Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №760/11684/26
Суддя: Фіцай О. Л.
Справа №760/11684/26
2/760/15307/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Фіцай О.Л. розглянув в порядку спрощеного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2026 року представник ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовуючи свої вимоги, Позивач зазначив, що 02.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 з використанням інформаційно-комунікаційної системи Кредитодавця було укладено кредитний договір № 02.08.2025-100000541, за умовами якого Відповідачу надано кредит у розмірі 1500,00 грн строком на 189 днів з дати його надання. Додатковими договорами від 04.08.2025 та від 08.08.2025 сторони збільшили суму кредиту до 4500,00 грн. На виконання умов договору Кредитодавець надав Відповідачу кредитні кошти, однак Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, кредит своєчасно та в повному обсязі не повернув.
Позивач зазначає, що станом на дату подання позову загальна заборгованість Відповідача за кредитним договором становить 20920,00 грн, з яких: 4500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6475,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 315,00 грн - заборгованість за комісією, пов`язаною з наданням кредиту; 630,00 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості; 9000,00 грн - проценти річних, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України.
На момент подачі позову заборгованість не погашена, а тому Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість в судовому порядку, а також судові витрати.
22.04.2026 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Фіцай О.Л.
10.06.2026 ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином. Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, своїм правом на подання заперечень проти позову не скористався. За правилами ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступне.
02.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 з використанням інформаційно-комунікаційної системи Кредитодавця укладено кредитний договір № 02.08.2025-100000541, за умовами якого Відповідачу надано кредит (1-й транш) у розмірі 1500,00 грн на умовах платності, строковості та поворотності, строком на 189 днів з дати надання кредиту (дата повернення кредиту - 06.02.2026). Договором встановлено фіксовану процентну ставку «Стандарт» у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших п`яти чергових періодів, та фіксовану процентну ставку «Економ» у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом наступних чергових періодів, комісію за надання кредиту у розмірі 7 % від суми кредиту (траншу) та комісію за обслуговування кредитної заборгованості, яка сплачується у другому та третьому чергових періодах.
04.08.2025 між сторонами укладено додатковий договір, яким суму кредиту збільшено до 2500,00 грн шляхом надання 2-го траншу у розмірі 1000,00 грн, встановлено комісію за надання 2-го траншу у розмірі 70,00 грн та комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 175,00 грн у кожному з чергових періодів № 2-3.
08.08.2025 між сторонами укладено додатковий договір, яким суму кредиту збільшено до 4500,00 грн шляхом надання 3-го траншу у розмірі 2000,00 грн, встановлено комісію за надання 3-го траншу у розмірі 140,00 грн та комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 315,00 грн у кожному з чергових періодів № 2-3.
Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано Відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого Позичальнику у смс-повідомленні на зазначений ним номер телефону, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію». Ідентифікацію Позичальника під час укладення договору проведено з використанням Системи BankID Національного банку України.
На виконання умов кредитного договору та додаткових договорів Кредитодавець надав Відповідачу кредитні кошти загалом у розмірі 4500,00 грн, а саме: 02.08.2025 - 1500,00 грн, 04.08.2025 - 1000,00 грн, 08.08.2025 - 2000,00 грн, шляхом їх перерахування на платіжну картку Відповідача № 4441-11XX-XXXX-7549, що підтверджується наявними у справі доказами видачі кредиту.
Згідно з умовами кредитного договору Відповідач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.
Всупереч умовам кредитного договору Відповідач належним чином взяті на себе договірні зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, заявлена до стягнення у розмірі 20920,00 грн, з яких: 4500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6475,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 315,00 грн - заборгованість за комісією, пов`язаною з наданням кредиту; 630,00 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості; 9000,00 грн - проценти річних, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, проценти за користування кредитом нараховано Позивачем у межах погодженого сторонами строку кредитування (до 06.02.2026) за встановленими договором процентними ставками; комісію, пов`язану з наданням кредиту, нараховано у розмірі 315,00 грн (105,00 грн + 70,00 грн + 140,00 грн), а комісію за обслуговування кредитної заборгованості - у розмірі 630,00 грн (315,00 грн ? 2 чергові періоди), що відповідає умовам кредитного договору та додаткових договорів.
Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Порядок укладення електронних договорів регулюється Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до частини 12 статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів та комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Умови договору про сплату комісії за надання кредиту та комісії за обслуговування кредитної заборгованості погоджені сторонами при укладенні договору та додаткових договорів, розмір комісій та порядок їх нарахування визначено в договорі. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 дійшла висновку, що умова кредитного договору про встановлення плати за обслуговування кредиту не є нікчемною, а може бути визнана недійсною як оспорювана. Відповідач вказані умови договору не оспорював, у встановленому законом порядку недійсними вони не визнані, а тому заборгованість за комісіями у загальному розмірі 945,00 грн підлягає стягненню.
Щодо вимоги про стягнення процентів річних, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, у розмірі 9000,00 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідним договором за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався та який триває на час ухвалення цього рішення.
Кредитний договір укладено, а прострочення виконання зобов`язань Відповідачем допущено в період дії воєнного стану. Посилання Позивача на виключення пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» на підставі Закону України від 22.11.2023 № 3498-IX суд не бере до уваги, оскільки зазначеним Законом не внесено змін до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який є чинним та прямо звільняє позичальника від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану, а ЦК України відповідно до ч. 2 ст. 4 цього Кодексу є основним актом цивільного законодавства України.
За таких обставин підстав для стягнення з Відповідача процентів річних, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, у розмірі 9000,00 грн немає, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Таким чином, уклавши договір на умовах, викладених у ньому, Відповідач, як позичальник, тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
З матеріалів справи вбачається, що укладений з Відповідачем договір відповідає вимогам закону, умови договору з боку кредитодавця виконані, грошові кошти Відповідачеві надані.
В свою чергу, Відповідач умови договору не виконує, погашення кредитної заборгованості не здійснює, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказів, які б спростовували розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за кредитним договором, суду не надано.
У зв`язку з невиконанням Відповідачем умов укладеного договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 11920,00 грн, з яких: 4500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6475,00 грн - заборгованість за процентами; 315,00 грн - заборгованість за комісією, пов`язаною з наданням кредиту; 630,00 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості. У задоволенні вимоги про стягнення процентів річних, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, у розмірі 9000,00 грн слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволено на 56,98 % (11920,00 грн із заявлених 20920,00 грн), а тому з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1517,04 грн (2662,40 грн ? 56,98 %).
Керуючись ст. ст. 4, 11, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 638, 639, 1048, 1050, 1054, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 137, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 11920,00 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» компенсацію понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі 1517,04 гривень .
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: Фіцай О.Л.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua