Суд: Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Катування
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №130/3386/25
Суддя: Шепель К. А.
1-кп/130/118/2026
130/3386/25
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.10.2026 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі судді ОСОБА_1 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025020130000176 від 21 квітня 2025 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жмеринка Вінницької області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, військовозобов`язаного, мешканця АДРЕСА_1 , раніше несудимого, - по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 27 – частиною першою статті 127 Кримінального кодексу України;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Жмеринка Вінницької області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, військовозобов`язаного, мешканця АДРЕСА_2 , раніше несудимого, - по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 127 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
потерпілого ОСОБА_11 ,
законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_12 ,
представника потерпілого ОСОБА_13 ,
представників Служби у справах дітей ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
представників ювенальної превенції ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
у с т а н о в и в :
Формулювання обвинувачення та юридична кваліфікація встановлених обставин
Обвинувачений ОСОБА_4 20 квітня 2025 року, близько 22 год, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, проходячи по вул. Свободи в м. Жмеринка Вінницької області, біля будинку № 121 побачив потерпілого ОСОБА_18 , відносно якого у нього виник злочинний умисел на примушування потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, шляхом залякування, заподіяння йому фізичного болю, фізичного та морального страждання – з метою повернення неіснуючого грошового боргу із застосуванням насильства.
З цією метою обвинувачений ОСОБА_4 підійшов до потерпілого ОСОБА_18 і наніс йому один удар головою в область носа. Потерпілий намагався втекти, однак обвинувачений його наздогнав і з метою подолання опору потерпілого наніс йому удар кулаком правої руки в область голови. Після чого всупереч волі потерпілого ОСОБА_18 , тримаючи його за шию, змусив йти з ним до будинку обвинуваченого ОСОБА_3 .
Обвинувачений ОСОБА_3 20 квітня 2025 року, близько 22 год, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходився у себе у будинку АДРЕСА_1 . В цей час до нього прийшов обвинувачений ОСОБА_4 разом з потерпілим ОСОБА_18 . Перебуваючи у будинку обвинуваченого ОСОБА_3 і в його присутності обвинувачений ОСОБА_4 висунув потерпілому ОСОБА_18 вимогу зізнатись у крадіжці грошових коштів, при цьому погрожуючи застосуванням фізичного насильства. Водночас наніс потерпілому два удари долонею руки в область обличчя. Обвинувачений ОСОБА_3 будучи присутнім під час протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що обвинувачений застосовує до потерпілого фізичне насильство та погрози його застосування, не перешкоджав протиправним діям обвинуваченого ОСОБА_4 та свідомо дозволяв йому вчиняти такі дії. Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_3 умисно, з метою завдання потерпілому ОСОБА_18 фізичного болю, кулаками обох рук наніс йому два удари по тілу.
Потім обвинувачений ОСОБА_4 , використовуючи словесні погрози, на пропозицію обвинуваченого ОСОБА_3 , змусив потерпілого пройти до гаражного приміщення, розташованого та території вказаного вище домоволодіння, де продовжував примушувати потерпілого зізнатись у крадіжці грошових коштів та повернути їх, при цьому активно застосовував фізичне насильство у вигляді нанесення численних ударів дерев`яним стільцем, ніжкою дерев`яного стільця, дерев`яним держаком, металевими трубами, металевим відром, а також руками та ногами, душив потерпілого, бив головою об стіну, ображаючи словесно у принизливій формі, чим спричинив потерпілому ОСОБА_18 фізичні та моральні страждання. Обвинувачений ОСОБА_3 , надавши доступ до приміщення свого домоволодіння, сприяв обвинуваченому ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, дозволяючи використовувати вказані вище предмети для заподіяння мук та інших насильницьких дій з метою примусу потерпілого.
Потерпілий ОСОБА_18 , розуміючи фізичну перевагу обвинуваченого ОСОБА_4 та побоюючись продовження застосування відносно себе фізичного насильства, виконав вимогу щодо необхідності прямування до свого місця проживання. По дорозі обвинувачений ОСОБА_4 продовжував наносити удари по різним частинам тіла потерпілого, погрожував ножем, поки його дії не були зупинені батьками потерпілого близько 23-30 год 20 квітня 2025 року неподалік вулиці Пост Подільський у м. Жмеринка.
Обвинувачений ОСОБА_4 за сприяння обвинуваченого ОСОБА_3 заподіяв потерпілому ОСОБА_18 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я у вигляді : закритої черепно-мозкової травми – струсу головного мозку, забійно-рваних ран лівої тім`яної ділянки, лівої вушної раковини та забійної підапоневротичної гематоми лівої тім`яно-потиличної ділянки, а також множинних гематом та саден верхніх та нижніх кінцівок.
Своїми діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений частиною п`ятою статті 27 – частиною першою статті 127 Кримінального кодексу України, тобто пособництво у катуванні – умисному діянні, спрямованому на заподіяння особі сильного фізичного болю та морального страждання, вчинене з метою примусити її вчинити дії, що суперечать її волі та з метою залякування її.
Своїми діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений частиною першою статті 127 Кримінального кодексу України, тобто катування, тобто умисне діяння, спрямоване на заподіяння особі сильного фізичного болю та морального страждання, вчинене з метою примусити її вчинити дії, що суперечать їх волі та з метою залякування її.
Досліджені судом докази
У вчиненому злочині, передбаченому частиною п`ятою статті 27 – частиною першою статті 127 Кримінального кодексу України, обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні винним себе визнає повністю і беззастережно, погоджується надати показання.
У вчиненому злочині, передбаченому частиною першою статті 127 Кримінального кодексу України, обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні винним себе визнає повністю і беззастережно, погоджується надати показання.
Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 – його мати ОСОБА_19 – у судовому засіданні пояснює, що їй зрозуміло, у чому обвинувачується її син. Заперечень з цього приводу не має.
Обвинувачений ОСОБА_20 у судовому засіданні надає показання, що він повністю погоджується з обставинами, установленими досудовим слідством. До нього дійсно ввечері 20 квітня 2025 року прийшов обвинувачений ОСОБА_4 і привів потерпілого ОСОБА_18 . Вони вимагали, щоб потерпілий визнав себе винним у крадіжці грошей. ОСОБА_4 багато бив потерпілого, руками, іншими предметами. ОСОБА_3 пару раз вдарив потерпілого. У вчиненому щиро розкаюється, просить пробачення у потерпілого та його батьків. Просить його суворо не карати.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні надає показання, що він повністю погоджується з обставинами, установленими досудовим слідством. Він дійсно ввечері 20 квітня 2025 року побачив потерпілого і вирішив заставити його визнати неіснуючий грошовий борг. З цією метою застосовував до нього фізичне і психічне насильство. Потім прийшов з ним до обвинуваченого ОСОБА_3 , у гаражі якого теж бив потерпілого. Потім всі разом пішли до потерпілого додому, щоб він взяв гроші. По дорозі їх зустріли батьки ОСОБА_18 . У вчиненому щиро розкаюється, просить пробачення у потерпілого та його батьків. Просить його суворо не карати.
Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 – його мати ОСОБА_19 – у судовому засіданні надає показання, що засуджує злочин, який вчинив її син. Просить пробачення у потерпілого та його батьків. Просить суворо не карати її сина.
Неповнолітній потерпілий ОСОБА_18 у судовому засіданні за клопотанням прокурора, з яким погодились інші учасники процесу, безпосередньо не допитувався. Суд переглянув відеодиск з допитом потерпілого на досудовому слідстві під час перебування його у міждисциплінарному і міжустановчому спеціалізованому центрі по роботі з дітьми, які постраждали від насильства або стали свідками подібних злочинів – Барнахаусі. Під час допиту слідчим суддею неповнолітнього потерпілого останній надав показання, що ОСОБА_4 насильно завів його у будинок ОСОБА_3 , довго бив та ображав його. В основному тільки він, ОСОБА_3 ударив пару раз. Потім повели його додому, щоб він взяв гроші і віддав їм. У судовому засіданні висловився щодо міри покарання обвинуваченим – на розсуд суду.
Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_21 у судовому засіданні надає показання, що обвинувачені повністю відшкодували йому заподіяну шкоду. Залишилось 15000 грн витрат на правову допомогу, яку не відшкодував обвинувачений ОСОБА_3 . Підтримує позов в цій частині, від інших позовних вимог відмовляється. Покарання просить обрати обвинуваченим у межах санкції інкримінованої їм статті.
Представник ювенальної поліції ОСОБА_22 у судовому засіданні надає показання, що обвинувачені неодноразово попадали у поле зору ювенальної поліції, вони раніше судимі, стоять на обліку з приводу вчинення низки адміністративних правопорушень.
Представник служби у справах дітей ОСОБА_23 у судовому засіданні надає показання, що обвинувачені ще до вчинення злочину були на обліку, приходили на бесіди, які не призводили до змін у їх поведінці. Хоча питань у Служби до них не було.
ОСОБА_24 у судовому засіданні надає показання, що вона була присутня при допиті обвинувачених, які давали показання добровільно, тиску на них зі сторони суду та інших учасників процесу не було.
Вина обвинувачених у інкримінованому їм злочині, передбаченому, відповідно, частиною п`ятою статті 27 – частиною першою статті 127, а також частиною першою статті 127 Кримінального кодексу України, повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження:
- витягом з ЄРДР від 21 квітня 2025 року про реєстрацію злочину, передбаченого частиною другою статті 296 Кримінального кодексу України, вчиненого, по заяві представника потерпілого, невідомими особами 20 квітня 2025 року відносно його сина (т.1 а.с.106);
- рапортом чергового офіцера поліції від 21 квітня 2025 року про доставку у лікарню потерпілого ОСОБА_25 з тілесними ушкодженнями (т.1 а.с.107-108);
- протоколом від 21 квітня 2025 року прийняття заяви від законного представника потерпілого, який просить притягнути до кримінальної відповідальності невідомих осіб, які нанесли його сину тілесні ушкодження (т.1 а.с.109);
- постановою слідчого від 22 квітня 2025 року про визнання речовими доказами три дерев`яних палиці довжиною по 50 см кожна, дерев`яну ніжку від стільця червоного кольору довжиною 50 см, дерев`яну прямокутну палицю довжиною 47 см, дерев`яного фрагменту каркасу стільця, металевого відра зеленого кольору із матерчатим ремінцем довжиною близько трьох метрів, двох металевих труб із пластиковими наконечниками довжиною по 50 см кожна, навушників JBL чорного кольору (т.1 а.с.110-111);
- постановою слідчого від 25 квітня 2025 року про визнання речовими доказами складного металевого ножа із фрагментом руків`я коричневого кольору (т.1 а.с.113);
- ухвалами слідчого судді від 24 та 29 квітня 2025 року про накладення арешту на речові докази (т.1 а.с.114-115);
- квитанціями про передачу речових доказів на зберігання до кімнати зберігання речових доказів (т.1 а.с.116-120);
- психологічним висновком спеціаліста за результатами проведення допиту ОСОБА_26 від 4 червня 2025 року, у якому зазначено, що потерпілий послідовно та детально розповідав усе, що відбувалося, що не змінювалося на протязі усієї розмови, а також з метою уникнення повторної ре травматизації дитини не рекомендовано давати свідчення в суді (т.1 а.с.145-146);
- постановою слідчого від 7 липня 2025 року про визнання речовим доказом оптичного диску DVD-R My media білого кольору 4,7 GB, на якому міститься відеофайл від 20 квітня 2025 року (т.1 а.с.151, 210);
- ухвалою слідчого судді від 11 липня 2025 року про накладення арешту на цей відеодиск (т.1 а.с.152);
- постановою слідчого від 17 жовтня 2025 року про зміну кваліфікації кримінального провадження, якою змінена кваліфікація з частини другої статті 296 на частину першу статті 127 Кримінального кодексу України (т.1 а.с.154-155);
- ухвалою слідчого судді від 30 жовтня 2025 року про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту (т.1 а.с.156-158);
- заявою ОСОБА_4 від 24 квітня 2025 року про добровільну видачу ножа (т.1 а.с.180);
- -протоколом огляду цього ножа (т.1 а.с.181-183);
- ухвалою слідчого судді від 20 травня 2025 року про допит неповнолітнього потерпілого у режимі відеоконференції у Центрі захисту та соціально-психологічної підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства (т.1 а.с.184-185);
- оптичним диском із записом допиту неповнолітнього потерпілого, який надав показання щодо вчинення відносно нього злочину обвинуваченими, диск був оглянутий у судовому засіданні (т.1 а.с.190);
- протоколами проведення слідчого експерименту з відеодиском від 10 червня 2025 року та від 8 липня 2025 року з відеодиском, під час яких потерпілий ОСОБА_18 показав і розповів про обставини вчинення обвинуваченими відносно нього злочину (т.1 а.с.198-202, 206-209, 211);
- повідомленням директора Жмеринської станції екстреної медичної допомоги від 27 червня 2025 року, який повідомив про виклик лікарів потерпілим 21 квітня 2025 року о 00 год 45 хв, які виїздом зафіксували ЗЧМТ, струс головного мозку, звана рана та гематома лобної ділянки голови, множинні садна нижніх кінцівок (т.1 а.с.203);
- картою виїзду швидкої медичної допомоги (т.1 а.с.204-205);
- протоколом огляду відеодиску, на якому були записані події 20 квітня 2025 року у будинку ОСОБА_3 (т.1 а.с.213-214);
- висновком судової психологічної експертизи № СЕ-19/102-25/17815-ПС від 22 серпня 2025 року, який констатував, що психологічні особливості процесу відтворення потерпілим ОСОБА_27 обстановки та обставин події за матеріалами допиту від 4 червня 2025 року характеризуються наявністю психологічно значимих умов, що відповідають проявам та закономірностям реконструкції подій та не суперечать індивідуально-психологічним особливостям потерпілого. Здійснення на нього психологічного впливу не виявлено (т.1 а.с.215-227);
- висновком судової медичної експертизи № 52 від 11 червня – 16 червня 2025 року, згідно з яким у ОСОБА_27 мала місце закрита черепно-мозкова травма – струс головного мозку, забійно-рвані рани лівої тім`яної ділянки, лівої вушної раковини, забійна підапоневротична гематома лівої тім`яно-потиличної ділянки, а також множинні гематоми та садна верхніх та нижніх кінцівок. Ці тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (т.1 а.с.233-234);
- довідкою від 6 червня 2025 року органу пробації про те, що обвинувачений ОСОБА_4 , який був засуджений вироком Жмеринського міськрайонного суду від 7 грудня 2023 року за частиною другою статті 289 Кримінального кодексу України до п`яти років позбавлення волі з випробуванням іспитовим строком на один рік, 23 грудня 2024 року ухвалою суду звільнений від покарання після закінчення іспитового строку (т.1 а.с.123);
- довідкою від 16 червня 2026 року органу пробації про те, що обвинувачений ОСОБА_3 , який був засуджений вироком Жмеринського міськрайонного суду від 12 травня 2025 року за частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України до пробаційного нагляду на один рік, 16 червня 2026 року знятий з обліку у зв`язку з відбуттям встановленого строку покарання (т.1 а.с.236);
- квитанціями про повне відшкодування шкоди обвинуваченими потерпілому (т.1 а.с.73, 100, т.2 а.с.2-4).
Оцінка доказів
Дослідивши безпосередньо та оцінивши всі вищеперераховані докази відповідно до вимог статті 94 Кримінального процесуального кодексу України, суд вважає їх належними і допустимими, оскільки вони прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, отримані у порядку, встановленому цим Кодексом, а також визнані і не оспорюються стороною захисту.
Водночас суд не приймає до уваги висновок товарознавчої експертизи № 1370/25-21 від 13 червня 2025 року як доказ (т.1 а.с.228-231), який встановив ринкову вартість одного граму срібла, навушників JBL, смарт-годинника Amazfit, оскільки ці речі, крім навушників, не визнані речовими доказами, відомості про них не відображені у обвинувальному акті та наданих прокурором матеріалах досудового слідства. Судовим слідством також ці речові докази не встановлені як знаряддя злочину, об`єкт вчинення злочину, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, набуті злочинним шляхом, чи такі, що фіксують інформацію, необхідну для встановлення обставин справи.
Відомості щодо особи обвинувачених
Особа обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджується фотокопіями їх паспортів (т.1 а.с.110, 130).
Відповідно до довідок від 21 травня 2025 року та 18 червня 2025 року, копій вироків від 7 грудня 2023 року, 12 травня 2025 року, а також довідок органів пробації, обвинувачені вважаються раніше несудимими (т.1 а.с.121-129, 236).
Згідно з довідками Жмеринської ЦРЛ від 24 квітня 2025 року та 5 травня 2025 року обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебувають, за лікуванням останніх п`ять років не зверталися (т.1 а.с.131-133, 136).
Відповідно до довідки голови ТВК від 1 травня 2025 року та голови КК від 3 травня 2025 року, склад сім`ї обвинуваченого ОСОБА_4 – мати ОСОБА_19 та батько ОСОБА_28 , обвинуваченого ОСОБА_3 – мати ОСОБА_29 та дві неповнолітні сестри ОСОБА_30 та ОСОБА_31 (т.1 а.с.139, 140).
Згідно з характеристиками з місця проживання, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 характеризуються позитивно, скарг на них від сусідів та інших мешканців не надходило (т.1 а.с.138, 141).
Згідно з характеристиками учбового закладу, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мають низький рівень мотивації до навчання, мають схильність до пропусків занять без поважних причин, мають невисоку працездатність (т.1 а.с.142-143).
Відповідно до акту обстеження від 12 травня 2025 року умови проживання обвинуваченого ОСОБА_4 задовільні (т.1 а.с.144).
Згідно з досудовою доповіддю органу пробації від 20 лютого 2025 року та від 9 березня 2026 року, виправлення обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без позбавлення волі можливе (т.1 а.с.89-96).
Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання
Обставинами, які у відповідності із статтею 66 Кримінального кодексу України пом`якшують покарання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; добровільне відшкодування завданого збитку, а також вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, будучи неповнолітнім.
Обставиною, яка у відповідності із статтею 67 Кримінального кодексу України обтяжує покарання обвинувачених, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
Мотиви призначення покарання
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином; обставини, що пом`якшують покарання та особу винного, який вважається раніше несудимим, характеризується в цілому посередньо, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, повністю відшкодував шкоду; що покарання є заходом примусу, який застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, і яке має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого; виходячи з принципів індивідуалізації, розумності покарання з метою попередження вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Водночас суд керується статтею 68 Кримінального кодексу України, приймаючи до уваги характер та ступінь його другорядної, на думку суду, участі у вчиненні кримінального правопорушення, вагомість його допомоги у вчиненні кримінального правопорушення шляхом надання місця для його вчинення, надання предметів для нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, безпосередня участь у заподіянні декількох ударів потерпілому.
Отже, виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При цьому суд враховує, що після вчинення цього злочину обвинувачений 1 травня 2025 року вчинив злочин, передбачений частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України, і був засуджений вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12 травня 2025 року до покарання у виді одного року пробаційного нагляду, яке відбув і знятий з обліку 16 червня 2026 року. Тому підстав для застосування частини четвертої статті 70 Кримінального кодексу України немає, вироки виконуються самостійно.
Суд враховує, що санкцією частини першої статті 127 Кримінального кодексу України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Приймаючи до уваги вказані вище обставини, що враховані судом при розгляді судового провадження, суд вважає, що призначення покарання у виді реального позбавлення волі на строк чотири роки, як про це просить прокурор, є непропорційним та неадекватним, тобто несправедливим і не спрямованим на досягнення легітимної мети та неспівмірними з нею.
Оскільки обвинувачений уже успішно і без порушень пройшов попередній річний пробаційний нагляд, для суду це є вагомим доказом того, що він стає на шлях виправлення і йому можна довірити іспитовий строк замість реального позбавлення волі.
Тому суд вважає доцільним призначити обвинуваченому покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів – у вигляді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої йому статті в умовах звільнення від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком, згідно з положеннями статті 75 Кримінального кодексу України, і обов`язками, передбаченими статтею 76 цього Кодексу.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином; обставини, що пом`якшують покарання та особу винного, який вважається раніше несудимим, характеризується в цілому посередньо, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, повністю відшкодував шкоду, злочин вчинив, будучи неповнолітнім; що покарання є заходом примусу, який застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, і яке має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого; виходячи з принципів індивідуалізації, розумності покарання з метою попередження вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Водночас суд керується статтею 68 Кримінального кодексу України, приймаючи до уваги характер та ступінь його ведучої, на думку суду, участі у вчиненні кримінального правопорушення.
Отже, виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Суд враховує, що санкцією частини першої статті 127 Кримінального кодексу України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Приймаючи до уваги вказані вище обставини, що враховані судом при розгляді судового провадження, суд вважає, що призначення покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років в умовах звільнення від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на два роки, як про це просить прокурор, є пропорційним та адекватним, тобто справедливим і спрямованим на досягнення легітимної мети та співмірними з нею.
Тому суд вважає доцільним призначити обвинуваченому покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів – у вигляді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої йому статті в умовах звільнення від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком, згідно з положеннями статей 75, 104 Кримінального кодексу України, і обов`язками, передбаченими статтею 76 цього Кодексу.
При цьому суд керується також висновком органу пробації, який вважає можливим виправлення обвинувачених без ізоляції від суспільства.
Мотиви ухвалення інших процесуальних рішень
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні становлять загалом 8468,30 грн, і підлягають стягненню з обвинувачених відповідно до положень статті 124 Кримінального процесуального кодексу України в рівних долях з кожного.
Речові докази слід залишити у матеріалах кримінального провадження (відеодиски), частину повернути власникам, частину знищити.
Вирішуючи питання цивільного позову, суд враховує, що потерпілий у судовому засіданні повністю відмовився від позову в частині вимог до обвинуваченого ОСОБА_4 та частково в частині вимог до обвинуваченого ОСОБА_3 ; бере до уваги відомості про повне відшкодування обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заподіяної шкоди потерпілому, у тому числі і 15000 грн витрат ОСОБА_3 за надання правничої допомоги, що підтверджується відповідними квитанціями (т.2 а.с.2-4). Тому у позові потерпілого в частині стягнення з ОСОБА_3 15000 грн на правничу допомогу слід відмовити.
Ухвали слідчого судді про накладення арешту на речові докази слід скасувати.
Запобіжний захід не обирався, підстави для його обрання до набрання вироком законної сили відсутні.
Керуючись статтями 370, 371, 374, 394 Кримінального процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в :
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 27 – частиною першою статті 127 Кримінального кодексу України і обрати йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.
У відповідності із статтею 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку.
Згідно з частиною першою статті 76 Кримінального кодексу України, покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 76 Кримінального кодексу України, додатково покласти на ОСОБА_3 обов`язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12 травня 2025 року за частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України, за яким покарання у виді одного року пробаційного нагляду відбуто повністю, виконувати самостійно.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 127 Кримінального кодексу України і обрати йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.
У відповідності із статтями 75, 104 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку.
Згідно з частиною першою статті 76 Кримінального кодексу України, покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 76 Кримінального кодексу України, додатково покласти на ОСОБА_4 обов`язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_21 до ОСОБА_3 про стягнення 15000 грн судових витрат за надання правничої допомоги – відмовити.
Речові докази, які знаходяться на зберіганні у Жмеринському РВП: три дерев`яних палиці довжиною по 50 см кожна, дерев`яну ніжку від стільця червоного кольору довжиною 50 см, дерев`яну прямокутну палицю довжиною 47 см, дерев`яний фрагмент каркасу стільця, металеве відро зеленого кольору із матерчатим ремінцем довжиною близько три м, дві металеві труби із пластиковими наконечниками довжиною по 50 см кожна, складний металевий ніж із фрагментом руків`я коричневого кольору – знищити; навушники JBL чорного кольору – повернути потерпілому ОСОБА_18 ; оптичний диск DVD-R My media білого кольору 4,7 GB, на якому міститься відеофайл від 20 квітня 2025 року, який зберігається у кримінальному провадженні, залишити у ньому.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 10 588,7 грн – по 5 294 (п`ять тисяч двісті дев`яносто чотири) грн 35 коп. з кожного.
Ухвали слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду від 24 квітня 2025 року, 29 квітня 2025 року, 11 липня 2025 року про накладення арешту на речові докази – скасувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Суддя ОСОБА_32
Оригінал: reyestr.court.gov.ua