняним В.М., комісія виходом на місце встановила:

- що в приватному господарстві гр. ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 , в побудованих сараях утримується одинадцять голів свиней (6 голів - 6-ти місячного віку та 5 голів - 2-х місячного віку).

Дані будівлі розміщенні на відстані 25 метрів від найближчої житлової будівлі по АДРЕСА_10 (гр. ОСОБА_6 ) що не суперечить вимогам п.6.1.41 ДБН Б.2-12:2019 «Планування та забудова територій», таблиця 6.7 (доступні відстані від житлових будинків до господарських будівель та споруд) та дод. 5 «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» наказу МОЗУ №173 від 19.06.1996 року;

- місце для зберігання, знезараження та утилізації гною (гноярка) розміщене на відстані не менше 30 м до найближчого сусіднього домоволодіння, що не суперечить вимогам п. 4 Додатку 15 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ України від 19.06.1996 року № 173.

На час розгляду звернення місце де зберігаються тверді відходи (гній) не упорядковане та не облаштоване у відповідності до вимог (відсутня огорожа).

Для рідких відходів (сечі), що утворюються від діяльності тварин, не створенні умови зберігання та подальшої утилізації, а саме не має водонепроникного резервуара.

Гній зберігається на присадибній ділянці, не огороджений, частково потребує упорядкування.

Висновки та пропозиції комісії:

У відповідності до вимог Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць Наказ МОЗ України №145 від 17.03.2011 року рекомендуємо:

- облаштувати місце для зберігання, знезараження та утилізації гною відповідно санітарних вимог та упорядкувати його у відповідності до вимог законодавства;

- не накопичувати відходи у великих кількостях, вчасно по мірі їх накопичення утилізувати та знезаражувати дезрозчинами (перисипати хлорним вапном, оприскування хлорамінам, тощо);

- облаштувати умови для тимчасового зберігання рідких відходів водонепроникним резервуаром із щільно прилягаючою кришкою, обробляти дезрозчинами («Кристал», «Віроцид», тощо);

- вигульну площадку, де утримуються свині, облаштувати щільною огорожею, зі сторони найближчого сусіднього домоволодіння;

- приміщення свинарника постійно утримувати в належному санітарному стані, регулярно проводити миття з застосуванням дезінфікуючих засобів;

- проводити заходи по боротьбі з мишоподібними гризунами;

- громадянам ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 дотримуватись правил добросусідства відповідно до статті 103 Земельного кодексу України.

Відповідно Акту розгляду повторного звернення від 29.08.2025 року затвердженого Міським головою Весняним В.М., комісія виходом на місце встановила:

ОСОБА_8 по АДРЕСА_1 в приміщенні господарської будівлі утримується чотири голови дорослих свиней, відстань від господарської будівлі до найближчого житлового будинку 25 м, до водопостачання (криниці) 23 м.

На час розгляду звернення виявлено що для годування свиней використовуються сухі корма, гною на території біля господарської будівлі не виявлено, з приміщення виведена труба в заглиблення в землі (яма) яка не бетонована, баз накриття для збору сечі, гній, зі слів гр. ОСОБА_8 вивозиться 1 - 2 рази на тиждень.

Для дезінфекції господарського приміщення, для утримання свиней використовується дезінфікуючий засіб «КЛІНОСАН», дата виготовлення 10.06.2025 року.

Станом на 29.08.2025 року встановлено, що ОСОБА_8 не виконано рекомендацію щодо облаштування тимчасового зберігання рідких відходів (сечі) водонепроникним резервуаром і щільно прилягаючою кришкою.

Враховуючи, що питання стосовно утримання свиней в господарській будівлі ОСОБА_8 , яке створює незручності для проживання інших мешканців АДРЕСА_1 , поширення неприємного запаху зі слів мешканців АДРЕСА_1 - рекомендовано звертатись до суду для вирішення спірних питань, земельних спорів та добросусідства.

Відповідно листа ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 19.08.2025 року за № КО-500-01, адресоване ОСОБА_13 встановлено, що з дозволу гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 здійснений огляд господарської будівлі (сарай) та прибудинкової території по АДРЕСА_1 .

Станом на 29.08.2025 року в приміщені господарської будівлі (площа приблизно 30-35 м2) гр. ОСОБА_8 утримується 4 голови дорослих свиней, дві з яких свиноматки. До складу господарської будівлі також входить приміщення для утримання курей площею до 10 м2 (на момент розгляду звернення утримується до 30 голів) та приміщення зберігання сухого корму для тварин площею до 10 м2. При огляді, приміщення чисте та сухе, стіни з шлакоблоку, підлога бетонована, накриття з шиферу. З приміщення для утримання свиней труба на зовні в заглиблення землі (яма - сечівка), яке використовується для збору рідкої фракції відходів (сечі) тваринного походження, бетонована та не має щільного накриття.

На прилеглій території господарської будівлі гноєзвалища не виявлено, зі слів гр. ОСОБА_8 , гній вивозиться один - два рази на тиждень причепом.

Відстань від господарської будівлі (сарай), де утримуюється свині та сечівки до найближчої житлової забудови та джерела вод (криниця) громадянки ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 становить орієнтовно 25 і 23 метри відповідно.

Звернуто увагу на те, що санітарним законодавством відстань від житлового будинку до господарської будівлі (сараю), де сільськогосподарські тварини не нормуються.

Вказані відстані нормуються Державними будівельними нормами ДБН Б.2,2-12:2019 «Планування та забудова територій» (таб. відповідно до яких допустима відстань від житлового будинку до господарської будівлі (сараю), для утримання худоби та птиці повинна складати 15.

Відповідно до п. 7.10. Державних санітарних правил план забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ від 19.06.1996 року № 173 колодязі, свердловини в індивідуальних садиб бути віддалені від джерел забруднення на відстань не менше 20 м.

Розглядом звернення встановлено, що гр. ОСОБА_8 не виконано рекомендації, надані Тульчинською міською радою з серпня 2024 року щодо облаштування водонепроникного резервуару з щільно прилягаючою кришкою для тимчасового зберігання рідких відходів (сечі).

З метою попередження подальшого погіршення умов проживання мешканців АДРЕСА_1 , рекомендовано:

- дотримуватись правил добросусідства та використовувати ділянку відповідно до її цільового призначення, при якому власникам землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо);

- терміново організувати водонепроникний резервуар з щільно прилягаючою кришкою для тимчасового зберігання рідких відходів (сечі);

- дотримуватись вимог чинного законодавства у сфері ветеринарної медицини, громадського здоров`я та санітарно-епідемічного благополуччя населення;

- інформувати про вжиті заходи в термін до 22.09.2025 року Головне правління Держпродспоживслужби у Вінницькій області за адресою: вул. Праведників світу, 19, м. Вінниця e-mail: info@vingudpss.gov.ua.

Щодо нарікань на поширення смороду від приміщення, де гр. ОСОБА_14 утримуються сільськогосподарські тварини (свині), то неприємний запах може бути спричинений перевищеним вмістом шкідливих речовин в атмосферному повітрі.

Лабораторне дослідження атмосферного повітря на вміст та концентрації забруднюючих речовин проводяться суб`єктами господарювання, кредитованими на проведення таких видів діяльності. За результатами досліджень видається протокол досліджень атмосферного повітря.

Враховуючи, що в структурі Головною управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області відсутня власна акредитована лабораторія рекомендовано звернутись до організацій, які мають в своєму складі акредитовані лабораторії для здійснення лабораторного дослідження атмосферного повітря на вміст та концентрації забруднюючих речовин. Також рекомендовано звернутися до суду.

Відповідно листа ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 02.10.2025 року за № П-616-01, адресоване ОСОБА_13 встановлено, що на адресу управління надійшла відповідь від громадянина ОСОБА_8 (від 03.10.2025 №Д-620-01) про те, що ним облаштований водонепроникний резервуар з щільно прилягаючою кришкою для зберігання рідких відходів. В листі також зазначено, що в подальшому ОСОБА_8 зобов`язується дотримуватись вимог діючого законодавства при утриманні свиней та вчасно вивозити відходи від тварин.

Стосовно здійснення лабораторних досліджень вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, то Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області не є розпорядником інформації щодо переліку лабораторій, акредитованих на такий вид досліджень.

Згідно копії листа консультації терапевта від 05.09.2025 року медичного центру «Довіра», ОСОБА_3 звернулася до терапевта зі скаргами на головний біль, головокружіння, нудоту, задишку при фізичному навантаженню, загальну слабкість, втому, приступи задухи при подразниках (відпари хімічних речовин). Рекомендації: модифікація стилю життя (раціональне харчування, дозоване фізичне навантаження, водний режим: 30мл. на кл. ваги.) контроль артеріального тиску та пульсу.

Згідно талонів-повідомлень, щодо розгляду звернень ОСОБА_1 від 16.08.2025 року зареєстрованого в ІТС ІПНП за № 10630; від 19.08.2025 року зареєстрованого в ІТС ІПНП за № 10756; від 20.08.2025 року зареєстрованого в ІТС ІПНП за № 10796; від 03.09.2025 року зареєстрованого в ІТС ІПНП за № 11284; від 08.09.2025 року зареєстрованого в ІТС ІПНП за № 11437; від 30.08.2025 року зареєстрованого в ІТС ІПНП за № 11155; від 13.12.2025 року зареєстрованого в ІТС ІПНП за № 14821; від 16.12.2025 року зареєстрованого в ІТС ІПНП за № 15169 - за результатами розгляду вказаних звернень заступником начальника Тульчинського РВП - начальником слідчого відділення встановлено, що ознаки кримінального правопорушення в даному випадку відсутні, у зв`язку з чим підстав внесення до ЄРДР не має. Розгляд вказаних звернень припинено та оформлено, як звернення громадян.

Згідно листа КП Тульчинське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації від 17.02.2026 року за № 220, на виконання ухвали суду надало інвентаризаційну справу № 589 на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , згідно якої встановлено, що домоволодіння складається з житлового будинку (літ.А) 75,6 кв.м; веранда (літ. а) 45 кв.м; вх.плац (літ. а1) 1,7 кв.м; тамбур (літ.а2) 3,2 кв.м; сарай (літ.Б) 24,4 кв.м; пристройка сарай (літ.б) 4.7 кв.м; сарай (літ.В) 20.6 кв.м; погріб (літ. б.под.); туалет (літ. Т).

Згідно листа ОСОБА_8 від 03.10.2025 року адресованого ГУ Держпродспоживслужбі, останній повідомляє що ним було облаштовано водонепроникний резервуар з щільно прилягаючою кришкою для тимчасового зберігання рідких відходів (сечі), в підтвердження було надіслано фотографії.

Згідно листа Тульчинської міської ради від 18.03.2026 року за № 02-14-Д-84, встановлено, що за результатом розгляду звернення ОСОБА_8 № 02-14-Д-84 від 05.03.2026 року щодо спірного питання між сусідами, встановлення факту наявності каналізаційної (вигрібної) ями в АДРЕСА_1 .

Згідно розпорядження Тульчинського міського голови № 02-06-27 від 12.03.2026 року «Про створення комісії для розгляду звернення ОСОБА_8 комісією Тульчинської міської ради» 16 березня 2026 року було проведено розгляд даної заяви з виходом на місце та складено Акт розгляду звернення.

Згідно Акту розгляду звернення від 16 березня 2026 року Тульчинської міської ради у присутності заявника гр. ОСОБА_8 16 березня 2026 року виходом на місце за адресою: АДРЕСА_1 розглянула вказане звернення та з`ясувала, що на присадибній земельній ділянці ОСОБА_8 облаштував водонепроникний резервуар (вигрібну яму) з трьох бетонних кілець з щільно прилягаючою металевою кришкою для зберігання рідких відходів (сечі). Глибина резервуару 3,0 м, діаметр 2,0 м, дно забетоноване.

На момент проведення комісії в господарській будівлі утримується одна свиня, різкі запахи відсутні. До акту долучено фото ями та кришки.

Також надано відповідачем ескізний проект реконструкції та будівництва будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 , який містить договір купівлі-продажу від 22.12.2022 року та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, згідно яких ОСОБА_8 являється власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку (літ. А) загальною площею 61,3 кв.м; до якого відносяться господарські будівлі та споруди, позначені в технічній документації літерами: «а» веранда; «а1» тамбур; «а2» вхідний майданчик; «Б» сарай; «б/під» - погріб; «б» прибудова; «В» сарай; «К» колодязь; 1 - хвіртка; 2 - огорожа; 3 - ворота.

Пункт «а» ч. 1 ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» №1264-XII від 25.06.1991 встановлює, що кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоров`я навколишнє природне середовище.

На виконання частин 1-3, 5 ст. 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Керуючись ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

На виконання пунктів «г» та «е» ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

За приписами частин 1 та 2 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Відповідно до частин другої та п`ятої статті 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Законодавство України не містить прямого визначення поняття присадибної ділянки. З аналізу положень статті 121 Земельного Кодексу України вбачається, що присадибною земельною ділянкою є земельна ділянка, надана громадянинові для будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Щодо доводів апелянта про помилковість висновку суду про ненадання доказів знаходження домоволодіння у безпосередній близькості, зазначені твердження є цілком неспроможними та спростовуються матеріалами справи.

Судом встановлено, що сарай відповідача ОСОБА_8 , який має площу приблизно 30-35 кв.м, позначений як в інвентарній справі так і в договорі купівлі продажу будинку в розділі «Відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна» під літ «Б», розміщений на відстані від житлового будинку найближчого з позивачів, а саме: ОСОБА_6 ( АДРЕСА_10 ) - 25 м; місце для зберігання, знезараження та утилізації гною на відстані не менше 30 м, що не суперечить вимогам п.6.1.41 ДБН Б.2-12:2019 «Планування та забудова територій», таблиця 6.7 (доступні відстані від житлових будинків до господарських будівель та споруд) та дод. 5 «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» наказу МОЗУ №173 від 19.06.1996 року.

Крім того, ОСОБА_8 станом на вересень 2025 року виконав всі приписи зазначені в Актах комісії Тульчинської міської ради від 21.08.2024 року та 29.08.2025 року, облаштувавши водонепроникний резервуар з щільно прилягаючою кришкою для тимчасового зберігання рідких відходів (сечі).

Також, при дослідженні домоволодіння відповідача ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , комісією Тульчинської міської ради не зазначено про наявність порушень відповідачем Державних будівельних норм ДБН Б.2,2-12:2019 «Планування та забудова територій» та Державних санітарних правил плану забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ від 19.06.1996 № 1731, оскільки при проведенні обстеження проводились відповідні заміри розташування господарських будівель (сараю) до найближчих житлових будинків сусідів, дані будівлі розміщенні на відстані 25 метрів від найближчої житлової будівлі по АДРЕСА_10 (гр. ОСОБА_6 ) що не суперечить вимогам п.6.1.41 ДБН Б.2-12:2019 «Планування та забудова територій», таблиці 6.7 (доступні відстані від житлових будинків до господарських будівель та споруд) та дод. 5 «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» наказу МОЗУ №173 від 19.06.1996 року; місце для зберігання, знезараження та утилізації гною (гноярка) розміщене на відстані не менше 30 м до найближчого сусіднього домоволодіння, що не суперечить вимогам п. 4 Додатку 15 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ України від 19.06.1996 року № 173; також колодязь знаходиться на відстані близько 23 м, що не суперечить вимогам п. 7.10. Державних санітарних правил план забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ від 19.06.1996 № 173.

При цьому, в даних актах не зазначено про наявність чи відсутність неприємних запахів, хімічного забруднення на земельній ділянці відповідача, наявність чи відсутність неприпустимого впливу на будівлі позивачів внаслідок утримання свиней ОСОБА_8 .

В свою чергу відповідачі не надали жодних переконливих доказів, щодо застосування відповідачем будь яких хімічних речовин, якими на думку позивачів, останній обробляє приміщення сараю та гною, від яких виходить неприємних запах, який надходить від домогосподарства ОСОБА_8 , відсутні акти обстеження домоволодінь, саме позивачів, що на їх території відчуваються будь які запахи, які негативно впливають на їх життя. Крім цього відповідно Акту розгляду звернення від 16.03.2026 року, комісією зазначено про відсутність різких запахів в домогосподарстві ОСОБА_8 .

З Актів встановлено, що відповідач обробляє приміщення сараю засобом «Кліносан», який згідно сайту виробника ТзОВ « Українсько - польське спільне підприємство «ЗВК», м. Львів, вул. Промислова 50/52, індекс 79024. www.zvk.org.ua; e-mail: zvkcompany1@gmail.com, являється сучасним натуральним дезінфікуючим засобом у формі сухого порошку, розроблений спеціально для підтримання чистоти та здоров`я у приміщеннях, де утримуються тварини та птиця. Має Реєстраційне посвідчення.

Продукт є абсолютно безпечним як для людей так і для тварин, виготовлений на основі природних мінералів (цеолітів), що відомі своїми абсорбуючими та антимікробними властивостями.

Його використання дозволяє не лише знищувати хвороботворні бактерії, а й регулювати вологість підстилки, знижувати рівень аміаку та нейтралізувати неприємні запахи, створюючи комфортні умови для утримання тварин. Основні властивості та дія: ефективно поглинає вологу, завдяки чому підстилка залишається сухою та чистою; зменшує концентрацію шкідливих газів (аміак, сірководень), що покращує якість повітря; пригнічує розвиток бактерій, вірусів, грибків і паразитів у місцях утримання тварин; знижує ризик розвитку респіраторних захворювань і проблем зі шкірою та копитами; не шкодить тваринам, птахам і людям, безпечний для використання в будь-яких умовах.

Позивачу ОСОБА_1 роз`яснювалося ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області в листі від 19.08.2025 року право звернутися до акредитованих екологічних та санітарних лабораторій для перевірки неприємного запаху за місцем проживання останнього. За результатами досліджень видається протокол досліджень атмосферного повітря, але позивач не скористався своїм правом та не звернувся до акредитованих організацій з метою проведення відповідних досліджень на розповсюдження неприємних запахів та не звернувся до суду з відповідним клопотання про призначення відповідної експертизи.

Доводи апеляційної скарги про те, що сарай в якому відповідач утримує свиней є самочинним будівництвом, не приймаються до уваги, оскільки вимога про заборону утримання свійських тварин не пов`язана з правовим режимом самих господарських будівель. Навіть факт наявності чи відсутності реконструкції, не доводить автоматичного нанесення шкоди чи створення перешкод саме у спосіб зазначений позивачами у позову.

Таким чином, фактичний та правовий статус господарської споруди не має причинно-наслідкового зв`язку із заявленими вимогами про заборону утримання свиней, а позивачами не доведено, що саме споруда чи її реконструкція завдає їм будь-якої шкоди чи створює перешкоди у користування їхнім майном.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині оцінки прав інших позивачів, колегія суддів зазначає, що оскільки вони судове рішення не оскаржували і воно щодо них набрало законної сили, перевірка їхніх правовстановлюючих документів перебуває поза межами апеляційного розгляду, який обмежується виключно дослідженням порушення прав самого апелянта.

З приводу доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції вимог ст.83 ЦПК України через не направлення копій окремих доказів позивачам, колегія суддів зазначає, що вказані докази долучалися у відкритому судовому засіданні за участі сторін, які мали можливість ознайомитись з ними в матеріалах справи та надати свої заперечення. Оскільки скаржник не довів, що зазначене процесуальне порушення призвело до неправильного вирішення справи по суті, у колегії суддів відсутні підстави для скасування законного судового рішення з суто формальних підстав.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач ОСОБА_8 утримує визначену законодавством кількість свиней в господарській споруді, будівлі (сарай), який знаходиться на відстані до найближчої житлової забудови та джерела вод (криниця) 25 і 23 метри відповідно, що відповідає відстані зазначеними Державними будівельними нормами ДБН Б.2,2-12:2019 «Планування та забудова територій» (таб. відповідно до яких допустима відстань від житлового будинку до господарської будівлі (сараю), для утримання худоби та птиці повинна складати 15 м, а також відповідає п. 7.10. Державних санітарних правил план забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ від 19.06.1996 року № 173 та пунктам 2.21.-2.22 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України №145 від 17.03.2011 року.

Водночас, відповідач ОСОБА_8 виконав рекомендації, надані Тульчинською міською радою щодо облаштування водонепроникного резервуару з щільно прилягаючою кришкою для тимчасового зберігання рідких відходів (сечі), що підтверджується відповідним Актом та фотознімками, а тому доводи апеляційної скарги про порушення відповідачем вимог щодо утримання поголів`я свиней, порушення в зв`язку з цим прав позивачів на екологічно чисте довкілля, не знайшли свого підтвердження

З урахуванням вищевикладеного доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, що є підставами для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 06 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О. Ю. Береговий

Судді В. В. Оніщук

О. С. Панасюк