Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №490/491/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/491/26

нп 2-а/490/53/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Шолох Л.М.,

за участі секретаря Шведюк Д.О.,

представника відповідача Позивайла І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови від 03 вересня 2025 року № 843 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно нього. Також просив поновити строк для звернення до суду із цим позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 26 січня 2026 року для розгляду справи визначено головуючого суддю Шолох Л.М.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 січня 2026 року поновлено позивачу строк звернення до суду та відкрито провадження у справі. Залучено до участі у справі в якості другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 . Задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 09.03.2026 року задоволено заяву позивача та вжито заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 843 від 03 вересня 2025 року.

Від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову з оґляд на його необґрунтованість.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2025 року вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Від позивача 01 червня 2026 року надійшла відповідь на відзив, в якій він просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 липня 2026 року задоволено клопотання відповідача та викликано у судове засідання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У судове засідання з`явився представник відповідача Позивайло І.С., позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. Позивач у судове засідання не з`явився, просив справу розглядати без його участі.

Заслухавши доводи представника відповідача, дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.

З матеріалів справи слідує, що звертаючись до суду із цим позовом до суду позивач просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03 вересня 2025 року № 843. Відтак належним відповідачем у справі є вказаний суб`єкт владних повноважень. Клопотання позивача про залучення до участі у справі належного відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Так, заступником начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 майором ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 27 серпня 2026 року о 14:07 у приміщенні Миколаївського ООЦМ, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , було виявлено порушення вчинене ОСОБА_1 , яке полягало у тому, що останній, в особливий період, в порушення частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відмовився проходити медичний огляд для визначення стану придатності до військової служби згідно з рішенням ІНФОРМАЦІЯ_6 та отримувати направлення на ВЛК № 4708216 від 27 серпня 2025 року, що зафіксовано на нагрудний відео-реєстратор №030700091, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП. У цьому протоколі зазначено, що факт вчинення правопорушення підтверджують свідки ОСОБА_2 .

У цьому протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 03 вересня 2025 року на 14:30. Підпис позивача ОСОБА_1 у цьому протоколі відсутній.

У судовому засіданні судом допитано свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які пояснили, що текст протоколу про адміністративне правопорушення був повністю зачитаний ОСОБА_1 , однак від підпису та його отримання він відмовився.

Надалі заступником начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 майором ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 01 вересня 2025 року № 737.

З цього протоколу слідує, що 01 вересня 2025 року о 20:29 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 , який розташований за адресою АДРЕСА_2 , було виявлено порушення вчинене ОСОБА_1 , яке полягало у тому, що останній, в особливий період, в порушення частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відмовився проходити медичний огляд для визначення стану придатності до військової служби згідно з рішенням ІНФОРМАЦІЯ_6 та отримувати направлення на ВЛК № 4753782 від 01 вересня 2025 року, що зафіксовано на нагрудний відео-реєстратор №030700091, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП. У цьому протоколі зазначено, що факт вчинення правопорушення підтверджують свідки ОСОБА_2 .

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_4 винесно постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП від 03 вересня 2025 року № 843, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме у порушенні законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненому в особливий період, та накладено на нього адміністративне стягнення ц вигляді штрафу у розмірі 25 500, 00 грн.

Не погоджуючись із постановою, позивач звернувся до суду із цим позовом, в обґрунтування якого вказує на те, що він не був повідомлений про адміністративну справу стосовно нього, не був присутнім під час її розгляду, не отримував жодних протоколів та зокрема оскаржуваної постанови. Про існування цієї постанови позивач дізнався лише після накладення на його рахунки арешту в рамках виконавчого провадження. Позивач зазначає, що було порушено його гарантовані права.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є військовозобов`язаною особою та зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», зокрема проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби.

Судом допитано свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які показали, що протоколи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складено в його присутності, йому повністю зачитано та повідомлено про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Від підпису у протоколу він відмовився, копію протоколу отримувати також відмовився.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач був повідомлений про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно нього, однак правом брати участь під час розгляду протоколів не скористався. Суд відхиляє доводи позивача про те, що він не був повідомлений про складання протоколів та винесення оскаржуваної постави.

Щодо доводів позивача про те, що він був позбавлений можливості реалізувати свої права, визначені законодавством, то слід зазначити, що звертаючись до суду із цим позовом позивач не наводить жодних доводів, не надає жодних пояснень щодо вчинення чи невчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП. За такого, суд відхиляє означені доводи позивача.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваної постанови. Позов є обґрунтованим.

Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість позову, у його задоволенні слід відмовити, а оскаржувану постанову – залишити без змін.

Судові витрати відносяться на рахунок позивача. Вжиті судом заходи забезпечення позову у справі слід скасувати.

Керуючись статтями 72-77, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови від 03 вересня 2025 року № 843 – відмовити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_4 від 03 вересня 2025 року № 843 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною третьою статті 210-1 КУпАП – залишити без змін.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 березня 2026 року у вигляді зупинення дії постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03 вересня 2025 року № 843.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Л.М. Шолох