Суд: Балтський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: страхування, з них
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №493/852/25
Суддя: Тітова Т. П.
Справа № 493/852/25
Провадження № 2/493/44/26
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2026 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
ГОЛОВУЮЧОГО СУДДІ ТІТОВОЇ Т.П.
ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ СИРОТА О.В.,
розглянувши без повідомлення учасників справи питання про судові витрати в цивільній справі за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІРНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи МОТОРНЕ (ТРАНСПОРТНЕ) СТРАХОВЕ БЮРО УКРАЇНИ про стягнення суми страхового відшкодування,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 20.10.2026 року задоволений позов ПРИВАТНОГО АКЦІРНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи МОТОРНЕ (ТРАНСПОРТНЕ) СТРАХОВЕ БЮРО УКРАЇНИ про стягнення суми страхового відшкодування.
Враховуючи, що в останньому судовому засіданні представник позивача ПРИВАТНОГО АКЦІРНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» адвокат Бабанін А.М. зазначив про намір подання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України суд вирішує питання про судові витрати.
23.10.2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат з доказами, що підтверджують понесення судових витрат.
Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному ч. 1 цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 270 цього Кодексу.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно клопотання про стягнення судових витрат представник позивача ПРИВАТНОГО АКЦІРНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» адвокат Бабанін А.М. просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПРИВАТНОГО АКЦІРНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу в розмірі 35000 грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 4752,24 грн. за подання позову до суду, вартість перекладу документів на українську мову у розмірі 3309,60 грн.
02.11.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ушакова О.О. до суду надійшло заперечення на клопотання щодо стягнення судових витрат, в якому він зазначив, що вартість послуг за Актом від 21.10.2026 року належними доказами не підтверджена. Ні договір, ні додаткова угода № 1 від 31.12.2025 року не містять погодинної ставки чи вартості участі в одному судовому засіданні. Акт від 21.10.2026 року містить перелік послуг із кількістю годин або засідань, проте лише загальну суму 25000 грн без розбивки вартості за видами робіт. З них 24000 грн за 8 засідань по 3000 грн, а 1000 грн за додаткові пояснення про резервний фонд МТСБУ. Та розбивка (по 3000 грн за засідання та 1000 грн за додаткові пояснення) наведена лише в самій заяві позивача, тобто в його одноосібному процесуальному документі, який не є доказом вартості послуг. Розрахунок є внутрішньо суперечливим і не відображає витрачений час. За підготовку позовної заяви (6 год) нараховано 6000 грн, тобто 1000 грн за годину, тоді як решту аналітичної роботи та пояснення оцінено по 5000 грн за годину. Участь в одному засіданні оцінено 3000 грн, що за ставкою, яку застосовує сам позивач, відповідає 6 год роботи. При цьому ні в акті, ні в заяві тривалість жодного засідання не вказана, зазначено лише «1 засідання». Усі засідання проходили в режимі відеоконференції в системі ЄСІТС, тобто без витрат часу на дорогу. Акт від 21.10.2026 року складено наступного дня після ухвалення рішення, за послуги, що надавалися з 23.06.2025 року по 20.10.2026 року. Протягом розгляду справи вартість цих послуг не фіксувалась в актах і не оплачувалась. Доказів оплати 25000 грн позивач не надав, у заяві прямо зазначено, що ця сума лише «підлягає сплаті». Відповідач усвідомлює, що за практикою Верховного Суду неоплачені витрати можуть бути розподілені за умови підтвердження їх обсягу і вартості, однак у цій справі вартість не підтверджена (п. 2.1), а загальна сума витрат у 3,5 рази перевищує розмір, який позивач сам визначив у позовній заяві як орієнтовний (10000 грн). Витрати, сформовані постфактум і в такому розмірі, потребують особливо ретельної перевірки на реальність і розумність. Загальна сума в акті від 21.10.2026 року не розбита за видами послуг, тому позивач не довів, що вона не виключає винагороду, обумовлену результатом справи. Така винагорода не є оплатою обсягу фактично наданих послуг, не відповідає критеріям необхідності та розумності й не може покладатися на відповідача. Позивач обґрунтовує збільшення витрат тим, що розгляд справи відкладався «переважно за клопотаннями відповідача». Це не може бути підставою для стягнення 24000 грн за участю у 8 засіданнях. Крім того на підтвердження витрат на переклад позивач надав платіжну інструкцію, але вона не доводить, що ці витрати пов`язані з розглядом справи та є витратами на залучення перекладача. Тому просив відмовити в задоволенні заяви позивача в частині стягнення з відповідача 3309,60 грн вартості перекладу. Відмовити в задоволенні заяви в частині стягнення 25000 грн витрат на професійну правничу допомогу за актом від 21.10.2026 року як непідтверджених і неспівмірних. У разі, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі, більшому за 10000 грн, зменшити розмір витрат на підставі ч. 5 ст. 137 ЦПК України до розумного з урахуванням доводів цього заперечення та не включати до відшкодування винагороду, обумовлену результатом розгляду справи (гонорар успіху).
Відповідно до ч. 2 ст. 246 ЦПК України питання про судові витрати вирішується судом без повідомлення учасників справи.
Суд, ознайомившись із вимогами представника позивача ПРИВАТНОГО АКЦІРНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», запереченнями представника відповідача Глазкової Т.Є., оцінивши докази, наявні в матеріалах цивільної справи, дійшов такого висновку.
Як визначено ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як визначено ч. ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи, що позов ПРИВАТНОГО АКЦІРНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи МОТОРНЕ (ТРАНСПОРТНЕ) СТРАХОВЕ БЮРО УКРАЇНИ про стягнення суми страхового відшкодування задоволений в повному обсязі, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача.
Визначаючи розмір судових витрат, суд враховує документально підтверджені понесені витрати ПРИВАТНОГО АКЦІРНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» по сплаті судового збору у розмірі 4752,24 грн за подання позову до суду згідно платіжної інструкції № ЗР057195 від 14.05.2025 року (т. 1 а.с. 10), витрати перекладу документів на українську мову у розмірі 3309,60 грн згідно платіжної інструкції № 1260705 від 14.05.2025 року (т. 1 а.с. 83).
25.04.2025 року між ПРИВАТНИМ АКЦІРНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» та Адвокатським об`єднанням «АНКІЛ» було укладено договір № 15 про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до п. п. 1.1. та 1.2. договору виконавець за погодженням із замовником приймає на себе обов`язки здійснювати у передбаченому законодавством України порядку представництво та захист прав і законних інтересів замовника у всіх судах України, щодо справ, матеріалів, документів тощо, стороною чи учасником в яких є замовник, або що стосуються інтересів замовника, тобто надавати замовнику необхідну йому правову (правничу) допомогу. У свою чергу замовник зобов`язаний прийняти та оплатити правову (правничу) допомогу, що надається виконавцем. У порядку й строки обумовлені у цьому договорі.
Відповідно до п. 3.1 вказаного договору за правову (правничу) допомогу, що надається на умовах цього договору замовник сплачує виконавцю винагороду у формі гонорару. Вартість правової (правничої) допомоги визначається сторонами в залежності від обсягу наданих виконавцем послуг, що погоджується сторонами в актах наданих послуг.
Згідно платіжної інструкції № 1285331 від 23.06.2025 року сплачено кошти в сумі 10000 грн правову (правничу) допомогу згідно акту приймання-передачі наданих послуг до договору № 15 від 16.06.2025 року та згідно Акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової (правничої) допомоги № 15 від 21.10.2026 року, складеного між ПРИВАТНИМ АКЦІРНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» та Адвокатським об`єднанням «АНКІЛ», загальна вартість правової допомоги, наданої виконавцем замовнику, складає 25000 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Як визначено п. 6 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
До видів адвокатської діяльності належить, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У ч. 3 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях ч. ч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Згідно ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 4 ст. 141 ЦПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про те, що заявлена до відшкодування сума витрат на правову допомогу у 35000 грн істотно перевищує суму в 10000 грн, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, зазначеному в позовній заяві, а також, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу не відповідає критеріям розумності та співмірності, враховуючи обсяг процесуальних документів, поданих у справі, тривалість участі у судових засіданнях, складності справи, у зв`язку із чим, виходячи з принципу співмірності та розумності, наявні правові підстави для зменшення суми винагороди за адвокатські послуг та визначення її у розмірі 15000,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Заяву представника позивача ПРИВАТНОГО АКЦІРНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» - адвоката Бабаніна А.М. про відшкодування судових витрат в цивільній справі за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІРНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи МОТОРНЕ (ТРАНСПОРТНЕ) СТРАХОВЕ БЮРО УКРАЇНИ про стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ПРИВАТНОГО АКЦІРНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», код ЄДРПОУ 24175269, понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 4752,24 грн за подання позову до суду, витрати по оплаті перекладу документів на українську мову у розмірі 3309,60 грн, а всього 23061,84 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 06.11.2026 року.
СУДДЯ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua