Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №922/5277/23 (922/2912/26) — Господарський суд Харківської області

Суд: Господарський суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: спори про визнання недійсними правочинів, укладених боржником

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №922/5277/23 (922/2912/26)

Суддя: Усатий В.О.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2026 р.м. ХарківСправа № 922/5277/23 (922/2912/26)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомКвартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево (89600, Закарпатська область, Мукачівський район, місто Мукачево, вул.Берегівська - об`їздна, буд.1-А, код ЄДРПОУ 08439994)

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Холд" (61145, м.Харків, вул.Клочківська, 174, код ЄДРПОУ 43524008)

провизнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів в межах справи про банкрутство ТОВ "Енерго Холд"

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 08.02.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Енерго Холд", визнано вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "Енерджі 365" в розмірі 7782604,72 грн, а також 21472,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та 60300,00 грн витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно зі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражну керуючу Іванченко А.В., призначено попереднє засідання суду.

09.02.2025 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Енерго Холд" № 72488.

Ухвалою суду від 02.05.2024 у попередньому засіданні суду визначено визнані грошові вимоги, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Енерго Холд"; призначено підсумкове засідання суду.

Постановою суду від 04.07.2024 припинено процедуру розпорядження майном боржника - ТОВ "Енерго Холд"; припинено повноваження розпорядника майна боржника - ТОВ "Енерго Холд" арбітражного керуючого Іванченка А.В.; визнано ТОВ "Енерго Холд" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ТОВ "Енерго Холд" арбітражного керуючого Іванченко А.В.

05.07.2024 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури № 73559.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду №140/2026 від 24.04.2026 через відпустку у зв`язку з вагітністю та пологами судді Лавренюк Т.А., відповідно до п.2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи №922/5277/23.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи №922/5277/23 між суддями 24.04.2026 для розгляду справи визначено суддю Усатого В.О.

18.08.2026 Квартирно - експлуатаційний відділ міста Мукачево звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд:

1. Прийняти позовну заяву Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево до свого провадження.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду №3 від 28.09.2022 р. про збільшення ціни за постачання електричної енергії споживачу, укладену між Квартирно експлуатаційним відділом міста Мукачево та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ХОЛД".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ХОЛД" (код ЄДРПОУ 43524008) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево, (ЄДРПОУ 08439994) надмірно сплачених (безпідставно набутих) коштів у розмірі 101 108, 23 грн. як за недопоставлену електроенергію об`ємом 26079 кВт/ год. внаслідок укладеної додаткової угоди №3 від 28.09.2022 р.

4. У разі задоволення позову стягнуті кошти перерахувати на розрахунковий рахунок: IBAN № UA778201720313281001202008256 банк ДКСУ в м. Києві МФО 820172.

5. Стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 2046/26 від 08.06.2026) передана на розгляд головуючому судді Усатому В.О.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив, що позовну заяву подано з додержанням вимог статей 20, 27-30, 162, 164, 172 ГПК України.

Ухвалою суду від 24.08.2026 прийнято позовну заяву Квартирно- експлуатаційного відділу міста Мукачево до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Холд" до розгляду в межах справи №922/5277/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Холд". Відкрито провадження у справі № 922/5277/23 (922/2912/26). Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи постановлено подати до суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог статті 166 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня отримання відзивів. Докази надіслання відповіді на відзив іншим сторонам надати суду. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив із урахуванням вимог статті 167 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Докази надіслання заперечень іншим сторонам надати суду Роз`яснено учасникам справи, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-167 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.

Ухвалою суду від 27.10.2026 позовну заяву Квартирно- експлуатаційного відділу міста Мукачево до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Холд" залишено без руху після відкриття провадження.

Надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження шляхом надання до суду:

- належного та обґрунтованого розрахунку суми у розмірі 101 108,23 грн., яку позивача просить стягнути з відповідача;

- надання до суду належним чином завірених копій первинних документів (докази перерахування коштів, актів прийому - передачі, тощо) на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Попереджено позивача про те, що не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, згідно частини тринадцятої статті 176 ГПК України має наслідком залишенням позовної заяви без розгляду.

Згідно з даними КП "Діловодство спеціалізованого суду" вищевказану ухвалу суду направлено до Електронного кабінету Квартирно - експлуатаційного відділу міста Мукачево 28.10.2026 о (б) 15:08.

Отже, ухвала суду від 27.10.2026 року, отримана позивачем 28.10.2026 року з огляду на що строк на усунення недоліків позовної заяви до 02.11.2026 року включно.

30.10.2026 до суду від представника позивача надійшла заява (вх.№26968) про усунення недоліків.

02.11.2026 до суду від представника позивача надійшло клопотання (вх.№27134) про долучення до матеріалів справи додаткових документів на виконання вимог ухвали суду від 27.10.2026.

Крім того, в вищезазначеному клопотанні представник позивача просить суд, вважати текст зазначений в заключній частині пункту 3 прохальної частини позовної заяви :"як за недопоставлену електроенергію об`ємом 26079 кВт/год. внаслідок укладеної додаткової угоди №3 від 28.09.2022 року", рахувати помилковим та не брати його до уваги. Пункт 3 прохальної частини позовної заяви викласти в такій редакції:"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ХОЛД" (код ЄДРПОУ 43524008), місто Київ, Печерський район, вулиця Іонна Павла ІІ, будинок 7, офіс 4, на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево, (ЄДРПОУ 08439994) вул. Берегівська-об`їздна,1а., надмірно сплачених (безпідставно набутих) коштів у розмірі 101 108, 23 грн., внаслідок неправомірно укладеної додаткової угоди №3 від 28.09.2022 р.».

Ухвалою суду від 03.11.2026 продовжено розгляд справи №922/5277/23 (922/2912/26) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно з даними КП "Діловодство спеціалізованого суду" вищевказану ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 24.08.2026 направлено до Електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Холд" 25.08.2026 о (б) 18:40.

Частиною шостою статті 242 ГПК України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, ухвала суду від 24.08.2026 року, отримана відповідачем 26.08.2026 року з огляду на що строк на подання відзиву на позовну заяву до 10.09.2026 року включно.

Суд звертає увагу на те, що на адресу Господарського суду Харківської області відповідач відзив на позовну заяву Квартирно - експлуатаційного відділу міста Мукачева не надав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд зазначає, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

28.06.2022 між Квартирно - експлуатаційним відділом м.Мукачево (позивач/споживач) та ТОВ "Енерго Холд" (відповідач/постачальник) укладено договір №380 про постачання електричної енергії споживачу (договір).

Відповідно до п.1.1. Договору умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), Закону України "Про публічні закупівлі" та на період дії воєнного стану згідно умов Постанови Кабінету міністрів України від 28 лютого 2022 року №139 зі змінами.

Згідно з п.2.1 Договору за цим договором постачальник продає Електричну енергію (09310000-5) (ДК021:2015) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Кількість - 1 000 000 кВт./год.

Відповідно до п.2.3 Договору обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреби в електроенергії.

Згідно з п.5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Ціна за спожиту електричною енергію у 2022 року, за 1 кВт/год, без урахування тарифів на розподіл, становить 3,55 грн. з урахуванням ПДВ у тому числі:

- ціна електричної енергії - 2,6126933333 грн. без ПДВ., 3,135232 грн., з ПДВ;

- тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,34564 грн. без ПДВ, 0,414768 грн. з ПДВ;

Загальна вартість всього обсягу поставки складає 3 550 000,00 грн. з ПДВ, ПДВ - 591 666,67 грн.

Відповідно до п.5.3 Договору ціна (сума) цього Договору розрахована згідно очікуваної вартості предмета закупівлі, відповідає остаточній тендерній пропозиції Учасника. При цьому, фінансування закупівлі здійснюється в межах реально затверджених видатків Замовника на дану потребу. На дату укладання Договору платіжні (бюджетні) зобов`язання виникають щодо оплати частини предмета закупівлі в межах доведеної суми (у межах кошторисних призначень). Оплата залишку предмета закупівлі відбувається виключно за наявності коштів згідно з постійним кошторисом (планом використання бюджетних коштів) при наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань) на підставі листа інформаційного характеру Мінекономрозвитку України "Щодо планування закупівель" від 14.09.2016 №3302-06/29640-06. Подальше виникнення зобов`язань буде збільшуватися відповідно до кошторисних призначень та може регламентуватися шляхом укладання додаткової угоди, але в будь - якому разі не може перевищувати загальної суми Договору.

Сторони домовились, що ціна електричної енергії , розрахована відповідно до пунктів 5.1. цього розділу, є обов`язковою для Сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість електричної енергії буде застосовуватись Сторонами при складанні актів приймання - передачі електричної енергії та розрахунках за товар згідно з умовами Договору.

Згідно з п.5.4 Договору ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.

У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.

Відповідно до п.5.5. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Згідно з п.13.1 Договору цей Договір набуває чинності з дати підписання Сторонами та скріплення їх підписів печатками і діє в частині постачання електроенергії з моменту завершення процедури зміни постачальника та діє на період дії воєнного стану на території України (Згідно постанови КМУ №169 від 28.02.2022 року., а в частині проведення розрахунків не пізніше ніж до 31.12.2022 року , або до їх повного здійснення.

Відповідно до п.13.1.1 Договору дія договору про закупівлю може продовжуватися на період дії воєнного стану згідно умов Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №169.

Згідно з п.13.2 Договору постачальник має повідомити про зміну будь - яких умов Договору Споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати Договір. Постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку встановленому законом, про будь яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь -яких штрафних санкцій чи іншої фінансовою компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови.

Відповідно до п.13.10 Договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами і повному обсязі, крім випадків (п.2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлі;(п.8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Як вбачається з матеріалів справи сторонами укладено ряд додаткових угод, у т.ч.:

- додаткову угоду №1/495 від 28.06.2022 до договору про постачання електричної енергії №380 від 28.06.2022, відповідно до п.1 якої сторони у зв`язку з застосуванням цієї Додаткової угоди Сторони домовились викласти п.5.1 Договору у наступній редакції:

Загальна вартість всього обсягу поставки складає 3 550 000,00 грн., з ПДВ, ПДВ -591 666,67 грн.

- додатку угоду №2/553 від 23.08.2022 року до Договору №380 про постачання електричної енергії споживачу від 28.06.2022 року, якою, зокрема сторони дійшли згоди викласти п.5.1 Договору, у новій редакції:

"Ціна за спожиту електричну енергію у 2022 р., за 1 кВт/год., без урахування тарифів на її розподіл, з серпня 2022р. становить - 3,85 грн. з урахуванням ПДВ"

- додаткову угоду №3/681 від 28.09.2022 року до Договору №380 про постачання електричної енергії споживачу від 28.06.2022 року, якою, зокрема сторони дійшли згоди викласти п.5.1 Договору, у новій редакції:

"Ціна за спожиту електричну енергію починаючи з 9 вересня 2022 року за 1 кВт/год., без урахування тарифів на її розподіл, становить 4,18 грн. з урахуванням ПДВ".

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2026 позивач направив на адресу відповідача претензію вих. № 401 про повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 100 852,35 грн. згідно з виконаним розрахунком. Зазначені вимоги обґрунтовані положеннями підпункту 2 пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України та зумовлені укладенням сторонами додаткової угоди, якою, в порушення встановленого порядку, було збільшено ціну за одиницю товару більш ніж на 10 відсотків.

За твердженням позивача, вищевказана претензія була залишена відповідачем без розгляду та належного реагування. У зв`язку з цим, 14.04.2026 позивач повторно направив на адресу відповідача претензію за вих. № 506 з вимогою про повернення надмірно сплачених грошових коштів.

Позивач зазначає, що станом на момент звернення до суду з цим позовом надмірно сплачені грошові кошти відповідачем повернуті не були.

Вказане стало підставою для звернення позивача до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про визнання недійсною додаткову угоду №3 від 28.09.2022 до договору №380 про постачання електричної енергії споживачу від 28.06.2022 та стягнення з ТОВ "Енерго Холд" безпідставно сплачених коштів в розмірі 101 108,23 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон у редакції на дату оспорюваної додаткової угоди) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Частиною 4 ст. 3 Закону відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

У статті 41 цього Закону встановлені основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього та передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін).

Отже, зазначені положення Закону України «Про публічні закупівлі» дають підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

У постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24).

Згідно з пп. 2, 7 п. 13.2 договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю:

У разі збільшення ціни товару на ринку Постачальник (учасник) письмово звертається до Споживача (Замовника ) щодо зміни ціни за одиницю товару. Таке звернення в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення повинно бути обґрунтоване. Підтвердженням факту коливання ціни електричної енергії на ринку є інформація, що розміщена на офіційному сайті ДП «Оператор ринку» ( https://www.oree.com.ua/).

Учасник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає інформацію у документальному вигляді (роздруківку з сайту), що розміщена на офіційному сайті ДП "Оператор ринку" ( https://www.oree.com.ua/) та є публічною, про зміну ціни електричної енергії за період стосовно якого подається письмове звернення, що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах розмірах, на яких учасник пропонує змінити ціну товару.

Вся інформація щодо торгів на РДН та ВДР, зокрема про ціни та обсяги купівлі - продажу електричної енергії оприлюднюється Оператором ринку електричної енергії та сайті Державного підприємства "Оператор ринку". Відповідно, підставою для зміни ціни за одиницю електричної енергії є інформація щодо коливання середньозваженої ціни РДН, у відповідній торговій зоні, оприлюднена Оператором ринку електричної енергії на сайті Державного підприємства "Оператор ринку". Базовою ціною за одиницю товару для розрахунку відсотку коливання ціни на ринку є середньозважена ціна згідно інформації оприлюдненої Оператором ринку електричної енергії на сайті Державного підприємства "Оператор ринку". Зміна ціни за одиницю товару (без врахування тарифів з транспортування) регламентується шляхом укладання додаткових угод пропорційно коливанню середньозваженої ціни. При цьому, зміна ціни в бік збільшення за одиницю електричної енергії допускається не більше ніж на 10 відсотків.

Судом встановлено, що фактичною підставою для укладання додаткової угоди № 3/681 від 28.09.2022 є інформаційна довідка Хмельницької торгово-промислової палати від 09.09.2022 року №22-05/690.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2025 року у справі №920/19/24 зазначила, що з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку.

Втім, суди у порядку статті 86 ГПК України мають їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (постанова Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі №926/3244/22).

Експертні висновки ТПП України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку, втім такі докази мають оцінюватися судом в межах конкретної справи.

Суд враховує, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).

Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2025 року у справі № 920/19/24 вказано, що сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

Крім цього, Верховний Суд зазначив, що при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

За змістом інформаційної довідки Хмельницької торгово-промислової палати від 09.09.2022 року №22-05/690 середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (РДН) для Об`єднаної енергосистеми України (ОЕС): 23.08.2022 - 2848,31 грн/Мвт.г без ПДВ, 09.09.2022 - 3512,04 грн/Мвт.г без ПДВ, коливання ціни між зазначеними датами +23,3%.

Водночас у зазначеній довідці відсутній аналіз динаміки зміни ціни електричної енергії з моменту укладення договору про закупівлю до дати ініціювання внесення змін до договору та дати укладення додаткової угоди №3/681 від 28.09.2022. Такий документ як доказ не відображає безперервної зміни ціни у релевантний період, не містить подобового аналізу коливання ціни саме у бік збільшення станом на дату видачі довідки, а також не встановлює причинно-наслідкового зв`язку між наведеними показниками та необхідністю зміни істотних умов договору.

Таким чином, довідка Хмельницької торгово-промислової палати зводиться до порівняння окремих вибіркових показників цін на електричну енергію на різні дати, без належного аналізу ринку та без встановлення факту саме коливання ціни у розумінні пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що унеможливлює використання таких документів як належної підстави для зміни істотних умов договору про закупівлю.

Відтак, надана довідка Хмельницької ТПП від 09.09.2022 не дає можливості об`єктивно перевірити пропорційність підвищення ціни.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що спірна додаткова угода №3/681 від 28.09.2022 укладена без належного підтвердження факту і розміру коливання ціни електричної енергії, тобто правочин укладений сторонами за відсутності встановлених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" підстав та з перевищенням максимального ліміту щодо можливої зміни ціни на товар (10 %), а відтак суд вважає обґрунтованими та правомірними позовні вимоги про визнання недійсною додаткової угоди №3/681 від 28.09.2022 до Договору №380 про постачання електричної енергії споживачу від 28.06.2022 року.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача надмірно сплачених (безпідставно набутих) коштів у розмірі 101 108,23 грн., суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.

Оскільки спірна додаткова угода підлягає визнанню недійсною та не породжує правових наслідків, правовідносини між сторонами щодо ціни електричної енергії, поставленої за Договором №380 про постачання електричної енергії споживачу від 28.06.2022 року, мали регулюватись з урахуванням додаткової угоди №2/553 від 23.08.2022 року до Договору №380 про постачання електричної енергії споживачу від 28.06.2022 року.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з липня 2022 по жовтень 2022 відповідач поставив позивачу 914 783 кВт.год., що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання-передачі електричної енергії №346 від 09.08.2022 на суму 857 236,25 грн. за 241475 кВт*год по тарифу 3,55 грн, №381-к від 12.08.2022 на суму 70 300,65 грн. за 19803 кВт*год по тарифу 3,55 грн,№403 від 09.09.2022 на суму 1087746,15 грн. за 12314 кВт*год по тарифу 3,55 грн, та за 271177 кВт*год по тарифу 3,85 грн, №505 від 07.10.2022 на суму 1 033 938,07 грн. за 67379 кВт*год по тарифу 3,85 грн, за 1855294 кВт*год по тарифу 4,18 грн, №505/1 від 10.11.2022 на суму 57 879,36 грн, №606 від 10.11.2022 на суму від 442 899,52 грн. за 105957 кВт*год по тарифу 4,18 грн.

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог умов Договору №380 від 28.06.2022 та вищезазначених актів прийому-передачі сплачено 3 550 000,00 грн., в підтвердження зазначено позивачем долучено до матеріалів справи платіжні доручення №749 від 09.08.2022 року на суму 857 236,25 грн, №793 від 12.08.2022 року на суму 70 300,65 грн, №935 від 09.09.2022 року на суму 1 087 746,15 грн, №1102 від 07.10.2022 року на суму 1 033 938,07 грн, від 10.11.2022 року на суму 57 879,36 грн, 1297 від 10.11.2022 року на суму 402 899,52 грн, №325 від 10.11.2022 року на суму 40 000,00 грн.

Позивачем здійснено розрахунок надмірно сплаченої відповідачу суми за Договором №380 про постачання електричної енергії споживачу від 28.06.2022 року, внаслідок зміни цін на підставі додаткової додатковою угодою №3/681 від 28.09.2022 про постачання електричної енергії споживачу, що була визнана судом недійсною, відповідно до якого позивачем надмірно сплачено бюджетних коштів на користь відповідача в розмірі 101 108,23 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, з урахуванням того, що відповідно до ч.2 ст.237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача надмірно сплачених за договором №380 від 28.06.2022 року про постачання електричної енергії споживачу грошових коштів у розмірі 101 108,23 грн.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального України передбачено, що одним з основних принципів господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно з ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати щодо сплати судового збору у розмірі 5 324,80 грн. підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево - задовольнити.

Визнати недійсною Додаткову угоду №3/681 від 28.09.2022 р. до Договору №380 про постачання електричної енергії споживачу від 28.06.2022, про збільшення ціни за постачання електричної енергії споживачу, укладену між Квартирно експлуатаційним відділом міста Мукачево та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ХОЛД".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Холд" (61145, м.Харків, вул.Клочківська, 174, код ЄДРПОУ 43524008) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево (89600, Закарпатська область, Мукачівський район, місто Мукачево, вул.Берегівська - об`їздна, буд.1-А, код ЄДРПОУ 08439994) надмірно сплачені (безпідставно набуті) кошти у розмірі 101 108,23 грн. та 5 324,80 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево (89600, Закарпатська область, Мукачівський район, місто Мукачево, вул.Берегівська - об`їздна, буд.1-А, код ЄДРПОУ 08439994).

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Холд" (61145, м.Харків, вул.Клочківська, 174, код ЄДРПОУ 43524008).

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Рішення складено та підписано 05.11.2026.

СуддяВ.О. Усатий

Оригінал: reyestr.court.gov.ua