Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №760/22763/23 — Солом'янський районний суд міста Києва

Суд: Солом'янський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:

Дата: 10 травня 2026 р.

Справа: №760/22763/23

Суддя: Ішуніна Л. М.

Справа № 760/22763/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

присяжних: Москаленка О. В.,

Братченко К. А.,

за участю секретаря судового засідання Воловіченко Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація, ОСОБА_2 , про визнання фізичної особи безвісно відсутньою,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з указаною заявою, в якій просить визнати безвісно відсутнім її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з 01 вересня 2019 року.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що її син з 21 травня 1991 року зареєстрований за вказаною адресою та з 2000 року безперервно проживав разом із нею. Протягом тривалого часу ОСОБА_3 ніде не працював, зловживав наркотичними засобами, з 2005 року перебував під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом. У вересні 2019 року (більш точної дати заявник не пам`ятає) син без пояснення причин залишив місце постійного проживання і з того часу додому не повертався. При цьому в квартирі він залишив усі свої речі та документи, у тому числі паспорт і банківські картки. Перед тим конфліктів між ним та іншими мешканцями квартири не було, про те, куди і з якою метою він пішов, а також про намір виїхати в іншу місцевість він нікого не повідомляв, на телефонні дзвінки не відповідав.

Зазначає, що впродовж більш ніж двох років вона самостійно намагалася встановити місце перебування сина, розпитуючи спільних знайомих та періодично телефонуючи на відомий їй номер телефону. 02 лютого 2022 року вона звернулася до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві із заявою про розшук сина, після чого неодноразово з`являлася до поліції для впізнання трупів невідомих осіб, однак серед пред`явлених для впізнання її сина не було. Листом від 10 червня 2022 року її повідомлено, що першочерговими розшуковими заходами встановити місцезнаходження ОСОБА_3 не вдалося.

Щодо мети звернення до суду заявник вказує, що ОСОБА_3 є співвласником 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , іншими співвласниками якої є вона та її дочка ОСОБА_4 . У період тривалої відсутності сина за ним продовжують нараховуватися житлово-комунальні послуги, у тому числі ті, вартість яких визначається залежно від кількості зареєстрованих у квартирі осіб, і витрати на їх оплату змушені нести інші співвласники. Тому метою визнання ОСОБА_3 безвісно відсутнім є зняття його з реєстрації місця проживання та подальше зменшення розміру плати за житлово-комунальні послуги. Просила заяву задовольнити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 вересня 2023 року вказану справу передано судді Ішуніній Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання в порядку окремого провадження та витребувано з Пенсійного фонду України відомості щодо сум заробітку, страхового стажу, сплати страхових внесків та отримання пенсії ОСОБА_3 , а з Державної податкової служби України - відомості про джерела та суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку відносно ОСОБА_3 .

У листопаді 2023 року до суду надійшли витребувані відомості.

Ухвалою суду від 22 березня 2024 року задоволено клопотання заявника та витребувано у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомості щодо того, чи перетинав державний кордон України в період з 01 вересня 2019 року по теперішній час громадянин України ОСОБА_3

14 червня 2024 року до суду надійшла витребувана інформація.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 10 вересня 2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, до участі у справі як заінтересовану особу залучено дочку ОСОБА_3 - ОСОБА_2 .

Заявник у судовому засіданні заяву підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у ній, та просила її задовольнити.

Заінтересована особа - Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація явку свого представника в судове засідання не забезпечила, однак матеріали справи містять заяву про розгляд справи без участі її представника.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суд не повідомила.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність заінтересованих осіб.

Вислухавши заявника, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, його матір`ю є заявник ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Дніпровським РАГС м. Києва 12 червня 1975 року.

Згідно з відміткою в паспорті громадянина України ОСОБА_3 з 21 травня 1991 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_3 одержав ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 03 серпня 2012 року, виданого відділом приватизації державного житла Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, та витягу про державну реєстрацію прав від 14 вересня 2012 року № 35503629, виданого КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна», квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , по 1/3 частці кожному.

Відповідно до довідки Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» від 19 січня 2016 року № 357256 ОСОБА_3 з 2005 року перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання наркотичних та інших психоактивних речовин, синдром залежності.

02 лютого 2022 року заявник звернулася до начальника Солом`янського УП ГУНП у м. Києві із заявою про розшук її сина ОСОБА_3 , яку зареєстровано за вх. № Б-505.

Листом Солом`янського УП ГУНП у м. Києві від 10 червня 2022 року № Б-505/125/55-2022 заявника повідомлено, що працівниками ВКП Солом`янського УП ГУНП у м. Києві здійснено перевірку за всіма можливими інформаційними базами, порталами Національної поліції України, а також звірку по невпізнаних трупах, виявлених на території м. Києва з 01 січня 2019 року, проте першочерговими розшуковими заходами встановити місцезнаходження ОСОБА_3 не вдалося.

Згідно з актом про не проживання особи за місцем реєстрації від 10 вересня 2023 року, підписаним мешканцями будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з вересня 2019 року, ОСОБА_3 фактично не проживає.

19 листопада 1999 року ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_9 , про що Відділом реєстрації актів громадянського стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві складено актовий запис № 648, що підтверджується свідоцтвом про одруження.

ІНФОРМАЦІЯ_3 дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_10 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим повторно 20 липня 2015 року Відділом реєстрації смерті у м. Києві Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 18502.

Ураховуючи викладене ОСОБА_1 звернулася до суду з указаною заявою.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає у порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно з частиною першою статті 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Частиною другою статті 43 ЦК України визначено, що у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місце її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується спростовна презумпція того, що особа є живою, однак встановити її місце перебування неможливо.

Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів (юридичний склад), до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне місце перебування особи та неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової заінтересованості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.

Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17 (провадження № 61-3902св18), від 22 листопада 2018 року у справі № 225/882/17 (провадження № 61-34068св18).

При цьому сам по собі факт втрати зв`язку з особою та відсутність відомостей про місце її перебування не є безумовною підставою для визнання її безвісно відсутньою. Суд повинен з`ясувати, які заходи вжито для встановлення місця перебування особи та чи вичерпано можливості його встановлення (постанова Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 183/7128/23, провадження № 61-961св24).

Частиною першою статті 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою повинно бути зазначено, для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою, а також обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи.

Так, зі змісту заяви вбачається, що метою визнання сина заявника безвісно відсутнім є зняття його з реєстрації місця проживання та подальше зменшення розміру плати за житлово-комунальні послуги, що нараховуються виходячи з кількості осіб, зареєстрованих у цій квартирі.

Згідно зі статтею 307 ЦПК України після відкриття провадження у справі суд з`ясовує, які особи можуть дати свідчення про відсутню фізичну особу, і запитує відповідні організації за останнім відомим місцем проживання відсутньої особи про наявні про неї відомості.

Відповідно до частини першої статті 308 ЦПК України справа розглядається судом за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та інших осіб, яких суд вважає за потрібне допитати, після чого суд ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено судом, відповідно до листа Солом`янського УП ГУНП у м. Києві від 10 червня 2022 року № Б-505/125/55-2022 заявника повідомлено, що працівниками ВКП Солом`янського УП ГУНП у м. Києві здійснено перевірку за всіма можливими інформаційними базами, порталами Національної поліції України, а також звірку по невпізнаних трупах, виявлених на території м. Києва з 01 січня 2019 року, проте першочерговими розшуковими заходами встановити місцезнаходження ОСОБА_3 не вдалося.

Відповідно до листа Пенсійного фонду України від 08 листопада 2023 року № 2800-050203-7/63069 та доданих до нього відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування останні відомості щодо ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , подавалися страхувальником - ТОВ «Альтфатер Київ» за період з 07 червня 2016 року по 27 лютого 2017 року. Станом на листопад 2023 року ОСОБА_3 на обліку в органах Пенсійного фонду України як одержувач пенсії не перебуває.

З листа Державної податкової служби України від 15 листопада 2023 року № 14238/5/99-00-12-04-02-05 та доданих до нього відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків вбачається, що за період з І кварталу 1998 року по ІІІ квартал 2023 року останні відомості про доходи ОСОБА_3 подавалися податковим агентом ТОВ «Альтфатер Київ» за 2017 рік. Відомості про нарахування ОСОБА_3 доходів після 2017 року відсутні.

Відповідно до листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 12 червня 2024 року № 19-40759/18/24-Вих відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією громадянином України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 01 вересня 2019 року по 12 червня 2024 року в базі даних не виявлено.

Досліджені у сукупності в ході судового розгляду докази підтверджують, що ОСОБА_3 з вересня 2019 року не перебуває та не з`являвся за місцем свого постійного проживання (зареєстрованого місця проживання), залишив у квартирі свої документи та особисті речі, і відомості про місце його перебування з того часу відсутні. Указані обставини узгоджуються між собою та підтверджуються поясненнями заявника, актом про не проживання особи за місцем реєстрації від 10 вересня 2023 року.

Вказані обставини також підтверджуються показаннями свідків.

Так свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суду пояснили, що є сусідами заявника, у квартирі не бували. Відомо, що з нею разом проживав син, якого вони не бачили більше двох-трьох років.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що ОСОБА_3 є її рідним старшим братом, який приблизно з 25 років зловживав спиртними та наркотичними засобами. Був одружений, але дружина померла. У зв`язку з тим, що вів такий спосіб життя, періодично пропадав, потім повертався до додому. Останній раз був удома у вересні 2019 року.

Отже, досліджені у сукупності в ході судового розгляду вищевказані докази підтверджують той факт, що у місці постійного проживання ОСОБА_3 понад один рік немає відомостей про місце його перебування, а вжитими заходами встановити місце його перебування не виявилося можливим.

Заявник має правову заінтересованість у вирішенні питання про визнання сина безвісно відсутнім, оскільки вона є співвласником квартири, в якій зареєстрований ОСОБА_3 і частка у праві власності на яку належить йому, та несе витрати на утримання цього майна, у тому числі ті, що нараховуються з урахуванням зареєстрованих у квартирі осіб.

Визнання ОСОБА_3 безвісно відсутнім також забезпечує охорону належного йому майна, оскільки відповідно до частини першої статті 44 ЦК України на підставі рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою нотаріус за останнім місцем її проживання описує належне їй майно та встановлює опіку над ним.

Згідно з частиною другою статті 307 ЦПК України суд одночасно вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме, якщо опіку над майном цієї особи ще не встановлено.

Оскільки матеріали справи не містять відомостей про встановлення опіки над майном ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне після набрання цим рішенням законної сили надіслати його копію Солом`янській районній в місті Києві державній адміністрації як органу опіки та піклування для вжиття заходів щодо встановлення опіки над майном ОСОБА_3 відповідно до статті 44 ЦК України.

З огляду на викладене суд вважає доведеною наявність передбачених статтею 43 ЦК України підстав для визнання ОСОБА_3 безвісно відсутнім.

Визначаючи день, з якого ОСОБА_3 визнається безвісно відсутнім, суд виходить з того, що день одержання останніх відомостей про місце його перебування встановити неможливо, а останні такі відомості датуються вереснем 2019 року.

Тому відповідно до частини другої статті 43 ЦК України початком безвісної відсутності ОСОБА_3 вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані останні відомості, тобто 01 жовтня 2019 року. Зазначена в заяві дата - 01 вересня 2019 року - імперативному приписові частини другої статті 43 ЦК України не відповідає, а тому початок безвісної відсутності визначається судом відповідно до закону.

З урахуванням викладеного суд вважає за можливе задовольнити заяву та визнати ОСОБА_3 безвісно відсутнім з 01 жовтня 2019 року.

Разом з тим суд зауважує, що статтею 309 ЦПК України передбачено, що в разі надходження заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою, або відомостей про місце її перебування суд за місцем знаходження особи або суд, який ухвалив рішення про визнання її безвісно відсутньою, призначає справу до розгляду і скасовує раніше ухвалене рішення.

Згідно з частиною сьомою статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись статтями 43, 44 ЦК України, статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 223, 258-259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 305-309, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , безвісно відсутнім з 01 жовтня 2019 року.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа - Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація, код ЄДРПОУ 37378937, 03020, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 41;

заінтересована особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя Л. М. Ішуніна

Присяжні О. В. Москаленко

К. А. Братченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua