Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №918/41/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року Справа № 918/41/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Гудак А.В. , суддя Петухов М.Г.

cекретар судового засідання Кульчин Д.А.

за участю представників сторін:

позивача: Хребет Т.І.,

відповідача-1: Цимбалюк О.П.,

відповідача-2: Кургаєв Д.М.

розглянувши апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області на рішення Господарського суду Рівненської області від 28.05.2026 (повне рішення складено 09.06.2026) у справі №918/41/26 (суддя Горплюк А.М.)

за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс»

до відповідача-1 Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області;

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Автострада»

про стягнення збитків в розмірі 1893635,62 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 28.05.2026 у справі №918/41/16 задоволено частково позов Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Автострада» про стягнення збитків в розмірі 1893635,62 грн.

Стягнуто зі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» матеріальну шкоду заподіяну пошкодженням рухомого майна (транспортних засобів та обладнання) внаслідок неналежного забезпечення безпеки учасників дорожнього руху в розмірі 1893635,62 грн та судовий збір в розмірі 22723,62 грн. Відмовлено Акціонерному товаристві «Страхова компанія «ББС Іншуранс» в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Автострада».

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами.

Автомобільна дорога, де було вчинене ДТП, знаходиться на балансі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області, а експлуатаційне утримання автомобільної дороги загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп на даній ділянці (аварійні роботи) здійснювало ТОВ «Група компаній «Автострада».

Факт неналежно утримання автомобільної дороги та, відповідно, пошкоджень неодноразово досліджувалось судами при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо водія транспортного засобу, що потрапив у ДТП та щодо особи, відповідальної за належне утримання автомобільної дороги.

Якщо шкоду завдано підрядником, який діяв за завданням замовника та під його контролем за безпечним виконанням робіт, то відповідно до частини другої статті 1172 ЦК України відшкодувати її повинен замовник.

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області є належним відповідачем у справі, враховуючи що відповідальність за завдану шкоду несе замовник - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області, а не відповідач-2, який є підрядником за договором.

Суд першої інстанції відхилив посилання позивача на солідарну відповідальність. При цьому, встановив наявність усіх елементів цивільного правопорушення відповідачем-1 - Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області.

Не погоджуючись із рішенням, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області подала скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 28.05.2026 у справі №918/41/26 та ухвалити нове рішення, відповідно до якого відмовити Акціонерному товариству «Страхова компанія «ББС Іншуранс» у задоволенні позовних вимог до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач-1 зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував всі обставини справи, прийнявши рішення з порушенням норм матеріального права. На думку скаржника, суд безпідставно не прийняв до уваги докази відсутності вини страхувальника у заподіянні шкоди вантажу, не надав оцінки вищевикладеним обставинам та не досліджував підставність виплати страхової суми позивачем на користь страхувальника.

Апелянт вважає, що здійснена позивачем виплата, яка заявляється, як понесена матеріальна шкода, є безпідставною та не передбачена ані умовами Договору добровільного страхування, ані нормами міжнародного права і українського законодавства. З наявних у справі документів вбачається, що страхувальник фактично придбав в ДП «Авто Інтернешнл» автомобілі, а не відшкодував збитки.

Скаржник наголошує, що саме посадову особу відповідача-2 визнано винною у незабезпеченні безпеки дорожнього руху. Натомість, посадові особи Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області не притягувались до адміністративної відповідальності за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг.

При цьому, матеріали справи не містять доказів, що Служба відновлення у Рівненській області на момент настання ДТП прийняла неналежно виконані роботи та оплатила їх для підрядника.

Служба, як балансоутримувач автомобільної дороги, де відбулась ДТП та замовник робіт з експлуатаційного утримання доріг, що знаходяться на її балансі, вживала всіх необхідних заходів щодо належного утримання автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп у межах Рівненської області, зокрема і ділянки дороги км 388+300 м.

Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області належно виконувала функції замовника, контролювала якість надання послуг/виконання робіт та координувала роботу виконавця - ТОВ «ГК «Автострада», про що свідчать умови Договору №16-2024 від 26.02.2024 з відповідними додатками до Договору, зокрема Додаток №1 «Технічна специфікація».

Отже, Служба, укладаючи Договір з ТОВ «ГК «Автострада», діяла в межах Закону. Відповідно до Договору, саме ТОВ «ГК «Автострада» була передана автомобільна дорога загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп на ділянках км 258+513 - км 310+000, км 382+000 - км 432+877, на яких останній зобов`язувався здійснювати їх належне експлуатаційне утримання та нести повну, безумовну відповідальність у випадку скоєння дорожньо-транспортних пригод по причині незадовільного експлуатаційного утримання автомобільної дороги.

Скаржник також наголошує на порушенні судом першої інстанції норм процесуального права, які полягають у неврахуванні практики Верховного Суду, а саме постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.11.2020 у справі №127/18036/15-ц.

Ухвалою від 13.07.2026 відкрито апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 16.09.2026 о 14:30 год.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Олексюк Г.Є. у період з 11.08.2026 по 21.08.2026 включно, з 24.08.2026 по 31.08.2026 включно, перебувала у відпустці, та тимчасово непрацездатна з 01.09.2026 по 17.09.2026 включно.

З метою недопущення порушення процесуальних строків та відповідно до статті 32 ГПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п.8.4 Засад використання автоматизованої системи документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №918/41/26.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 14.09.2026 між суддями визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г.

Ухвалою від 15.09.2026 колегія суддів у складі: головуюча суддя Мамченко Ю.А., суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г. прийняла до провадження справу №918/41/26. Також задоволено клопотання позивача участь його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

07.08.2026 від ТОВ «Група компаній «Автострада» надійшов відзив, у якому він просить суд відмовити у задоволені апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відзиві товариство наголошує, що саме апелянт є підприємством, на яке державою покладено обов`язок утримувати у належному стані та ремонтувати автомобільні дороги у Рівненській області.

Відповідач-2 не заперечує, що 26.02.2024 року між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області та ТОВ «ГК «Автострада» було укладено договір №16-2024. Однак згідно з п.1.4. Договору, послуги виконуються виконавцем виключно згідно окремих письмовим розпоряджень, завдань затверджених замовником в межах доведених помісячних лімітів.

Відповідач-2 не погоджується із твердженнями позивача викладеними в апеляційній скарзі про те, що згідно з умовами укладеного Договору, ТОВ «ГК «Автострада» взяла на себе відповідальність за відшкодування збитків, заподіяних фізичним або юридичним особам, виникнення яких пов`язане з незадовільними експлуатаційним утриманням, та що саме відповідач-2 несе відповідальність за збитки. У даному випадку під час виконання робіт відповідачем-2 по Договору, останній діяв під повним контролем з боку замовника.

На переконання відповідача-2, саме відповідач-1, як власник дороги має нести відповідальність за шкоду, а тому позовні вимоги до відповідача-2 про компенсацію матеріальної шкоди заподіяної пошкодженням рухомого майна до задоволення не підлягають, з підстав неналежності суб`єкта відповідального за відшкодування шкоди.

Таким чином, суд першої інстанції вірно визначив належного відповідача по даній справі та дійшов обґрунтованого та законного висновку про те, що саме відповідач-1 є належним відповідачем у справі, враховуючи що відповідальність за завдану шкоду несе замовник Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області.

Відповідач-2 також наголошує, що встановлення дорожніх знаків не входило до обов`язків та предмету договору підрядника ТОВ «ГК «Автострада». Умовами укладеного Договору, його додатками не визначено серед переліку робіт за Договором необхідність встановлення дорожніх знаків, зокрема 1.10 (нерівна дорога), 1.12 (вибоїна), 1.39 (аварійно небезпечні ділянки), 1.37 (проведення дорожніх робіт) чи 3.29 (обмеження швидкості).

Встановлення дорожніх знаків на автомобільних дорігах загального значення в межах Рівненської області не входить до предмету укладеного між апелянтом та відповідачем-2 Договору, а входить до предмету договору який укладено між апелянтом та ТОВ «Спец Комплект Постач». Жодного припису або вимоги від апелянта щодо відсутності дорожніх знаків до відповідача-2 не надходило.

ТОВ «ГК «Автострада» наголошує, що всі роботи за договором виконані під повним контролем замовника та прийняті ним без зауважень.

10.08.2026 від позивача АТ «Страхова компанія «ББС Іншуранс» надійшов відзив, у якому він просить суд відмовити у задоволені апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Страхова компанія звертає увагу, що питання визнання чи не визнання страховим випадком подію є прерогативою страховика, обмеження страхування передбачені у розділі 14 Договору, а саме: пункт 14.1 встановлює, які страхові випадки не визнаються і, відповідно, не підлягають страховому відшкодуванню, та визначає внаслідок чого останні настали.

Статтею 18 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів встановлено, що тягар доказування того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику. При цьому, апелянт не є перевізником та не наділений правами згідно даної Конвенції стверджувати, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17. Апелянт не повинен тлумачити умови цього договору або визначати, чи належним чином сторони договору виконали свої зобов`язання один перед одним. Якщо страховик визнав подію страховим випадком і здійснив виплату, то це є правомірними відносинами між двома суб`єктами договору. Факт виплати підтверджується платіжним інструкціями, і це правомірна дія, яка не була оскаржена сторонами договору та/або третіми особами.

ТОВ «Автологістика» відшкодувало в повному обсязі збитки «Авто Інтернешнл» шляхом сплати на користь останнього суми, що дорівнює ринковій вартості транспортних засобів у непошкодженому стані до дорожньо-транспортної пригоди, і залишило за собою залишки (пошкодженні транспортні автомобілі).

Заходів щодо належної безпечної організації дорожнього руху власником (балансоутримувачем) автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп, 388 км.+300 або особою що його заміщує вжито не було, що в своїй сукупності призвело до заподіяння ТОВ «Автологістика» матеріальної шкоди, внаслідок руйнування транспортної техніки та вантажу, та в подальшому - позивач, виплативши страхове відшкодування потерпілій особі, отримав право зворотної вимоги до завдавача шкоди.

Крім того, згідно висновку експерта, з технічної точки зору настання ДТП 11.04.2024 спричинили не порушення водієм ПДР, а наявні невідповідності дорожніх умов вимогам нормативних документів в сфері безпеки дорожнього руху.

Ділянка автомобільної дороги, на якій внаслідок незадовільного стану дорожнього покриття сталась дорожньо-транспортна пригода, перебуває у загальнодержавній власності, а Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області, яка належить до сфери управління Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, несе обов`язки із забезпечення безпечних умов руху та постійного контролю за експлуатаційним станом усіх елементів дорожніх об`єктів, усунення виявлених пошкоджень.

Уклавши 26.02.2024 року договір з ТОВ «ГК «Автострада», Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області зобов`язалась (з урахуванням повноважень, визначених нормативно-правовими актами), як замовник робіт з поточного ремонту доріг у Рівненській області, контролювати та перевіряти якість робіт, які виконуються підрядником, зокрема щодо утримання автомобільних доріг.

Апелянт, знаючи про ямковість дороги, не здійснив дії задля їх усунення шляхом належного контролю, та, як наслідок, фактично своєю бездіяльністю спровокував небезпечну обстановку на дорозі, через що відбулись дві ДТП.

Отже, якщо шкоду завдано підрядником, який діяв за завданням замовника та під його контролем за безпечним виконанням робіт, то відповідно до частини 2 статті 1172 ЦК України відшкодувати її повинен замовник.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.11.2020 у справі №127/18036/15-ц є безпідставним, оскільки вказаною постановою справу передано на новий розгляд.

Протокольною ухвалою від 12.10.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 02.11.2026.

У судових засіданнях апеляційної інстанції 12.10.2026 та 02.11.2026 представник скаржника підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі та надав пояснення щодо своєї правової позиції. Представники позивача та відповідача-2 заперечили проти доводів та вимог скарги, просили суд відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст.269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як стверджено матеріалами справи, Акціонерним товариством «Страхова компанія «ББС Іншуранс» (надалі - страховик, попередня назва - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автологістика» (надалі - страхувальник) укладено Договір №007/01-000285/01ВП добровільного страхування відповідальності перевізника від 05.07.2023 (надалі - Договір страхування), згідно з пунктом 4 якого предметом договору є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з відшкодуванням Страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі під час надання послуг з перевезення вантажів.

Відповідно до пункту 32.1 розділу 32 Договору страхування, вантаж - це майно прийняте для перевезення за яке страхувальник несе відповідальність у зв`язку з наданням послуг по перевезенню, за виключенням контейнерів, платформ, вантажів, які знаходяться в розпорядженні страхувальника на інших підставах (у власності, оренді, лізингу і ін.)

Розділом 13 Договору страхування встановлено, що страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування, яка відбулася із настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування третій особі. Згідно з цим Договором страхування несе відповідальність за наступні ризики, відповідно позначені відміткою «так» пункту 5 Договору.

Пунктом 5 Договору страхування зазначено, що страховим ризиком є відповідальність за вантаж.

Відповідно до пункту 13.2 розділу 13 Договору страхування, страховик приймає на себе витрати по відшкодуванню оцінених збитків, якщо: претензія була заявлена страхувальнику третіми особами в період страхування; збиток був завданий у зв`язку із здійсненням страхувальником діяльності автомобільного перевізника і мав місце при здійсненні перевезення, яке здійснювалося в період дії договору; має місце причинно-наслідковий зв`язок між діями або бездіяльністю страхувальника та фактом заподіяння збитків; факт заподіяння збитків є обґрунтованим та доведеним.

Також, згідно з пунктом 21.1 розділу 21 Договору страхування у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум відшкодовує оцінені збитки страхувальником третім особам.

За приписами пункту 21.2 розділу 21 Договору у випадку, якщо страхувальник, за письмовим погодженням із страховиком відшкодував збитки третім особам, страховик здійснює виплату страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику, за умови надання страхувальником документів, підтверджуючих відшкодування збитків (платіжне доручення і т.ін) та визнання події страховою. При цьому, погодження суми відшкодування страхувальником збитків, не є визнанням страхувальником події страховою.

Пунктом 21.3 розділу 21 Договору страхування встановлено, що при пошкодженні майна внаслідок страхового випадку, розмір збитку визначається на підставі документу про оцінку завданого збитку (звіт оцінювача, висновок експерта), яке замовляє страховик, з застосуванням середньо ринкових цін в Україні на проведення відновлювального ремонту.

Також, пунктом 25.4 розділу 25 Договору страхування, страхувальник зобов`язаний письмово повідомити страховика про настання страхового випадку (або подію, що може бути кваліфікована як страховий випадок), не пізніше трьох робочих днів з дня, коли йому стало відомо про такий випадок.

Згідно пунктом 25.3 розділу 25 Договору страхування, страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку і в терміни, встановлені даним Договором.

Також, 26.02.2024 Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Автострада» (надалі - виконавець) укладено Договір №16-2024 (надалі - Договір), за умовами п.1.1. якого виконавець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, з метою задоволення потреб населення, своїми силами і засобами на власний ризик, або в окремих випадках за письмовим розпорядженням з матеріальних ресурсів замовника, надати послуги з забезпечення належного функціонування дорожнього господарства, транспортної інфраструктури та інфраструктури, що забезпечує життєдіяльність населення та функціонування держави в умовах. воєнного стану, зокрема експлуатаційного утримання інфраструктури у сфері дорожнього господарства на автомобільних дорогах загального користування державного значення згідно технічної специфікації, до складу якої входить дефектний акт та відомість обсягів робіт (Додаток 1), за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів та/або інших джерел фінансування та в обумовлений цим Договором термін. Замовник зобов`язується прийняти надані згідно цим Договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів передбачених на ці цілі на його рахунок.

Пунктом 1.2 Договору сторони погодили найменування послуг: «Експлуатаційне утримання автомобільної дороги загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп (на м.Будапешт через мм. Львів, Мукачево і Ужгород) на ділянках км 258+513 - км 310+000, км 382+000 - км 432+877 (аварійні роботи)».

Згідно з пункту 1.5 Договору виконавець з моменту підписання Договору бере на себе зобов`язання здійснювати належне експлуатаційне утримання автомобільної дороги загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп (на м.Будапешт через мм. Львів, Мукачево і Ужгород) на ділянках км 258+513 - км 310+000, км 382+000 - 432+877 протяжністю 102,4 км (аварійні роботи) відповідно до технічної специфікації, до складу якої входить дефектний акт та відомість обсягів робіт (BoQ) (Додаток № 1), технічних засобів організації дорожнього руху.

Згідно пункту 3.1 Договору ціна цього договору становить 21600000 грн за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів та/або інших джерел фінансування.

Також, 26.02.2024 сторонами підписано Додаток 1 до Договору «Дефектний акт на надання послуг Автомобільна дорога загального користування державного значення М-06 Київ -Чоп (на м.Будапешт через мм. Львів, Мукачево і Ужгород) на ділянках км 258+513 - км 310+000, км 382+000 - 432+877 протяжністю 102,4 км».

Вказаним дефектним актом було обстежено ділянку дороги довжиною в 102,4 км. та для покращення умов безпеки узгоджено, що необхідно виконати роботи з ліквідації вибоїн.

Термін надання послуги згідно пункту 5.1 Договору до 30.04.2024.

Додатковою угодою №2 від 30.04.2024 до Договору сторони дійшли згоди продовжити термін надання послуг та викласти пункт 5.1 Договору у наступній редакції: « 5.1 Термін надання послуг: 26.02.2024 - 30.06.2024.».

Згідно Ордеру-дозволу №18 від 29.02.2024 ТОВ «Група компаній «Автострада» надано право на виконання експлуатаційного утримання автомобільної дороги загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп на ділянках км 258 + 513 км 310 + 000 км 432 + 877 (аварійні роботи). Відповідальна особа на об`єкті: Фендик Василь Васильович. Ордер дійсний до 30.04.2024 включно.

Договір та додатки до Договору підписані представниками сторін та скріплені відтисками печаток товариств.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 688306 від 12.04.2024, 11.04.2024 о 23:36 год на А/Д М-06 Київ - Чоп 388 км, водій ОСОБА_1 , керуючи вантажним т/з Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 з напівпчіпом Long д.н.з. НОМЕР_2 зі сторони м.Львів в напрямку м.Рівне, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою не вибрав безпечної швидкості руху т/з, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перед перестроюванням і не створить перешкоду іншим учасникам дорожнього руху та через застосування неправильних прийомів керування здійснив перекидання вантажного т/з за узбіччя.

Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області №559/1336/24 від 20.06.2024 закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП, в зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

У вказаній постанові зазначено, що з дослідженого акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 12.04.2024 встановлено, що ділянка дороги А/Д М-06 Київ-Чоп 388-389 км має вибоїни (вибоїна 1 - має глибина 6,5 см, довжина 70 см, ширина 51 см, вибоїна 2 - має глибину 6 см, довжину 50 см, ширину 30 см, вибоїна 3 - має глибину 5,5 см, довжину 72 см, ширину 52 см). Ділянку визнано такою, що не відповідає вимогам правил норм та стандартів в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та не забезпечує безпечний проїзд безпечний та зручний, комфортний рух т/з.

Окрім того, згідно Висновку експерта судової інженерно-транспортної експертизи Рівненського відділення Львівського НДІСЕ МЮУ від 17.06.2024 №1809-Е щодо події від 11.04.2024 зазначено вихідні дані, зокрема, дозволена швидкість руху на ділянці 90 км/год, кут нахилу дороги 18%, швидкість руху транспортного засобу 75 км/год, видимість першої ями для водія за 40 м., а також зроблено розрахунки, що підтверджують, що в водія не було технічної можливості уникнути наїзду на перешкода в виді вибоїни.

Крім того, з висновку судового експерта, встановлено, що в даній дорожній обстановці невідповідність дій вимогам п.п.2.3б, 12.1 та 10.1. ПДР водія автомобіля Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом LOHR-4928 д.н.з. НОМЕР_2 , з технічної точки зору не підтверджується. Дії водія з технічної точки зору у в причинному зв`язку з виникненням ДТП не були. Наявні невідповідності дорожніх умов вимогам нормативних документів в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху могли перебувати у причинному зв`язку з ДТП, яка мала місце 11.04.2024 о 23:36 хв. на А/Д М-06 «Київ-Чоп» 388 + 300 км.

У вказаній постанові також зазначено, що із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , рухаючись із дозволеною швидкістю 75 км/год, в нічний час здійснив наїзд на вибоїни, що перебували на проїзній частини дороги, не були огороджені спеціальними знаками, а їх кількість, розмір і глибина вибоїн перевищує дозволені нормативи, в місці ДТП можливості їх безпечно об`їхати в межах смуги руху немає, що вочевидь створило аварійну ситуацію та призвело до пошкодження транспортного засобу. Будь-яких належних доказів, які б свідчили, що при існуючих дорожніх умовах водій ОСОБА_1 , дотримуючись швидкісного режиму, порушив правила дорожнього руху та мав технічну можливість уникнути наїзду на вибоїни, розмір яких перевищує гранично допустимі показники, матеріали справи не містять.

Відтак, у справі про адміністративне правопорушення суд прийшов до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 порушень Правил дорожнього руху.

При цьому, згідно Акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 12.04.2024, що підписаний двома свідками, встановлено, що ділянка дороги а/д М-06 Київ - Чоп 388 + 389 км має вибоїни (вибоїна 1 - має глибина 6,5 см, довжина 70 см, ширина 51 см, вибоїна 2 - має глибину 6 см, довжину 50 см, ширину 30 см, вибоїна 3 - має глибину 5,5 см, довжину 72 см, ширину 52 см).

Ділянку визнано такою, що не відповідає вимогам правил норм та стандартів в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та не забезпечує безпечний проїзд безпечний та зручний, комфортний рух т/з.

За результатом вказаного ДТП транспортні засоби, що перевозились (Mazda CX-30 VIN номер: НОМЕР_3 та Mazda CX-5 VIN номер: НОМЕР_4 ) отримали механічні пошкодження.

З матеріалів справи вбачається, що 28.05.2024 згідно платіжної інструкції №2871 ТОВ «Автологістика» перерахувало ДП «Авто Інтернешнл» 1238000 грн із призначенням платежу «оплата за авто Mazda згідно рах.№ 1347149_РФ_243151 від 22.05.24» та згідно платіжної інструкції №2870 - 1133800 грн із призначенням платежу «оплата за авто Mazda згідно рах.№ 1347150_РФ_243152 від 22.05.24» (т.1, а.с.228-229). Крім того, матеріали справи містять видаткові накладні: №1347150_BH_319926 від 30.05.2024 згідно якої ДП «Авто Інтернешнл» передало, а ТОВ «Автологістика» прийняло авто Mazda CX-30 2.0L 6AT 4WD Sport Black 25D JMZDMEW7600423878, код 8703231910 в кількості 1 шт вартістю 1133800 грн та №1347149_BН_319927 від 30.05.2024 згідно якої ДП «Авто Інтернешнл» передало, а ТОВ «Автологістика» прийняло авто Mazda CX-5 2.5L 6AT 4WD Style 47S JMZKEEWLA90450205, код 8703231930 в кількості 1 шт вартістю 1238000 грн (т.1, а.с.222-223).

Матеріалами справи також стверджено, що 12.04.2024 ТОВ «Автологістика» звернулось до страховика з повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу та ОСЦПВВНТЗ, яким повідомлено про дорожньо-транспортну пригоду, що сталась 11.04.2024.

Також, 14.05.2025 ТОВ «Автологістика» до АТ «ББС Іншуранс» подано заяву щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування з відповідними документами.

Враховуючи вимоги пункту 21.3 розділу 21 Договору, АТ «ББС Іншуранс» здійснила розрахунок страхового відшкодування на користь ТОВ «Автологістика» щодо пошкодження вантажу, зокрема:

- Mazda CX-30 VIN номер: НОМЕР_3 : ринкова вартість на дату оцінки 11.04.2024 складає 1321902,42 грн; вартість відновлювального ремонту внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на дату оцінки 11.04.2024 складає 738200,17 грн; вартість матеріального збитку завданого власнику ДП «Авто Інтернешнл», пошкодженням транспортного засобу на дату оцінки 11.04.2024 складає: 820604,27 грн (згідно Висновку експерта №2156 транспортно-товарознавчого дослідження);

- Mazda CX-5 VIN номер: НОМЕР_4 : ринкова вартість на дату оцінки 11.04.2024 складає 1432976,42 грн; вартість відновлювального ремонту внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на дату оцінки 11.04.2024 складає 1160435,45 грн; вартість матеріального збитку завданого власнику ДП «Авто Інтернешнл», пошкодженням транспортного засобу на дату оцінки 11.04.2024 складає 1270655,45 грн (згідно Висновку експерта № 2155 транспортно-товарознавчого дослідження).

Загальна сума по двом транспортним засобам згідно із зазначеними Висновками складає: 1898635,62 грн (1160435,45 грн + 738200,17 грн).

Відповідно до пункту 11 Договору страхування безумовна франшиза за договором по п.5.1 (Відповідальність за вантаж): стандартна франшиза (діє, якщо не застосовується спеціальна франшиза) - 20000,00 грн.; спеціальна франшиза 20000 грн по небезпечним, підакцизним, рефрижераторним вантажем, електронним приладам, виробам з фарфору, кераміки та скла та інших матеріалів, що в силу своїх природних якостей є особливо схильними до механічних ушкоджень, запчастинам до автомобілів, медичним препаратам та медичному обладнанню; по п.5.2 (Додаткові витрати) франшиза не застосовується. Для перевезення транспортних засобів застосовується спеціальна франшиза 2500 грн на кожен транспортний засіб, що перевозиться. Відтак, франшиза по даному випадку складає 5000 грн.

АТ «СК «ББС Іншуранс» здійснила виплату страхового відшкодування по Договору №007/01-000285/01ВП на користь ТОВ «Автологістика», на загальну суму 1893635,62 грн (з урахуванням франшизи за два транспортних засоби - 5000,00 грн: 1898635,62 грн - 5000,00 грн = 1 893635,62 грн), що підтверджено: наказом від 14.05.2025 №117585/1/1 на суму 250000 грн, платіжна інструкція від 20.05.2025 №289283; наказом від 14.05.2025 №117585/1/2 на суму 250000 грн, платіжна інструкція від 21.05.2025 №289366; наказом від 14.05.2025 №117585/1/3 на суму 235700,17 грн, платіжна інструкція від 22.05.2025 №289436; наказом від 02.06.2025 № 117585/2/1 на суму 290000 грн, платіжна інструкція від 05.06.2025 №290169; наказом від 02.06.2025 №117585/2/2 на суму 290000 грн, платіжна інструкція від 09.06.2025 №290300; наказом від 02.06.2025 №117585/2/3 на суму 290000 грн, платіжна інструкція від 10.06.2025 №290379; наказом від 02.06.2025 №117585/2/4 на суму 287935,45 грн, платіжна інструкція від 11.06.2025 №290423 (т.1, а.с.61-67).

Як зазначено вище, ДТП, що сталось 11.04.2024 на а/д М-06 Київ-Чоп 388 км, в результаті якого товар що перевозився (застраховані транспортні засоби) було пошкоджено, вчинене в межах Рівненської області.

Згідно листа Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області від 16.05.2024 №12/772 Автомобільна дорога загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп в межах Рівненської області, у тому числі ділянка автомобільної дороги 388+300 м знаходиться на балансі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області, однак відповідальним, на день виникнення вищезгаданої пригоди, за експлуатаційне утримання на вказаній ділянці є Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Автострада».

У відповідності до Ордеру-дозволу №18 від 29.02.2024 ТОВ «Група компаній «Автострада» надано право на виконання експлуатаційного утримання автомобільної дороги загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп на ділянках км 258 + 513 км 310 + 000 км 432 + 877 (аварійні роботи). Відповідальна особа на об`єкті: ОСОБА_2 . Ордер дійсний до 30.04.2024 включно.

Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 03.09.2024, що залишена без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 06.12.2024 у справі №559/1516/24 закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за частиною 4 статті 140 КУпАП, в зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Так, судами зазначено, що відповідальна особа ОСОБА_2 повинен був забезпечити безпеку дорожнього руху на ввіреній йому ділянці дороги А/Д М-06 «Київ - Чоп» км. 388 + 300 (+350), але не зробив цього.

Судами зроблено висновок, що ОСОБА_2 винен у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 140 КУпАП, бо порушив правила норм та стандартів щодо безпеки дорожнього руху при утримані автомобільної дороги, що спричинило пошкодження транспортних засобів Man TGM 18.250 номерний знак НОМЕР_2, Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом LOHR-4928 д.н.з. НОМЕР_2 , і завдано матеріальні збитки 29.03.2024 та 11.04.2024 відповідно. Тому немає підстав закривати провадження в справі з реабілітуючої ОСОБА_2 обставини за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, тобто за пунктом 1 статті 247 КУпАП.

Одночасно, на момент розгляду справи закінчився строк притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбачений статтею 38 КУпАП. Отже, провадження по справі відносно нього за частиною 4 статті 140 КУпАП належить закрити за пункту 7 статті 247 КУпАП, тобто в зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Вважаючи, що власник (балансоутримувач) автомобільної дороги АД М-06 Київ Чоп, 388 км. 300 або особа що його заміщує був зобов`язаний або повністю обмежити рух даним відрізком дороги, або встановити попереджуючі знаки про його обмеження, проте таких заходів щодо належної безпечної організації дорожнього руху автомобільної дороги АД М-06 Київ Чоп, 388 км 300 вжито не було, що в своїй сукупності призвело до заподіяння матеріальної шкоди, внаслідок руйнування транспортної техніки та вантажу, АТ «ББС Іншуранс» звернулось до суду з даним позовом.

Як зазначалось вище, господарський суд Рівненської області рішенням від 28.05.2026 у даній справі №918/41/26 задоволив позов у повному обсязі до відповідача 1 - Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, у статті 15 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту права встановлені статтею 16 ЦК України.

За положеннями ч.ч.1,2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За умовами ст.979 ЦК України, договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів.

Вимоги до договору страхування передбачені ст.89 Закону України «Про страхування».

Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства (п.59 ч. 1ст.1 Закону України «Про страхування»).

Страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства (п.50 ч. 1ст.1 Закону України «Про страхування»).

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судами та не заперечується сторонами, 11.04.2024 о 23 год 36 хв. на АД М-06 Київ-Чоп, 388 км. 300 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участі транспортного засобу Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 та причепу LOHR д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , на якому перевозились автомобілі згідно з міжнародними товарно-транспортними накладними №2024/04-607-01 та №2024/04-607-03, зокрема: Mazda CX-30 VIN номер: НОМЕР_3 ; Mazda CX-5 VIN номер: НОМЕР_4 . Власником Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 є ТОВ «Автологістика» (копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу додається). У результаті зазначеної ДТП, транспортні засоби, що перевозились: Mazda CX-30 VIN номер: НОМЕР_3 та Mazda CX-5 VIN номер: НОМЕР_4 отримали механічні пошкодження.

При цьому, матеріалами справи також стверджено, що ТОВ «Автологістика» перерахувало ДП «Авто Інтернешнл» як власнику майна 1238000 грн із призначенням платежу «оплата за авто Mazda згідно рах.№ 1347149_РФ_243151 від 22.05.24» та 1133800 грн із призначенням платежу «оплата за авто Mazda згідно рах.№ 1347150_РФ_243152»

Колегія суддів зауважує, що доказами, які підтверджують право власності ДП «Авто Інтернешнл» на майно - автомобілі, які зазнали пошкоджень внаслідок ДТП є міжнародні товарно-транспортні накладні (т.1, а.с.16-19). Крім того, сторони не заперечують щодо вказаної обставини, а навпаки - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області у запереченнях на відповідь на відзив (т.2, а.с.57-зворот, абзац 2) та АТ «СК «ББС Іншуранс» у клопотанні про залучення третіх осіб (т.2, а.с.82, абзац 7) підтверджують обставину, що власником майна на дату вчинення ДТП є ДП «Авто Інтернешнл». Колегія суддів враховує, що платіжні інструкції від 28.05.2024 №2871 та №2870, а також видаткові накладні від 30.05.2024 підтверджують не лише перерахування перевізником коштів ДП «Авто Інтернешнл», а і передачу перевізнику пошкоджених автомобілів, чим сторони врегулювали свої правовідносини.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що предметом даного спору не є правовідносини міжнародного перевезення, які існували між ДП «Авто Інтернешнл» та ТОВ «Автологістика».

Матеріалами справи також стверджено, що 12.04.2024 ТОВ «Автологістика» звернулось до страховика з повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу та ОСЦПВВНТЗ, яким повідомлено про дорожньо-транспортну пригоду, що сталась 11.04.2024.

Також, 14.05.2025 ТОВ «Автологістика» до АТ «ББС Іншуранс» подано заяву щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування з відповідними документами.

Враховуючи вимоги пункту 21.3 розділу 21 Договору, АТ «ББС Іншуранс» здійснила розрахунок страхового відшкодування на користь ТОВ «Автологістика» щодо пошкодження вантажу на загальну сума по двом транспортним засобам згідно із зазначеними Висновками складає: 1898635,62 грн (1160435,45 грн + 738200,17 грн) (з урахуванням франшизи за два транспортних засоби - 5000,00 грн: 1898635,62 грн - 5000,00 грн = 1893635,62 грн), що підтверджено відповідними наказами та платіжними інструкціями (т.1, а.с.61-67).

При цьому, відшкодовано не повну вартість автомобілів, а лише суму страхового відшкодування згідно розрахунку. Так, Страхова компанія визначила виплату за показниками відновлювального ремонту двох автомобілів у розмірі 1898635,62 грн із відрахуванням франшизи 5000 грн, а не шляхом відшкодування всієї суми платежів перевізника за автомобілі в розмірі 2371800 грн.

Вказаним спростовуються доводи апелянта про придбання, а не відшкодування вартості пошкодженого вантажу.

Колегія суддів також відхиляє посилання скаржника на застосування Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, оскільки тягар доказування того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику. При цьому, апелянт не є перевізником та не наділений правами згідно даної Конвенції стверджувати, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17.

До страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки. (частина 1 статті 993 ЦК України).

Крім того, згідно з частиною 4 статті 89 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

У пункті 21.2 розділу 21 Договору страхування сторони погодили, що у випадку, якщо страхувальник, за письмовим погодженням із страховиком відшкодував збитки третім особам, страховик здійснює виплату страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику, за умови надання страхувальником документів, підтверджуючих відшкодування збитків (платіжне доручення і т.ін) та визнання події страховою. При цьому, погодження суми відшкодування страхувальником збитків, не є визнанням страхувальником події страховою.

Отже, правовідносини, що виникли між ТОВ «Автологістика» та АТ «ББС Іншуранс» у зв`язку із виплатою перевізником на користь потерпілого ДП «Авто Інтернешнл» страхового відшкодування, засновані на суброгації - переході до ТОВ «Автологістика» права вимоги потерпілої сторони у деліктному зобов`язанні.

При цьому, такі правовідносини не суперечать нормам Цивільного кодексу України, Закону України «Про страхування» та Договору страхування.

Вказаним спростовуються посилання апелянта на безпідставний перерахунок страхового відшкодування на користь ТОВ «Автологістик», а не ДП «Авто Інтернешнл», оскільки така оплата узгоджується з пунктом 21.2 договору страхування.

Переглядаючи даний спір в частині підставності вимог Страхової компанії до відповідачів колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Колегія суддів звертає увагу, що помилковим є ототожнення права вимоги, визначене статтею 993 ЦК України із правом вимоги (регресу), визначеного статтею 1191 ЦК України, оскільки наведені норми регулюють різні за змістом правовідносини - суброгацію у страхових відносинах та регрес.

На відміну від суброгації у страхових відносинах, де право вимоги переходить від потерпілого (страхувальника) до страховика, а деліктне зобов`язання продовжує існувати, при регресі основне (деліктне) зобов`язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов`язання, в межах якого у кредитора (особи, що виконала обов`язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи. Так, відповідно до змісту статей 559 та 1191 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зважаючи на зміст наведених норм ЦК України, право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов`язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим у даному випадку регресним зобов`язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов`язання, шляхом виконання обов`язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов`язанні третьою особою.

Переглядаючи оскаржуване рішення, колегія суддів звертається, зокрема, до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 23.01.2025 у cправі №914/969/24 у подібних правовідносинах: «В цілому, як за змістом статті 1191 ЦК України, так і за змістом статті 993 ЦК України й статті 27 Закону України «Про страхування», йдеться про виконання обов`язку боржника перед потерпілим. Водночас ці норми встановлюють різний порядок виникнення прав вимоги до винної особи у деліктному зобов`язанні. Так, при суброгації, яка регулюється статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України «Про страхування» у страхових відносинах деліктне зобов`язання продовжує існувати та відбувається лише заміна кредитора - право вимоги переходить від потерпілої особи до страховика, а при регресі, який регулюється статтею 1191 ЦК України, право вимоги (регресу) виникає у третьої особи після виконання такою особою обов`язку боржника та, відповідно, припинення основного (деліктного) зобов`язання і виникнення нового (регресного) зобов`язання. Вказані правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц, від 04.07.2018 у справі №910/2603/17.».

Таким чином, у даній справі застосуванню підлягають саме норми статті 1191 ЦК України, які регулюють право зворотної вимоги до винної особи (регрес).

Так, у даній справі виникли два види зобов`язань:

- деліктне зобов`язання, що виникло внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, сторонами якого є потерпіла особа (власник майна) та особа, відповідальна за майно (перевізник);

- договірне зобов`язання, що виникає з договору добровільного страхування відповідальності перевізника, відповідно до якого застраховано відповідальність страхувальника за вантаж, сторонами якого є страховик (позивач) та страхувальник (ТОВ «Автологістика»).

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що в цьому випадку право вимоги у позивача виникло саме за договором страхування відповідальності. Відповідно, у спірних правовідносинах має місце регрес, а не суброгація, оскільки при суброгації право вимоги переходить за договором майнового страхування (статі 993 ЦК України), тоді як до позивача перейшло право вимоги, в розумінні статті 1191 ЦК України, що є регресом.

Позивач здійснив виплату за договором страхування відповідальності перевізника, а тому заявлене ним право зворотної вимоги за своєю правовою природою належить оцінювати за правилами статті 1191 ЦК України, а не як суброгацію за статтею 993 цього Кодексу. Такий підхід відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 23.01.2025 у справі №914/969/24.

Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на вищевикладене, встановленню підлягають обставини внаслідок чиїх неправомірних дій чи бездіяльності спричинено шкоду, яка полягає у пошкодженні майна.

Отже, для правильного вирішення цієї справи суду необхідно встановити: наявність шкоди; неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність усіх зазначених умов є обов`язковою для ухвалення судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за завдану шкоду. В цьому випадку саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Водночас відповідач повинен довести, що в його діях немає вини у заподіянні шкоди.

Так, статтею 10 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що органами, що здійснюють управління автомобільними дорогами загального користування, є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та Севастопольська міська державні адміністрації.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; визначення структур управління, проектування, будівництва та утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів; участь у розробці положень про спеціальні структури управління дорожнім рухом; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; організація і здійснення заходів, спрямованих на захист навколишнього природного середовища; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам; визначення нормативів та виділення необхідних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів; передача права на будівництво комунальних та інших споруд, прокладання комунікацій, на захисні роботи і споруди, сервісні споруди та обладнання відповідно до чинного законодавства; проведення робіт по створенню і утриманню придорожніх зелених насаджень та інше; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; влаштування місць для зупинок транспортних засобів, стоянок і відпочинку учасників дорожнього руху та створення інших об`єктів дорожнього сервісу; розробка та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів системами термінового зв`язку для виклику Національної поліції, екстреної медичної допомоги та технічної допомоги; обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання; проведення лінійного аналізу аварійності на підвідомчих автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства; впровадження на аварійно-небезпечних ділянках та місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху; забезпечення роботи спеціалізованих служб по здійсненню заходів щодо організації дорожнього руху; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; вирішення інших питань дорожнього руху згідно з чинним законодавством.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення, належать, зокрема, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення відповідно до державних будівельних норм і стандартів, а також переліків об`єктів та обсягів бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування, затверджених Кабінетом Міністрів України; здійснення контролю за станом автомобільних доріг загального користування державного значення, виявлення аварійно-небезпечних місць (ділянок) та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод і здійснення заходів щодо їх ліквідації (стаття 11 Закону України «Про автомобільні дороги»).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 13 Закону України «Про автомобільні дороги» орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.

Приписами частини 1 статті 21 вказаного Закону передбачено, що органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за, зокрема, відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

Частиною 1 статті 24 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи, несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Відповідно до пункту 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об`єктів, зобов`язані: своєчасно і якісно виконувати роботи з ремонту та утримання дорожніх об`єктів відповідно до Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Мінрегіону від 14 лютого 2012 р. №54, ДСТУ 3587:22 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану», ДСТУ 8749:2017 “Безпека дорожнього руху. Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт»; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції оперативно вносити зміни до схеми організації дорожнього руху; аналізувати стан аварійності на дорожніх об`єктах, виявляти аварійно-небезпечні ділянки і місця концентрації дорожньо-транспортних пригод, розробляти і здійснювати заходи щодо удосконалення організації дорожнього руху для усунення причин та умов, що призводять до їх скоєння; разом з уповноваженим підрозділом Національної поліції брати участь в огляді місць дорожньо-транспортних пригод для визначення дорожніх умов, за яких вони сталися, та усувати виявлені недоліки; своєчасно сповіщати місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і користувачів автомобільних доріг про строки і порядок закриття або обмеження руху транспортних засобів, стан дорожнього покриття, рівень аварійності на відповідних ділянках, гідрометеорологічні та інші умови; забезпечувати дотримання вимог техніки безпеки, а також безпеки дорожнього руху під час виконання дорожньо-експлуатаційних робіт; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Тлумачення норм Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про автомобільні дороги», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 дозволяє зробити висновок, що у разі заподіяння збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами.

У постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №916/2586/18 зазначено: «якщо балансоутримувач дороги який повинен здійснювати постійний контроль за станом усіх елементів дороги допустив бездіяльність, це є підставою для покладення на нього обов`язку відшкодування завданої майнової шкоди відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України.

Автомобільна дорога, де було вчинене ДТП, знаходиться на балансі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області, а експлуатаційне утримання автомобільної догори загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп на даній ділянці (аварійні роботи) здійснювало ТОВ «Група компаній «Автострада».

Згідно Акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 12.04.2024 о 02 год 40 хв. на АД М-06 Київ Чоп, 388-389 км, встановлено, що експлуатаційний стан обстеженої ділянки не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного руху» за такими показниками: покриття проїзної частини має: 1) вибоїни (глибина 6,5 см, довжина 70 см, ширина 51 см; 2) вибоїна (глибина 6 см, довжина 50 см, ширина 30 см; 3) вибоїна (глибина 5,5 см, довжина 72 см, ширина 52 см).

При цьому, факт неналежно утримання автомобільної дороги та, відповідно, пошкоджень неодноразово досліджувалось судами при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо водія транспортного засобу, що потрапив у ДТП та щодо особи, відповідальної за належне утримання автомобільної дороги.

Щодо доводів апелянта стосовно стягнення з ТОВ «Група компаній «Автострада» завданої ДТП майнової шкоди, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до частини 2 статті 1172 ЦК України, замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Для виникнення в особи обов`язку з відшкодування шкоди за змістом вимог частини другої статті 1172 ЦК України, крім наявності загальних умов (наявність шкоди, протиправність поведінки, вина та причинно-наслідковий зв`язок між збитками та протиправною поведінкою), необхідною є наявність спеціальних умов, які визначаються залежно від суб`єктивного складу відповідних відносин, зокрема, наявність договору підряду та дія підрядника за завданням замовника.

Якщо шкоду завдано підрядником, який діяв за завданням замовника та під його контролем за безпечним виконанням робіт, то відповідно до частини другої статті 1172 ЦК України відшкодувати її повинен замовник (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №923/342/16).

Отже, оскільки відповідач є балансоутримувачем дороги, на якій трапилось ДТП (що ним не заперечується), саме на нього покладається обов`язок утримувати належний стан дорожнього покриття.

Посилання відповідача 1 - Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області на укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Автострада» Договір від 26.02.2024 №16-2024 щодо надання послуг з забезпечення належного функціонування дорожнього господарства, транспортної інфраструктури та інфраструктури, що забезпечує життєдіяльність населення та функціонування держави в умовах воєнного стану, зокрема експлуатаційного утримання інфраструктури у сфері дорожнього господарства на автомобільних дорогах загального користування державного значення не може бути підставою для покладення відповідальності на підрядника. Умови договору регулюють правовідносини між його сторонами та не можуть бути обов`язковими для позивача у цій справі. У даній справі відповідальність Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області наступає не за умовами вищевказаного договору, а в силу прямої вказівки закону.

Крім того, посилання апелянта на справу №127/18036/15-ц не спростовує викладених висновків суду, оскільки висновки у вказаній справі не встановлюють загального правила про звільнення балансоутримувача дороги від відповідальності за наявності договору з підрядником. Крім того, справу №127/18036/15-ц передано на новий розгляд.

Невиконання або неналежне виконання умов Договору від 26.02.2024 №16-2024 не звільняє Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області від публічно-правових зобов`язань перед третіми особами, які не є стороною договору.

Така позиція узгоджується із висновками Верховного Суду викладених у постановах від 17.02.2021 у справі №468/477/18, від 21.05.2021 у справі №753/10817/16-ц, , від 02.02.2022 у справі №447/938/14-ц, від 15.06.2023 у справі № 686/24456/20, від 26.01.2022 у справі №750/8507/18, від 15.06.2023 у справі №686/24456/20, 16.04.2020 у справі №904/5489/18, 28.06.2023 у справі №487/9345/19.

Колегія суддів також вважає безпідставними доводи апелянта щодо відсутності доказів прийняття Службою неналежно виконаних дорожніх робіт та їх оплати, оскільки обов`язок забезпечити безпечний для руху експлуатаційний стан дороги та своєчасно вживати заходів щодо усунення або позначення небезпечних перешкод існує незалежно від правовідносин із підрядником. Вказані обставини можуть мати значення для визначення порушень договірних зобов`язань між замовником і виконавцем.

Разом з тим, у постанові від 21.05.2021 у справі №753/10817/16-ц Верховний Суд зазначив: «саме до повноважень та обов`язків Служби автомобільних доріг у Житомирській області належить вибір підрядника, який на замовлення Служби буде здійснювати ремонт автомобільних доріг. Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника… Зважаючи на наведене, саме Служба автомобільних доріг у Житомирській області зобов`язана була вчиняти всі необхідні дії задля забезпечення безпеки дорожнього руху автомобільними дорогами, які знаходяться на її балансі, у тому числі здійснювати контроль за виконанням підрядником покладених на нього обов`язків своєчасно та належним чином. Невиконання чи неналежне виконання підрядником умов договору не звільняє замовника від відповідальності перед третіми особами, які не є стороною договору підряду».

Таким чином, у разі заподіяння збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами.

Матеріалами справи підтверджується неналежне виконання Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області своїх повноважень щодо утримання дороги, на якій сталася ДТП.

У відповідності до вимог частин 1 та 2 статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у даному спорі відсутні правові передумови для солідарного обов`язку боржників, які визначені статтею 543 ЦК України.

Статтею 13 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом; санітарний та екологічний стан автомобільних доріг загального користування та їх смуг відведення.

Шкода (збитки) в даній справі виражається у пошкодженні товару (автомобілів), які перевозились ТОВ «Автологістика», майнова відповідальність якого за вантаж застрахована позивачем.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області, як заподіювача шкоди, та завданою шкодою проявляється у тому, що шкода стала об`єктивним наслідком не спростованої відповідачем-1 вини у формі бездіяльності, оскільки відповідач-1 в силу вимог законодавства зобов`язаний був підтримувати належний стан доріг, які перебувають на його балансі.

Зважаючи на встановлення складу деліктного цивільного правопорушення у діях відповідача-1, який зобов`язаний відшкодувати матеріальну шкоду позивачу, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткове задоволення вимог позивача. При цьому, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову до ТОВ «Група компаній «Автострада».

Усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті апеляційним судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10.05.2011, пункт 58).

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст.86 ГПК України).

Отже, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.34, 86, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області на рішення Господарського суду Рівненської області від 28.05.2026 у справі №918/41/26 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

3. Матеріали справи №918/41/26 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повна постанова складена "06" листопада 2026 р.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.