Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №548/1936/26 — Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1936/26

Провадження № 2/548/1024/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.11.2026 Хорольський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Старокожка В.П.,

за участі секретаря судового засідання - Калініченко А.В.,

розглянувши у приміщенні суду м. Хорола у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал", представник позивача Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

Представник позивача Усенко М.І. 03.08.2026 за допомогою підсистеми "Електронний суд", діючи в інтересах свого довірителя, звернувся до Хорольського районного суду з позовною заявою до відповідачки про стягнення зборгованості за кредитним договором та клопотанням про витребування доказів.

У обґрунтування позову зазначає, що 17.05.2024 між ТОВ ''Мілоан" та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 102591216/2025 (далі - Договір). Вказує, що згідно з умовами договору позичальниця отримала кредитні кошти в сумі 10000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів можливих штрафних санкцій, що передбачені Договором.

ТОВ ''Мілоан'' за договором відступлення прав вимоги № 112-МЛ/Т від 24.09.2024 відступило право вимоги за кредитними договорами до позичальників на користь ТОВ ''ФК "Кредит-капітал", у тому числі за договором про про споживчий кредит № 102591216/2025.

Позивач стверджує, що відповідачка не виконала свої зобов`язання, у зв`язку із чим прохає стягнути з неї загальну заборгованість за кредитним договором у розмірі 64611,00 грн, яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 10000,00 грн, за відсотками - 48461,00 грн, за комісією - 1150,00 грн, за штрафом - 5000,00 грн, а також судові витрати.

Ухвалою судді Хорольського районного суду Полтавської області від 10.08.2026 відкрите провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, визначений відповідачці строк 15 днів для подання відзиву на позов, задоволене клопотання представника позивача про витребування інформації від АТ КБ "Приватбанк".

Витребувана інформація надійшла до суду 31.08.2026.

17.08.2026 за допомогою підсистеми "Електронний суд'' відповідачка ОСОБА_1 надіслала до суду клопотання про зменшення розміру судових витрат позивача, пов`язаних із отриманням професійної правничої допомоги із заявного ним розміру 8000,00 грн до 2000,00 грн.

24.08.2026 за допомогою підсистеми "Електронний суд'' відповідачка ОСОБА_1 надіслала до суду відзив на позов, у якому вказала, що позовні вимоги визнає частково, а саме в частині стягнення із неї простороченої заборгованості за тілом кредиту, що становить 10000,00 грн. У іншій частині заперечує, оскільки проценти за кредитом, на її переконання, нараховані за надвисокими ставками та поза межами строку дії кредитного договору, нарахування комісії за видачу кредиту є неправомірним та суперечить вимогам Закону України "Про споживче кредитування", пеня/штраф за невиконання договірних зобов`язань у період дії в Україні воєнного стану не можуть бути стягнуті із неї як позичальниці. Також прохала зменшити розмір заявлених судових витрат позивача на професійну правничу допомогу із 8000,00 грн до 2000,00 грн, оскільки цей розмір є неспівмірним ціні позову та об`єму виконаних представникм позивача робіт.

22.09.2026 за допомогою підсистеми "Електронний суд'' представник позивача наділав до суду додаткові пояснення у справі, у яких заперечував проти аргументів відповідачки на полягав на задоволенні позовних вимог повністю та стягненні судових витрат у заявленому розмірі.

У позовній заяві представник позивача прохав про розгляд справи в спрощеному провадженні за його відсутності.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідачка та/або позивач до суду не подавали.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Необхідно вважати відповідачку ОСОБА_1 належно повідомленою про відкриття провадження у справі, оскільки копію ухвали про відкриття провадження вона отримала за адресою місця своєї реєстрації, що підтверджується відповідним рекомендованим поштовим повідомленням та скористалася правом на подання відзиву на позов.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводиться.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що за результатами розгляду справи в межах спрощеного провадження має бути ухвалене рішення, яким позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Суд з наданих досліджених письмових доказів встановив, що 17.05.2024 між ТОВ ''Мілоан" та ОСОБА_1 у електронній формі був укладений договір про споживчий кредит № 102591216/2025 (далі - Договір). Згідно з умовами договору позичальниця у безготівковій формі отримала кредитні кошти в сумі 10000,00 грн на строк 360 днів, тобто до 12.05.2025. За видачу кредитних коштів передбачена одноразова комісія в розмірі 1150,00 грн, що становить 11,50% від суми кредиту.

Денна процента ставка становить 1,16%. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 511,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Протягом решти строку кредитування - за стандартною процентною ставкою 511,00% річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком.

Тип процентної ставки - фіксована.

Вказане підтверджується копіями кредитного договору з додатками до нього, заяви на отримання кредиту, паспорту споживчого кредиту, довідкою про надсилання одноразового ідентифікатора у формі смс на номер мобільного телефону позичальниці ОСОБА_1 .

Кошти в сумі 10000,00 грн були перераховані на вказану у договорі банківську карту позичальниці згідно з договором № 102591216/2025, що підтверджується копією платіжного доручення № 89191061 від 18.05.2024 та повідомленням і випискою з банківської картки № НОМЕР_1 , емітованої АТ КБ "Приватбанк" на ім`я ОСОБА_1 , наданих на запит суду 31.08.2026. Отримання цих кредитних коштів не заперечує відповідачка у відзиві на позов.

ТОВ ''Мілоан'' за договором відступлення прав вимоги № 112-МЛ/Т від 24.09.2024 відступило право вимоги за кредитними договорами до позичальників на користь ТОВ ''ФК "Кредит-капітал", у тому числі за договором про споживчий кредит № 102591216/2025, що підтверджується копіями договору від 24.09.2024 та Витягу із реєстру боржників до нього.

Відповідно до вказаних письмових доказів та розрахунку заборгованості за цим кредитним договором, складеної первісним кредитором за період з 25.09.2024 по 12.05.2025, загальна заборгованість відповідачки на момент передачі права вимоги становила 32411,00 грн, яка складається із: заборгованості за по тілу (сумі) кредиту - 8800,00 грн, по простроченій заборгованості по тілу (сумі) кредиту - 1200,00 грн, по нарахованих процентах за користування кредитом - 1232,00 грн, по прострочених процентах за користування кредитом - 15029,00 грн, залишку комісії за надання кредиту - 800,00 грн, залишку простроченої комісії за обслуговування кредиту - 350,00 грн, залишку по нейстойці - 5000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного позивачем за період з 25.09.2024 по 12.05.2025, загальна заборгованість відповідачки становить 64611,00 грн, яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 10000,00 грн, за відсотками - 48461,00 грн, за комісією - 1150,00 грн, за штрафом - 5000,00 грн.

Як вбачається із цих розрахунків, відповідачка оплат за кредитом не вносила.

У зв`язку із виникненням заборгованості по сплаті кредиту 01.07.2026 представник позивача надіслав відповідачці ОСОБА_1 досудову вимогу щодо сплати заборгованості у сумі 64611,00 грн, якою роз`яснено наслідки невиконання цієї вимоги. Доказів її отримання останньою суду не надано.

Станом на час звернення до суду із цим позовом даних про погашення заборгованості в матеріалах справи немає.

Відповідно до відзиву на позов, поданого відповідачкою до суду 24.08.2026, остання позовні вимоги визнає частково, а саме в частині стягнення із неї простороченої заборгованості за тілом кредиту, що становить 10000,00 грн. У іншій частині заперечує, оскільки проценти за кредитом на її переконання нараховані за надвисокими ставками та поза межами строку дії кредитного договору, нарахування комісії за видачу кредиту є неправомірним та суперечить вимогам Закону України "Про споживче кредитування", пеня/штраф за невиконання договірних зобов`язань у період дії в Україні воєнного стану не можуть бути стягнуті із неї як позичальниці.

Норми права, застосовані судом.

Згідно зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначено в ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з приписами ст. 514 та 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. ч.1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Мотивована оцінка аргументів сторін.

Суд вважає доведеним факт підписання та укладення 17.05.2024 між ТОВ ''Мілоан" та ОСОБА_1 у електронній формі договору про споживчий кредит № 102591216/2025, погодженого на умовах, викладених у ньому. На доведення факту укладення цього договору позивач надав суду письмові докази, які суд вважає належними та достатніми. Факт укладення цього договору між сторонами та отримання кредитних коштів в сумі 10000,00 грн не заперечує відповідачка у своєму відзиві на позов.

Суд встановив, що у цьому випадку підлягають застосуванню положення Закону України ''Про електронну комерцію'', оскільки договір був підписаний з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі за допомогою електронного підпису відповідачки одноразовим ідентифікатором.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що стороною позивача доведений факт погодження між сторонами всіх суттєвих умов договору та належної інформації про підстави та розмір відповідальності позичальника за прострочення виконання зобов`язання. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України ''Про електронну комерцію'', містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Отже,з огляду на принцип правомірності цього правочину, який не визнаний судом недійсним, у позичальниці ОСОБА_1 виникло зобов`язання з повернення одержаного кредиту.

Матеріалами справи безспірно стверджується дійсність грошової вимоги позивача до ОСОБА_1 . Договір про споживчий кредит № 102591216/2025 від 17.05.2024, як і договір відступлення прав вимоги від 24.09.2024 є чинними, доказів погашення заборгованості ні позивачу, ні попередньому кредитору відповідачка не надала, а тому вимога позивача про стягнення з неї заборгованості по отриманому та неповернутому тілу кредиту в розмірі 10000,00 грн, процентів - 48461,00 грн та одноразової комісії за видачу кредиту - 1150,00 грн, а всього 59611,00 грн, грунтується на законі та підлягає до задоволення.

Суд не погоджується із твердженням відповідачки щодо неправомірності нарахування позивачем як кредитодавцем комісії за видачу кредиту, заборгованість зі сплати якої становить 1150,00 грн, оскільки сплата цієї комісії передбачена умовами кредитного договору, підписаного позичальницею ОСОБА_1 . Зазначена комісія є платою саме за видачу кредитних коштів, а не його обслуговування, як це трактує відповідачка, а тому не є порушенням з боку позивача та не суперечить Закону України "Про захист прав споживачів". Відтак, заборгованість по сплаті цієї комісії підлягає стягненню із відповідачки на користь позивача.

Суд також не погоджується із твердженням ОСОБА_1 , що заборгованість по сплаті процентів за кредитом, що визначена первісним кредитором і у подальшому позивачем та становить 48461,00 грн нарахована неправомірно та поза междами строку кредитування, оскільки воно не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи судом. Проценти за кредитом за визначеною у кредитному договорі ставкою нараховані у межах строку кредитування - з 17.05.2024 по 12.05.2025, а, отже, їх нарахування не суперечить договору та не порушує законних прав ОСОБА_1 як споживача (позичальника).

Щодо стягнення заборгованості за штрафом за порушення грошового зобов`язання, суд доходить висновку про таке.

Відповідно до ЗУ ''Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану'' від 15.03.2022, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Ці наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Кредитний договір між сторонами укладений 17.05.2024, діяв до 12.05.2025, тобто у період дії в Україні воєнного стану. Норма закону, яка передбачає списання кредитодавцем нарахованих неустойки (штрафу, пені) включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, наразі дії і не скасована. Тому суд доходить висновку, що нарахування позивачем штрафу в сумі 5000,00 грн є неправомірним, а відтак стягненню із відповідачки не підлягає.

Суд констатує, що у випадку невиконання відповідачкою умов договору та виникненню заборгованості по поверненню кредитних коштів та відсотків за користування ним, позивач був не позбавлений права звернутися до суду із вимогою про стягнення інфляційних втрат чи 3% річних від простроченої суми у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, стягненню із відповідачки на користь позивача підлягає заборгованість в загальній сумі 59611,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 10000,00 грн, процентах - 48461,00 грн та одноразовій комісії за видачу кредиту - 1150,00 грн.

У іншій частині позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн згідно з копією платіжної інструкції від 27.07.2026.

Зважаючи на те, що позов задоволений частково, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 92,26% сплаченого позивачем судового збору, що становить 2456,33 грн.

Щодо стягнення із відповідачки витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 8000,00 грн, суд зазначає таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження судових витрат у вказаному вище розмірі до суду надані: копія Договору про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладеного між позивачем та адвокатським об`єднанням "Апогет", копію акту наданих послуг від 15.07.2026, детального опису наданих послуг, копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордеру від 20.10.2025 адвоката Усенка М.І., про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом (виконання робіт, послуг) на загальну суму 8000,00 грн.

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на юридичну (правничу) допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт понесення таких витрат.

Відповідачка подала до суду відзив на позов і клопотання про зменшення розміру заявлених стороною позивача судових витрат в частині отриманої професійної правничої допомоги з 8000,00 грн до 2000,00 грн, оскільки заявлений її розмір не відповідає складності справи, ціні позову, об`єму виконаних адвокатом робіт, критеріям розумності та реальності таких витрат.

З урахуванням клопотання відповідачки, критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, обставин справи, ціни позову та її співмірності вартості наданих послуг професійної правничої допомоги, суд доходить висновку, що вартість таких послуг є завищеною, такою, що не відповідає об`єму виконаних адвокатом робіт, складності справи, а тому її слід зменшити із 8000,00 грн до 4000,00 грн.

Ураховуючи, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, стягненню із відповідачки на користь позивача підлягають судові витрати у вигляді правової допомоги адвоката, які з урахуванням пропорційності розміру задоволених позовних вимог (92,26% від 4000,00 грн) становлять 3960,40 грн.

Вказана сума підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись ст. 509, 526, 530, 610-612, 1050, 1054, 1082 ЦК України, ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 277-279, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит - капітал", представник позивача Усенко Михайло Ігорьович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит - капітал" заборгованість за договором про споживчий кредит № 102591216/2025 від 17.05.2024 у загальному розмірі 59611 (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот одинадцять) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит - капітал" понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2456,33 грн та 3960,40 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит - капітал", код ЄДРПОУ 35234236, адреса: м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, корп. 28.

Представник позивача: Усенко Михайло Ігорьович, адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2093 від 29.09.2012.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий