Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №760/9531/26
Суддя: Фіцай О. Л.
Справа №760/9531/26
2/760/14405/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Фіцай О.Л., розглянувши одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» в особі представника в порядку самопредставництва звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовуючи свої вимоги, Позивач зазначив, що 08.03.2024 Відповідач підписала Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, відповідно до якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Банк свої зобов`язання за договором виконав, однак Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, своєчасно не надавала Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками.
Позивач зазначає, що станом на 28.01.2026 заборгованість Відповідача за кредитним договором становить 48654,44 грн, з яких: 39041,30 грн - заборгованість за тілом кредиту; 9613,14 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
На момент подачі позову заборгованість не погашена, а тому Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість в судовому порядку, а також судові витрати.
03.04.2026 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Фіцай О.Л.
29.04.2026 ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач про розгляд справи повідомлялася належним чином. Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подала, своїм правом на подання заперечень проти позову не скористалася. За правилами ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступне.
26.03.2019 Відповідач ознайомилася з умовами кредитування та підписала Паспорт споживчого кредиту.
08.03.2024 Відповідач власноручно (цифровим власноручним підписом на планшеті) підписала Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, якою погодила такі умови кредитування: тип кредиту - відновлювана кредитна лінія з кредитним лімітом до 200000,00 грн; тип кредитної картки - «Універсальна»; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка - 42,0 % річних (п. 9.3); розмір мінімального обов`язкового платежу - 5 % від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно (п. 9.4).
На підставі укладеного договору Відповідач отримала кредитну картку «Універсальна» № 4149-60XX-XXXX-4747 зі строком дії до 03/28, користувалася кредитним лімітом та здійснювала операції за рахунок кредитних коштів, що підтверджується випискою по рахунку.
Згідно з умовами договору Відповідач зобов`язалася повертати використану суму кредитного ліміту та сплачувати відсотки за користування кредитом шляхом внесення щомісяця мінімального обов`язкового платежу у строки, встановлені договором.
Всупереч умовам договору Відповідач належним чином взяті на себе договірні зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка згідно з розрахунком заборгованості станом на 28.01.2026 становить 48654,44 грн, з яких: 39041,30 грн - заборгованість за тілом кредиту; 9613,14 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Відсотки за користування кредитом нараховано Позивачем за процентною ставкою 42,0 % річних, погодженою Відповідачем у підписаній нею Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Вимог про стягнення неустойки, а також процентів відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України Позивачем не заявлено.
Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зазначила, що в разі укладення кредитного договору шляхом підписання заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг умови щодо розміру процентів, неустойки та інших платежів мають бути безпосередньо погоджені сторонами, зокрема шляхом їх зазначення в підписаній позичальником анкеті-заяві.
У справі, що розглядається, процентна ставка за користування кредитом (42,0 % річних), розмір кредитного ліміту, строк кредитування та порядок погашення заборгованості визначені безпосередньо в Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 08.03.2024, яку власноручно підписала Відповідач, а також у підписаному нею Паспорті споживчого кредиту. Отже, зазначені умови погоджені сторонами, а тому вимога про стягнення заборгованості за простроченими відсотками є обґрунтованою.
Таким чином, уклавши договір на умовах, викладених у ньому, Відповідач, як позичальник, тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
З матеріалів справи вбачається, що укладений з Відповідачем договір відповідає вимогам закону, умови договору з боку кредитодавця виконані, грошові кошти Відповідачеві надані.
В свою чергу, Відповідач умови договору не виконує, погашення кредитної заборгованості не здійснює, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказів, які б спростовували розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за кредитним договором, суду не надано.
У зв`язку з невиконанням Відповідачем умов укладеного договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 48654,44 грн, з яких: 39041,30 грн - заборгованість за тілом кредиту; 9613,14 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.
Керуючись ст. ст. 11, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 629, 634, 638, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 137, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 08.03.2024 у розмірі 48654,44 грн, з яких: 39041,30 грн - заборгованість за тілом кредиту; 9613,14 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» компенсацію понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: Фіцай О.Л.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua