Суд: Тиврівський районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: визнання права власності
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №145/1535/26
Суддя: Іванець В. Д.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2026 с-ще Тиврів 145/1535/26
2/145/1376/2026
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Іванця В. Д. ,
за участю секретаря Крикливої М.С.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за набувальною давністю,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій вказує, що з 1991 року по даний час вона проживає в житловому будинку по АДРЕСА_1 .
У вказаний будинок вона заселились з чоловіком ОСОБА_3 та їхніми дітьми ОСОБА_4 , 1987 р.н. та ОСОБА_5 , 1989 р.н., на прохання та з дозволу власниці будинку ОСОБА_6 , яка була одинока. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них із ОСОБА_7 народилась дочка ОСОБА_8 , яка також проживала з ними в даному будинку. ОСОБА_9 була родичкою чоловіка, рідна сестра його бабусі.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 померла. На день її смерті вона була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_6 вони так і залишилися проживати у її будинку.
24.11.2003 вони з ОСОБА_3 розлучились, проте фактично продовжили проживати разом однією сім`єю в будинку ОСОБА_6 проживав там до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , вона ж продовжує проживати там по даний час, тобто, більше тридцяти п`яти років та відкрито, добросовісно, безперервно проживає у будинку АДРЕСА_1 , та володіє ним. За весь період вона неодноразово проводила поточні ремонтні роботи будинку та огорожі, оплачує комунальні послуги, утримує будинок у належному для проживання стані.
Їхні діти не претендують на даний будинок.
ОСОБА_9 одружена не була, дітей не мала, заповіту на випадок своєї смерті не залишила.
Рідна сестра ОСОБА_6 - бабуся ОСОБА_10 , померла задовго до її смерті. Спадкоємців, які б мали право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 немає, спірний будинок відумерлою спадщиною не визнавався.
Враховуючи, що вона зі своєю сім`єю заселилась до спірного будинку на підставі усного договору із власницею будинку, після смерті власниці будинку 04.02.2000 вона продовжувала добросовісно володіти даним нерухомим майном, оскільки вважала, що має на це право і до даного часу продовжує відкрито, безперервно користуватись даним житловим будинком, тобто більше 35 років, інших осіб, які претендують на це майно, немає, вважає, що має право на набуття у власність даного домоволодіння за набувальною давністю.
Просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , житловий будинок 1966 року забудови, означений в техпаспорті буквою "А" з верандою "а", загальною площею 47,6 кв.м, житловою 30 кв.м, сарай "Б", погріб "В", огорожу №1-№3, за набувальною давністю.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 03.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами позовного загального провадження. Надано строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 29.09.2026 клопотання представника позивача задоволено, витребувано у Державному нотаріальному архіві Вінницької області копію спадкової справи до майна померлої ОСОБА_6 17.10.2026 до суду надійшла витребувана інформація.
У підготовче судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 не з`явилися, подали суду заяву, в якій просили справу розглянути за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримали, просили їх задоволити повністю.
Представник відповідача Гніванської міської ради в судове засідання не з`явився, подав суду заяву, в якій просить справу розглянути за його відсутності, позов визнає.
Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Оскільки всі учасники в судове засідання не з`явилися, тому фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
За нормами ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Водночас згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, всебічно, об`єктивно, повно та безпосередньо у судовому засіданні дослідивши наявні у справі докази, оцінюючи їх на предмет належності, допустимості, достовірності, кожного окремо, а також достатності і взаємного зв`язку наданих доказів у їх сукупності, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Суд установив, що позивачка ОСОБА_1 з 1991 року по даний час проживає в житловому будинку по АДРЕСА_1 .
Рішенням Гніванської міської ради № 684 від 17.11.2022 вулицю Гагаріна в с.Ворошилівка перейменовано на АДРЕСА_1 (а.с. 10).
У даний будинок ОСОБА_1 заселились з чоловіком ОСОБА_3 та їхніми дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на прохання та з дозволу власниці будинку ОСОБА_6 , яка була родичкою чоловіка та проживала одиноко.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них із ОСОБА_7 народилась дочка ОСОБА_8 , яка також проживала з ними в спірному будинку.
Будинок належав ОСОБА_11 на підставі свідоцтва про право власності на жилий будинок № НОМЕР_1 , виданого виконкомом Ворошилівської сільської ради 28.05.1996 (а.с.9)
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_12 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 07.02.2000 серії НОМЕР_2 (а.с.82). ОСОБА_13 постійно проживала та була прописана по АДРЕСА_1 з дня народження 1912 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується довідкою виконкому Ворошилівської сільської ради від 19.09.2000 (а.с.86).
Крім того, на день смерті ОСОБА_6 вона була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 разом із позивачкою та її сім`єю, що підтверджується довідкою старости Ворошилівського старостинського округу Гніванської міської ради від 16.07.2026 №91 (а.с.12).
ОСОБА_9 одружена не була, дітей не мала, залишила заповіт від 31.12.1999 (а.с.83), яким заповіла ОСОБА_14 право на земельну частку (пай), що підтверджується спадковою справою №589-00 до майна померлої ОСОБА_6 . Рідна сестра ОСОБА_6 - бабуся ОСОБА_10 , померла задовго до її смерті. Спадкоємців, які б мали право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 , тобто спадкоємців першої чи другої черги, визначених чинними на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 нормами (ст. 529, 530 ЦК УРСР) немає, можливість спадкування іншими родичами ЦК УРСР не передбачалась (а.с.79-87). Спірний будинок відумерлою спадщиною не визнавався.
24.11.2003 позивачка розлучилася з ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с.15), проте фактично вони продовжили проживати разом однією сім`єю в будинку
ОСОБА_6 проживав у спірному житловому будинку до своєї смерті, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.16), позивачка продовжує проживати там по цей час.
Факт відкритого, добросовісного, безперервного користування ОСОБА_1 більше п`ятнадцяти років будинком у АДРЕСА_1 , підтверджується довідками Ворошилівського старостинського округу № 91 від 16.07.2026, № 92 від 17.07.2026 (а.с.11, а.с.12), відповідно до яких на момент смерті ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з нею в АДРЕСА_1 , проживали позивачка, ОСОБА_3 , їхні діти: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , а на момент смерті ОСОБА_3 з ним проживала та була зареєстрована позивачка ОСОБА_1 ; довідкою Ворошилівського старостинського округу № 103 від 31.07.2026 (а.с.13), відповідно до якої ОСОБА_1 з 1991 року по даний час безперервно, постійно проживає в житловому будинку АДРЕСА_1 , зареєстрована за даною адресою з 1997 року, здійснює за власні кошти ремонт та утримання будинку і огорожі, обробляє земельну ділянку, сплачує комунальні послуги; копіями розрахункових книг, квитанціями по рахунках про сплату (а.с. 33-41), відповідно до яких особові рахунки щодо комунальних послуг були відкриті на ім`я ОСОБА_3 , після його смерті оплату комунальних послуг здійснює ОСОБА_1 ; будинковою книгою АДРЕСА_1 , відповідно до якої за вказаною адресою ОСОБА_1 зареєстрована з 24.05.1997 (а.с.18-19); технічним паспортом ФОП ОСОБА_15 від 24.07.2026, зареєстрованим у Реєстрі будівельної діяльності за № ТІ01:0344-2921-9877-8202 (а.с.42-49), замовником якого є ОСОБА_1 .
Діти позивачки: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_5 не претендують на даний будинок, не заперечують проти набуття права власності на нього позивачкою, що підтверджується їх заявами (а.с.21-32).
Згідно зі звітом про оцінку майна від 31.07.2026 вартість даного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами становить 111 400 грн.
При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).
Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.
Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2001 року.
При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.
Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі, якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 344 ЦК України відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Позивач ОСОБА_18 добросовісно заволоділа чужим майном, а саме житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , на спірне нерухоме майно не претендують інші особи, позивачка отримала це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього, починаючи з 1991 року (тобто більше тридцяти п`яти років) продовжує відкрито, безперервно володіти цим нерухомим майном, а тому набуває право власності на це майно за набувальною давністю.
Суд, враховуючи викладене та визнання позову відповідачем, вважає за доцільне позов задовольнити, як обґрунтований, та визнати за позивачем право власності на вказане майно за набувальною давністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує викладену в позовній заяві позицію позивача про залишення за ним суми сплаченого судового збору, а тому судовий збір залишає за позивачем.
Керуючись ст. 12, 76, 78, 80, 81, 89, 263-265, 354-355 ЦПК України, ст. 15, 16, 328, 344 ЦК України, суд-
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , житловий будинок 1966 року забудови, означений в техпаспорті буквою "А" з верандою "а", загальною площею 47,6 кв.м, житловою 30 кв.м, сарай "Б", погріб "В", огорожу №1-№3, за набувальною давністю.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 06 листопада 2026 року.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ,
Відповідач: Гніванська міська рада Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04326075, юридична адреса: вул. Соборна, буд. 64, м. Гнівань Вінницького району Вінницької області.
Суддя Іванець В. Д.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua