Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №711/10079/26
Суддя: Петренко О. В.
Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/10079/26
Номер провадження2/711/5006/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 листопада 2026 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Петренка О.В.,
за участю секретаря судового засідання Овезової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
28 вересня 2026 року ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд», звернувся до Придніпровського районного суду м.Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд розірвати шлюб, укладений з відповідачем ОСОБА_2 (вхідний №41496/26, а.с.1-2).
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 30 серпня 2008 року між сторонами укладений шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси Черкаського міського управління юстиції.
У шлюбі в сторін народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як стверджує позивач у мотивувальній частині позовної заяви, подружнє життя сторін не склалося через відсутність взаємного розуміння у сім`ї, а також у зв`язку з тим, що в сторін не співпадають варіанти вирішення життєвих проблем, з якими стикається їх сім`я. Крім того сторони втратили почуття любові, поваги, підтримки та взаєморозуміння, а відповідно стали чужими людьми та фактично припинили шлюбні відносини, що в наслідку привело до того, що сторони вже три роки не проживають разом і не ведуть спільне господарство. За таких обставин позивач вважає, що надалі подружнє життя та збереження шлюбу є неможливим.
Підсумовуючи викладене, позивач просить суд розірвати шлюб, укладений 30.08.2008 з відповідачем ОСОБА_2 .
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 7 жовтня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 08 год 10 хв 6 листопада 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.16-17).
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме: шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронного кабінету позивача в підсистемі «Електронний суд», що була отримана цим учасником справи 10.10.2026 о 06 год 29 хв 03 сек (а.с.20 зворот).
Пунктом 2 ч.8 ст.128 ЦПК України встановлено, що днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.
Водночас, 05.11.2026 через підсистему «Електронний суд», позивач ОСОБА_1 подав заяву, в якій виявив волю на розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю (вхідний №48185/26, а.с.25-26).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання 6 листопада 2026 року о 08 год 10 хв не з`явилася, про причини неявки не повідомила, хоча про місце, день і час розгляду справи була повідомлена належним чином, відзиву до суду не направила.
Факт належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи підтверджується матеріалами справи, що містяться на а.с.21 зворот, що є належним повідомленням учасника справи про день, час та місце розгляду справи в розумінні п.2 ч.8 ст.128 ЦПК України.
Водночас, 2 листопада 2026 року через підсистему «Електронний суд», відповідач ОСОБА_2 подала заяву, в якій позовні вимоги про розірвання шлюбу визнала в повному обсязі, а також виявила волю на розгляд справи у її відсутність (вхідний №47273/26, а.с.22-23).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальні позиції як позивача ОСОБА_1 , так і відповідача ОСОБА_2 , висловлені письмово, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_4 30 серпня 2008 року уклали шлюб, який у цей же день зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси Черкаського міського управління юстиції, актовий запис №134, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , що видане 30.08.2008 відділом реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси Черкаського міського управління юстиції, і яка засвідчена позивачем кваліфікованим електронним підписом у порядку, передбаченому п.27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що затверджене рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 (а.с.7).
Із безпосередньо дослідженої копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , що видане 08.09.2009 відділом реєстрації актів цивільного стану по Придніпровському району міста Черкаси Черкаського міського управління юстиції, суд встановив, що, перебуваючи у шлюбі, у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.8).
Також із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , що видане 04.12.2018 Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, суд встановив, що, перебуваючи у шлюбі, у сторін народився син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.9).
Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами, дійшов таких висновків.
Відповідно до положень ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, з урахуванням вимог ст.110 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.110 СК України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
Аналогічні роз`янення викладено в абз.1 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007, згідно з якими проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до положень ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що немає згоди позивача на продовження шлюбу з відповідачем. Водночас, відповідач ОСОБА_2 також письмово підтвердила свою волю на розірвання шлюбу, що укладений з позивачем, подавши до суду відповідну заяву (вхідний №47273/26, а.с.22-23).
Під час дослідження судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що надалі спільне життя позивача та відповідача і збереження між ними шлюбу буде суперечити їх інтересам як подружжя за відсутності згоди кожного з них на продовження шлюбу. Побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, які, як встановлено судом, у сторін відсутні.
Суд дійшов висновку, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, а відповідно і не заперечення проти розірвання шлюбу зі сторони відповідача, є обґрунтованими і надалі спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме спільним інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позовна заява підлягає до задоволення.
Також суд, задовольняючи позовну вимогу про розірвання шлюбу, керується положеннями ч.4 ст.206 ЦПК України, згідно якої у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оскільки визнання відповідачем ОСОБА_2 позову про розірвання шлюбу, укладеного з позивачем ОСОБА_1 , не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, тому суд приймає визнання відповідачем позову, а відповідно і ухвалює судове рішення про задоволення позовної заяви.
Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як встановлено судом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», оскільки у встановленому законом порядку є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_4 , що видане 02.02.2016 Пенсійним фондом України, і яка долучена до матеріалів позовної заяви (а.с.10).
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
Ураховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу, тому з відповідача на користь держави належало б стягнути судовий збір, що підлягав сплаті за подання позовної заяви, а саме: 1064 гривні 96 копійок (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 (ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір»), оскільки позовна заява подана в електронній формі; 3328 грн х 0,4 = 1331,20 грн; 1331,20 грн х 0,8 = 1064,96 грн)).
Проте ч.1 ст.142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Ураховуючи, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнала позовні вимоги, тому з відповідача на користь держави слід стягнути 50% судового збору, тобто 532,48 грн (1064,96 грн / 2).
Також суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь держави суми судового збору, зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 24, 105, 110, 112, 114, 115 СК України ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 95, 133, 141, 206, 247, 258, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 30 серпня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси Черкаського міського управління юстиції, актовий запис №134.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 (сорок вісім) копійок.
Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 6 листопада 2026 року.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: О. В. Петренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua