Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №766/16804/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Суд: Херсонський міський суд Херсонської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №766/16804/25

Суддя: Майдан С. І.

Справа № 766/16804/25

н/п 2/766/6904/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

за участю секретаря Дубіеської К.М.,

представника позивача Кузьменка В.О. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача Крутьковой В.О. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури, третя особа Голопристанська державна нотаріальна контора, про звільнення майна з-під арешту,

встановив:

Позивач 11.11.2025 року звернувся до суду з позовом до Херсонської обласної прокуратури, третя особа Голопристанська державна нотаріальна контора, про звільнення майна з-під арешту, в якому просив скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_1 , за постановою старшого слідчого прокуратури Голопристанського району Херсонської області 13.02.2012 року (справа №62005-21), обтяження № 12163704, зареєстроване 14.02.2012 року реєстратором Голопристанської державної нотаріальної контори. В обгрунтовання позову зазначив, що постановою старшого слідчого прокуратури Голопристанського району Херсонської області 13.02.2012 року (справа №62005-12) було накладено арешт на все майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, яке належить ОСОБА_1 . Постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 05.12.2013 року кримінальну справу №2108/1-292/2011 щодо ОСОБА_1 закрито, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. У мотивувальній частині постанови суд зазначив: «Арешт, накладений на майно громадянина А., слід скасувати». Однак, у резолютивній частині суд скасував арешт лише на автомобіль, тоді як арешт на нерухоме майно залишився не скасованим. На думку позивача, у наслідок неповного формулювання резолютивної частини судового рішення, арешт на нерухоме майно фактично не був скасований, хоча кримінальне провадження завершене і підстав для його подальшого існування немає. Оскільки вказівка про скасування арешту у резолютивній частині відсутня, а орган, який наклав арешт, фактично не існує, у зв`язку з окупацією території Голопристанського району Херсонської області, позивач позбавлений можливості усунути обмеження своїх майнових прав в позасудовому порядку. Після закриття кримінальної справи будь-яких інших процесуальних рішень щодо арешту майна позивача не приймалося. Водночас, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний чинний запис про арешт, накладений на підставі постанови старшого слідчого прокуратури Голопристанського району Херсонської області від 13.02.2012 року. На теперішній час територія колишнього Голопристанського району Херсонської області є тимчасово окупованою, орган, який накладав арешт – прокуратура Голопристанського району Херсонської області, припинила діяльність, а архіви суду й слідчих органів є частково втраченими або недоступними. 08.10.2025 року до Херсонської обласної прокуратури, яка виконує функції та має повноваження на зберігання і надання інформації щодо відповідних кримінальних проваджень, був направлений адвокатський запит про надання інформації та документів у кримінальній справі № 620025-12. Херсонською обласною прокуратурою була надана відповідь №09/1-306-25 від 14.10.2025 року щодо відсутності доступу до матеріалів кримінальної справи, які зберігалися у приміщеннях Скадовської окружної прокуратури, юрисдикція якої поширювалася, зокрема, і на територію Голопристанської громади. У відповіді Херсонського міського суду Херсонської області №02-15/45428/25-Вих від 13.10.2025 року, на адвокатський запит від 08.10.20252 року, зазначено, що станом на день надання відповіді паперові матеріали кримінальної справи №2108/1-292/2011 відносно ОСОБА_1 до Херсонського міського суду Херсонської області з Голопристанського районного суду Херсонської області на зберігання не передавалися, інформація щодо місця знаходження вказаної кримінальної справи відсутня. Позивач зазначив, що він має у власності об`єкти нерухомого та рухомого майна, однак, через чинний арешт він позбавлений можливості повноцінно користуватися і розпоряджатися майном, не може здійснити державну реєстрацію правочину. Вважає, що арешт, накладений постановою старшого слідчого прокуратури Голопристанського району Херсонської області від 13.02.2012 року (справа « 62005-12), є формально чинним внаслідок технічної неточності судового рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 05.12.2013 року та недоступністю компетентних органів через окупацію території. На теперішній час кримінальне провадження закрито, а ОСОБА_1 не має статусу обвинуваченого, а орган який наклав арешт, не існує, у зв`язку з окупацією території, подальше існування арешту порушує конституційне право позивача на володіння належним йому майном.

Ухвалою від 17.11.2025 року відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.

22.01.2026 року від представника Херсонської обласної прокуратури Кафлюк Т.І. надійшли пояснення у справі, в яких зазначила, шо позивач у позовній заяві вказує, що має у власності інше рухоме та нерухоме майно, право власності якого порушується арештом від 13.02.2012, оскільки він позбавлений можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися ним. За результатами опрацювання викладених у позові питань вважає, що відповідно до пункту 9 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень КПК України в редакції 2012 року, питання про зняття арешту майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. Статтею 324 КПК України в редакції 1960 року було встановлено питання, вирішення яких необхідно було вирішити судом при винесені вироку у справі, до яких, зокрема, відносилось і подальша доля майна, описаного для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна. Аналогічна норма міститься також і у КПК України в редакції 2012 року (стаття 368). Отже, прокуратура Херсонської області не була особою, яка вирішувала питання про закриття кримінального провадження, а також питання подальшої долі майна обвинуваченого, в даному випадку ОСОБА_1 , яке було арештовано з метою забезпечення виконання вироку. Таким чином, Херсонська обласна прокуратура є неналежним відповідачем у справі про скасування арешту слідчого прокуратури Херсонської області. У зв`язку з чим, просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури про звільнення майна з-під арешту.

29.01.2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. зазначив, що провадження за кримінальним провадженням щодо ОСОБА_1 здійснювалося у порядку, передбаченому КПК України 1960 року.

Представник Херсонської обласної прокуратури Крутькова В.О. в судовому засіданні позов не визнала, з підстав, зазначених у письмових поясненнях, вважає Херсонську обласну прокуратуру не належним відповідачем у цій справі. Представником не оспорюється той факт, що кримінальна справа, в рамках якої було накладено арешт прокуратурою Голопристанського району Херсонської області, провадження відносно ОСОБА_1 закрита, у зв`язку з закінченням строку притягнення до відповідальності, та відсутні підстави для продовження арешту на майно позивача. Зазначила, що повноваження прокуратури Голопристанського району Херсонської області внаслідок реорганізації перешли до новоствореної Скадовської окружної прокуратури Херсонської області. На день звернення до суду із позовом Скадовська окружна прокуратура Херсонської області як структурний підрозділ Херсонської обласної прокуратури ліквідована.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, вбачається наявність чинного запису про арешт нерухомого майна, який вчинений 14.02.2012 року за № 12163704 реєстратором Голопристанської державної нотаріальної контори, підстава обтяження постанова, справа №620025-12, 13.02.2012, прокуратури Голопристанського району Херсонської області, старший слідчий прокуратури Голопристанського району Херсонської області, об`єкт обтяження невизначене майно, все майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, власник майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявник Голопристанська державна нотаріальна контора Негра О.А.

Постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 05.12.2013 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 закрито. Звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ст. 367 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. Скасовано арешт, накладений постановою слідчого 28.06.2011 року на майно ОСОБА_1 на автомобіль NISSAN MURANO (2008 року випуску), д.н НОМЕР_1 .

З відповіді Херсонської обласної прокуратури від 14.10.2025 року за № 09/1-306-25 вбачається, що згідно листа Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області від 14.09.2023 № 03-688/23, внаслідок тимчасової окупації лівобережної частини Херсонської області, на території якої знаходяться місцеві загальні суди, підсудність справ яких визначена рішенням ВРП, здійснення передачі матеріалів кримінальних справ з цих судів, зокрема і з Голопристанського районного суду Херсонської області, не можливе. На цей час відсутня можливість отримати доступ до матеріалів кримінальної справи, які перебували у розпорядженні суду. Також відсутній доступ до матеріалів кримінальної справи, які зберігалися у приміщеннях Скадовської окружної прокуратури, юрисдикція якої поширювалася, зокрема, і на територію Голопристанської громади. Крім того, відповідно до п.9 розділу ХІ Перехідних положень КПК України ( в редакції 2012 року) питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв на набрання чинності цим Кодексом. Порядок скасування судом накладеного слідчим арешту на майно, в залежності від стадії провадження, передбаченого ст. 324 КПК України (в редакції 1960 року) під час ухвалення вироку, або в порядку виконання вироку згідно ст. 409,411 КПК України ( в редакції 1960 року. Зняття арешту має здійснювати суд, який постанови остаточне рішення у справі. У зв`язку з повномасштабним вторгненням 24.02.2022 року військ російської федерації на територію України та тимчасовою окупацією частини території Херсонської області, рішенням ВРП від 30.05.2023 року за № 566/0/15-23 територіальну підсудність справ Голопристанського районного суду Херсонської області визначено за Херсонським міським судом Херсонської області.

У відповіді Херсонського міського суду Херсонської області №02-15/45428/25-Вих від 13.10.2025 року, на адвокатський запит від 08.10.20252 року, зазначено, що станом на день надання відповіді паперові матеріали кримінальної справи №2108/1-292/2011 відносне ОСОБА_1 до Херсонського міського суду Херсонської області з Голопристанського районного суду Херсонської області на зберігання не передавалися, інформація щодо місця знаходження вказаної кримінальної справи відсутня.

Відповідно до ч.1ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Оскільки право позивача на вільне користування і розпорядження належним йому майном є порушеним, воно підлягає захисту у судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.321 Цивільного кодексу право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним зі способів захисту права власності є гарантована в ст.391 цього кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст.1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст.316,317,319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 126 КПК України 1960 року, чинного на час накладення слідчим арешту на майно позивача, зазначений захід міг тимчасово застосовуватися слідчим або судом на період досудового слідства та/або судового розгляду для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна. Накладений на майно арешт мав бути скасований органом досудового слідства, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба. У разі закриття кримінальної справи постановою слідчого арешт майна згідно з частиною першою статті 214 КПК України 1960 року підлягав скасуванню на підставі цього ж процесуального рішення.

Згідно зі статтею 170 КПК України завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Зі змісту частини третьої статті 174 КПК України у разі закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування одночасно з винесенням відповідної постанови прокурор зобов`язаний скасувати арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Зазначена норма процесуального права є аналогічною наведеній у частині першій статті 214 КПК України 1960 року.

Із закриттям кримінального провадження (кримінальної справи) втрачається легітимна мета арешту майна як втручання у конвенційне право особи на мирне володіння ним - збереження речей і матеріальних цінностей для забезпечення можливості виконання завдань кримінального провадження.

Після припинення кримінальної процедури відповідне втручання фактично набуває свавільного характеру, й заінтересована особа правомірно розраховує на його припинення. Адже утвердження й забезпечення прав і свобод та надання людині ефективного засобу юридичного захисту від їх порушень з огляду на положення статті 3 Конституції України, статті 13 Конвенції є головним обов`язком держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Згідно зі ст. 174 КПК України, як підозрюваний, обвинувачений, їх захисник або законний представник , так і інший власник або володілець майна вправі звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, в тому числі на тій підставі, що в подальшому застосування відповідного заходу відпала потреба.

З урахуванням тривалого періоду часу, що минув після закриття кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 ( з 05.12.2013 року) вирішення питання про припинення втручання у право власності позивача шляхом звернення до слідчого або прокурора на підставі КПК України 1960 року не буде ефективним способом захисту порушеного права позивача.

Разом із тим, кримінальні процесуальні правовідносини виникають, змінюються та припиняються на підставі норм кримінального процесуального права. Закриття кримінального провадження є юридичним фактом, який припиняє кримінальні процесуальні відносини. Зокрема, після прийняття означеного процесуального рішення арешт майна, застосований у кримінальному провадженні (кримінальній справі) як засіб його забезпечення, втрачає відповідну концептуальну властивість.

Із припиненням кримінальної справи арешт майна стає публічним обтяженням права власності, підстави для подальшого існування якого відпали.

Водночас вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначене судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частина четверта статті 174 КПК України 2012 року). Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 року у справі № 727/2878/19 (провадження №14-516цс19).

Таким чином, оскільки при закритті кримінальної справи № 2108/1-292/2011 за обвинуваченням ОСОБА_1 , постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 05.12.2013 року не було вирішено питання про скасування арешту майна, накладеного на все належне ОСОБА_1 майно за постановою старшого слідчого прокуратури Голопристанського району Херсонської області від 13.02.2012 року справа №62005-12, та існування вказаного арешту порушує право власності позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.6-13,81,200,206,258,259,263-265,273,354 ЦПК України, суд,,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури, третя особа Голопристанська державна нотаріальна контора, про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.

Звільнити з-під арешту майно належне ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на підставі постанови старшого слідчого прокуратури Голопристанського району Херсонської області 13.02.2012 року за справою № 62005-125, номер обтяження 12163704, зареєстроване 14.02.2012 року реєстратором Голопристанської державної нотаріальної контори.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.10.2026 року.

СуддяС. І. Майдан

Оригінал: reyestr.court.gov.ua