Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №547/651/26 — Семенівський районний суд Полтавської області

Суд: Семенівський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №547/651/26

Суддя: Харченко В. Ф.

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/651/26

Провадження №2/547/624/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року с-ще Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання О.О.Харченко,

позивача ОСОБА_1 ,

неповнолітньої ОСОБА_2 ,

відповідачки ОСОБА_3 ,

представників Служби у справах дітей виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області – Н.В.Гавриленко, О.В.Богатиренко,

прокурора Глобинської окружної прокуратури Полтавської області – О.Ю.Якимчук,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Служба у справах дітей виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, Служба у справах дітей Семенівської селищної ради, орган опіки та піклування-виконавчий комітет Семенівської селищної ради, орган опіки та піклування-виконавчий комітет Хорольської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , прокурор Лубенської окружної прокуратури Полтавської області, прокурор Глобинської окружної прокуратури Полтавської області,

ВСТАНОВИВ:

06.06.2025 позивач ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 , вказавши на існування підстав для позбавлення останньої батьківських прав стосовно їх дочки ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову вказано, що вони із відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 07.11.2009, який розірвано рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 25.11.2021. Під час перебування у шлюбі у них народилася дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З того часу відповідачка систематично почала зникати на декілька тижнів з дому, а 05.09.2021 повідомила йому, що залишає дочку йому, а у неї "нове життя", в якому вона його та дочку не бачить. Дочка ОСОБА_4 . ОСОБА_5 проживає разом із позивачем та перебуває на поновному його утриманні. Відповідачка ОСОБА_3 з 05.09.2021 і по даний час ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню неповнолітньої дочки, не спілкується з нею, не цікавиться її здоров`ям, не надає будь-якої підтримки та жодної матеріальної допомоги на її утримання. Всі аспекти життя дочки, зокрема: стан її здоров`я, фізичний і духовний розвиток, забезпечення всіх її щоденних базових потреб у харчуванні, одязі, виховання, процес навчання, дозвілля та інше, були лише його турботою. Натомість відповідачка самоусунулась від виконання своїх материнських обов`язків: не спілкується з нею, не займається її вихованням, не утримує та не забезпечує її. Востаннє мати бачила дочку 21.10.2025.

Комісія з захисту прав дитини і виконавчий комітет Хорольської міської ради (як орган опіки та піклування) вважають доцільним позбавити відповідачку ОСОБА_3 батьківських прав стосовно її дочки ОСОБА_2 .

Рух справи

Ухвалою суду від 25.06.2026 справу прийнято до провадження суду; органам опіки та піклування вказано подати до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору; відповідачеві запропоновано, зокрема, надати відзив на позов протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали суду та судової повістки. Підготовче судове засідання призначено 21.07.2026 о 14:20 год., тощо.

21.07.2026 розгляд справи не здійснювався.

17.08.2026 підготовче засідання відкладено через залучення участі у справі прокурора Глобинської та Лубенської окружних прокуратур. Підготовче судове засідання відкладено 03.09.2026 о 09:20 год.

03.09.2026 підготовче судове засідання відкладено через неявку відповідачки на 22.09.2026 о 09:00 год.

22.09.2026 закрито підготовче судове засідання, призначено судовий розгляд справи 06.10.2026 о 13:10 год.

06.10.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 28.10.2026 о 10:00 год.

28.10.2026 оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення до 06.11.2026 о 13:10 год.

У підготовчих і судових засіданнях

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю з наведених у ньому підстав. Наголосив, що мати дитини нею не цікавиться із вересня 2021 року коли покинула його і дочку. Забрала тоді з будинку окремі речі і техніку. У неї тоді з`явився інший чоловік. Тоді відповідачка від дитини відмовилася. Жодної участі у житті чи утриманні дочки не бере. Перешкод для спілкування з дочкою не має. Відповідачка має значну заборгованість за аліментами. Позивач припускає, що відповідачка може ініціювати стягнення аліментів з дочки після того, як дочка досягне повноліття. Протягом тривалого часу перебування позивача у полоні, про що знала відповідачка, вона не змінила свого байдужого ставлення до дочки. У 2025 році Служба у справах дітей вживала заходів для зміни ставлення відповідачки до дочки. Але змін не відбулося. Поодинокі випадки чи спроби спілкування з дочкою не виправдовують тривалу бездіяльність відповідачки стосовно дочки. "Каяття" відповідачки у суді і чергове обіцяння змінити своє ставлення до дочки є обманом. Позбавлення прав не пов`язане з військовою службою, оскільки відповідач як постраждала від збройної агресії особа, може відмовитися від призову чи мобілізації. Позивач прагне захисту інтересів дочки.

Дочка сторін ОСОБА_2 погодилися з поясненнями і доводами її батька ОСОБА_1 . Ствердила, що з вересня 2021 року мати перестала цікавитись її життям та хоч якось опікуватися нею. Вважає, що її мати ОСОБА_3 проміняла її на іншу людину. Дочка потребує материнського піклування і спілкування, якого неотримує. Не часті "сухі" повідомлення від матері у месенджері чи дзвінки не є емоційним спілкуванням матері із дочкою. Наявність у відповідачки малолітнього сина не означає, що дочка вже не потрібна. Телефонні дзвінки від матері отримує дуже рідко. Кілька разів мати пересилала їй символічні гроші. ОСОБА_2 розуміє якими є наслідки позбавлення батьківських прав її матері ОСОБА_3 і бажає позбавлення прав. Дочка ініціювала також питання позбавлення батьківських прав перед соціальними службами.

Відповідачка ОСОБА_6 проти позову заперечує. Погодилася, що у вересні 2021 року виїхала від позивача і дочки. Тоді шлюб сторін припинився. Відповідач просив давати дочці щомісяця по 1000,00 грн. Ці гроші давав їй чоловік, з яким тоді жила відповідачка. Зараз ОСОБА_6 живе у с. Єгорівка, не працює, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Син хворіє на дисплазію. Часто возить його до лікарів. Часто не має з ким залишати його вдома. Окремі заробітки витрачає на нього. Живе у родичів. Можливості повноцінно платити аліменти дочці не має. Інколи перераховувала дочці невеликі суми грошей. Дочці часто телефонує і пише повідомлення. Дочка не завжди відповідає на дзвінки, не відповідає на повідомлення. Думає, що дочка не може розмовляти при батькові, дідові чи бабі. Погоджується, що обсяг переписки є малим. Зустрічалася з дочкою у парку і на вулиці. У будинок, у якому живе дочка, з`являлася дуже рідко. Стосунки з позивачем і дочкою вважає складними. Доводи про "заміну" дочки на сина, заперечує. Пояснити причини не зміни своєї поведінки щодо дочки, у т.ч. і після 2025 року, не може. Коли позивач був у полоні, дочка жила у своїх діда і баби. Бажає налагодження стосунків з дочкою і поновити втрачене спілкування.

Представники Служби у справах дітей виконавчого комітету Хорольської міської ради позов підтримують. Висновок служби і органу опіки та піклування складався на новий запит дочки сторін. На засіданні була присутня відповідачка ОСОБА_3 . У жовтні 2025 року розглядалося питання щодо неналежної поведінки ОСОБА_3 стосовно її дочки ОСОБА_2 . Усі троє були на засіданні. Відповідачка запевняла що змінить своє ставлення, але нічого не змінилося. У квітні 2026 року ОСОБА_2 звернулася до Служби з питання позбавлення батьківських прав її матері. Служби оновили інформацію і дані. З`ясувалося, зокрема, що мати не цікавилась дочкою, не відвідувала навчальний заклад, лікарню, не цікавилась навчанням і станом здоров`я тощо, свого ставлення не змінила. Дочка сторін усвідомлено наполягала на позбавленні її матері батьківських прав. Повідомляла, що бажає постійної підтримки від матері, але мала лише інколи розмови телефоном.

Прокурор Глобинської окружної прокуратури Полтавської області О.Ю.Якимчук вважала, що підстави для позбавлення батьківських прав відсутні. Достатніх і вагомих доказів невідворотності, свідомої винної поведінки, свідомого нехтування відповідачкою своїми батьківськими правами немає. Між матір`ю і дитиною повинен бути двосторонній зв`язок, тобто ініціатива спілкування від кожного. За почутих пояснень дочка умовно "холодно" реагує на ініціативи матері щодо спілкування.

Служба у справах дітей Семенівської селищної ради, орган опіки та піклування-виконавчий комітет Семенівської селищної ради письмовими клопотаннями просили розглядати справу без участі їх представника. Прийняття рішення у справі покладають на розсуд суду.

ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив, що позивач ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 з 05.02.2026. Користується правом на відстрочку, як особа, стосовно якої у визначеному законом порядку встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Просив розглядати справу без участі свого представника (а.с. 103-105).

Прокурор Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області повідомив про свою неучасть у провадженні, оскільки участь у справі бере прокурор прокуратури, яка поширює свою діяльність на територіальну юрисдикцію Семенівського районного суду Полтавської області – прокурор Глобинської окружної прокуратури (а.с. 158).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Вивчивши позовну заяву, вислухавши сторони, дочку сторін, представників третьої особи, які брали участь у судовому засіданні, прокурора, вивчивши надані судові дані і докази, суд встановив таке.

Відповідачка ОСОБА_3 і позивач ОСОБА_1 є батьками неповнолітньої дитини – дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 15).

Сторони ОСОБА_1 і ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 07.09.2009, який розірвано рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 25.11.2021 (а.с. 13, 26).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП № 69308137 від 29.06.2022, згідно виконавчого листа № 548/304/22 виданого Хорольським районним судом Полтавської області про стягнення з відповідачки ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дочки ОСОБА_2 , її заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.03.2026 складає 180669,39 грн (а.с. 16).

Згідно характеристики опорного закладу "Хорольська гімназія Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області", учениця 10-Б класу ОСОБА_2 навчається в гімназії з першого класу. За період навчання в школі зарекомендувала себе як дисциплінована, скромна, доброзичлива, урівноважена учениця. Володіє навчальним матеріалом на середньому рівні, на уроках уважна, хоча не завжди активна. Домашні завдання виконує частково. Усім необхідним шкільним приладдям дитина забезпечена. Щодо співпраці з батьками: до школи регулярно ходив батько, він же підтримував телефонний зв`язок із класним керівником, систематично відвідував батьківські збори, цікавиться успішністю та поведінкою дитини, надавав необхідну підтримку у навчанні та вихованні. Починаючи з 2022 року, коли батько був призваний до лав ЗСУ, усі питання, пов`язані з навчально-виховним процесом, вирішувалися разом із бабусею ОСОБА_8 та дідусем ОСОБА_9 , які регулярно відвідували батьківські збори та активно цікавилися шкільним життям онуки. Мати протягом усього періоду навчання дитини в гімназії не проявляла ініціативи щодо спілкування з класним керівником, жодного разу не телефонувала, не цікавилась успіхами ОСОБА_10 , не відвідувала батьківські збори і шкільних заходів (а.с. 17).

Згідно акту обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_5 від 31.01.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , умови для проживання відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Сім`я в повному обсязі забезпечена продуктами харчування, одягом, постільною білизною та сучасною побутовою технікою. Будинок належним чином облаштований меблями. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: облаштована окрема кімната для сну, відпочинку та навчання. Дитина належним чином забезпечена одягом відповідно до віку та сезону, засобами гігієни, шкільним приладдям. За цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: бабуся – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дідусь – ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , онука – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько дитини – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (на даний час перебуває в полоні). Стосунки у родині люблячі та добропорядні. 31.01.2025 відвідано сім`ю за місцем проживання. На момент обстеження в будинку перебували неповнолітня ОСОБА_2 , її бабуся ОСОБА_8 та дідусь ОСОБА_9 . За участю психолога Центру соціальних служб Хорольської міської ради з ними проведено бесіду. Бабуся дитини зазначила, що онука проживає разом з ними від самого народження по даний час. Мама дитини залишила сім`ю близько 4 років назад. Зі слів бабусі вона самоусунулась від утримання та виховання дитини, не відвідує її та не забезпечує її матеріально. Цю інформацію підтвердила і сама дитина, також зауважила, що батько на даний час у полоні. В ході бесіди встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 фактично здійснюють догляд за онукою, займаються її вихованням та забезпечують матеріально. Дитина забезпечена всім необхідним відповідно до віку. Крім того, встановлено факт проживання неповнолітньої дитини разом із бабусею та дідусем за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 27).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 06.02.2026 сім`ї ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 проживає разом з батьком ОСОБА_1 , дідусем та бабусею. Має окрему кімнату, обладнану сучасними меблями, власний ноутбук та всі необхідні засоби для навчання. Санітарний стан приміщення задовільний. За свідченням заявника та членів родини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 не проживає за цією адресою з осені 2021 року (а.с. 18).

Згідно висновку оцінки потреб сім`ї від 06.02.2026 з`ясовано, що основними ознаками та чинниками, що спричиняють складні життєві обставини, є самоусунення матері ОСОБА_3 від виховання батьківських обов`язків, протягом тривалого часу стосовно дочки ОСОБА_2 (а.с. 19-23).

Згідно характеристики Виконавчого комітету Хорольської міської ради на ОСОБА_1 , скарг та компрометуючих матеріалів до Хорольської міської ради на поведінку не надходило, участі у суспільно-громадському житті громади не приймає, не являється депутатом Хорольської міської ради (а.с. 24).

Згідно консультативного висновку спеціаліста ОСОБА_1 за медичною допомогою до психіатра-нарколога не звертався, психічних розладів не виявлено (а.с. 25).

Згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості відсутні (а.с. 32).

Згідно довідки Служби Безпеки України від 02.07.2025 № 34/А-2418д солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебував в період з 13.08.2022 по 19.06.2025 в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України (а.с. 109).

Згідно рішення виконавчого комітету Хорольської міської ради № 186 від 19.05.2026 та висновку комісії з питань захисту дитини при виконавчому комітеті Хорольської міської ради, затверджено висновок комісії про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до неповнолітньої дочки ОСОБА_2 у якому зазначено, що відповідно до психолого-педагогічної характеристики від 14.04.2026, виданої практичним психологом ОЗ "Хорольська гімназія" ОСОБА_11 сприймає свою родину як таку, що забезпечує її підтримку, емоційний контакт і участь у її житті. Вона відчуває, що батьки в більшості випадків цікавляться її справами, можуть бути опорою в повсякденних питаннях, навчанні та переживаннях. Загальний фон сімейної взаємодії для дівчини є позитивним і сприятливим. Разом із тим у сприйнятті стосунків із батьками ймовірно є певні відмінності. Взаємини з батьком характеризуються як більш теплі, довірливі та емоційно близькі. Діана відчуває з його боку прийняття, зацікавленість, повагу до її особистого простору та невисокий рівень тиску чи критики. Це свідчить про наявність для неї значущого підтримувального контакту з батьком. Стосунки з матір`ю сприймаються дівчиною як більш дистанційовані в емоційному плані. При цьому відкритої ворожості чи різкого негативного ставлення не виявлено, однак можна говорити про недостатню емоційну близькість, меншу вираженість тепла та довірливого контакту. Ймовірно, Діана потребує більшого прийняття, підтримки та щирого емоційного залучення саме у взаєминах з матір`ю (а.с. 28-31).

Згідно листа виконавчого комітету Семенівської селищної ради від 15.07.2026 № 02-30/1055 та акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 від 07.07.2026 за адресою: АДРЕСА_2 , у виконкому Семенівської селищної ради відсутня можливість провести обстеження умов проживання дитини, з`ясувати її фактичні умов життя, ставлення кожного з батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, отримати пояснення дитини та інші відомості, необхідні для підготовки повного, об`єктивного і обґрунтованого висновку, через не проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 67, 68).

Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , дитина ОСОБА_2 не проживає разом з матір`ю ОСОБА_3 та не проживала. Під час бесіди ОСОБА_12 . ОСОБА_5 повідомила, що підтримує зв`язок із донькою, але матеріально не забезпечує (відсутня можливість). Вона з нею не проживала та не переїжджала. Підтримує зв`язок виключно по телефону. Інші родичі ОСОБА_13 , які проживають разом із матір`ю ОСОБА_3 , не спілкуються з нею. Зі слів матері вона згодна на позбавлення батьківських прав в інтересах дитини (а.с. 69).

Свідок ОСОБА_14 , яка є рідною сестрою позивача ОСОБА_1 і наразі живе у сусідньому з позивачем і дочкою сторін будинку, дала покази, що до 2021 року в одному великому будинку жило 3 сім`ї: сім`я їх батьків, сім`я свідка, сім`я сторін. Відповідачка ОСОБА_3 часто виявляла байдужість до дочки ОСОБА_10 . Могла інколи надовго поїхати з доку і нікому не сказати куди. Коли ОСОБА_10 було 11 років, її мати виїхала з будинку жити до якогось чоловіка. Додому після цього не поверталася. Мати свідка і позивача просила відповідачку повернутися і змінити своє ставлення, але відповідачка нічого не робила для цього. Позивач майже 3 роки перебував у полоні. Увесь цей час ОСОБА_10 опікувалися лише її дід і баба. Відповідачка не цікавилася дочкою взагалі. Жодного разі свідок не бачила відповідачку у дворі чи будинку, де живе ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_15 , яка проживає навпроти будинку позивача ОСОБА_16 і третьої особи ОСОБА_2 , дала покази що сторони у справі розлучилися у 2021 році. Відповідачка ОСОБА_3 виїхала від чоловіка і дочки. У дитячий садок і до школи ОСОБА_10 водив і забирав її дід. Близько 3-х років свідок не бачила ОСОБА_3 . Свідок знає, що у неї була нова сім`я. До ОСОБА_3 і ОСОБА_2 не спілкуються свідок знає від інших осіб.

У судовому засіданні оглянуто мобільний телефон відповідачки ОСОБА_3 . Встановлено, що протягом останнього року вона активно спілкувалася з дочкою ОСОБА_10 у спосіб переписки, здійснення дзвінків, інколи надсилалися фотографії, гроші від матері до дочки тощо. Частота листування і дзвінків складає переважно не менш як раз на кілька днів. Дочка не завжди відповідала на дзвінки, не передзвонювала на прохання матері. Дзвінків від дочки до матері немає. Зміст взаємного листування є досить стислим, але він існував і існує.

Нормативне регулювання спірних правовідносин

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства").

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч.ч. 2, 3 ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства").

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону (ч.ч. 1-3, 6 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї (ч.ч. 1-5 ст. 150 Сімейного кодексу України (далі СК))

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК).

Тлумачення наведених положень ст. 164 СК свідчить, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це насамперед повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Особистісні непорозуміння між батьками не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки в рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їхніх найкращих інтересів повинне мати першочергове значення і переважати над інтересами батьків (висновки постанов Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 320/5094/19, від 29.04.2020 у справі № 522/10703/18).

Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключним заходом, який тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК). Зважаючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках у разі доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків. Факт стягнення аліментів на утримання дитини не може свідчити про свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо утримання дитини, оскільки таке є одним із способів захисту прав дитини на належне матеріальне забезпечення та свідчить про спонукання батька до надання дитині належного утримання. Наявність заборгованості зі сплати аліментів сама по собі не є підставою для позбавлення батька дитини батьківських прав (висновки постанови Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 420/1075/17, від 20.03.2024 у справі № 204/2097/22).

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Як роз`яснено у п. 16 зазначеної Постанови ухилення батьків від виконання ними своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В Рішенні Європейського Суду з прав людини від 18.12.2008 у справі "Савіни проти України" встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Слід наголосити, що за загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків, тобто є крайнім, радикальним, винятковим заходом впливу за неналежну поведінку одного із батьків щодо її дитини.

Висновок суду

Ураховуючи зазначені встановлені судом обставини справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд узагальнено висновує, що відповідачка не вчинила дій із відмови від дочки чи свідомого ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Через відсутність доходів не має змоги сплачувати аліменти на її утримання, наявність у відповідачки малолітньої дитини із захворюванням покладає на відповідачку обов`язок піклуватися і про малолітнього сина, але не звільняє від материнських обов`язків стосовно дочки, тривалі напружені стосунків батьків є однією із перешкод у спілкуванні матері з дочкою, сторони і їх дочка проживають у різних населених пунктах, мати в силу своїх можливостей завжди намагається контактувати з дочкою і суд не вважає зміст відповідного спілкування суто формальним, стосунки з матір`ю сприймаються дочкою як дистанційовані в емоційному плані, відкритої ворожості чи різкого негативного ставлення не виявлено, між ними є недостатня емоційна близькість, менш довірливі стосунки, дочка потребує більшого прийняття, підтримки та щирого емоційного залучення саме у взаєминах з матір`ю.

Висновок органу опіки та піклування щодо позбавлення батьківських прав не враховує низки обставин про які повідомлено судові під час розгляду справи, – що у сукупності не є тими обставинами із якими закон пов`язує наявність підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав стосовно її дочки як винятковий захід так званого "дисциплінуючого/санкціонованого" пливу на поведінку відповідача. Можливість зміни поведінки матері на кращу не втрачено. Наразі вона діє у світлі складних життєвих обставин і сторін, і їх дочки, і сина відповідачки.

Як наслідок суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Суд відмовив у задоволенні позову повністю. Тому підстави для покладення на відповідачку судових витрат зі сплаченого позивачем 1331,20 грн судового збору відсутні (а.с. 42, 44).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 11-13, 76-83, 89, 128, 141, 175, 209, 229, 223, 258, 259, 264, 265, 273, 274, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) про позбавлення батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_2 (народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) – відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення.

Повне рішення складене 06.11.2026.

Суддя Віктор ХАРЧЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua