Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №924/1020/26 — Господарський суд Хмельницької області

Суд: Господарський суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: поставки товарів, робіт, послуг, з них

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №924/1020/26

Суддя: Кочергіна В.О.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

_______________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"04" листопада 2026 р. Справа № 924/1020/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Сірій Д.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича селище Казанка, Баштанський район, Миколаївська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2012" м. Городок Хмельницький район Хмельницька область

про стягнення 117855,38грн інфляційних втрат, 49229,42грн 3% річних

Представники учасників справи не приймали участі

ВСТАНОВИВ:

15.09.2026 на адресу Господарського суду Хмельницької області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича селище Казанка, Баштанський район, Миколаївська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2012" м. Городок Хмельницький район Хмельницька область про стягнення 117855,38грн інфляційних втрат, 49229,42грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що саме лише прийняття Господарським судом Хмельницької області рішення від 19.12.2025 у справі №924/865/25 про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Відповідно, за період вересень 2025 - серпень 2026, за несвоєчасне виконання умов договору поставки №05/06/17-БТОВ від 05 червня 2017 року та прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 1460873,12грн, інфляційні втрати становлять 117855,38грн, а 3% річних становлять 49229,42грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2026, позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.

Ухвалою суду від 21.09.2026 відкрито провадження у справі №924/1020/26 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 11:00год. 19.10.2026.

24.09.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх.№05-22/7998/26), в якому просить суд відмовити позивачу в частині стягнення 120,07грн 3% річних. У відзиві на позов вказує про те, що 3% річних за період з 01 серпня 2025 року по 14 вересня 2026 року від суми розрахунку 1460 873,12грн становлять 49109,35грн, а не 49 229,42грн як розрахував позивач.

24.09.2026 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№05-22/8005/26) з зазначенням про те, що безпідставними є доводи представника відповідача про те, що 3% річних не нараховуються за день оплати. Як зазначено у п. 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 - день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Відтак, законодавством не встановлено заборони нараховувати 3% річних (які не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові), включно з днем фактичної сплати суми заборгованості.

25.09.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№05-22/8029/26). В запереченнях представник відповідача вказує про те, що позивач зазначає, що у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України не визначено заборони нарахування 3% річних вдень сплати суми зобов`язання, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному розмірі. З даною позицією відповідач не погоджується у зв`язку з тим, що ч.4 ст.236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Звертає увагу суду, що в ч.4 ст.236 ГПК України зазначено саме Верховного Суду. Тобто, суд при винесенні рішення може врахувати позицію Верховного Суд України, Вищого господарського суду України, тощо, у випадку, якщо Верховний Суд не відійшов від даної позиції або її не змінив (уточнив, тощо). У відзиві на позовну заяву у справі №924/1020/26 представник відповідача здійснив посилання на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у Постанові від 11 листопада 2021 року у справі №922/449/21, де Верховний Суд зазначив, що 3% річних в день оплати суми зобов`язання не нараховуються. Частиною 3 ст.3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

У зв`язку із оголошенням повітряної тривоги у м. Хмельницькому 19 жовтня 2026 року в час, на який було призначено розгляд справи, судове засідання не відбулось.

Ухвалою суду від 19.10.2026 призначено судове засідання у даній справі на 12:00год. 04.11.2026.

20.10.2026 на адресу суду через систему "Електронний суд" надійшла заява (вх.№05-22/8694/26), в якій позовні вимоги підтримує та просить суд проводити судове засідання без його участі.

Представник відповідача в судове засідання 04.11.2026 не з`явився.

Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, ухвалу суду від 19.10.2026 було надіслано до його електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 20.10.2026.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19 грудня 2025 року у справі №924/865/25 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТзОВ "Агрохолдинг 2012" на користь Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича 1460873,12грн основного боргу, 1596307,43грн інфляційних втрат, 332358,64грн 3% річних, 40674,47грн витрат по оплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Як зазначив суд, позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.06.2017 між ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" та ТОВ "Баркософт Агро" було укладено Договір поставки №05/06/17-БТОВ, відповідно до умов якого, ТОВ "Баркософт Агро" повинен був здійснити оплату товару, однак не виконав умов визначених у Договорі, внаслідок чого виникла заборгованість за поставлений товар у сумі 1460873,12грн.

Згідно з Договором №2/07/19 про відступлення права вимоги від 02.07.2019 ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" (первісний кредитор) відступив ТОВ "Седна-Агро" (новому кредитору) право вимоги до боржника ТОВ "Баркософт Агро", у тому числі за Договором поставки №05/06/17-БТОВ від 05.06.2017.

26.12.2019, між ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" та ТОВ "Седна-Агро" було укладено Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "Агрохолдинг 2012" є правонаступником ТОВ "Баркософт Агро", що також відображено у передавальному акті від 01.08.2018.

У подальшому, у відповідності до протоколу про проведення аукціону №BRD001-UA-20230711-85898 від 24.07.2023, позивача було визначено переможцем другого повторного аукціону з продажу майна боржника у справі №925/1240/21 про банкрутство ТОВ "Седна-Агро", а саме лоту №33143734-2 "Дебіторська заборгованість ТОВ "Агрохолдинг 2012" перед ТОВ "Седна-Агро".

01.08.2023 ТОВ "Ю.Біз", оператором авторизованого електронного майданчика через якого позивач брав участь в аукціоні, було перераховано 134819,57грн на рахунок ТОВ "Седна-Агро", за рахунок коштів гарантійного внеску позивача, що підтверджується платіжною інструкцією №15489361.

23.01.2025 позивачем було надіслано на адресу ТОВ "Агрохолдинг 2012", повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні з проханням сплати заборгованості, яке було одержано відповідачем 27.01.2025.

В рішенні суду від 19.12.2025 у справі №924/865/25 судом було встановлено, що у заяві від ТОВ "Агрохолдинг 2012" від 15.08.2025 зазначено про отримання 18.01.2025 повідомлення ФОП Корякіна Д.В. про заміну кредитора в зобов`язанні за договорами згідно переліку, в тому числі за спірним договором про надання послуг. Відповідачем у заяві від 15.08.2025 зазначено, що у разі заміни кредитора боржник має право пред`явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора. У разі заміни кредитора зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред`явлення вимоги. У п. 5 заяви відзначено, що на підставі наведеного, відповідно до ст. 603 Цивільного кодексу України, ТОВ "Агрохолдинг 2012" заявляє про припинення своїх зобов`язань щодо сплати ТОВ Насіннєвий завод "Арата" шляхом зарахування зустрічних вимог між ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" (як первісним кредитором) та ТОВ "Агрохолдинг 2012", а саме щодо боргу в сумі 4827932,40грн, в тому числі за договором поставки №05/06/17-БТОВ від 05.06.2017 в сумі 1460783,12грн. У заяві від 15.08.2025 відповідачем вказано, що з моменту направлення поштовим зв`язком "Укрпошта" з описом про вкладення даної заяви на адресу ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" зобов`язання між сторонами вважаються припинені і підлягають відображенню по бухгалтерському обліку.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 у даній справі рішення залишено без змін.

У зв`язку із набранням рішенням суду законної сили, 14.09.2026 судом видано відповідний наказ.

Відповідно до виписки по банківському рахунку позивача від 14.09.2026, відповідачем перераховано позивачу кошти у розмірі 3420213,66грн (згідно рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.12.2025 у справі №924/865/25 та в межах справи №924/925/26).

У зв`язку із тривалим невиконанням відповідачем рішення суду по справі №924/865/25 в установленому законом порядку, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 117855,38грн інфляційних втрат за період вересень 2025 - серпень 2026 та 49229,42грн 3% річних за період прострочення з 01.08.2025 по 14.09.2026 на суму боргу 1460873,12грн відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, які просить суд стягнути в примусовому порядку.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 525, ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19 грудня 2025 року у справі №924/865/25 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТзОВ "Агрохолдинг 2012" на користь Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича 1460873,12грн основного боргу, 1596307,43грн інфляційних втрат, 332358,64грн 3% річних, 40674,47грн витрат по оплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили та 14.09.2026 судом видано відповідний наказ.

Частинами 4, 5 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц (провадження №14-241цс19) та №646/14523/15-ц (провадження №14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі №922/3095/18 (провадження №12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 (провадження №12-79гс19)).

Зі місту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача 117855,38грн інфляційних втрат за період вересень 2025- серпень 2026 та 49229,42грн 3% річних за період прострочення з 01.08.2025 по 14.09.2026, нарахованих у зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання зобов`язання зі сплати 1460873,12грн основного боргу, який був стягнутий рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.12.2025 у справі №924/865/25.

Суд, перевіривши заявлені до стягнення інфляційні втрати у сумі 117855,38грн за період вересень 2025- серпень 2026 на суму боргу 1460873,12грн вважає їх правомірно нарахованими, арифметично вірними, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Перевіривши заявлені до стягнення 49229,42грн 3% річних за період з 01.08.2025 по 14.09.2026 на суму боргу 1460873,12грн, суд дійшов висновку про обґрунтованість їх нарахування за період з 01.08.2025 по 13.09.2026 (без врахування 14.09.2026, дати погашення відповідачем заборгованості) у сумі 49109,35грн, з огляду на що вони підлягають задоволенню. В решті суми 120,07грн 3% річних у позові належить відмовити.

Разом з тим, суд зауважує, що за своєю правовою природою 3% річних є компенсацією кредитору за відсутність у нього грошових коштів та платою боржника за безпідставне володіння ними.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як стверджується матеріалами справи, згідно з випискою по банківському рахунку позивача від 14.09.2026, відповідачем перераховано позивачу кошти у розмірі 3420213,66грн (згідно рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.12.2025 у справі №924/865/25 та в межах справи №924/925/26).

Таким чином, в день, коли відповідач перерахував кошти і вони надійшли на рахунок позивача, зобов`язання припинило своє існування, відповідно оскільки правовідношення між боржником та кредитором у цей день припинилося, відсутні правові підстави для подальшого нарахування передбачених ст. 625 ЦК України відсотків за цей день (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №910/2615/18).

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що нарахування 3% річних по день оплати заборгованості включно є безпідставним, оскільки в цей день заборгованість перестала існувати.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи надані до матеріалів справи докази в їх сукупності та враховуючи положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 117855,38грн інфляційних втрат та 49109,35грн 3% річних. В решті 120,07грн 3% річних у позові належить відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у зв`язку із частковим задоволенням позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", оскільки позовна заява подана в електронній формі.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2012" (32000, Хмельницька область, Хмельницький район, м. Городок, провулок Ванагса ксьондза, будинок 17, код ЄДРПОУ 40028765) на користь Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реквізити рахунку в банку: АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", МФО 322001, ЄДРПОУ 21133352, р/р НОМЕР_2 ) 117855,38грн (сто сімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять гривень 38 копійок) інфляційних втрат, 49109,35грн (сорок дев`ять тисяч сто дев`ять гривень 35 копійок) 3% річних, 2660,54грн (дві тисячі шістсот шістдесят гривень 54 копійки) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті суми 3% річних у позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 06.11.2026.

Суддя В.О. Кочергіна

Виготовлено 4 примірники:

1-до справи (в паперовому екз.),

2-позивачу (до електронного кабінету),

3-відповідачу (до електронного кабінету),

4- представнику відповідача (до електронного кабінету).

Оригінал: reyestr.court.gov.ua