Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №759/5849/26 — Святошинський районний суд міста Києва

Суд: Святошинський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне викрадення чужого майна

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №759/5849/26

Суддя: Жмудь В. О.

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/5849/26

пр. № 3-в/759/22/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Жмудь Вікторія Олексіївна, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві лист начальника управління Шевченківського УП ГУНП в м. Києві Падюка І про прийняття рішення не пов`язаного з позбавленням волі стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

ВСТАНОВИЛА

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 18.05.2026 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 51 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 (п`ятнадцять) діб.

До Святошинського районного суду 16.09.2026 надійшов лист начальника управління Шевченківського УП ГУНП в м. Києві Падюка І., в якому зазначається, що ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та на підставі ч. 1 ст. 71; ст. 72 КК України йому призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці. Відтак, поміщення останнього до ІТТ ГУНП у м. Києві для відбування покарання у виді адміністративного арешту не представляється можливим. Тому просить врахувати наведені обставини та прийняти рішення не пов`язане з позбавленням волі за справою № 759/11516/26 відповідно до положень ст. 304 КУпАП.

У судове засідання представник Шевченківського УП ГУНП не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином. Жодних клопотань на адресу суду не надходило.

Ретельно дослідивши лист та долучені до нього додатки, суддя дійшла такого висновку.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 18.05.2026 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 51 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 (п`ятнадцять) діб.

Зазначена постанова набрала законної сили 28.05.2023 року.

Як вбачається з листа начальника управління Шевченківського УП ГУНП в м. Києві Падюка І. від 03.09.2026 та долученої до нього копії вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 27.05.2026 ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та на підставі ч. 1 ст. 71; ст. 72 КК України йому призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 залишено без змін до набрання вироком законної сили.

За приписами ст. 298 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, посадовими особами та громадянами.

Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення є завершальною стадією провадження у справах про адміністративні правопорушення, зміст якої полягає в практичній реалізації обмежень особистого, морального і матеріального характеру, передбачених призначеним правопорушнику стягненням.

Згідно ст. 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Проте перелік питань, пов`язаних із виконанням постанов, викладений в главі 25 КУпАП, зокрема відстрочка, припинення, давність виконання постанови про накладення адміністративного стягнення. серед них питання щодо заміни адміністративного арешту іншим адміністративним стягненням, не передбачено.

За таких обставин, суддею може бути застосовано аналогію права, а саме ст. 537 КПК України, оскільки КУпАП не врегульоване питання щодо заміни адміністративного арешту іншим.

Так, відповідно до п.п. 10, 14 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про заміну покарання відповідно до частини п?ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 КК України; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За приписами ст. 305 КУпАП, контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.

Однією із важливих складових принципу правової визначеності та основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов`язковість судового рішення (ст. 129 Конституції України).

У рішенні Конституційного Суду України від № 15-рп/2004 від 02.11.2004 зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті, перед усім, ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

При цьому, при розгляді даного листа суддя позбавлена можливості застосувати відповідну аналогію закону та замінити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на більш м`яке в межах санкції ч. 4 ст. 51 КУпАП, оскільки, начальник управління Шевченківського УП ГУНП в м. Києві Падюк І. з відповідним поданням не звернувся, а звернувся з листом, у якому просить прийняти рішення, яке не пов`язане з позбавленням волі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 51, 283-285, 294, 298, 304 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИЛА

У задоволенні листа начальника управління Шевченківського УП ГУНП в м. Києві Падюка І. про прийняття рішення не пов`язаного з позбавленням волі стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – відмовити.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Святошинського

районного суду м. Києва Жмудь В.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua