Постанова від 04 листопада 2026 р. у справі №127/30673/26 — Вінницький апеляційний суд

Суд: Вінницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про приватну власність, з них:

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №127/30673/26

Суддя: Копаничук С. Г.

Справа № 127/30673/26

Провадження № 22-ц/801/2616/2026

Категорія: 8

Головуючий у суді 1-ї інстанції Медяна Ю. В.

Доповідач:Копаничук С. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 рокуСправа № 127/30673/26м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач),

суддів: Голоти Л.О., Рибчинського В.П.,

за участі секретаря судового засідання: Ходакової М.Г.

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 07.09.2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Посилаючись на необхідність поділу спільного сумісного майна, набутого у шлюбі ,просила визнати квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 31,4 кв.м., житловою площею – 17,5 кв.м., що складається з кімнати, кухні, коридору, санвузла, частини підвалу під сарай, площею 1,8 кв.м. ,а також автомобіль марка: HONDA, модель CR-V 2019 року випуску, н.з. НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , колір чорний, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Поділити спільне майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,визнавши за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на:1/2 квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 31,4 кв.м., житловою площею – 17,5 кв.м., що складається з кімнати, кухні, коридору, санвузла, частини підвалу під сарай, площею 1,8 кв.м. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за одну другу частку ринкової вартості автомобіля марка: HONDA, модель CR-V 2019 року випуску, н.з. НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , колір чорний, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , в сумі 490 525 грн.

07.09.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову. Просила суд накласти арешт на частку спірної квартири . Вказала, що забезпечення позову дозволить здійснити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом якого вона звернулася, адже накладання арешту на 1/2 квартири про визнання права на яку вона звернулась , унеможливить відчуження її відповідачем. В даному випадку накладанням арешту на 1/2 квартири є співмірним заходом із заявленими позовними вимогами та дозолить забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та усунути імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Ухвалою Вінницького міського суду 07.09.2026 року заяву задоволено. Накладено арешт на квартири АДРЕСА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вказану ухвалу скасувати через порушення судом норм матеріального та процесуального права ,а у справі постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Вказав, що ОСОБА_1 до заяви про забезпечення позову не додала доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Матеріали позову не містять доказів того, що ОСОБА_2 намагається чи буде намагатись уникнути виконання можливого рішення позову, тому вказаний захід не є необхідним у цій справі. Суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для зустрічного забезпечення позову, оскільки на виконання оскаржуваної ухвали 10 вересня 2026 року було відкрито виконавче провадження № 81935158, в межах якого винесено постанову про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження на загальну суму 400 грн, що створило для ОСОБА_2 додаткові майнові зобов`язання та негативні правові наслідки. Окрім того, відкриття виконавчого провадження вплинуло на кредитний рейтинг відповідача в АТ «КБ «ПриватБанк».

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає ухвалу законною та обгрунтованою, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Заслухавши доповідача, осіб, що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає ,що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала Вінницького міського суду 07.09.2026 року вказаним вимогам відповідає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №492069918 від 31.08.2026 вбачається, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належать квартира АДРЕСА_1 .

Забезпечуючи позов та накладаючи арешт на вказану квартиру, суд виходив із того, що між сторонами дійсно виник спір щодо поділу вказаного майна, яке придбане в шлюбі та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. В даному випадку, накладення арешту на вказане вище майно є співмірним з заявленими позовними вимогами. Окрім того, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зустрічного забезпечення позову, скільки обраний вид забезпечення позову не впливає на матеріальний стан ОСОБА_2 та не призводить до понесення додаткових витрат унаслідок його застосування, з урахуванням відсутності доказів завдання йому збитків унаслідок забезпечення позову.

Колегія суддів вважає, що суд вірно встановив обставини справи що мають значення для забезпечення позову , оцінив надані докази ,вірно застосував норми права ,що їх регулюють і дійшов обгрунтованого висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Згідно з частиною 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до частини 6-8 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до пункту 1, 2 частини 1 статті 150 ЦПК України позов може забезпечуватися, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У правовому висновку, сформульованому у постанові від 31.01.2019 у справі №761/45074/17, Верховний Суд зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема, тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_4 , 22.11.2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб.

Згідно з договором купівлі – продажу квартири від 26.12.2013 року ОСОБА_2 набув у власність квартиру під АДРЕСА_1 .

Рішенням Погребищенського районного суду від 30.08.2023 року шлюб, зареєстрований 22 листопада 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Погребищенського районного управління юстиції Вінницької області, за актовим записом № 87, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 до заяви про забезпечення позову не додано доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а матеріали позову не містять доказів того, що ОСОБА_2 намагається чи буде намагатись уникнути виконання можливого рішення позову, тому вказаний захід є неспівмірний, не заслуговують на увагу.

Для забезпечення позову достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити або унеможливити виконання судового рішення. При цьому відсутність доказів уже вчинених відповідачем дій щодо відчуження майна сама по собі не виключає необхідності застосування заходів забезпечення позову. Оскільки право власності на спірну квартиру зареєстровано за відповідачем, тобто він є титульним власником, а предметом позову є визнання зазначеної квартири спільною сумісною власністю подружжя ,поділ її, шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 її частку, існує необхідність у збереженні цього майна до вирішення спору по суті. Адже у разі відчуження квартири або вчинення ОСОБА_2 інших дій щодо розпорядження нею може бути істотно ускладнено ефективний захист майнових прав позивача та виконання можливого рішення суду. За таких обставин накладення арешту на 1/2 частку квартири є безпосередньо пов`язаним із предметом спору, спрямоване на збереження майна та забезпечення реального виконання судового рішення у разі задоволення позову, а тому є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Доводи апеляційної скарги про те, що внаслідок відкриття виконавчого провадження ОСОБА_2 поніс додаткові витрати у розмірі 400 грн та зазнав негативних наслідків у вигляді погіршення кредитного рейтингу в АТ «КБ «ПриватБанк», не свідчать про наявність підстав для застосування зустрічного забезпечення позову. Так, відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження є наслідком виконання ухвали суду про забезпечення позову. Водночас ,сам факт визначення таких витрат не свідчить про завдання відповідачу збитків, які б зумовлювали необхідність застосування зустрічного забезпечення, оскільки зазначені витрати безпосередньо пов`язані з процедурою примусового виконання судового рішення та самі по собі не підтверджують настання для відповідача істотних майнових втрат. Крім того, посилання ОСОБА_2 на негативний вплив відкриття виконавчого провадження на його кредитний рейтинг в АТ «КБ «ПриватБанк» не підтверджені належними та допустимими доказами, які б свідчили про реальне погіршення його кредитної історії, чи настання інших конкретних негативних майнових наслідків. Отже, наведені обставини не доводять наявності ризику завдання відповідачу збитків унаслідок вжиття заходів забезпечення позову та не спростовують висновку суду про відсутність підстав для застосування зустрічного забезпечення.

Колегія суддів , з урахуванням предмета позову, характеру спірних правовідносин та наслідків застосування вказаного заходу забезпечення, вважає висновок суду про забезпечення позову та накладення арешту на квартири обгрунтованим та співмірним із заявленим позовом.

Доводи апеляційної скарги правильність цих висновків не спростовують, а тому підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду відсутні.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржувана ухвала суду відповідає дійсним обставинам справи, постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права , остання підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382-384, ЦПК України, суд,

Постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 07.09.2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач С. Г. Копаничук

судді: Л.О. Голота

В.П. Рибчинський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua