Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №922/3052/25 — Господарський суд Харківської області

Суд: Господарський суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №922/3052/25

Суддя: Трофімов І.В.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3052/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

при секретарі судового засідання Сидоренко О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомХарківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7)

доФізичної особи-підприємця Крамаренка Володимира Михайловича ( АДРЕСА_1 )

простягнення 2'012'847,76 грн

за участю представників:

представника позивача - Бенденжука Л.О.;

відповідача - Крамаренка В.М.,

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Крамаренка Володимира Михайловича, в якій просить суд стягнути безпідставно збережені кошти у розмірі 2'012'847,76 грн за використання земельної ділянки по вул. Клочківській, 370 у м.Харкові з кадастровим номером 6310136300:13:050:0006 за період 01.01.2020 по 28.02.2022.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.09.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги предмет позову, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою від 26.11.2025 строк проведення підготовчого провадження продовжено на 30 днів.

10.12.2025 відповідач подав відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на існування помилки в частині інформації про проект землеустрою, на підставі якого було зареєстровано спірну земельну ділянку. Крім того, відповідач вказав на помилкове зазначення у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.06.2021 №НВ-0007047192021 коду КВЦПЗ - 1.11.6., оскільки цей код цільового призначення належав до застарілого Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ) і означав "Для іншої комерційної діяльності".

Протокольною ухвалою від 16.01.2026 підготовче засідання було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.01.2026 о 15.30.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.02.2026 здійснено повернення на стадію підготовчого провадження у справі № 922/3052/25; клопотання Фізичної особи-підприємця Крамаренко Володимира Михайловича про призначення судової експертизи задоволено; призначено у справі 922/3052/25 судову комплексну земельно-оціночну експертизу; провадження у справі зупинено.

02.06.2026 матеріали справи №922/3052/25 були повернуті до Господарського суду Харківської області разом із клопотанням судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової почеркознавчої експертизи №6239/6240 у справі №922/3052/25.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.07.2026 клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів задоволено частково та змінено вид судової комплексної земельно-оціночної експертизи, призначеної ухвалою від 11.02.2026, на судову експертизу з питань землеустрою, провадження у справі зупинено до повернення матеріалів вказаної справи до Господарського суду Харківської області. Матеріали справи направлено до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса"; провадження у справі зупинено.

25.08.2026 матеріали справи №922/3052/25 були повернуті до Господарського суду Харківської області разом із повідомленням експерта про неможливість надання висновку експертів (вх.20798) у справі №922/3052/25.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2026 провадження у справі № 922/3052/25 поновлено; підготовче засідання призначено на 09 вересня 2026 року о 16:00.

Протокольною ухвалою від 09.09.2026 підготовче засідання було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.09.2026 о 14.15.

Представник позивача в судовому засіданні 30.09.2026 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні 30.09.2026 подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з розірванням договору з адвокатом, який до цього представляв його інтереси, та надання можливості та часу для укладання угоди на правничу допомогу з іншим представником.

Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Аналогічна правова позиція неодноразово висвітлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.06.2022 у справі № 906/1041/19 (906/878/21), від 15.02.2022 у справі № 910/2933/13, від 16.06.2022 у справі № 918/356/20.

У даному випадку матеріали справи містять відзив відповідача, а отже правова позиція захисту відповідача вже сформована та буде врахована судом під час розгляду справи.

Крім того, згідно зі ст. 2 ГПК України одними з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Суд звертає увагу, що провадження в даній справі було відкрито 22.09.2025, а тому зайве відкладення розгляду справи призведе до невиправданого затягування судового процесу та порушення прав інших учасників справи (зокрема, позивача) на розгляд справи в розумні строки.

Враховуючи наявність в матеріалах справи всіх необхідних документів для прийняття об`єктивного та законного рішення, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача та відкладення розгляду справи.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд установив такі обставини.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (далі - Реєстр) від 08.05.2024 №377647233 право власності на:

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 4, 5; антресолі № 6 в літ. "А-1" загальною площею 190,2 кв.м змінено на нежитлові приміщення 1-го поверху № 5-13; антресолі № 14-16 в літ. "А-1" загальною площею 185,4 кв.м та зареєстроване з 19.06.2014 по 10.11.2019 за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 19.06.2014 № 889 (11.11.2019 об`єкт нерухомого майна закрито у зв`язку з об`єднанням на підставі висновку щодо технічної можливості об`єднання об`єкта нерухомого майна від 29.10.2019 № 289, заяви від 24.10.2019 № 289);

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 1 - 3 в літ. "А-1" загальною площею 360,0 кв.м зареєстроване з 19.06.2014 по 10.11.2019 за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 19.06.2014 № 887 (11.11.2019 об`єкт нерухомого майна закрито у зв`язку з об`єднанням на підставі висновку щодо технічної можливості об`єднання об`єкта нерухомого майна від 29.10.2019 № 289, заяви від 24.10.2019 № 289).

Згідно з інформацією з Реєстру від 08.05.2024 № 377647233 право приватної власності на нежитлову будівлю літ. "А-1", склад літ. "Б", замощення І загальною площею 545,4 кв.м по АДРЕСА_2 зареєстроване:

- з 11.11.2019 по 11.04.2024 за Крамаренком Володимиром Михайловичем (РНОКПП: НОМЕР_1 ) (далі - Відповідач) на підставі висновку щодо технічної можливості об`єднання об`єкта нерухомого майна від 29.10.2019 № 289, заяви від 24.10.2019 №289;

- з 12.04.2024 по теперішній час за Крамаренко Ольгою Володимирівною (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на підставі договору про виділ майна зі складу майна подружжя від 12.04.2024 № 584.

Вищевказані нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6310136300:13:050:0006, право користування якою Відповідачем не було оформлено.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.06.2021 № НВ-0007047192021 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:13:050:0006, складає 0,3196 га, сформована земельна ділянка - 27.07.2010. Вищевказана земельна ділянка належить до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання земельної ділянки - для реконструкції нежитлової будівлі літ. "А-1" під складські приміщення та будівництва гостьової автостоянки (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації).

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 6310136300:13:050:0006, та з урахуванням ст.12,80,83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,3196 га по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 6310136300:13:050:0006 перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради (далі - Позивач), що також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.06.2021 № НВ-0007047192021.

Згідно із листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 18.04.2024 № 8431/5/20-40-24-05-08 ФО-П Крамаренко В.М. у період з 01.01.2020 по теперішній час плату за землю не нараховує і не сплачує.

Позивач стверджує, що Відповідач у період з 01.01.2020 по 28.02.2022 не сплачував за користування земельною ділянкою по вул. Клочківській, б.370 у м.Харкові з кадастровим номером 6310136300:13:050:0006 плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно, а саме грошові кошти у розмірі орендної плати.

Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як убачається із положень статті 120 Земельного кодексу України виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Аналогічні формулювання поняття оренди землі закріплені в ст. 1 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно зі ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує саме наявністю підстав для застосування ст. 1212-1214 ЦК України, що підтверджується практикою Верхового Суду, відображеною у постанові Великої Палати Верхового Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, яка прийнята за результатами розгляду аналогічних правовідносин щодо врегулювання спору, що виник з приводу фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання власником доходів у вигляді орендної плати.

У пункті 65 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є спірна земельна ділянка сформованим об`єктом цивільних прав, за користування якою Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти.

Згідно з ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з частинами 1-4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Факт формування спірної земельної ділянки площею 0,3196 га з кадастровим номером 6310136300:13:050:0006 по вул. Клочківській, 370 у м. Харкові як об`єкта цивільних прав з відповідною площею, межами та кадастровим номером підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0007047192021 від 23.06.2021.

Отже, в матеріалах справи наявні належні, допустимі та достовірні докази, які підтверджують формування земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:13:050:0006 саме площею 0,3196 га.

Факт використання Відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:13:050:0006 площею 0,3196 та по вул. Клочківській, 370 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав встановлено рішенням Господарського суду Харківської області від 07.10.2020 у справі № 922/1717/20 за позовом Харківської міської ради до ФО-П Крамаренка В.М. про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, яким стягнуто з ФО-П Крамаренка В.М. безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати в сумі 1'272'493,69 грн за використання вищевказаної земельної ділянки за період з 01.05.2017 по 31.12.2019.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 04.10.2022 рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2020 у справі № 922/1717/20 залишено без змін.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено, що Відповідач з моменту набуття права власності на нежитлову будівлю використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:13:050:0006 по вул. Клочківській, 370 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125, 126 Земельного кодексу України для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Принцип платного використання землі передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Тобто, нормами чинного законодавства саме на власника нерухомого майна покладено обов`язок сплати коштів за користування земельною ділянкою комунальної форми власності, на якій воно розміщене.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до підпунктів 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Оскільки Відповідач не є власником та постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для них як землекористувачів є орендна плата.

Стосовно здійсненого Позивачем розрахунку розміру позовних вимог, суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

У п.43 Постанови Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19 зазначено, що з огляду на вимоги статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" і статей 77, 79, 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому відповідач у будь-якому випадку не позбавлений права здійснити і подати до суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Отож перевіривши цей розрахунок розміру позовних вимог не виходячи при цьому за межі визначеного Позивачем у прохальній частині позовної заяви періоду часу, протягом якого, на думку Позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, судом встановлено наступне.

Підпунктами 14.1.125, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14, пунктом 288.5 статті 288 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною.

Розрахунок розміру безпідставно збережених ФО-П Крамаренком В.М. коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу від 22.06.2021 № 2496 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:13:050:0006 площею 0,3196 га по вул. Клочківській, 370 у м. Харкові, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Вищевказаний розрахунок виконано на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008, зі змінами (далі - Положення № 41/08).

Суд критично ставиться до посилань Відповідача на існування помилки в частині інформації про проект землеустрою, на підставі якого було зареєстровано спірну земельну ділянку, оскільки останнім не доведено, що вказана помилка будь-яким чином вплинула на розрахунок позовних вимог.

Що стосується використання Позивачем витягу від 22.06.2021 № 2496 для визначення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за попередній період (2020 рік), суд зазначає наступне.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 та п. 288.5. ст. 288 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489 (далі Порядок № 489).

Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 № 1474/19 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018.

Вказана Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, яка застосовується відповідно до рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1474/19 з 01.01.2020 є на даний час діючою.

У своїх поясненнях Позивач зазначає, що сам розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за періоди 2020-2022 років не змінювався, оскільки у м.Харкові з 01.01.2020 діє Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Лише відбувалась її індексація, що і було враховано Харківською міською радою.

З 03.11.2021 набрала чинності Методика нормативно грошової оцінки земельних ділянок, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147.

У п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147, якою затверджено вказану вище Методику установлено, що затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Беручи до уваги те, що нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок не було затверджено органом місцевого самоврядування за періоди з 2020-2022 років, а в м. Харкові з 01.01.2020 діє Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, то витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який сформовано 22.06.2021, може братися до уваги та визначати нормативно грошову оцінку за спірний період.

Суд звертає увагу, що прийняття у 2021 році нової Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок саме по собі не припиняло дії раніше затвердженої технічної документації та не змінювало чинну нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що прямо випливає з положень цієї Методики.

За таких обставин, у справі наявні передумови для застосування наявного витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки до попередніх періодів, оскільки сама нормативна грошова оцінка земельної ділянки у спірний період не змінювалася.

У постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період (п.7.19).

Аналогічна правова позиція також викладена у п.38, п.58 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19.

Щодо коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до п. 289.2. ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно із п. 289.3. ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Як вказано вище, згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2020 рік - 1,0, 2021 рік —1,1.

Значення коефіцієнта індексації за певний рік застосовується в наступному році, який йде за роком, за який його встановлено, шляхом помноження розміру орендної плати на його значення.

У даному випадку, оскільки витяг з нормативної грошової оцінки отримано Харківською міською радою в 2024 році, для визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки за попередні роки потрібно поділити розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки вказаний у витязі на відповідні коефіцієнти індексації за попередні роки.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:13:050:0006 загальною площею 0,3196 га по вул. Клочківській, 370 у м.Харкові у 2020-2021 роках становила 12'033'765 грн.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:13:050:0006 загальною площею 0,3196 га по вул. Клочківській, 370 у м.Харкові у 2022 році становила 13'237'142 грн.

Щодо застосування ставки річної орендної плати у розмірі 4%.

Відповідно до п. 2.5 Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021) розмір базової ставки орендної плати встановлено на рівні 8 % від нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 4.1 Положення № 41/08 (в редакції з 01.01.2022), річна орендна плата для виду використання земельної ділянки "Інше" встановлена на рівні 8 % від нормативної грошової оцінки.

Щодо застосування коефіцієнту розміру земельної ділянки.

Додатком до Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що у випадку перевищення 50 кв.м площі земельної ділянки, застосовується коефіцієнт зі значенням 1.

Додатком до Положення № 41/08 "Коефіцієнти умов використання земельної ділянки" (в редакції з 01.01.2022) встановлено, що коефіцієнту розміру земельної ділянки із показником від 0,1000 га-0,9999 га відповідає значення 0,95.

Щодо невідповідності коду КВЦПЗ - 1.11.6. та категорії земельної ділянки, діючому на той час Українському класифікатору.

Пунктом 3 Додатку 58 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 передбачено, що внесення змін до відомостей щодо цільового призначення земельної ділянки здійснюється виключно за заявою власника або користувача земельної ділянки. Для приведення у відповідність цільового призначення земельної ділянки із Класифікатором, у разі коли таке цільове призначення визначене відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого листом Державного комітету по земельних ресурсах від 24 квітня 1998 року № 14-1-7/1205 (далі - УКЦВЗ), а також у разі коли таке цільове призначення визначено до набрання чинності УКЦВЗ, Державному кадастровому реєстраторові подаються:

- заява за формою згідно з додатком 12 до Порядку;

- електронний документ з визначеним цільовим призначенням земельної ділянки відповідно до Класифікатора;

- лист структурного підрозділу Держгеокадастру, який здійснює повноваження на відповідній території, щодо можливості визначення цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікатором, який надається на запит власника або користувача земельної ділянки з урахуванням матеріалів формування земельної ділянки.

У разі коли відомості про цільове призначення земельної ділянки містять інформацію з такими кодами цільового використання УКЦВЗ 1.1, 1.4, 1.5, 1.7, 1.10, 1.10.1, 1.10.2, 1.10.4, 1.10.5, 1.11.2, 1.12.1, 1.12.3, 1.12.4, 1.12.5, 1.12.6, 1.12.8, 1.14.1, 1.14.3, 1.14.4, 1.14.5, 1.14.6, 1.14.7, 1.14.8, 1.20, 1.21.1, 2.1, 2.4, 2.5, 2.7, 3.1, 3.1.1, 3.1.2, 3.1.4, 3.1.5, 3.2.1, 3.2.3, 3.2.4, 3.2.5, 3.2.6, 3.2.7, 3.2.8, 3.4, 6.1, внесення змін до відомостей щодо цільового призначення земельної ділянки здійснюється виключно за заявою власника або користувача земельної ділянки, за згодою власника (розпорядника).

Частиною першою статті 15 Закону України від 7 липня 2011 року №3613-VI "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Враховуючи, що у спірної земельної ділянки наявний кадастровий номер, то вона сформована, відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру, цільове призначення її було визначено, тому внесення змін до відомостей щодо цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:13:050:0006 у даному разі можливе як за заявою власника земельної ділянки - Харківської міської ради, так само й за заявою користувача земельної ділянки - Фізичної особи-підприємця Крамаренка Володимира Михайловича.

При цьому Відповідачем не надано та матеріали справи не містять доказів того, що ним вживалися дії щодо внесення змін до відомостей щодо цільового призначення спірної земельної ділянки.

Тоді, як саме власник земельної ділянки або землекористувач мають бути зацікавлені в тому, щоб відомості в Державному земельному кадастрі були повними і достовірними, для чого таким суб`єктам надано право на отримання витягів (без обмеження кількості звернень за ними) та внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Тому саме Відповідач як землекористувач мав бути зацікавлений у тому, щоб у Державному земельному кадастрі були наявні правильні відомості щодо цільового призначення спірної земельної ділянки.

В силу приписів статті 26 Закону України від 7 липня 2011 року №3613-VI "Про Державний земельний кадастр" власнику земельної ділянки або землекористувачу надано право на внесення змін до Державного земельного кадастру.

Відтак, землекористувач і несе для себе певний тягар негативних наслідків у разі, якщо відомості Державного земельного кадастру не приведені у відповідність вимогам чинного законодавства з його вини (постанова Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі №804/886/18).

Щодо застосування коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов із значенням 1.

Пунктом 2.4 Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).

Враховуючи факт того, що землекористувачами не надано жодних документів на підтвердження особливих умов використовуваної земельної ділянки, у розрахунках застосоване базове значення 1.

Отже, розмір орендної плати, за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6310136300:13:050:0006 загальною площею 0,3196 га по вул. Клочківській, 370 у м. Харкові складає:

- у 2020 році - 80'225,10 грн в місяць, а за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (крім березня 2020 року) становить 882'476,10 грн;

- у 2021 році 80'225,10 грн в місяць, а за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 становить 962'701,20 грн;

- у 2022 році – 83'835,23 грн в місяць, а за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 становить 167'670,46 грн.

Оскільки, відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 18.04.2025 № 8431/5/20-40-24-05-08 ФО-П Крамаренко В.М. у 2020-2025 роках плату за землю не нараховував і не сплачував, тому загальна сума безпідставно збережених Відповідачем коштів у розмірі орендної плати за використання спірної земельної ділянки у період з 01.01.2020 по 28.02.2022 становить 2'012'847,76 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки загальною площею 0,3196 га по вул. Клочківській, 370 у місті Харкові з кадастровим номером 6310136300:13:050:0006 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи задоволення позову, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на Відповідача у сумі 30'192,72 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 90, 120, 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 3, 6, 1212 Цивільного кодексу України, та ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Крамаренка Володимира Михайловича ( АДРЕСА_1 ; ідент. код НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; ідент. код 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,3196 га з кадастровим номером 6310136300:13:050:0006 по вул.Клочківській, 370 у м. Харкові з 01.01.2020 по 28.02.2022 у сумі 2'012'847,76 грн та судовий збір у сумі 30'192,72 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Учасники справи:

Позивач - Харківська міська рада (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; ідент. код 04059243);

Відповідач - Фізична особа-підприємець Крамаренко Володимир Михайлович ( АДРЕСА_1 ; ідент. код НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складено 05.10.2026.

СуддяІ.В. Трофімов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua