Суд: Тростянецький районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №147/2115/26
Суддя: Мудрак А. М.
Справа № 147/2115/26
Провадження № 2/147/1046/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
05 листопада 2026 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Мудрак А.М.,
з участю секретаря Чудак Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
в с т а н о в и в:
у серпні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем 22.09.2022 у Тростянецькому відділі ДРАЦС у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального Міністрества юстиції (м.Хмельницький), актовий запис №148. В обгрунтування позову покликається на те, що 22.09.2022 сторони одружились. Від шлюбу у подружжя народилась дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Між подружжям припинені шлюбно-сімейні відносини, сім`я розпалась, шлюб є лише формальним, сторони втратили почуття любові і поваги один до одного та остаточно припинили свої подружні відносини, всі фізичні та духовні зв`язки. Крім того, відповідач має агресивну поведінку по відношенню до позивачки, систематично вчиняв домашнє насилля над нею, вона змушена була забрати дитину та виїхати за кордон. Позивачка неодноразово зверталась в поліцію про притягнення відповідача до відповідальності, але отримувала тільки інформацію, що місце знаходження відповідача невідомо, притягнути до відповідальності не має можливості. Спільне господарство не ведеться, подружжя не проживає разом вже декілька років, спору щодо розподілу майна на теперішній час не має.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась.
05.11.2026 представник позивача адвокат Зінькова І.В. подала заяву про розгляд справи без її участі та без участі позивача, позов підтримує, просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи. Відзиву на позов не подав.
З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 112 СК України, п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 22.09.2022 вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 22 вересня 2022 року у Тростянецькому відділі ДРАЦС у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), про що складено актовий запис №148. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 . (а.с. 7).
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 27.10.2022 (а.с.6).
Відповідно до ч.3, ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч.2 ст. 104, ч.3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.
За змістом ч.3 ст. 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Позивач наполягає на розірванні шлюбу і своєму небажанні проживати з відповідачем однією сім`єю. У судовому засіданні встановлено, що сторони разом не проживають, шлюбні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть, що свідчить про тривалість і стійкість конфлікту між ними та остаточний розпад сім`ї.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб.
Приймаючи до уваги відсутність згоди позивача на примирення, суд вважає, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Згідно з ч.2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Також позивач в заяві зазначає, що бажає залишитись на прізвищі ОСОБА_5 .
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Отже, з врахуванням вимог ст. 113 СК України, позивачу після розірвання шлюбу слід залишити шлюбне прізвище ОСОБА_5 .
Згідно з ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Відповідно до квитанції ID 8619-0759-4803-3375 від 25.08.2026 позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір в розмірі 1064,96 грн (а.с.15).
З огляду на викладене, необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 грн.
Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112, 113 СК України, ст. ст. 141, 247, 259, 265, 268 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 22 вересня 2022 року Тростянецьким відділом ДРАЦС у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), актовий запис № 148.
Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем та третіми особами апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне ім`я сторін:
позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 05 листопада 2026 року.
Суддя А.М. Мудрак
Оригінал: reyestr.court.gov.ua