Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №910/4099/26 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: повернення безпідставно набутого майна (коштів)

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №910/4099/26

Суддя: Сибіга О.М.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2026 р. Справа№ 910/4099/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Гончарова С.А.

Тищенко О.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 15.10.2026

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2026

у справі № 910/4099/26 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 424 350,00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (відповідач) про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 424 350,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано відсутністю правових підстав для стягнення відповідачем коштів банківської гарантії у розмірі 424 350,00 грн, у зв`язку з чим такі кошти набуті безпідставно та повинні бути повернуті позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/4099/26, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 у справі № 910/4099/26 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач, як постачальник, не надав передбачений умовами договору поставки сертифікат відповідності, що є обов`язковим документом на підтвердження якості та відповідності товару при вхідному контролі, який поставлено позивачем за рознарядкою від 01.07.2025 за № ЦЗВ-31/518. Матеріали справи не містять доказів виконання постачальником умов договору поставки та рознарядки від 01.07.2025 № ЦЗВ-31/518 щодо своєчасної поставки товару. Таким чином, за висновками суду першої інстанції, кошти у розмірі 424 350,00 грн, отримані відповідачем за банківською гарантією, набуті останнім за наявності правових підстав.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 у справі № 910/4099/26, 14.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 у справі № 910/4099/26 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржуване рішення судом першої інстанції прийнято без з`ясування обставин, що мають значення для справи, що є підставою для його скасування.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що позивачем надано належні докази виконання умов договору поставки та рознарядки відповідача від 01.07.2025 № ЦЗВ-31/518 щодо своєчасної поставки товару, а тому є хибними висновки суду першої інстанції про порушення позивачем зобов`язання в частині поставки товару у строк, обумовлений договором поставки. Як наслідок, суд першої інстанції дійшов не обґрунтованого та не правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2026 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком" у справі № 910/4099/26 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Тарасенко К.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/4099/26.

27.07.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/4099/26.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2026 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/4099/26 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2026, розгляд справи призначено на 24.09.2026.

Розпорядженням від 23.09.2026 № 09.1-08/2569/26 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, в зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/4099/26.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2026, для розгляду справи № 910/4099/26 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2026 справу № 910/4099/26 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 прийнято до провадження колегією суддів, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2026 розгляд справи № 910/4099/26 відкладено до 15.10.2026.

До Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги позивача заперечує та наводить власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 у справі № 910/4099/26 залишити без змін, з наступних підстав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно було встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, 21.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком" (надалі - постачальник) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" (надалі - покупець) укладено договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів № ЦЗВ-01-00425-01 (надалі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до специфікації № 1 (додаток № 1), що є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Умовами пункту 4.2 договору передбачено, що поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Партією товару вважається обсяг одиниць товару, визначений покупцем у рознарядці, якщо інше не вказано в самій рознарядці. Обсяг постачання, визначений покупцем в рознарядці не може становити менше ніж 500 шт. товару. Максимальний обсяг місячного замовлення за рознарядками покупця (загальний обсяг постачання в межах календарного місяця) не може перевищувати 2 500 шт. У випадку необхідності замовлення обсягу постачання, що перевищує зазначений обсяг, замовник може надати рознарядку на такий обсяг виключно за письмовим погодженням з постачальником. Строк поставки товару протягом 30 календарних днів з дати надання письмової рознарядки покупцем.

У пункті 5.4 договору визначено обов`язок постачальника при поставці товару надати, зокрема, нормативний документ виробника (стандарт, технічні умови, технічні специфікації), діючі на момент виготовлення запропонованого до постачання товару.

Відповідно до пункту 11.1 договору постачальник до підписання договору зобов`язаний надати забезпечення виконання договору у вигляді гарантії, у розмірі 5% від ціни договору, що становить 424 350,00 грн. Строк дії забезпечення виконання договору у вигляді гарантії повинен бути дійсним з дня укладання договору та обов`язково повинен перевищувати строк дії договору не менше ніж на 1 календарний місяць.

У пункті 11.3 договору визначено, що надана постачальником у якості забезпечення виконання договору гарантія повинна свідчити про безумовний та безвідкличний обов`язок фінансової установи сплатити на користь покупця суму забезпечення у разі невиконання або неналежного виконання постачальником своїх зобов`язань за договором протягом 5 робочих днів з дати отримання першої вимоги покупця. Така оплата здійснюється без необхідності для покупця обґрунтувати свою вимогу, подавати будь-які інші документи, крім вимоги, або виконувати будь-які інші умови. У вимозі покупця повинно бути зазначено, що сума, яка вимагається, має бути сплачена у зв`язку з невиконанням/неналежним виконанням постачальником зобов`язань, передбачених договором. Вимога покупця може бути надана до фінансової установи у вигляді паперового оригіналу вимоги, оформленої належним чином (підписи уповноважених осіб, печатка), або автентичного SWIFT-повідомлення через банк покупця.

Згідно з пунктом 11.7 договору у разі порушення постачальником умов договору, а саме, невиконання та/або порушення строків поставки понад 30 календарних днів покупець стягує забезпечення виконання договору та/або має право в односторонньому порядку розірвати договір, письмово повідомивши про це постачальника в порядку згідно з пунктом 8.2.3 договору.

18.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком" (надалі - принципал), Акціонерним товариством "Альтбанк" (надалі - банк, гарант) укладено договір про надання гарантії № 122132/Т-1638, на підставі якого Акціонерним товариством "Альтбанк" видано банківську гарантію № 122132/Т-1638 від 18.04.2025 на загальну суму 424 350,00 грн на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця", як бенефіціара.

Згідно з вказаної банківської гарантії № 122132/Т-1638 від 18.04.2025, гарант бере на себе обов`язок безвідклично та безумовно сплатити бенефіціару повну суму цієї гарантії, що складає 424 350,00 грн протягом 5 робочих днів з дня одержання першої письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (вимога). Така оплата здійснюється без необхідності для бенефіціара обґрунтувати свою вимогу, подавати будь-які інші документи, крім вимоги, або виконувати будь-які інші умови. У вимозі бенефіціара повинно бути зазначено, що сума, яка вимагається, має бути сплачена у зв`язку з невиконанням/неналежним виконанням принципалом зобов`язань, передбачених договором про закупівлю. Вимога бенефіціара може бути оформлена у вигляді паперового оригіналу вимоги, оформленого належним чином (підписи уповноважених осіб, печатка бенефіціара (якщо передбачено)), або автентичного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара на SWIFT адресу гаранта.

02.07.2025, на виконання умов договору, покупець направив на електронну адресу постачальника рознарядку від 01.07.2025 № ЦЗВ-31/518 (надалі - рознарядка) на відвантаження товару на загальну суму 517 500,00 грн з ПДВ. Кінцевою датою поставки товару за рознарядкою є 01.08.2025 включно.

На підставі рознарядки, постачальник 21.07.2025 поставив обумовлений товар покупцю на загальну суму 517 500,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000058 від 18.07.2025, товарно-транспортною накладною № 26 від 18.07.2025 та податковою накладною № 7 від 18.07.2025.

21.07.2025 філією "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" складено акт вхідного контролю № 33, в якому зазначено про те, що при проведенні вхідного контролю 1 рівня колодки фосфористої для електропоїздів (типу Ф) у кількості 500 шт., виявлено відсутність документів, зокрема, сертифікату відповідності на товар, у зв`язку з чим кінцевим вантажоодержувачем повідомлено про призупинення приймання товару.

Листом від 23.07.2025 № ЦЗВ-20/3120 покупець звернувся до постачальника з проханням направити 24.07.2025 до кінцевого вантажоодержувача уповноваженого представника постачальника для подальшого оформлення документів та вирішення вищевказаного питання.

Листом від 24.07.2025 № 173/07 постачальник повідомив покупця про те, що станом на день направлення зазначеного листа представник постачальника не зможе надати копію сертифіката відповідності, копія сертифіката відповідності, при необхідності, додатково до декларації буде надано у найкоротший термін.

Листом від 01.08.2025 № РПЧ-5-4/520н кінцевим вантажоодержувачем повідомлено філію "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" про те, що 29.07.2025 від постачальника отримано копію сертифікату відповідності № UA 1O080.00970-25 (термін дії з 28.07.2025 до 27.07.2027), однак зазначений документ не відповідає вимогам договору, оскільки спірний товар був виготовлений до 28.07.2025.

Листом від 04.08.2025 № ЦЗВ-20/3244 покупець звернувся до постачальника з вимогою щодо надання сертифікату відповідності, який відповідає вимогам договору до поставленого товару або заміни товару відповідно з датою виготовлення, вказаною у наданому сертифікаті.

Листом від 05.08.2025 № 185/08 постачальник повідомив про відсутність підстав виконувати вимоги, викладені у листі від 04.08.2025 № ЦЗВ-20/3244.

29.08.2025 покупцем на адресу постачальника надіслано вимогу № ЦЗВ-20/3540 про сплату філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" суму гарантії в розмірі 424 350,00 грн.

29.08.2025 банком на адресу постачальника надіслано вимогу щодо сплати коштів за гарантією № 12-1/2229 від 29.08.2025, в якій зазначено, що 29.08.2025 банк отримав від бенефіціара письмову вимогу № 3690 від 29.08.2025 за гарантією щодо сплати коштів у сумі 424 350,00 грн, у зв`язку з неналежним виконанням принципалом зобов`язань за договором, а саме, порушення строків поставки товару.

05.09.2025 банк листом-повідомленням № 12-1/2289 про сплату за вимогою за банківською гарантією № 122132/Т-1638 від 18.04.2025 повідомив постачальника про настання гарантійного випадку на підставі вимоги від бенефіціара, а саме: порушення строків поставки товару, що укладено за результатами закупівлі, банк сплатив на користь бенефіціара грошові кошти в розмірі 424 350,00 грн.

Вважаючи, що позивач належно виконав умови договору, а відповідач безпідставно отримав кошти банківської гарантії у розмірі 424 350,00 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком" звернулось до суду з даним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексі України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 21.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком" (надалі - постачальник) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" (надалі - покупець) укладено договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів № ЦЗВ-01-00425-01 (надалі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до специфікації № 1 (додаток № 1), що є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Умовами пункту 4.2 договору передбачено, що поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Партією товару вважається обсяг одиниць товару, визначений покупцем у рознарядці, якщо інше не вказано в самій рознарядці. Обсяг постачання, визначений покупцем в рознарядці не може становити менше ніж 500 шт. товару. Максимальний обсяг місячного замовлення за рознарядками покупця (загальний обсяг постачання в межах календарного місяця) не може перевищувати 2 500 шт. У випадку необхідності замовлення обсягу постачання, що перевищує зазначений обсяг, замовник може надати рознарядку на такий обсяг виключно за письмовим погодженням з постачальником. Строк поставки товару протягом 30 календарних днів з дати надання письмової рознарядки покупцем.

У пункті 5.4 договору визначено обов`язок постачальника при поставці товару надати, зокрема, нормативний документ виробника (стандарт, технічні умови, технічні специфікації), діючі на момент виготовлення запропонованого до постачання товару.

02.07.2025, на виконання умов договору, покупець направив на електронну адресу постачальника рознарядку на відвантаження товару на загальну суму 517 500,00 грн з ПДВ. Кінцевою датою поставки товару за рознарядкою є 01.08.2025 включно.

На підставі рознарядки, постачальник 21.07.2025 поставив обумовлений товар покупцю на загальну суму 517 500,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000058 від 18.07.2025, товарно-транспортною накладною № 26 від 18.07.2025 та податковою накладною № 7 від 18.07.2025.

Водночас, 21.07.2025 філією "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" складено акт вхідного контролю № 33, в якому зазначено про те, що при проведенні вхідного контролю 1 рівня колодки фосфористої для електропоїздів (типу Ф) у кількості 500 шт., виявлено відсутність документів, зокрема, сертифікату відповідності на товар, у зв`язку з чим кінцевим вантажоодержувачем повідомлено про призупинення приймання товару.

Листом від 23.07.2025 № ЦЗВ-20/3120 покупець звернувся до постачальника з проханням направити 24.07.2025 до кінцевого вантажоодержувача уповноваженого представника постачальника для подальшого оформлення документів та вирішення вищевказаного питання.

Листом від 24.07.2025 № 173/07 постачальник повідомив покупця про те, що станом на день направлення зазначеного листа представник постачальника не зможе надати копію сертифіката відповідності, копія сертифіката відповідності, при необхідності, додатково до декларації буде надано у найкоротший термін.

Листом від 01.08.2025 № РПЧ-5-4/520н кінцевим вантажоодержувачем повідомлено філію "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" про те, що 29.07.2025 від постачальника отримано копію сертифікату відповідності № UA 1O080.00970-25 (термін дії з 28.07.2025 до 27.07.2027), однак зазначений документ не відповідає вимогам договору, оскільки спірний товар був виготовлений до 28.07.2025.

Листом від 04.08.2025 № ЦЗВ-20/3244 покупець звернувся до постачальника з вимогою щодо надання сертифікату відповідності, який відповідає вимогам договору до поставленого товару або заміни товару відповідно з датою виготовлення, вказаною у наданому сертифікаті.

Листом від 05.08.2025 № 185/08 постачальник повідомив про відсутність підстав виконувати вимоги, викладені у листі від 04.08.2025 № ЦЗВ-20/3244.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, матеріалами справи підтверджується, що постачальник не надав передбачений умовами договору сертифікат відповідності, який є обов`язковим документом на підтвердження якості та відповідності товару при вхідному контролі, який поставлено постачальником за рознарядкою.

Вказані обставини свідчать, що покупцем було відмовлено постачальнику у прийманні відповідного товару, у зв`язку з не підтвердженням постачальником відповідності товару нормативно-технічним документам та характеристикам, зазначеним у специфікації та у рознарядці.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, матеріали справи не містять, а позивачем не надано належних доказів виконання постачальником умов договору та рознарядки щодо своєчасної поставки товару.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та судом першої інстанції встановлено, що позивачем порушено зобов`язання за договором в частині поставки товару у визначений сторонами строк.

За приписами частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (стаття 560 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1-4 статті 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19 дійшла висновку, що відповідно до статей 560, 563, 565 Цивільного кодексу України обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком" (надалі - принципал), Акціонерним товариством "Альтбанк" (надалі - банк, гарант) укладено договір про надання гарантії № 122132/Т-1638, на підставі якого Акціонерним товариством "Альтбанк" видано банківську гарантію № 122132/Т-1638 від 18.04.2025 на загальну суму 424 350,00 грн на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця", як бенефіціара.

Згідно з вказаної банківської гарантії № 122132/Т-1638 від 18.04.2025, гарант бере на себе обов`язок безвідклично та безумовно сплатити бенефіціару повну суму цієї гарантії, що складає 424 350,00 грн протягом 5 робочих днів з дня одержання першої письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (вимога). Така оплата здійснюється без необхідності для бенефіціара обґрунтувати свою вимогу, подавати будь-які інші документи, крім вимоги, або виконувати будь-які інші умови. У вимозі бенефіціара повинно бути зазначено, що сума, яка вимагається, має бути сплачена у зв`язку з невиконанням/неналежним виконанням принципалом зобов`язань, передбачених договором про закупівлю. Вимога бенефіціара може бути оформлена у вигляді паперового оригіналу вимоги, оформленого належним чином (підписи уповноважених осіб, печатка бенефіціара (якщо передбачено)), або автентичного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара на SWIFT адресу гаранта.

29.08.2025, у зв`язку з неналежним виконанням принципалом зобов`язань за договором, а саме, порушення строків поставки товару, покупець звернувся до банку з вимогою пор сплату за банківською гарантією № 122132/Т-1638 від 18.04.2025, що підтверджується листом постачальника та вимогою банку від 29.08.2025.

На виконання своїх зобов`язань за банківською гарантією № 122132/Т-1638 від 18.04.2025, банком сплачено на користь бенефіціара грошові кошти в розмірі 424 350,00 грн, що підтверджується, у тому числі листом-повідомленням № 12-1/2289 від 05.09.2025.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи встановлені обставини справи, а саме, неналежне виконання позивачем умов договору, та враховуючи, що банківською гарантією забезпечувалось, зокрема, неналежне виконання принципалом своїх зобов`язань, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що грошові кошти у розмірі 424 350,00 грн були набуті відповідачем на правовій підставі та у спосіб, що був передбачений господарським зобов`язанням.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зокрема, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Тобто зобов`язання з безпідставного набуття та збереження майна можуть бути наслідком таких юридичних фактів: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20 дійшла висновку, що у разі ненастання гарантійного випадку через виконання принципалом основного зобов`язання (відсутності порушення) сплачені кошти за банківською гарантією вважаються такими, що отримані бенефіціаром поза межами домовленостей, не на виконання основного договору та договору банківської гарантії, попри те, що сплачені у зв`язку із цими правочинами, та підлягають стягненню за статтею 1212 Цивільного кодексу України, оскільки інших способів повернення цих коштів за таких обставин закон не передбачає (за умови, що договорами не встановлено інше).

Водночас, як зазначалось вище, матеріалами справи підтверджується настання гарантійного випадку через неналежне виконання принципалом основного зобов`язання, тому отримані відповідачем грошові кошти у розмірі 424 350,00 грн за банківською гарантією № 122132/Т-1638 від 18.04.2025 не можна вважати такими, що отримані бенефіціаром поза межами домовленостей.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судом першої інстанції зібраних у справі доказів, саме тільки посилання скаржника на те, що суд не в повному обсязі дослідив докази та не з`ясував дійсні обставини справи, без належного обґрунтування не можуть ставити під сумнів оскаржуване судове рішення. Натомість зміст апеляційної скарги переконливо свідчить про те, що доводи скаржника зводяться здебільшого до посилань на необхідність переоцінки наявних у справі доказів.

На переконання колегії суддів, зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції свідчить про дослідження наявних у справі доказів та встановлення судом обставин, що входять до предмету доказування у цій справі, а доводи скаржника фактично зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судом при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками суду, які покладені в основу оскаржуваного судового рішення у цій справі.

При цьому колегія суддів зазначає, що незгода скаржника з рішенням суду першої інстанції або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішенні, не свідчать про його незаконність.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судом фактичних обставин справи та в межах наведених у апеляційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги та про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи скаржника, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

У статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 у справі № 910/4099/26 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, у зв`язку з чим у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком" слід відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 у справі № 910/4099/26 залишити без змін.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 у справі № 910/4099/26 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 у справі № 910/4099/26 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Матеріали справи № 910/4099/26 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у період з 19.10.2026 по 23.10.2026, з 26.10.2026 по 30.10.2026 та з 02.11.2026 по 04.11.2026 у відпустці повний текст постанови складено та підписано 05.11.2026.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді С.А. Гончаров

О.В. Тищенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua