Суд: Господарський суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Господарське
Категорія: будівельного підряду
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №910/10412/26
Суддя: Літвінова М.Є.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
05.10.2026Справа № 910/10412/26
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: Лобок К.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське енерго - монтажне управління" (адреса: 03680, місто Київ, провулок Радищева, будинок 6)
до Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (адреса: 02091, місто Київ, Харківське шосе, 168- к)
про стягнення 13 338 032, 87 грн
Представники учасників справи:
Від позивача: не з`явились;
Від відповідача: не з`явились.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київське енерго - монтажне управління" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач) про стягнення 13 338 032, 87 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем порушено умови Договору № 1236 на закупівлю : Капітальний ремонт фасаду закладу дошкільної освіти (ясла - садочок) № 807 у Дарницького району м. Києва, вул. Бориспільська, 51 від 18.11.2024 в частині оплати за надані позивачем роботи, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача вищевказану суму.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2026 відкрито провадження у справі № 910/10412/26, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.09.2026.
11.09.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача не заперечував про наявність заборгованості та вказав, що має намір здійснити її погашення.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Частиною 2 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Згідно з ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Господарський суд міста Києва, з урахуванням приписів ч. ч. 3, 4 ст. 185, ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку щодо можливості ухвалення рішення у даній справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
04 жовтня 2024 року уповноваженою особою Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на онлайн - платформі Електронної системи публічних закупівель Prozorro було оприлюднено оголошення про проведення відкритих електронних торгів за предметом закупівлі Капітальний ремонт фасаду закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 807 Дарницького району м. Києва, вул. Бориспільська, 51 (заходи з енергозбереження) (ДК 021:2015 код 45443000-4 «Фасадні роботи»).
Відповідно до пункту 15 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Частиною 1 статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
За приписами частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
В подальшому, за наслідками визначення позивача переможцем аукціону, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київське енерго - монтажне управління» (підрядник) та Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (замовник) 18 листопада 2024 року укладено Договір № 1236 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору Підрядник зобов`язується з дня укладання договору та до 25 грудня 2025 року виконати роботи, а саме: Капітальний ремонт фасаду закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 807 Дарницького району м. Києва, вул. Бориспільська, 51 (заходи з енергозбереження) (ДК 021:2015: 45443000-4 - Фасадні роботи), а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити такі роботи за цінами, які зазначені у протоколі узгодження договірної ціни (Додаток 1), який додається до Договору і є його невід`ємною частиною.
Розділами 1-16 Договору сторони погодили предмет договору, гарантії якості виконаних робіт, ціну договору і порядок розрахунків, строк і місце виконання робіт, порядок приймання-передачі виконаних робіт, порядок виконання робіт, права та обов`язки сторін, обставини непереборної сили, відповідальність сторін, строк дії договору, антикорупційні застереження, інші положення тощо.
Відповідно до пункту 2.1. ціна цього Договору становить: 33 483 092, 87 грн (тридцять три мільйони чотириста вісімдесят три тисячі дев`яносто дві гривні 87 копійок), у т.ч. ПДВ (20%)- 5 580 515,48 грн (п`ять мільйонів п`ятсот вісімдесят тисяч п`ятсот п`ятнадцять гривень 48 копійок). Загальна вартість виконання робіт визначається згідно з Протоколом узгодження договірної ціни.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після пред`явлення Підрядником актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-2, КБ-3), підтверджених підписом та печаткою (у разі наявності) представника технічного нагляду, закладу освіти, уповноважених осіб управління освіти та Підрядника.
Розрахунки здійснюються в безготівковій формі за рахунок бюджетних коштів передбачених на бюджетний період (рік) (п. 3.2 Договору).
Фінансові зобов`язання Замовника за цим Договором виникають в межах відповідних бюджетних асигнувань.
Замовник проводить розрахунки з Підрядником у відповідності до вимог п. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України через Державну казначейську службу України. Разом з тим, розрахунків щодо вартості виконаних будівельних робіт відповідачем виконані перед позивачем не було (п.п 3.3 -3.4 Договору).
Пунктом 5.1.1. встановлено, що Замовник зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі (при наявності бюджетного фінансування) сплатити за виконані роботи.
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і до 31 грудня 2025 року. Строк дії договору: 31 грудня 2025 року, в частині плану робіт та бюджетних зобов`язань 2024 року до 31 грудня 2024 року (п. п. 13.1- 13.2 Договору).
Відповідно до умов укладеного з відповідачем Договору, позивачем виконано роботи, а саме: капітальний ремонт фасаду закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 807 Дарницького району м. Києва, вул. Бориспільська, 51 (заходи з енергозбереження) (ДК 021:2015 код 45443000-4 «Фасадні роботи»), що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) з додатками.
Згідно довідок та актів КБ -3 та КБ -2 в на суму 9 857 316 грн. 35 коп. та 10 213 556 грн. 64 коп, відповідач здійснив розрахунки з позивачем, однак, станом на момент звернення до суду з позовною заявою, у відповідача наявна заборгованість перед позивачем, згідно довідки про вартість будівельних робіт та витрат в сумі 13 338 032 грн. 87 коп., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що не заперечує факту виконання позивачем робіт за Договором № 1236 та їх прийняття замовником у встановленому порядку.
Разом з тим обставини, пов`язані з фінансуванням та можливістю проведення відповідних платежів у межах бюджетного періоду, мають істотне значення для правильного вирішення даного спору.
Так, відповідно до розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 12.02.2024 № 91 «Про капітальний ремонт об`єктів, що фінансується в 2024 році за рахунок бюджетних коштів по Дарницькій районній в місті Києві державній адміністрації» на проведення капітального ремонту фасаду ЗДО № 807 за Договором № 1236 від 18.11.2024 було передбачено бюджетне фінансування у розмірі 9 857 316,35 грн.
Відповідач вказав, що управління освіти не ухилялося від виконання взятих на себе зобов`язань та вживало заходів для забезпечення фінансування відповідних робіт у межах бюджетного процесу та відповідно до наданих позивачем актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт і витрат, у 2024 році відповідачем було здійснено оплату виконаних робіт на суму 9 857 316,35 грн, а у 2025 році - на суму 10 213 556,64 грн.
Також відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що Управління визнає необхідність погашення заборгованості за фактично виконані та прийняті роботи та вживатиме заходів щодо забезпечення відповідного фінансування.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 1236 про закупівлю від 18.11.2024 є Договором підряду.
Відповідно до положень статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно з положеннями статей 853, 882 Цивільного кодексу України, якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими.
Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.
Тобто підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. Та роботи викопані за такими актами вважаються прийнятими та підлягають оплаті.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2021 року у справі №910/16308/20.
Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем підписано Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), КБ - 3 на суму 9 857 316, 35 грн та 10 213 556, 64 грн.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
На виконання ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено наявність достатніх підстав для задоволення позову і визнання позову відповідачем не суперечить закону.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені та визнаються відповідачем у повному обсязі, дії останнього не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбаченим цим Кодексом.
Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Надаючи оцінку іншим доводам сторін судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. ) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen . ), 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Щеодне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Крім того,вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. ), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Частиною 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" також встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відтак, враховуючи, що відповідачем визнано позов до початку розгляду справи по суті, 50 відсотків судового збору, який підлягав сплаті при поданні позову, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Cудовий збір, сплачений позивачем з урахуванням понижуючого коефіцієнта у розмірі 0, 8 становить 160 056, 40 грн., однак позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 200 070, 49 грн.
Тобто, сума 40 014, 09 грн підлягає поверненню позивачу за його клопотанням.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 185, 236 - 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське енерго- монтажне управління" до Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 13 338 032, 87 грн задовольнити.
2. Стягнути з Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (адреса: 02091, місто Київ, Харківське шосе, 168- к; код ЄДРПОУ 37448113) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське енерго - монтажне управління" (адреса: 03680, місто Київ, провулок Радищева, будинок 6; код ЄДРПОУ 39664738) заборгованість у розмірі 13 338 032 (тринадцять мільйонів триста тридцять вісім тисяч тридцять дві) грн 87 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 80 028 (вісімдесят тисяч двадцять вісім) грн 20 коп.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Київське енерго - монтажне управління" (адреса: 03680, місто Київ, провулок Радищева, будинок 6; код ЄДРПОУ 39664738) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 80 028 (вісімдесят тисяч двадцять вісім) грн 20 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 05.11.2026 року.
Суддя М.Є. Літвінова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua