Суд: Тульчинський районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №148/2407/26
Суддя: Штифурко Л. А.
Справа № 148/2407/26
Провадження №2/148/1815/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: судді Штифурко Л.А.
секретаря Лиженко Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
У березні 2026 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 03.11.2025 між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем укладено договір №560960-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес позика» 03.11.2025 направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір №560960-КС-002 про надання кредиту.
03.11.2025 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №527150-КС-002 про надання кредиту на умовах, визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5521 на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено (відправлено).
Відповідно до п.1 договору кредиту ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 50000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту, та правил про надання грошових коштів у кредит.
ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 50000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про видачу коштів (платіжним дорученням).
Також, 22.12.2025 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 560960- КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізнес позика» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 8 000.00 грн.
До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за Кредитним договором №560960-КС-002 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише здійснила часткову оплату за Договором № 560960- КС-002 на загальну суму 40372,35 грн.
Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у неї станом на 09.07.2026утворилась заборгованість за Договором №560960-КС-002 про надання кредиту в розмірі 161 413,35 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 49 876,99 грн., суми прострочених платежів по процентах - 83 873,36 грн., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 26 063,00 грн., суми прострочених платежів за комісією - 1 600,00 грн.
Вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом, у якому він просить стягнути з відповідачки вказану вище заборгованість та понесені у справі судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з`явилася, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. В позовній заяві просить розглянути справу за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання. Від неї до суду надійшла заява, в якій вона просить розгляд справи проводити за її відсутності.
27.08.2026 від відповідачки до суду надійшов відзив на позов (а.с. 87-88), в якому вона зазначила, що позовні вимоги у заявленому розмірі не визнає та вважає їх недоведеними з наступних підстав.
Позивач просить стягнути 161 413,35 грн., у тому числі 49 876,99 грн. основного боргу, 83 873,36 грн. процентів, 26 063,00 грн. за ст. 625 ЦК України та 1 600,00 грн. комісії. Так, нею здійснювалися платежі на загальну суму 40 372,35 грн. Сам факт здійснення цих платежів не означає визнання нею правильності розрахунку позивача.
Заперечує проти стягнення 26 063,00 грн., заявлених позивачем, відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки вони нараховані в період дії воєнного стану. Вважає, що позивачем в обгрунутвання вимог про стягнення комісії в розмірі 1 600,00 грн. не наведено конкретної договірної підставу її стягнення, порядку розрахунку, дати нарахування та доказів фактичного надання послуг, за які справлялася така комісія.
Також заперечує проти стягнення 83 873,36 грн. процентів без належного деталізованого розрахунку. Просить перевірити правомірність та період нарахування 83 873,36 грн. процентів, перевірити фактичне перерахування додаткових 8 000,00 грн. за Додатковою угодою № 1 від 22.12.2025.
На підставі вищевикладеного, відповідачка просить у задоволенні позовних вимог ТОВ «Бізнес Позика» у заявленому розмірі 161 413,35 грн. відмовити. Також відмовити у стягненні 26 063,00 грн. за статтею 625 ЦК України, у стягненні 1 600,00 грн. комісії за відсутності належних доказів правової підстави, розрахунку та фактичного надання відповідних послуг.
30.09.2026 від відповідачки до суду надійшли додаткові пояснення у справі, (а.с. 110-111), в яких вона зазначила, що загальна сума фактично здійснених нею платежів, зазначена самим позивачем, становить 40 372,35 грн., у тому числі 8 123,01 грн. - у рахунок кредиту, 19 312,34 грн. - проценти, 10 000 грн. - комісія та 2 937 грн. - проценти за ст. 625 ЦК України.
Таким чином, вона не заперечує сам факт здійснення платежів, однак заперечує проти автоматичного визнання правильним розподілу цих платежів та розміру заборгованості без перевірки первинних документів і повного розрахунку. Просить суд перевірити обґрунтованість усієї суми 103185,70 грн. нарахованих процентів та правильність визначення залишку 83 873,36 грн. Особливо заперечує проти стягнення 26 063,00 грн. за ст. 625 ЦК України. Також заперечує проти стягнення 1 600,00 грн. комісії.
Оскільки учасники процесу в судове засідання не зявились, у відповідності до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом установлено, що 03.11.2025 ТОВ «Бізнес позика» направлено відповідачці ОСОБА_1 пропозицію укласти договір (оферту) №560960-КС-002 про надання кредиту (а.с. 28-29).
ОСОБА_1 03.11.2025 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №560960-КС-002 про надання кредиту (споживчий кредит, електронна форма) (а.с. 39).
Сторони узгодили паспорт споживчого кредиту, про що свідчить його копія, додана до позовної заяви (а.с. 14 зв.бік-17).
Також судом установлено, що 03.11.2025 між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту №560960-КС-002. Договір укладений в електронній формі, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію» (а.с. 18-27).
Відповідно до п. 2 Договору Кредитодавець надає Позичальникові грошові кошти в розмірі 50000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», цим Договором про надання кредиту. Строк кредиту: 24 тижні; стандартна процентна ставка в день 1 % фіксована; комісія за видачу Кредиту – 10000 грн.; загальний розмір наданого Кредиту складає 50000 грн. Строк дії Договору встановлений до 20.04.2025. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту складає 123660,68 грн. Загальні витрати за кредитом 73660,68 грн. У пункті 4 Договору наведено детальний графік платежів.
Згідно п. 11 Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір.
Також з договору вбачається, що позичальником ОСОБА_1 договір був підписаний електронним підписом, а саме одноразовим ідентифікатором UA-5521.
Відповідно до анкети клієнта (витягу з інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства на сайті https://my.bizpozyka.com) Сібгатуліна О.С. надала свої особисті відомості/персональні дані, адресу, ІПН, паспортні дані, електронну адресу, номер телефону, номер банківської картки № НОМЕР_2 (а.с. 59 зв.бік).
Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій Клієнта ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору про надання кредиту №560960-КС-002 від 03.11.2025 в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті www. my.bizpozyka.com (а.с. 57 зв.бік-58).
Також судом установлено, що 22.12.2025 ТОВ «Бізнес позика» направлено відповідачці пропозицію укласти додаткову угоду (оферту) до договору №560960-КС-002 від 03.11.2025 (а.с. 53 зв.бік-55).
ОСОБА_1 22.12.2025 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення додаткової угоди (оферти) до договору №560960-КС-002 від 03.11.2025 (споживчий кредит, електронна форма) (а.с. 55 зв.бік-56).
Сторони узгодили паспорт споживчого кредиту, про що свідчить його копія, додана до позовної заяви (а.с. 49-51).
Також судом установлено, що 22.12.2025 між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до Договору про надання кредиту №560960-КС-002 від 03.11.2025, яка укладена в електронній формі, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію» (а.с. 52-53).
Відповідно до умов вказаної додаткової угоди Кредитодавець та Позичальник підтверджують, що станом на момент укладення цієї Додаткової угоди, сума неповернутого Позичальником Кредиту становить: 41 876,99 грн., сума нарахованих та несплачених процентів за користування Кредитом становить: 0 грн., сума нарахованої та несплаченої Комісії становить: 0 грн.
Сторони домовились, що з дати укладення Додаткової угоди:
3.1. Кредит збільшується на 8 000 грн., та Кредитодавець, на умовах викладених в Договорі, збільшує суму Кредиту, а Позичальник отримує збільшення суми Кредиту та зобов`язується повернути Кредит, збільшений на 8 000 грн. у строки та на умовах викладених у Договорі, з урахуванням положень цієї Додаткової угоди.
3.2. Після збільшення суми Кредиту, загальний розмір отриманого (відповідно до Договору та Додаткової угоди) та неповернутого Позичальником Кредиту складатиме 49 876,99 грн.
4. Сторони домовились, що строк кредитування продовжується на 49 .днів з дати укладення цієї Додаткової угоди. З урахуванням цього загальний строк кредитування за Договором становить 218 днів.
5. Комісія за надання додаткової суми Кредиту: 1 600,00 грн.
6. Після укладення цієї Додаткової угоди та збільшення розміру Кредиту будуть змінені умови кредитування за Договором. У зв`язку із зазначеним, після укладення цієї Додаткової угоди та отримання Позичальником додаткових грошових коштів у Кредит: - загальний розмір Кредиту становить: 49 876,99 грн. (п.1 та п.3. Додаткової угоди); - орієнтовна реальна річна процентна ставка: Три тисячі п`ятсот сімдесят дві цілих чотирнадцять сотих процентів; - орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування з урахуванням Несплачених процентів та Несплаченої комісії: 109 451,31 грн.; - загальні витрати за Кредитом за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування з урахуванням Несплачених процентів та Несплаченої комісії: 59 574,32 грн.; - кількість днів користування Кредитом, що залишається після укладення цієї Додаткової угоди: 169 (Сто шістдесят дев`ять ) календарних днів; - денна процентна ставка: 0,71 процентів.
