Суд: Зарічний районний суд м. Сум
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №591/5022/26
Суддя: Клименко А. Я.
Справа № 591/5022/26
Провадження № 2/591/1853/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2026 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.
при секретарі - Устименко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення грошових коштів –
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, і свої позовні вимоги мотивує тим, що 11.04.2025 року між ним та відповідачем було укладено договір позики у формі боргової розписки, відповідно до якої позивач передав відповідачу грошові кошти у сумі 61713,44 грн., які відповідач повинен був повернути позивачу до 11 жовтня 2025 року. Відповідач суму позики не повернув. У зв`язку з невиконанням прийнятих на себе зобов`язань позивач просить суд стягнути з відповідача суму позики в розмірі 61713,44 грн., проценти за користування коштами в розмірі 11 482,06 грн., 3% річних в розмірі 1013,04 грн., та інфляційні витрати в розмірі 3081,77 грн., а також судові витрати.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 19 травня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження.
Позивач ОСОБА_1 подав заяву про підтримання позовних вимог, просить суд позов задоволити, слухати справу у його відсутність.
Відповідач до суду не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Одночасно був повідомлений через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Судом встановлено, що 11 квітня 2025 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики грошових коштів у формі боргової розписки, відповідно до якої позивач передав відповідачу грошові кошти у сумі 61713,44 грн., а відповідач зобов`язувався повернути отримані грошові кошти позивачу до 11 жовтня 2025 року (включно) з врахуванням відсотків (за формулою: Сума заборгованості кількість днів використання коштів*3,1*12/365/100%). У разі порушення умов зобов`язання та порушення строків повернення зобов`язуюсь повернути вказані кошти з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також відсотків річних від простроченої суми (за формулою: Сума заборгованості кількість днів використання коштів *3,1*12/365/100%).
Згідно з розрахунку позивача сума позову та позовних вимог у розмірі 77290, 31 грн. розраховувалась мною відповідно до суми боргу за борговою розпискою у сумі 61713,44 грн., з врахуванням відсотків річних за формулою: Сума заборгованості кількість днів використання коштів *3,1*12/365/100%, а також з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а саме: основний борг за розпискою: 61713,44 грн. проценти за користування коштами до строку повернення: 11482,06 грн 3% річних відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК за прострочення боргу: 1013,04 грн інфляційні витрати за період прострочення боргу: 3081,77 грн..
Відповідно до вимог ст. ст. 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми (ст. 1047 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Отже, письмова розписка є належним доказом, що свідчить про укладення сторонами договору позики. Безгрошовість договору може бути підтверджена лише належними і допустимими доказами.
За своєю юридичною природою договір позики є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов`язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.
За своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона -позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона -позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18), за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 2 липня 2014 року у справі № 6-79цс14 та Постанові Верховного Суду від 2 вересня 2020 року у справі №483/1953/16.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що право позивача порушене відповідачем та підлягає захисту, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути борг у розмірі 77290,31 грн..
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 борг в сумі 77290,31 грн..
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1331,20 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 533, 549, 625, 1046-1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76, 82, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення грошових коштів – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти за борговою розпискою від 11.04.2025 року у сумі 77290, 31 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 61713,44 грн., процентів за користування коштами до строку повернення у сумі 11482,06 грн, 3% річних за прострочення боргу у сумі 1013,04 грн та інфляційних витрат за період прострочення боргу: 3081,77 грн, судового збору в сумі 1331,20 грн..
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення виготовлено 06 листопада 2026 року.
СУДДЯ А.Я.КЛИМЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua