Постанова від 04 листопада 2026 р. у справі №135/1893/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1893/26

Провадження № 3/135/536/26

ПОСТАНОВА

іменем України

05.11.2026 ??? ??м. Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Волошина Т. В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 3 Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2026 року о 02:00 ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння в громадському місці — на території АЗС «ОККО» на вул. Процишина у м. Ладижині Гайсинського району Вінницької області, під час спілкування з працівниками поліції висловлювався нецензурною лайкою на їхню адресу, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив викладені в протоколі обставини, визнав вину в повному обсязі, щиро розкаявся та просив суворо його не карати. Надав характеристику з місця роботи.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статей 245, 280 КУпАП суд зобов`язаний всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За статтею 251 КУпАП доказами є фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для справи.

Згідно зі статтею 252 КУпАП суд оцінює докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Статтею 173 КУпАП установлено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Для кваліфікації поведінки за цією статтею необхідно встановити не лише факт нецензурних висловлювань, а й обставини їх уживання, спрямованість поведінки та порушення нею громадського порядку і спокою громадян.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в постанові від 24 грудня 2025 року у справі № 686/25183/24, розмежовуючи кримінально каране та дрібне хуліганство, зазначив, що суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, характеризується прямим умислом: особа усвідомлює протиправність своїх дій, передбачає порушення громадського порядку та прагне цього. Елементом суб`єктивної сторони є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Обставини події викладено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 141569 від 30 жовтня 2026 року. У ньому зазначено, що ОСОБА_1 о 02:00 на АЗС «ОККО» на вул. Процишина у м. Ладижині, перебуваючи у п`яному вигляді, висловлювався нецензурною лайкою на адресу працівників поліції.

Ці відомості узгоджуються з рапортом працівника поліції від 30 жовтня 2026 року. З його змісту вбачається, що під час добового чергування екіпаж прибув на АЗС «ОККО», де було виявлено ОСОБА_1 . Під час спілкування з поліцейськими він почав висловлюватися нецензурно на їхню адресу.

Суд також дослідив постанову серії ЕНА № 2122657 від 30 жовтня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 178 КУпАП. У ній зазначено, що о 02:00 він перебував на АЗС «ОККО» у п`яному вигляді, мав неохайний зовнішній вигляд, хитку ходу, нечітку вимову та різкий запах алкоголю з порожнини рота.

Наведений документ суд ураховує в частині відомостей про стан ОСОБА_1 під час події. Він не замінює доказування дрібного хуліганства, оскільки предметом розгляду в цій справі є нецензурна лайка на адресу поліцейських, а не сама поява у громадському місці у п`яному вигляді.

Пояснення ОСОБА_1 у судовому засіданні узгоджуються з фактичними відомостями протоколу та рапорту щодо місця, часу й характеру поведінки. Суд оцінює визнання вини разом із цими доказами, а не як самостійну й безумовну підставу відповідальності.

Досліджені докази підтверджують, що під час спілкування з поліцейськими на території АЗС ОСОБА_1 висловлювався нецензурно на їхню адресу. Територія АЗС, на якій відбулася подія, є громадським місцем. Оцінюючи характер цієї поведінки та пояснення ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що його дії порушували громадський порядок і спокій осіб, яким були адресовані висловлювання.

Наявність прямого умислу та хуліганського мотиву суд установлює на підставі оцінки характеру поведінки ОСОБА_1 та його пояснень у судовому засіданні. Адресована поліцейським нецензурна лайка під час публічного спілкування була способом демонстративного нехтування їхньою гідністю та правилами поведінки у громадському місці. Це свідчить про спрямованість дій на самоствердження шляхом ігнорування гідності інших осіб.

Оцінивши докази в сукупності, суд визнає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні дрібного хуліганства та кваліфікує його дії за статтею 173 КУпАП.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до статті 33 КУпАП ураховує характер правопорушення, ступінь вини, наявні відомості про особу ОСОБА_1 , обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність, суд відповідно до статті 34 КУпАП визнає щире розкаяння у вчиненому.

Обставиною, що обтяжує відповідальність, згідно з пунктом 6 частини першої статті 35 КУпАП суд визнає вчинення правопорушення у стані сп`яніння. Відомості про цей стан містяться в протоколі та постанові поліції, у якій наведено його конкретні зовнішні ознаки.

Урахувавши щире розкаяння, визнання вини, позитивну характеристику з місця роботи, а також обтяжувальну обставину — вчинення правопорушення у стані сп`яніння, суд вважає достатнім накладення штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті 173 КУпАП. Таке стягнення відповідає характеру діяння та меті, визначеній статтею 23 КУпАП.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП та пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2026 року, — 665 грн 60 коп.

Керуючись статтями 23, 33–35, 40-1, 173, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 294, 303, 307, 308 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одну) гривню, у дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів із дня вручення йому постанови, а в разі її оскарження — не пізніш як через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання стягуються подвійний розмір штрафу — 102 (сто дві) гривні — та витрати на облік адміністративних правопорушень відповідно до статті 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області протягом десяти днів із дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі її подання — після розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.

Постанова в частині накладення адміністративного стягнення підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. У разі оскарження постанови перебіг цього строку зупиняється до розгляду скарги.

Суддя??????? ???????????????Т. В. Волошина