Враховуючи умови п.1-п.4 Додаткової угоди Сторони домовились внести наступні зміни до Договору:
8.1. Викласти п. 2.8 Договору в новій редакції, а саме: «2.8. Строк дії Договору: до 08.06.2026 року.».
8.2. Викласти п. 4.2. Договору в новій редакції, а саме:
«4.2. У випадку, якщо за цим Договором значення Зниженої процентної ставки, зазначене у п. 10.2 Договору, дорівнює Стандартній процентній ставці, зазначеній у п. 2.4 Договору, вважається, що Позичальнику не надано право користування Кредитом на умовах Зниженої процентної ставки, і положення цього Договору, що стосуються застосування Зниженої ставки, не застосовуються.
4.2.1. Позичальнику здійснюється нарахування Процентів за Стандартною процентною ставкою, вказаною у п. 2.4 Договору.
4.2.2. Сторони встановили графік платежів, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Стандартна процентна ставка.
Згідно п. 8.3. угоди сторони домовилися викласти Додаток №1 до Договору (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (розраховано за умови застосування зниженої процентної ставки за користування кредитом у розмірі 365% (Триста шістдесят п`ять) річних) та Додаток №2 до Договору (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (розраховано за умови застосування стандартної процентної ставки за користування кредитом у розмірі 365,0% (Триста шістдесят п`ять) річних) в нових редакціях, що додаються до цієї Додаткової угоди.
Згідно п. п. 10-11 Угоди всі інші умови Договору, що не змінені Додатковою угодою, залишаються чинними та Сторони підтверджують свої зобов`язання за ними. Норми Договору, щодо яких Сторони цією Додатковою угодою домовились змінити к умови, діють з урахуванням змін, внесених цією Додатковою угодою. З моменту укладення цієї Додаткової угоди Сторони керуються умовами цієї Додаткової угоди в частині визначення загального розміру Кредиту, строку кредитування і строку дії Договору, процентних ставок, періоду їх застосування, розміру денної процентної ставки, реальної річної процентної ставки (норми цієї Додаткової угоди у вказаних питаннях мають пріоритет над нормами Договору та нормами інших додаткових угод до Договору, які були укладені до укладення цієї Додаткової угоди). Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору
Також з додаткової угоди вбачається, що позичальником ОСОБА_1 вона була підписана електронним підписом, а саме одноразовим ідентифікатором UA-6453.
Укладення додаткової угоди підтверджується візуальною формою послідовності дій Клієнта ОСОБА_1 щодо укладення електронної додаткової угоди №1 до договору про надання кредиту №560960-КС-002 від 03.11.2025 в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті www. my.bizpozyka.com (а.с. 58 зв.бік-59).
З копії підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» слідує, що 03.11.2025 о 14:20 перераховано 50000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_3 , призначення переказу: перерах.коштів ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_4 , зг.кр.дог. №560960-КС-002 від 03.11.2025 (а.с. 60).
З копії підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» слідує, що 22.12.2025 о 17:59 перераховано 8000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_3 , призначення переказу: перерах.коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , зг. ДУ від 22.12.2025 до кред.дог. №560960-КС-002 від 03.11.2025 (а.с. 60 зв.бік).
Факт належності вказаної банківської картки саме ОСОБА_1 та зарахування кредитних коштів на неї підтверджується інформацією АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260908/69657-БТ від 10.09.2026, наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів від 20.08.2026, згідно якої Банківська картка № НОМЕР_2 була емітована Банком на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) (а.с. 104).
Із виписки за договором б/н за період 03.11.2025 – 08.06.2026 від 10.09.2026 судом встановлено, що на банківську картку ОСОБА_1 успішно перераховано грошові кошти: 03.11.2025 в сумі 50000 грн., 22.12.2025 в сумі 8000 грн., а також та, що вона користувалася даними коштами (а.с. 105-108).
Таким чином, суд доходить висновку, що позивач свої зобовязання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши в користування ОСОБА_1 обумовлену кредитним договором суму коштів.
В свою чергу, відповідачка свої зобов`язання за користування кредитними коштами належним чином не виконувала, у зв`язку з чим за кредитним договором №560960-КС-002 від 03.11.2025 в неї утворилася заборгованість, яка згідно з наданими позивачем копіями розрахунку заборгованості та довідки про стан заборгованості станом на 09.07.2026 становить 161413,35 грн., з яких: 49876,99 грн. – заборгованість за кредитом; 83873,36 грн. – заборгованість по відсотках, 26063 грн. – заборгованість за відсотками за ст. 625 ЦК України, 1600 грн. – заборгованість за комісією.
Відповідачкою було сплачено: 14.11.2026 – 1050 грн. суми кредиту, 4200 грн. відсотків, 4460 грн. комісії; 01.12.2026 – 5000 грн. відсотків, 03.12.2025 – 335,55 грн. відсотків, 2664,45 грн. комісії, 04.12.2026 – 1095,55 грн. комісії, 2937 грн. нарахувань за ст. 625 ЦКУ, 08.12.2025 – 3867 грн. суми кредиту, 3916 грн. відсотків, 1780 комісії, 22.12.2025 – 3206,01 грн. суми кредиту, 5860,79 грн. відсотків.
Всього відповідачкою сплачено 40372,35 грн., з яких: 8123.01 грн. за кредитом, 19312.34 грн. за відсотками, 10000 грн. за комісією, 2937 грн. за% за ст. 625 ЦКУ (а.с. 12-13, 14).
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить із того, що виниклі між ними правовідносини, підлягають врегулюванню наступними законодавчими нормами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до норм ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.
За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.
Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Отже, договір кредитний договір №560960-КС-002 від 03.11.2025 між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 укладено з використанням інформаційно- телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Вказаний Кредитний договір містить персональні дані відповідачки, зокрема, її паспортні дані, номер картки платника податків, номер мобільного телефону, адресу електронної пошти, а також номер банківської платіжної картки, на який перераховуватимуться грошові кошти, реквізити якої вказано ОСОБА_1 . Також в даному кредитному договорі визначено предмет, порядок та умови надання кредитного договору. Даний факт відповідачкою не заперечується.
Також відповідачкою фактично не заперечується отримання нею кредитних коштів за вказаним кредитним договором в сумі 50000 грн.
Крім того, слід зазначити, що зробивши часткові оплати тіла кредиту, процентів та комісії з метою виконання умов договору, відповідачка вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору (а.с. 12-13).
Що стосується прохання відповідачки перевірити фактичне перерахування додаткових 8 000,00 грн. за Додатковою угодою № 1 від 22.12.2025, суд зазначає, що факт перерахування кредитних коштів у розмірі 8 000,00 грн. 22.12.2025 на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 доведено підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» (а.с. 60 з в.бік) та випискою за договором б/н за період 03.11.2025 – 08.06.2026 від 10.09.2026 (а.с. 105-108). Вказані документи є належними доказами підтвердження факту надання даних коштів у кредит.
Зазначені реквізити банківської карти, на які перераховано вказані кошти співпадають із банківськими реквізитами карти відповідачки, вказаними у Договорі №560960-КС-002 від 03.11.2025 та додатковій угоді до нього.
Що стосується заперечень відповідачки проти стягнення 83 873,36 грн. процентів без належного деталізованого розрахунку, суд зазначає таке.
Із досліджених доказів, які описано вище, вбачається, що з умовами договору №560960-КС-002 від 03.11.2025 та додаткової угоди до нього, відповідачка була ознайомлена, так само, як із процентними ставками, визначеними у даному договорі.
Судом перевірено порядок нарахування ОСОБА_1 відсотків за кредитним договором і суд погоджується із нарахованим позивачем розміром заборгованості за відсотками, який детально відображено у розрахунку заборгованості за кредитом у гривні (а.с. 12 13-зв. бік). Даний розрахунок відображає поденне нарахування відсотків з вказівкою відсоткової ставки на день, а також і грошового співвідношення такої ставки.
Суд доходить висновку, що проценти за користування кредитними коштами згідно даного розрахунку нараховані за зниженою процентною ставкою в розмірі 0,7% в день з 03.11.2025 до 01.12.2025, відповідно до п. 10.1, 10.2 Договору за програмою лояльностіта, та в розмірі 1%, вказаному та погодженому в п. 2.4. кредитного договору, починаючи з 02.12.2025 до 08.06.2026 в межах строку, визначеного в п.8.1. додаткової угоди №1 до договору про надання кредиту №560960-КС-002 від 03.11.2025 (08.06.2026).
Таким чином, відсотки за користування кредитом нараховані ОСОБА_1 відповідно до умов кредитного договору та за відсотковими ставками, які не перевищують денної відсоткової ставки, визначеної Закону України "Про споживче кредитування", у звязку з чим підстав для їх перерахунку суд не вбачає.
Виходячи з викладеного, суд доходить висновку про обгрунтованість розміру заборгованості за відсотками відповідачки перед позивачем в сумі 83 873,36 грн., адже частина даних відсотків в сумі 19312.34 грн відповідачкою погашена.
При цьому, суд звертає увагу на те, що, заперечуючи проти нарахованих позивачем відсотків, відповідачка не надала свого контрозрахунку таких, а також не довела іншими належними та достатніми доказами їх неправильного нарахування.
Доводи відповідачки про відсутність у позивача підстав для стягнення з неї заборгованості за комісією в розмірі 1 600,00 грн. оскільки, як вона вважає, позивачем не надано конкретної договірної підстави її стягнення, порядку розрахунку, дати нарахування та доказів фактичного надання послуг, за які справлялася така комісія, на переконання суду, спростовуються наступним.
Так, суд доходить висновку, що 1600 грн., які позивач просить стягнути з відповідачки як комісію, є комісією за надання додаткової суми Кредиту, розмір якої узгоджено сторонами у п. 5 додаткової угоди №1 до договору про надання кредиту №560960-КС-002 від 03.11.2025. Порядок нарахування даної комісії визначено у п. 2.5 основного договору, а саме: "комісія нараховується одноразово при видачі Кредиту. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит також належить до Комісії за видачу кредиту і може одноразово нараховуватись при кожному отриманні Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів, якщо нарахування Комісії за видачу додаткових грошових коштів передбачено Додатковими угодами до цього Договору, якими Сторони оформили отримання Позичальником у Кродит додаткових грошових коштів, зазначено, що Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит становить 0%, вказане означає, що Комісія за видачу додаткових коштів у Кредит на підставі такої Додаткової угоди до цього Договору є відсутньою".
Вказану умову додаткової угоди, як і умови основного договору щодо комісії не можна вважати нікчемними, оскільки вони узгоджені сторонами договору спільно, відповідають принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
Згідно ст. 627 та ст. 6 цього ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Крім того, як убачається з аналізу п. 4 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом – це витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
За приписами частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитора встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Відповідно до копії розрахунку заборгованості станом на 09.07.2026 за договором №560960-КС-002 від 03.11.2025 та додатковою угодою до нього позивачем було нараховано комісію в загальній сумі 11600 грн., відповідачем було сплачено комісію в розмірі 10000 грн., та заборгованість ОСОБА_1 за комісією становить 1600 грн. (а.с. 110-112).
Також із даного розрахунку встановлено, що відповідачкою частково погашено заборгованість за кредитом в сумі 8123.01 грн.; за відсотками - в сумі 19312.34 грн.
Отже, фактичні обставини справи свідчать, що відповідачка не в повній мірі виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №560960-КС-002 від 03.11.2025, оскільки не надавала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов договору.
Тому суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог за кредитним договором №560960-КС-002 від 03.11.2025 в частині заборгованості за тілом кредиту в розмірі 49876,99 грн.; заборгованості за процентами в розмірі 83873,36 грн., заборгованості за комісією в розмірі 1600 грн.
Що стосується заборгованості за процентами на підставі ст. 625 ЦК України, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, то суд вважає необхідним зазначити таке.
Так, згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX на території України з 24.02.2022 введено особливий режим воєнного стану, який на даний час не припинений.
На підставі вищевикладеного вимога позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за процентами на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 26063 грн. задоволенню не підлягає, оскільки вона нарахована у період дії в Україні воєнного стану.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Виходячи з викладеного вище, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за кредитним договором №560960-КС-002 від 03.11.2025 в розмірі 135350,35 грн., з яких: 49876,99 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 83873,36 грн. – заборгованість за процентами, 1600 грн. - заборгованість за комісією.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 2232,50 грн.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України "Про електронні довірчі послуги", Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. ст. 207, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 639, 1046-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263- 265 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження якого: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239, заборгованість за кредитним договором №560960-КС-002 від 03.11.2025 в розмірі 135350,35 грн. (сто тридцять п`ять тисяч триста п`ятдесят гривень тридцять п`ять копійок), з яких: 49876,99 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 83873,36 грн. – заборгованість за процентами, 1600 грн. - заборгованість за комісією.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір в сумі 2232,50 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 05.11.2026.
Суддя Л.А. Штифурко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua