Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №909/510/26 — Західний апеляційний господарський суд

Суд: Західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: оренди

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №909/510/26

Суддя: Іванчук Світлана Володимирівна

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 рокум. ЛьвівСправа № 909/510/26

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Іванчук С.В., судді Міліціанов Р.В., Шаповал Д.В., за участю секретаря судового засідання Стронської А.І., розглянувши апеляційну скаргу Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області б/н від 17.08.2026 (вх.№01-05/2754/26 від 18.08.2026 )

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.2026 (повне рішення складено 27.07.2026, суддя Малєєва О.В.)

у справі №909/510/26

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Поступ»

відповідач: Переріслянська сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області

про визнання протиправними рішень та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі

За участю представників сторін:

від відповідача (скаржник): Жарський Тарас Володимирович (в режимі відеоконференції)

від позивача: Телющенко Павло Петрович, Дудник Андрій Володимирович (в режимі відеоконференції)

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви та оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Поступ» звернулось із позовною заявою до Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області з вимогою:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Переріслянської сільської ради №1096-44/2025 від 22.12.2025, яким припинено з 26.04.2026 ТзОВ «Агро-Поступ» право оренди земельної ділянки комунальної власності Переріслянської сільської ради площею 21,8423 га, з кадастровим номером 2624081200:01:004:0002, з цільовим призначенням: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в урочищі "За синилівцем" за межами села Гаврилівка Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, та договір оренди землі № 9 від 26.04.2019, укладений між Переріслянською сільською радою та ТзОВ «Агро-Поступ», інше речове право на орендовану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 31457763 від 03.05.2019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1625587526240, у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено;

2) визнати протиправним та скасувати рішення Переріслянської сільської ради №1196-45/2026 від 16.03.2026, яким відмовлено ТзОВ «Агро-Поступ» у продовженні на 7 років, без зміни інших умов, договору оренди № 9 від 26.04.2019, укладеного між Переріслянською сільською радою та ТзОВ «Агро-Поступ», на земельну ділянку площею 21,8423 га, з кадастровим номером 2624081200:01:004:0002, з цільовим призначенням: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в урочищі "За синилівцем" за межами села Гаврилівка Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області;

3) визнати поновленим договір оренди землі № 9 від 26.04.2019, який був укладений між Переріслянською сільською радою та ТзОВ «Агро-Поступ», шляхом визнання укладеною між Переріслянською сільською радою та ТзОВ «Агро-Поступ» додаткової угоди № 1 до договору оренди землі № 9 від 26.04.2019, датованої 27.02.2026, на той самий строк - 7 (сім) років та на тих самих умовах, що передбачені договором, у такій редакції:

«ДОДАТКОВА УГОДА № 1

про поновлення договору оренди землі № 9 від 26 квітня 2019 року

27 лютого 2026 року с. Перерісль

Переріслянська сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області в особі сільського голови Молдавчука Володимира Івановича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", надалі "Орендодавець", з одного боку, та Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ПОСТУП" (ідентифікаційний код 42024521) в особі директора Сіненка В`ячеслава Олександровича, який діє на підставі Статуту, надалі "Орендар", з другого боку, уклали дану додаткову угоду до Договору оренди землі № 9 від 26 квітня 2019 року про наступне:

1. Поновити договір оренди землі № 9 від 26 квітня 2019 р. на новий термін на 7 (сім) років до 25 квітня 2033 року (включно).

2. У зв`язку з поновленням строку дії Договору на наступні 7 (сім) років сторони дійшли згоди викласти пункт 3.1. Договору оренди землі № 9 від 26 квітня 2019 року в наступній редакції: "3.1. Договір укладено на 7 (сім) років до 25 квітня 2033 року (включно), який набирає чинності з моменту укладення. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію".

3. Всі інші умови Договору оренди землі № 9 від 26 квітня 2019 року залишаються без змін.

4. Дана додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди землі № 9 від 26 квітня 2019 року.

5. Дана угода складена в двох примірниках, по одному для кожної із сторін, що мають однакову юридичну силу і є невід`ємною частиною договору оренди землі № 9 від 26 квітня 2019 року.

6. Дана додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання Сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до договору оренди землі № 9 від 26 квітня 2019 року.

Реквізити сторін:

Орендодавець - Переріслянська сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області, ідентифікаційний код 04354692, місцезнаходження: 78420, вулиця Січових Стрільців, 21, с. Перерісль Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ПОСТУП", ідентифікаційний код 42024521, місцезнаходження: 60142, вулиця Шевченка, 54, с. Бузовиця Кельменецького району Чернівецької області.

Сільський голова ______ В. Молдавчук Директор ________ В. О. Сіненко»

Позов обґрунтовує тим, що за результатами проведення відповідачем земельних торгів у формі аукціону (протокол № 1-А від 26.04.2019) між сторонами укладено договір оренди землі № 9 від 26.04.2019 строком на 7 років, і протягом усього строку його дії позивач сумлінно виконував свої обов`язки, зокрема щодо своєчасної сплати орендної плати. Вказує, що двічі - 29.01.2026 та 27.02.2026 - до спливу строку договору звертався до відповідача із заявами про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, додавши до заяв проєкти додаткових угод. Однак відповідач у порушення обов`язку добросовісно провести переговори не запропонував жодних умов і згідно з рішенням № 1196-45/2026 від 16.03.2026 відмовив у продовженні договору з підстав, які, на переконання позивача, не конкретизовані та не підтверджені жодними доказами.

Позивач також вважає передчасним та таким, що порушує його переважне право, рішення відповідача № 1096-44/2025 від 22.12.2025, ухвалене до звернення позивача із заявою про реалізацію переважного права.

Обґрунтовуючи належний спосіб захисту, посилається на практику Верховного Суду, за якою оскарження рішення органу місцевого самоврядування як волевиявлення власника земельної ділянки має супроводжуватися вимогою про визнання укладеною додаткової угоди, оскільки лише такий спосіб здатний ефективно відновити порушене право.

Позовні вимоги обґрунтовує приписами ст. 13, 19, 58, 144 Конституції України, ст. 3, 5, 6, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 20, 21, 509, 626, 627, 629, 792 ЦК України, ст. 2, 3, 90, 93, 95, 116, 122, 123, 124, 125, 126-1, 127, 134, 152 ЗК України, ст. 1, 2, 19, 31, 33 та розділу IX «Перехідні положення» ЗУ «Про оренду землі».

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.2026 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області № 1096-44/2025 від 22.12.2025, яким припинено з 26 квітня 2026 року ТзОВ «Агро-Поступ» право оренди земельної ділянки комунальної власності Переріслянської сільської ради площею 21,8423 га, з кадастровим номером 2624081200:01:004:0002, з цільовим призначенням: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в урочищі "За синилівцем" за межами села Гаврилівка Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, та договір оренди землі № 9 від 26 квітня 2019 року, укладений між Переріслянською сільською радою та ТзОВ «Агро-Поступ», інше речове право на орендовану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 31457763 від 03.05.2019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1625587526240, у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області № 1196-45/2026 від 16.03.2026, яким відмовлено ТзОВ «Агро-Поступ» у продовженні на 7 років, без зміни інших умов, договору оренди № 9 від 26 квітня 2019 року, укладеного між Переріслянською сільською радою та ТзОВ «Агро-Поступ», на земельну ділянку площею 21,8423 га, з кадастровим номером 2624081200:01:004:0002, з цільовим призначенням: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в урочищі "За синилівцем" за межами села Гаврилівка Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Визнано укладеною додаткову угоду № 1 до договору оренди землі № 9 від 26 квітня 2019 року між Переріслянською сільською радою Надвірнянського району Івано-Франківської області та ТзОВ «Агро-Поступ» на таких умовах:

1) продовжити договір оренди землі № 9 від 26 квітня 2019 р. на 7 (сім) років - до 25 квітня 2033 року (включно);

2) у зв`язку з продовженням дії договору на 7 (сім) років викласти пункт 3.1. договору оренди землі № 9 від 26 квітня 2019 року у такій редакції: "3.1. Договір укладено на 7 (сім) років - до 25 квітня 2033 року (включно), який набирає чинності з моменту укладення";

3) всі інші умови договору оренди землі № 9 від 26 квітня 2019 року залишаються без змін;

4) ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі № 9 від 26 квітня 2019 року.

Відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині визнання поновленим договору оренди землі № 9 від 26 квітня 2019 року та умов додаткової угоди № 1 до договору оренди землі № 9 від 26 квітня 2019 року щодо його поновлення.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, дійшов таких висновків:

- в ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, не містяться застереження чи винятки щодо незастосування переважного права орендаря до договорів оренди земельних ділянок, укладених за результатами земельних торгів;

- рішення № 1096-44/2025 прийнято відповідачем 22.12.2025, тобто до звернення позивача із заявою про реалізацію переважного права та до настання визначених законом юридичних фактів, які в сукупності визначають подальшу долю орендних правовідносин по закінченні строку договору; прийняття такого рішення до закінчення строку, наданого орендарю законом і договором для звернення із заявою про наміри, суд розцінює як передчасне та таке, що порушує встановлений законом порядок вирішення питання про подальшу долю договору оренди, а відтак не відповідає вимозі ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно з якою органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- підстави, наведені в рішенні № 1196-45/2026, є формальними, не підтвердженими конкретними обставинами справи, а тому не можуть вважатися добросовісною та обґрунтованою відмовою орендодавця в розумінні ч. 9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»;

- на момент звернення із заявами про намір реалізувати переважне право позивач не втратив статусу добросовісного орендаря;

- оскільки рішення відповідача № 1096-44/2025 та № 1196-45/2026 були правовою підставою, на яку відповідач посилався, відмовляючи позивачу в реалізації переважного права, і породжували для позивача негативні юридичні наслідки, зокрема вимоги повернути земельну ділянку, викладені в листах відповідача від 18.05.2026 та 19.05.2026, встановлення протиправності цих рішень із підстав, наведених у п. 5.3 та 5.4 цього рішення, є необхідним і невід`ємним елементом повного відновлення порушеного права позивача, яке суд здійснює одночасно з ухваленням рішення щодо вимоги про визнання укладеною додаткової угоди до Договору, яка є визначальною та ефективною;

- оскаржувані рішення Переріслянської сільської ради (зокрема № 1196-45/2026 від 16.03.2026) не містять жодних посилань на прийняття власником рішення про поділ земельної ділянки чи зміну способу розпорядження нею. Відповідач також не надав суду доказів прийняття радою відповідних рішень щодо поділу ділянки. Намір органу місцевого самоврядування, який не формалізований у рішенні ради та не доведений до відома орендаря під час процедури переговорів щодо продовження договору, не є належною підставою для відмови;

- у задоволенні позовних вимог у частині визнання Договору поновленим у порядку ст. 126-1 ЗК України, а також в частині включення до додаткової угоди № 1 умови про подальше поновлення договору, суд відмовляє з урахуванням того, що використання позивачем терміну "поновлення" в найменуванні додаткової угоди та у формулюванні відповідної позовної вимоги не змінює встановленої судом суті обраного способу захисту - продовження орендних правовідносин сторін на новий строк, яке підлягає судовому захисту в межах ч. 1-5, 9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.

Переріслянська сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області подала апеляційну скаргу, в якій просить задоволити окреме клопотання апелянта про прийняття додаткових доказів та долучити їх до матеріалів справи; оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове, яким у задоволенні відповідних позовних вимог ТзОВ «Агро-Поступ» відмовити.

В іншій частині рішення, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено – залишити без змін.

Судові витрати у справі, включно із судовим збором за подання апеляційної скарги та документально підтвердженими витратами на професійну правничу допомогу, покласти на позивача.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення ухвалене без повного з`ясування обставин та за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушення норм процесуального права. Апелянт покликається на такі доводи:

- суд неправильно витлумачив статтю 33 Закону України «Про оренду землі», перетворивши переважне право орендаря на безумовний обов`язок власника укласти договір саме в запропонованій орендарем редакції, хоча своєчасне заперечення орендодавця та недосягнення згоди щодо умов виключають висновок про погодження правочину;

- суд самостійно сформував нову редакцію правочину, визнав угоду укладеною на 7 років, але вилучив із неї умову, яку сам визнав незаконною; такий спосіб вирішення спору одночасно підтверджує, що поданий позивачем проєкт не відповідав закону;

- суд безпідставно визнав рішення № 1096-44/2025 передчасним, хоча закінчення строку договору прямо визначене законом і самим договором як самостійна підстава його припинення. Це рішення не припиняло право оренди достроково і не позбавляло позивача можливості звернутися в порядку ст. 33 Закону України «Про оренду землі», більше того, його звернення було фактично розглянуто відповідачем окремо;

- суд сам установив, що платежі здійснювалися загальними сумами за кількома договорами без їх індивідуалізації, однак, ототожнив податкове декларування і сукупні надходження з виконанням конкретного договору, не зіставив жодного платежу зі строком, установленим пунктом 4.8 Договору, та фактично поклав увесь тягар доказування на відповідача;

- суд ототожнив відсутність у витягу з Державного земельного кадастру облікового номера меліоративної мережі з відсутністю самого факту меліорованості;

- Верховний Суд зазначив, що відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21 і в постановах Верховного Суду від 14.04.2026 у справі № 924/368/25, від 10.03.2026 у справі № 920/1124/24, від 03.02.2026 у справі № 916/4826/24, від 27.01.2026 у справі № 927/956/24, від 21.01.2026 у справі № 915/403/25, у межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема, про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитися землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору; аналогічне розмежування проведене Верховним Судом у постанові від 24.09.2025 року у справі № 917/107/25, зокрема, вказується, що наявність своєчасно вираженої відмови орендодавця та недосягнення згоди сторін виключають примусове укладення договору на новий строк;

- визнана місцевим господарським судом укладеною угода відрізняється від правочину, запропонованого позивачем, оскільки з неї вилучено одну умову та змінено юридичну конструкцію поновлення на продовження. Відповідач такої редакції не пропонував і не погоджував. Відповідач вважає, що часткове задоволення позову не може використовуватися для доповнення чи зміни договору з подальшим визнанням його укладеним, якщо жодна зі сторін не пропонувала застосованих судом змін і щодо відповідних умов не було зустрічного волевиявлення;

- до повного з`ясування виду меліорації суд не мав достатньої підстави визнавати законною і примусово укладати саме семирічну угоду без спеціального інвестиційного обов`язку.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наводить такі аргументи на спростування доводів скаржника:

- судом чітко вказано, що оскільки рішення відповідача № 1096-44/2025 та 1196-45/2026 були правовою підставою , на яку відповідач посилався, відмовляючи позивачу в реалізації переважного права, і породжували для позивача негативні юридичні наслідки, зокрема вимоги повернути земельну ділянку, викладені в листах відповідача від 18.05.2026 та 19.05.2026, встановлення протиправності цих рішень із підстав, наведених у п. 5.3 та 5.4 цього рішення, є необхідним і невід`ємним елементом повного відновлення порушеного права позивача;

- посилання Відповідача на те, що земельна ділянка належить до меліорованих земель, без надання будь-яких доказів такого статусу, та без зазначення виду меліорації , не встановлює і не може встановити наявності саме гідротехнічної меліорації, а отже до даних правовідносин не може бути застосовано норми ч. 4 ст. 19 Закону України «Про оренду землі»;

- відповідачем до суду першої інстанції не подавалися жодні докази того, що рішення №1196-45/2026 від 16.03.2026 року не було прийнято;

- в оскаржуваному рішенні, відповідач стверджуючи про наявність заборгованості у розмірі 52 916,47 гривень, не навів розрахунок цієї суми, не зазначив за які саме періоди вона виникла, та не спростував доводів позивача про своєчасне подання податкової звітності і здійснення платежів у встановлені законодавством строки.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2026, сформовано колегію суддів у складі: Іванчук С.В (суддя-доповідач), судді Прядко О.В., Шаповал Д.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області б/н від 17.08.2026 (вх.№01-05/2754/26) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.2026 у справі №909/510/26.

14.09.2026 на адресу Західного апеляційного господарського суду від Господарського суду Івано-Франківської області надійшли матеріали справи №909/510/26.

14.09.2026 позивач подав відзив (вх.№01-04/7746/26 від 15.09.2026), в якому просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

14.09.2026 позивач подав заперечення (вх.№01-04/7756/26 від 15.09.2026) на заявлене в апеляційній скарзі клопотання скаржника про долучення нових доказів.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2026 призначено розгляд справи на 19.10.2026.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Прядко О.В., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2026, сформовано колегію суддів у складі: Іванчук С.В (суддя-доповідач), судді Міліціанов Р.В., Шаповал Д.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2026 відмовлено в задоволенні клопотання Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про прийняття додаткових доказів у справі № 909/510/26 та відкладено розгляд апеляційної скарги на 02.11.2026, з підстав зазначених у ній.

Ухвали суду доставлено учасникам справи, що підтверджується довідками про доставку електронних листів до електронних кабінетів.

У судовому засіданні 02.11.2026 представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги. Представники позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечили, просили оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 02.11.2026 проголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.

Строки розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Рішенням Переріслянської сільської ради об`єднаної територіальної громади Івано-Франківської області №371-9/2018 від 21.12.2018 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 21,8423 га за межами с. Гаврилівка для продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні)» затверджено відповідний проєкт землеустрою та визначено передачу права оренди земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 2624081200:01:004:0002 шляхом проведення земельних торгів у формі аукціону.

26.04.2019 проведено земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки площею 21,8423 га з кадастровим номером 2624081200:01:004:0002, розташованої за межами с. Гаврилівка Надвірнянського району Івано-Франківської області, в урочищі «За синилівцем». За результатами проведення торгів складено протокол №1-А від 26.04.2019, відповідно до якого переможцем аукціону визначено ТзОВ «Агро-Поступ» (Том 2, а.с. 8 )

На підставі рішення Переріслянської сільської ради №371-9/2018 від 21.12.2018 та протоколу земельних торгів №1-А від 26.04.2019 між Переріслянською сільською радою об`єднаної територіальної громади Івано-Франківської області (орендодавець) та ТзОВ «Агро-Поступ» (орендар) 26.04.2019 укладено договір оренди землі №9. (Том 1, а.с. 22)

26.04.2019 між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, відповідно до якого Переріслянська сільська рада передала, а ТзОВ «Агро-Поступ» прийняло в оренду земельну ділянку площею 21,8423 га з кадастровим номером 2624081200:01:004:0002 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (Том 1, а.с. 28)

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого 08.05.2019 за індексним номером 165854512, право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2624081200:01:004:0002 зареєстровано за ТзОВ «Агро-Поступ» 03.05.2019 о 17:19:15. Номер запису про інше речове право - 31457763, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1625587526240, підстава виникнення речового права - договір оренди землі №9 від 26.04.2019. У витягу зазначено строк дії речового права до 26.04.2026 з правом пролонгації. (Том 1, а.с. 30)

Матеріали справи також містять податкову декларацію ТзОВ «Агро-Поступ» з плати за землю за 2019 рік, подану до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, у якій визначено зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, зокрема за земельною ділянкою з кадастровим номером 2624081200:01:004:0002. У декларації наведено відомості про земельні ділянки, договори оренди, нормативну грошову оцінку, ставку та розмір орендної плати. (Том 1, а.с. 221)

Крім того, у матеріалах справи наявні податкові декларації з плати за землю за 2020 рік, у тому числі уточнююча, в яких ТзОВ «Агро-Поступ» задекларувало зобов`язання зі сплати орендної плати за земельні ділянки, що перебували в його користуванні на підставі укладених із Переріслянською сільською радою договорів. У деклараціях відображено розрахунки плати за окремими земельними ділянками та відповідні місячні податкові зобов`язання, у тому числі з урахуванням змін законодавства щодо плати за землю у березні 2020 року. (Том 1, а.с. 202)

За 2021 рік ТзОВ «Агро-Поступ» подало податкову декларацію з плати за землю, в якій наведено розрахунок орендної плати за земельними ділянками, що перебували у користуванні товариства. Щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2624081200:01:004:0002 задекларовано річну орендну плату в розмірі 167 193,16 грн. (Том 1, а.с. 204)

Згідно з податковою декларацією з плати за землю за 2022 рік, поданою ТзОВ «Агро-Поступ» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, товариство задекларувало орендну плату за земельними ділянками за договорами №9, №10, №11 від 26.04.2019 та №13 від 30.08.2019. Загальна річна сума задекларованої орендної плати становить 441 668,91 грн, у тому числі за земельною ділянкою з кадастровим номером 2624081200:01:004:0002 за договором №9 - 167 193,16 грн, за договором №10 - 100 980,90 грн, за договором №11 - 131 266,79 грн та за договором №13 - 42 228,06 грн. (Том 1, а.с. 206)

Відповідно до податкової декларації з плати за землю за 2023 рік, ТзОВ «Агро-Поступ» задекларувало зобов`язання з орендної плати за п`ятьма земельними ділянками, які перебували в його користуванні. Загальна сума річної орендної плати становить 541 376,20 грн, у тому числі за договором оренди землі №9 від 26.04.2019 щодо ділянки площею 21,8423 га - 167 193,23 грн. (Том 1, а.с. 209)

Матеріали справи містять податкову декларацію ТзОВ «Агро-Поступ» »з плати за землю за 2024 рік, згідно з якою товариством задекларовано зобов`язання з орендної плати за п`ятьма земельними ділянками на загальну суму 568 986,30 грн. Зокрема, за земельною ділянкою з кадастровим номером 2624081200:01:004:0002, площею 21,8423 га, річна сума орендної плати становить 175 720,03 грн. У декларації зазначено відповідні кадастрові номери, площі земельних ділянок, нормативну грошову оцінку та ставки орендної плати. (Том 1, а.с. 212)

Згідно з податковою декларацією з плати за землю за 2025 рік ТзОВ «Агро-Поступ» задекларувало загальну суму річної орендної плати за п`ятьма земельними ділянками у розмірі 637 264,77 грн. Щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2624081200:01:004:0002, яка орендується на підставі договору №9 від 26.04.2019, визначено річну орендну плату в розмірі 196 806,47 грн, за договором №10 - 118 866,62 грн, за договором №11 - 154 516,83 грн, за договором №13 - 49 707,50 грн та за договором від 19.12.2022 - 117 367,35 грн. (Том 1, а.с. 215)

22.12.2025 Переріслянська сільська рада на XLIV сесії VIII демократичного скликання прийняла рішення №1096-44/2025 «Про закінчення строку дії договору оренди на земельну ділянку площею 21,8423 га за межами населеного пункту с. Гаврилівка, «За синилівцем» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва». (Том 1, а.с. 35).

Вказане рішення прийнято відповідно до п. 12.5 Договору оренди землі №9 від 26.04.2019, статей 12, 93, 96, 122, 134 Земельного кодексу України, статей 19, 31 Закону України «Про оренду землі», з урахуванням рекомендацій постійних комісій сільської ради та керуючись статтями 26, 59, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Пунктом 1 рішення №1096-44/2025 вирішено припинити з 26.04.2026 ТзОВ «Агро-Поступ» право оренди земельної ділянки комунальної власності Переріслянської сільської ради площею 21,8423 га з кадастровим номером 2624081200:01:004:0002, а також дію договору оренди землі №9 від 26.04.2019 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

У рішенні зазначено відомості про земельну ділянку, її цільове призначення, місце розташування, номер запису про інше речове право 31457763 від 03.05.2019 та дату закінчення строку оренди – 26.04.2026. Підставою припинення права оренди визначено закінчення строку дії договору.

13.01.2026 Переріслянська сільська рада листом №27/03-26 повідомила ТзОВ «Агро-Поступ» про прийняття рішення №1096-44/2025 від 22.12.2025 щодо припинення з 26.04.2026 права оренди спірної земельної ділянки у зв`язку із закінченням строку дії договору. (Том 1, а.с. 32)

29.01.2026 ТзОВ «Агро-Поступ» звернулося до Переріслянської сільської ради із заявою про намір скористатися переважним правом на продовження договору оренди землі №9 від 26.04.2019. У заяві товариство зазначило, що належним чином виконує свої обов`язки за договором, строк дії якого закінчується 25.04.2026, та просило продовжити орендні правовідносини на сім років із залишенням інших умов договору без змін. Заяву зареєстровано сільською радою 29.01.2026 за вхідним №66/03-25. (Том 1, а.с. 37)

До заяви від 29.01.2026 позивач долучив проєкт додаткової угоди №1 про поновлення договору оренди землі №9 від 26.04.2019, відповідно до якого пропонувалося поновити договір на новий строк тривалістю сім років - до 25.04.2033 включно. (Том 1, а.с. 38)

Пунктом 2 проєкту додаткової угоди пропонувалося викласти п. 3.1 договору оренди в новій редакції, відповідно до якої договір укладено на сім років до 25.04.2033 включно, він набирає чинності з моменту укладення, а після закінчення строку його дії орендар має переважне право поновити договір на новий строк за умови письмового повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору. Інші умови договору пропонувалося залишити без змін.

18.02.2026 Переріслянською сільською радою складено та направлено на адресу ТзОВ «Агро-Поступ» лист №130/03-26, до якого долучено акти звірки розрахунків за договорами оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 2624081200:02:005:0010, 2624081200:01:004:0002, 2624081200:01:004:0003, 2624081200:01:004:0004 та 2624080900:03:002:0008 за період до 31.12.2025. (Том 1, а.с. 111).

У зазначеному листі рада повідомила про повторне направлення актів звірки, які, за її твердженням, попередньо надсилалися товариству 26.11.2025 та були отримані адресатом 06.12.2025, однак підписані примірники не повернуто. Рада також запропонувала товариству провести звірку розрахунків за кожним договором оренди окремо, подати підтвердні первинні документи у випадку виявлення помилок чи неврахованих операцій або надати власний варіант актів звірки.

20.02.2026 Переріслянською сільською радою складено претензію №140/03-26 на суму 1 480 894,43 грн, адресовану ТзОВ «Агро-Поступ», щодо неналежного виконання зобов`язань зі сплати орендної плати за договорами оренди землі №9, №10 та №11 від 26.04.2019. (Том 1, а.с. 113)

У претензії зазначено, що станом на 31.12.2025, за даними обліку Переріслянської сільської ради, за товариством обліковується заборгованість зі сплати орендної плати за вказаними договорами в загальному розмірі 52 916,47 грн.

Посилаючись на положення п. 4.8 Договорів щодо порядку та строків внесення орендної плати та п. 4.10 щодо відповідальності за прострочення виконання зобов`язань, рада нарахувала пеню в розмірі 957 788,11 грн та штраф у розмірі 470 189,85 грн.

До претензії долучено розрахунок пені, складений виходячи із суми заборгованості 52 916,47 грн, ставки 10 відсотків за день та періоду нарахування протягом 181 дня, а також розрахунок штрафу. Загальна сума вимог, зазначених у претензії, становить 1 480 894,43 грн. (Том 1, а.с. 114)

Матеріали справи містять акт звірки взаєморозрахунків за договорами оренди земельних ділянок за період з 26.04.2019 по 31.12.2025, складений Переріслянською сільською радою. У цьому акті відображено нарахування орендної плати та відомості про надходження коштів за відповідними договорами. Акт містить підпис представника ради та відбиток її печатки, однак не містить підпису уповноваженого представника ТзОВ «Агро-Поступ». (Том 1, а.с. 112)

24.02.2026 Переріслянська сільська рада підготувала листи №160/03-26, №161/03-26 та №162/03-26 у відповідь на заяви ТзОВ «Агро-Поступ» від 29.01.2026 про реалізацію переважного права на продовження договорів оренди землі №9, №10 та №11 від 26.04.2019.

У листі №160/03-26 від 24.02.2026, який стосується договору №9 від 26.04.2019, рада повідомила, що розглянула заяву товариства про продовження договору на сім років зі збереженням інших умов без змін. Відповідач послався на рішення №1096-44/2025 від 22.12.2025, яким вирішено припинити право оренди земельної ділянки з 26.04.2026 у зв`язку із закінченням строку дії договору. (Том 1, а.с. 39)

У цьому ж листі рада послалася на статті 31 та 33 Закону України «Про оренду землі» і зазначила, що переважне право на укладення договору на новий строк належить орендарю, який належно виконував обов`язки за договором.

Водночас рада повідомила про неодноразове порушення орендарем вимог п. 4.8 Договору в частині строків внесення орендної плати, а також про наявність заборгованості, на підтвердження чого послалася на акти взаєморозрахунків, направлені листами від 26.11.2025 та 18.02.2026. Окремо зазначено, що товариство здійснює сплату орендної плати загальними сумами за всіма чинними договорами без розмежування платежів за окремими земельними ділянками, що ускладнює ведення аналітичного обліку.

Окремим листом №163/03-26 від 24.02.2026 Переріслянська сільська рада повідомила товариство про виявлення технічної помилки в раніше підготовлених відповідях №147/03-26, №148/03-26 та №149/03-26 від 20.02.2026, які стосувалися заяв від 29.01.2026 щодо договорів №9, №10 та №11. У зв`язку із цим рада просила не брати попередні відповіді до уваги та повідомила про направлення виправлених листів №160/03-26, №161/03-26 і №162/03-26 від 24.02.2026. (Том 1, а.с. 115).

24.02.2026 ТзОВ «Агро-Поступ» склало лист за вихідним №3, адресований Переріслянській сільській раді, у відповідь на лист від 18.02.2026 №130/03-26 щодо проведення звірки взаємних розрахунків за договорами оренди землі. Зазначений лист зареєстровано сільською радою 26.02.2026 за вхідним №124/03-25. (Том 1, а.с. 200)

У цьому листі товариство повідомило, що проаналізувало запропоновані радою акти звірки за земельними ділянками з кадастровими номерами 2624081200:01:004:0002, 2624081200:01:004:0003, 2624081200:01:004:0004, 2624080900:03:002:0008 та 2624081200:02:005:0010 за період 2019– 2025 років, однак не погоджується з наведеними у них даними.

Позивач зазначив, що протягом 2019– 2025 років здійснював аналітичний облік нарахування орендної плати за кожною земельною ділянкою окремо, що відображалося в розділі II щорічних податкових декларацій з плати за землю.

На підтвердження своєї позиції товариство повідомило про направлення радi власних актів звірки взаємних розрахунків у двох примірниках разом із підтвердними документами. До листа, за його змістом, долучено завірені копії первинних документів на 198 аркушах, у тому числі податкові декларації з плати за землю за 2019– 2025 роки, банківські виписки, платіжні документи та картки нарахування орендної плати з електронного кабінету ДПС. (Том 1, а.с. 150-222)

Окремо товариство зазначило, що в разі виникнення розбіжностей щодо нарахування та сплати орендної плати сторони можуть звернутися за офіційними відомостями до органів Державної податкової служби, які здійснюють облік та контроль відповідних платежів.

До матеріалів справи долучено складені ТзОВ «Агро-Поступ» акти звірки взаємних розрахунків за 2019-2025 роки, які відображають позицію орендаря щодо нарахованих сум, їх сплати та стану взаєморозрахунків за договорами оренди земельних ділянок. Зазначені акти підписані зі сторони товариства, проте не містять погодження та підпису уповноваженого представника Переріслянської сільської ради.

27.02.2026 ТзОВ «Агро-Поступ» повторно звернулося до Переріслянської сільської ради із заявою про намір скористатися переважним правом на продовження договору оренди землі №9 від 26.04.2019 на новий строк. Заяву зареєстровано сільською радою 27.02.2026 за вхідним №128/03-25. (Том 1, а.с. 42)

У заяві товариство зазначило, що належним чином виконує свої обов`язки за договором, строк якого закінчується 25.04.2026, та просило на найближчому засіданні сесії сільської ради розглянути питання щодо продовження договору оренди землі на сім років зі збереженням інших умов без змін.

До заяви від 27.02.2026 долучено проєкт додаткової угоди №1 до договору оренди землі №9 від 26.04.2019, яким запропоновано продовжити строк дії договору до 25.04.2033 включно, викласти п. 3.1 договору в новій редакції, передбачити переважне право орендаря на укладення договору на новий строк після закінчення його дії та залишити інші умови договору без змін. (Том 1, а.с. 43)

16.03.2026 на XLV сесії VIII демократичного скликання Переріслянська сільська рада розглянула заяву ТзОВ «Агро-Поступ» про продовження строку дії договору оренди землі №9 від 26.04.2019 та прийняла рішення №1196-45/2026 «Про відмову у продовженні строку дії договору оренди на земельну ділянку площею 21,8423 га за межами населеного пункту с. Гаврилівка, «За синилівцем» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ТзОВ «Агро-Поступ». (Том 1, а.с. 46)

Вказане рішення прийнято з посиланням на статті 12, 122 Земельного кодексу України, статті 19, 31 Закону України «Про оренду землі», статтю 25 Закону України «Про меліорацію земель», статті 26, 59, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Пунктом 1 рішення №1196-45/2026 Переріслянська сільська рада вирішила відмовити ТзОВ «Агро-Поступ» у продовженні на сім років строку дії договору оренди землі №9 від 26.04.2019 зі збереженням інших умов договору без змін у зв`язку з невідповідністю запропонованих умов вимогам статті 19 Закону України «Про оренду землі» та статті 25 Закону України «Про меліорацію земель».

26.03.2026 Переріслянська сільська рада направила ТзОВ «Агро-Поступ» лист №262/03-26, у якому повідомила, що на засіданні сесії від 16.03.2026 розглянуто заяви товариства про реалізацію переважного права на продовження договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 2624081200:01:004:0002, 2624081200:01:004:0003 та 2624081200:01:004:0004. До листа долучено рішення ради №1196-45/2026, №1197-45/2026 та №1198-45/2026. (Том 1, а.с. 44).

09.04.2026 за зверненням ТзОВ «Агро-Поступ» сформовано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9961550952026 з кадастровим номером 2624081200:01:004:0002. (Том 1, а.с. 48)

Відповідно до зазначеного витягу земельна ділянка розташована за межами села Гаврилівка на території Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, належить до земель сільськогосподарського призначення та має вид цільового призначення 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Площа земельної ділянки становить 21,8423 га.

У витягу зазначено, що власником земельної ділянки є Переріслянська сільська рада об`єднаної територіальної громади, а орендарем – ТзОВ «Агро-Поступ». Підставами виникнення права власності визначено відповідні документи Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 05.06.2018, а право оренди зареєстроване на підставі договору від 26.04.2019.

Відомості про обліковий номер меліоративної мережі, до складу якої входить земельна ділянка, у витягу не зазначені. Також відсутні заповнені відомості про обліковий номер функціональної зони, контури об`єктів нерухомого майна та меліоративних мереж, а у відповідних графічних матеріалах і таблицях щодо частин земельної ділянки, на яких може проводитися гідротехнічна меліорація, зазначено прочерки.

До витягу з Державного земельного кадастру долучено кадастровий план земельної ділянки, відомості про координати поворотних точок її меж, а також інформацію про зареєстровані речові права на земельну ділянку. (Том 1, а.с. 55,57,58).

18.05.2026 Переріслянська сільська рада направила ТзОВ «Агро-Поступ» лист №417/03-26 з вимогою оформити повернення земельних ділянок, які перебували у користуванні товариства за договорами оренди №9, №10 та №11 від 26.04.2019, у зв`язку із закінченням строку їх дії. До листа долучено акти приймання-передачі земельних ділянок. (Том 1, а.с. 90)

19.05.2026 Переріслянська сільська рада направила ТзОВ «Агро-Поступ» повторний лист №425/03-26, в якому повідомила про наявність технічної помилки в актах приймання-передачі земельних ділянок, надісланих листом №417/03-26 від 18.05.2026, та просила не брати їх до уваги. Натомість товариству направлено виправлені акти приймання-передачі щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 2624081200:01:004:0002, 2624081200:01:004:0003 та 2624081200:01:004:0004. (Том 2, а.с. 28)

До листа №425/03-26 від 19.05.2026 долучено акт приймання-передачі земельної ділянки у зв`язку із припиненням договору оренди землі №9 від 26.04.2019, відповідно до якого передбачалося, що орендар з 26.04.2026 передає, а орендодавець приймає земельну ділянку площею 21,8423 га з кадастровим номером 2624081200:01:004:0002, розташовану в урочищі «За синилівцем» за межами с. Гаврилівка. (Том 2, а.с. 28-29)

Пунктами 2– 3 запропонованого акта передбачено, що земельна ділянка повертається у належному стані, придатному для подальшого використання за цільовим призначенням, з урахуванням нормального зносу, є вільною від майна орендаря, а сторони підтверджують відсутність взаємних претензій щодо користування та повернення земельної ділянки.

Зазначений акт містить підпис і печатку зі сторони Переріслянської сільської ради. Підпис уповноваженого представника ТзОВ «Агро-Поступ» на наданому примірнику акта відсутній.

Разом із вказаним актом рада направила товариству аналогічні акти приймання-передачі земельних ділянок з кадастровими номерами 2624081200:01:004:0003 та 2624081200:01:004:0004, які були предметом договорів оренди землі №10 та №11 від 26.04.2019.

26.05.2026 комісією Переріслянської сільської ради складено акт про факт самоуправства №445/03-26 щодо земельної ділянки площею 21,8423 га, яка розташована в ур. «За синилівцем» за межами с. Гаврилівка (кадастровий номер: 2624081200:01:004:0002). (Том 2, а.с. 22-23)

До справи долучено розрахункові матеріали відповідача, складені на підставі даних бухгалтерського обліку Переріслянської сільської ради, які містять відомості про рух коштів, нарахування орендної плати, визначення початкового та кінцевого сальдо, а також розрахунки взаєморозрахунків за договорами оренди земельних ділянок за 2019– 2025 роки. (Том 1, а.с. 234-240)

Також у матеріалах справи міститься податкова декларація ТзОВ «Агро-Поступ» з плати за землю за 2026 рік, відповідно до якої товариством задекларовано річні зобов`язання з орендної плати за п`ятьма земельними ділянками в загальному розмірі 688 245,93 грн, у тому числі за земельною ділянкою з кадастровим номером 2624081200:01:004:0002 - 212 550,97 грн. (Том 1, а.с. 218)

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Предметом спору у цій справі є правомірність рішень Переріслянської сільської ради №1096-44/2025 від 22.12.2025 про припинення права оренди земельної ділянки у зв`язку із закінченням строку дії договору та №1196-45/2026 від 16.03.2026 про відмову в продовженні орендних правовідносин, а також наявність правових підстав для реалізації ТзОВ «Агро-Поступ» переважного права на укладення договору оренди землі №9 від 26.04.2019 на новий строк щодо земельної ділянки площею 21,8423 га з кадастровим номером 2624081200:01:004:0002 шляхом визнання укладеною відповідної додаткової угоди.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин та строку дії договору оренди землі.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 792 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом статті 13 Закону України «Про оренду землі» за договором оренди землі орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

З матеріалів справи встановлено, що 26.04.2019 між Переріслянською сільською радою та ТзОВ «Агро-Поступ» укладено договір оренди землі №9, відповідно до якого позивачу передано у строкове платне користування земельну ділянку площею 21,8423 га з кадастровим номером 2624081200:01:004:0002 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в урочищі «За синилівцем» за межами села Гаврилівка Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Відповідно до пункту 3.1 зазначеного договору його укладено на сім років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з пунктом 12.5 договору його дія припиняється, зокрема, у зв`язку із закінченням строку, на який договір було укладено.

Право оренди спірної земельної ділянки зареєстровано за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.05.2019, номер запису про інше речове право 31457763.

Відтак, з урахуванням положень статті 19 Закону України «Про оренду землі» та погодженого сторонами семирічного строку оренди, договір оренди землі №9 від 26.04.2019 діяв до 26.04.2026 .

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Щодо доводів скаржника про неправильне застосування судом першої інстанції положень статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 33 цього Закону передбачено право орендаря, який належно виконував свої обов`язки за договором, на переважне перед іншими особами укладення договору оренди землі на новий строк, із дотриманням визначеної законом процедури.

Як правильно зазначено місцевим господарським судом, ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), не містяться застереження чи винятки щодо незастосування переважного права орендаря до договорів оренди земельних ділянок, укладених за результатами земельних торгів.

При цьому передбачене частиною четвертою зазначеної статті припинення переважного права орендаря у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору необхідно застосовувати з урахуванням фактичних обставин проведення переговорів між сторонами та причин, з яких відповідної домовленості не було досягнуто.

Зокрема, відсутність згоди орендодавця на запропонований орендарем проєкт договору не є безумовним підтвердженням правомірності відмови та не виключає судової перевірки добросовісності поведінки орендодавця.

Аналогічний правовий підхід викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.11.2023 у справі №906/1314/21.

Так, у пунктах 6.31– 6.40 зазначеної постанови Верховний Суд наголосив, що стаття 33 Закону України «Про оренду землі» встановлює не лише порядок реалізації переважного права орендаря, але й відповідні правові запобіжники від умисного та безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин.

При цьому Верховний Суд зазначив, що орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець вправі відмовити орендарю в укладенні договору на новий строк, повідомивши йому про наявність належних підстав для цього, зокрема про прийняте рішення щодо іншого, більш доцільного способу розпорядження земельною ділянкою або про неналежне виконання орендарем своїх договірних зобов`язань.

Якщо ж відповідного рішення щодо іншого способу розпорядження земельною ділянкою не прийнято, орендодавець зобов`язаний добросовісно провести переговори з орендарем, тобто вчинити дії, спрямовані на реальне узгодження умов продовження орендних правовідносин, зокрема шляхом пропонування іншого строку оренди, розміру орендної плати чи інших умов договору.

Верховний Суд також наголосив, що безпідставне ухилення органу місцевого самоврядування від проведення таких переговорів або відмова в укладенні договору з очевидно необґрунтованих мотивів може свідчити про зловживання правом, яке порушує законні інтереси добросовісного орендаря та підлягає судовому захисту.

Отже, відповідно до наведених висновків Верховного Суду передбачене статтею 33 Закону України «Про оренду землі» право орендодавця відмовити в укладенні договору на новий строк не є безумовним і має реалізовуватися з дотриманням принципів добросовісності та розумності, а також за наявності належних підстав для відповідної відмови.

Щодо посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 24.09.2025 у справі №917/107/25, колегія суддів зазначає, що висновки, викладені в цій постанові, мають застосовуватися з урахуванням установлених у відповідній справі фактичних обставин.

Так, у справі №917/107/25 Верховний Суд виходив із того, що орган місцевого самоврядування, відмовляючи орендарю в укладенні договору на новий строк, безпосередньо повідомив його про намір реалізувати право оренди земельної ділянки шляхом проведення земельних торгів у формі електронного аукціону.

Саме з урахуванням зазначеної обставини Верховний Суд дійшов висновку, що така відмова відповідала межам розумної поведінки орендодавця як представника власника земельної ділянки.

Натомість у справі, що переглядається, рішення Переріслянської сільської ради №1196-45/2026 від 16.03.2026 не містить посилання на прийняття власником рішення щодо передачі спірної земельної ділянки в користування іншій особі на конкурентних засадах, проведення земельних торгів або іншого способу розпорядження нею.

Єдиною визначеною в цьому рішенні підставою відмови є невідповідність запропонованих позивачем умов договору положенням статті 19 Закону України «Про оренду землі» та статті 25 Закону України «Про меліорацію земель».

При цьому, як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідне рішення не містить конкретизації обставин, які підтверджували б зазначену невідповідність, та належних доказів на підтвердження застосування до спірної земельної ділянки спеціальних законодавчих вимог щодо оренди земель, на яких проводиться гідротехнічна меліорація, відповідачем не надано.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що відповідач запропонував позивачу інший строк оренди, розмір орендної плати чи інші конкретні умови договору, які могли б стати предметом узгодження між сторонами.

Водночас позивач звертався до відповідача із заявами про реалізацію переважного права 29.01.2026 та 27.02.2026, тобто до закінчення строку дії договору оренди землі №9 від 26.04.2019, із дотриманням передбаченого договором та законом строку повідомлення орендодавця.

У зазначених зверненнях позивач висловив намір продовжити орендні правовідносини на новий семирічний строк зі збереженням інших умов договору без змін та долучив відповідні проєкти додаткової угоди.

Таким чином, позивач вчинив дії, спрямовані на реалізацію передбаченого ст. 33 Закону України «Про оренду землі» переважного права, тоді як відповідач, заперечуючи проти продовження договору, не запропонував альтернативних умов та обґрунтував свою відмову обставинами, які не отримали належного доказового підтвердження.

Щодо правомірності рішення Переріслянської сільської ради №1096-44/2025 від 22.12.2025.

З матеріалів справи встановлено, що 22.12.2025 Переріслянська сільська рада прийняла рішення №1096-44/2025 «Про закінчення строку дії договору оренди на земельну ділянку площею 21,8423 га за межами населеного пункту с. Гаврилівка, «За синилівцем» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва». Вказаним рішенням вирішено припинити з 26.04.2026 право оренди ТзОВ «Агро-Поступ» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2624081200:01:004:0002 та дію договору оренди землі №9 від 26.04.2019 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Задовольняючи позовну вимогу про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення, суд першої інстанції виходив із того, що воно прийняте до звернення позивача із заявою про реалізацію переважного права та до закінчення строку, протягом якого орендар мав право звернутися з такою заявою.

На переконання місцевого господарського суду, прийняття рішення від 22.12.2025 було передчасним, оскільки відповідач фактично визначив подальшу долю орендних правовідносин до настання всіх юридичних фактів, необхідних для вирішення питання про їх продовження.

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Прийнятим рішенням №1096-44/2025 від 22.12.2025 заначено про закінчення строку дії договору оренди землі №9 від 26.04.2019, що прямо передбачено положеннями статті 31 Закону України «Про оренду землі» та пунктом 12.5 спірного договору. При цьому зазначене рішення не передбачало дострокового припинення орендних правовідносин, оскільки визначена ним дата припинення договору (26.04.2026) відповідала даті погодженого сторонами семирічного строку оренди.

Згідно із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №914/1148/19, чинне законодавство не містить заборони на повідомлення орендодавцем орендаря про закінчення договірних відносин після визначеного строку дії договору ще під час його чинності. У цій же постанові Верховний Суд наголосив, що прийняття органом місцевого самоврядування рішення щодо припинення орендних правовідносин під час дії договору не є достатньою підставою для визнання такого рішення незаконним, оскільки необхідним є встановлення конкретного порушення прав чи охоронюваних законом інтересів орендаря внаслідок його прийняття.

Отже, спірне рішення ради від 22.12.2025, яким визначено припинення права оренди з дати закінчення строку дії договору, не змінювало встановленого договором строку оренди, не припиняло його достроково та не могло бути підставою для позбавлення позивача прав, які належали йому протягом строку дії договору. Водночас зі змісту оскаржуваного рішення не вбачається, що відповідач відмовив позивачу в реалізації переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, установив заборону на подання відповідного звернення чи вирішив питання щодо можливості продовження орендних правовідносин у порядку статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Навпаки, матеріали справи підтверджують, що після прийняття зазначеного рішення відповідач не перешкоджав позивачу в реалізації передбаченої законом процедури звернення щодо укладення договору на новий строк.

Зокрема, листом №27/03-26 від 13.01.2026 Переріслянська сільська рада повідомила ТзОВ «Агро-Поступ» про прийняття рішення №1096-44/2025 від 22.12.2025 щодо припинення права оренди спірної земельної ділянки з 26.04.2026 у зв`язку із закінченням строку дії договору.

Після отримання відповідного повідомлення позивач 29.01.2026 звернувся до Переріслянської сільської ради із заявою про намір скористатися переважним правом на продовження договору оренди землі №9 від 26.04.2019 на новий семирічний строк, долучивши проєкт додаткової угоди. Зазначене звернення було отримане відповідачем та розглянуте, про що свідчить лист Переріслянської сільської ради №160/03-26 від 24.02.2026. Крім того, 27.02.2026 ТзОВ «Агро-Поступ» повторно звернулося до відповідача із заявою про реалізацію переважного права на продовження договору оренди землі, до якої також було долучено проєкт додаткової угоди.

За результатами розгляду цього звернення Переріслянська сільська рада 16.03.2026 прийняла рішення №1196-45/2026 про відмову у продовженні строку дії договору оренди землі №9 від 26.04.2019.

Таким чином, наведена послідовність дій свідчить, що прийняте рішення №1096-44/2025 від 22.12.2025 не перешкодило позивачу звернутися до орендодавця із заявами про реалізацію переважного права, а відповідачу - розглянути відповідні звернення та прийняти щодо них окреме рішення.

Відповідно до частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.09.2022 у справі №916/144/17 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу, за захистом якого вона звертається. Відсутність обставин, які б підтверджували порушення такого права чи інтересу, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Аналогічний правовий підхід викладено у постанові судової палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №921/83/19, у якій зазначено, що порушення права пов`язане з позбавленням особи можливості реалізувати належне їй суб`єктивне право повністю або частково, а при оспорюванні чи невизнанні права виникає невизначеність у його здійсненні. Відповідно, судовому захисту підлягає саме порушене, невизнане або оспорюване право чи охоронюваний законом інтерес.

Отже, необхідною умовою задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування є встановлення не лише невідповідності такого рішення вимогам законодавства, а й факту порушення ним конкретного права чи охоронюваного законом інтересу позивача.

Застосовуючи наведені правові висновки до спірних правовідносин, колегія суддів зазначає, що ТзОВ «Агро-Поступ» не доведено, яким чином прийняття Переріслянською сільською радою рішення №1096-44/2025 від 22.12.2025 порушило його право користування земельною ділянкою протягом погодженого сторонами строку оренди або позбавило можливості реалізувати переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк.

Враховуючи встановлені обставини та те, що у прийнятому рішенні №1096-44/2025 від 22.12.2025 не відображено волевиявлення органу місцевого самоврядування щодо відмови у продовженні строку дії договору, не змінено умови орендних правовідносин сторін визначених договором, прийняття спірного рішення не порушує законних прав та інтересів позивача.

За таких обставин, зважаючи на відсутність встановленого порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача безпосередньо оскаржуваним рішенням органу місцевого самоврядування, що відповідно до наведених правових висновків Верховного Суду є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково задовольнив позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення Переріслянської сільської ради №1096-44/2025 від 22.12.2025.

Відтак рішення місцевого господарського суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні відповідної позовної вимоги.

Щодо правомірності рішення Переріслянської сільської ради №1196-45/2026 від 16.03.2026.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Згідно з частиною другою цієї статті орендар, який має намір скористатися переважним правом, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору у строк, установлений договором, але не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку його дії.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.11.2023 у справі №906/1314/21 викладено правовий висновок, відповідно до якого право органу місцевого самоврядування як власника земельної ділянки на відмову в укладенні договору оренди землі на новий строк має реалізовуватися з дотриманням принципів добросовісності та розумності.

Як встановлено судом першої інстанції, ТзОВ «Агро-Поступ» звернулося до Переріслянської сільської ради із заявами про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі №9 від 26.04.2019 на новий строк 29.01.2026 та 27.02.2026, тобто з дотриманням строку, визначеного пунктом 3.1 договору та статтею 33 Закону України «Про оренду землі».

Однак рішенням №1196-45/2026 від 16.03.2026 Переріслянська сільська рада відмовила позивачу в продовженні строку дії договору оренди землі на сім років зі збереженням інших умов договору без змін, посилаючись на невідповідність запропонованих умов статті 19 Закону України «Про оренду землі» та статті 25 Закону України «Про меліорацію земель».

Надаючи оцінку зазначеним підставам відмови, колегія суддів виходить із такого.

Частиною 4 статті 19 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що при передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як десять років.

Отже, застосування передбаченого наведеною нормою мінімального десятирічного строку оренди пов`язане з наявністю визначених законом ознак земельної ділянки, зокрема її належністю до меліорованих земель, на яких проводиться гідротехнічна меліорація.

Водночас зі змісту рішення №1196-45/2026 від 16.03.2026 не вбачається, що відповідач установив конкретні фактичні обставини, які підтверджували б належність спірної земельної ділянки до зазначеної категорії земель.

Рішення ради містить посилання на наведені норми законодавства, проте не визначає, яка саме меліоративна система розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 2624081200:01:004:0002, до якої меліоративної мережі вона належить, якими документами підтверджується проведення гідротехнічної меліорації.

З матеріалів справи також встановлено, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 09.04.2026 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2624081200:01:004:0002 у відповідних розділах відсутні відомості про обліковий номер меліоративної мережі, до складу якої входить земельна ділянка, та інші конкретизовані відомості про об`єкти відповідної мережі.

Колегія суддів зазначає, що відсутність відповідних відомостей у Державному земельному кадастрі не є безумовним підтвердженням фізичної відсутності на земельній ділянці будь-яких меліоративних споруд чи систем.

Проте за відсутності належних і допустимих доказів, які підтверджують фактичне проведення гідротехнічної меліорації на спірній земельній ділянці, посилання скаржника на положення статті 19 Закону України «Про оренду землі» та статті 25 Закону України «Про меліорацію земель» не може вважатися достатнім обґрунтуванням відмови у продовженні орендних правовідносин.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що наведені в рішенні №1196-45/2026 від 16.03.2026 підстави відмови не були підтверджені належними доказами та не містили достатнього фактичного обґрунтування застосування до спірних правовідносин спеціальних вимог законодавства щодо строку оренди меліорованих земель.

Щодо доводів апелянта про неналежне виконання позивачем зобов`язань зі сплати орендної плати колегія суддів зазначає таке.

Скаржник посилався на наявність у ТзОВ «Агро-Поступ» заборгованості з орендної плати станом на 31.12.2025 в розмірі 52 916,47 грн, вважаючи, що зазначена обставина свідчить про неналежне виконання орендарем договірних зобов`язань та, відповідно, про відсутність у нього переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк.

На підтвердження цього відповідачем, зокрема, надано акти звірки взаємних розрахунків та претензію №140/03-26 від 20.02.2026 на загальну суму 1 480 894,43 грн, яка складається із 52 916,47 грн основної заборгованості, 957 788,11 грн пені та 470 189,85 грн штрафу.

Проте колегія суддів звертає увагу, що зазначена претензія стосується виконання ТзОВ «Агро-Поступ» зобов`язань одночасно за трьома окремими договорами оренди землі - №9, №10 та №11 від 26.04.2019, предметом яких є три різні земельні ділянки з кадастровими номерами 2624081200:01:004:0002, 2624081200:01:004:0003 та 2624081200:01:004:0004.

При цьому наведена у претензії сума основної заборгованості в розмірі 52 916,47 грн зазначена як загальна заборгованість за вказаними договорами без належного розмежування сум, які, за твердженням відповідача, виникли безпосередньо за кожним із них.

Водночас предметом розгляду цієї справи є реалізація позивачем переважного права на укладення на новий строк саме договору оренди землі №9 від 26.04.2019 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2624081200:01:004:0002.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що рішення №1196-45/2026 від 16.03.2026 не містить посилання на наявність заборгованості з орендної плати чи систематичне порушення позивачем строків її внесення як на підставу відмови в укладенні договору на новий строк.

Отже, відповідні доводи відповідача, наведені під час розгляду справи, не становили визначеної в оскаржуваному рішенні підстави відмови.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо недоведеності відповідачем обставин, які б підтверджували відсутність у позивача переважного права на укладення спірного договору оренди землі на новий строк у зв`язку із наявністю заявленої заборгованості.

Відтак висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання зазначеного рішення протиправним та його скасування є обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують установлених місцевим господарським судом обставин.

Щодо доводів апелянта про неможливість укладення договору на семирічний строк без спеціального інвестиційного зобов`язання.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що до остаточного з`ясування виду меліорації спірної земельної ділянки суд першої інстанції не мав підстав визнавати укладеною додаткову угоду щодо продовження строку дії договору на сім років без передбачення спеціального інвестиційного зобов`язання.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про оренду землі» загальний мінімальний строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва становить сім років.

Водночас спеціальні вимоги щодо мінімального десятирічного строку оренди та включення до договору інвестиційного зобов`язання застосовуються за наявності визначених законом обставин, пов`язаних із належністю відповідної земельної ділянки до меліорованих земель, на яких проводиться гідротехнічна меліорація.

За відсутності належного доказового підтвердження обставин, які є передумовою застосування спеціального правового регулювання, суд не має підстав виходити з обов`язковості включення до договору оренди землі додаткових умов, передбачених саме для відповідної категорії земель.

Таким чином, оскільки матеріалами справи не підтверджено наявності щодо спірної земельної ділянки визначених законом підстав для застосування мінімального десятирічного строку оренди, запропонований позивачем семирічний строк сам по собі не суперечить вимогам статті 19 Закону України «Про оренду землі».

Щодо визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі №9 від 26.04.2019 та доводів про самостійне формування судом першої інстанції редакції додаткової угоди.

З матеріалів справи встановлено, що ТзОВ «Агро-Поступ» звернулося до Переріслянської сільської ради з пропозицією продовжити орендні правовідносини на новий семирічний строк – до 25.04.2033 включно, зі збереженням інших умов договору без змін.

У проєкті додаткової угоди позивач запропонував викласти пункт 3.1 договору в новій редакції, якою, окрім визначення нового строку оренди, передбачалося збереження за орендарем переважного права на поновлення договору після закінчення строку його дії за умови письмового повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до його закінчення.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Водночас відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зі змісту наведених положень вбачається, що за наявності передбачених законом підстав суд вправі вирішити спір щодо оформлення договірних правовідносин, зокрема шляхом визнання відповідного правочину укладеним з урахуванням вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини дев`ятої статті 238 ГПК України у спорі, що виник при укладенні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір – умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проєкт договору.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо визнання укладеною додаткової угоди №1 до договору оренди землі №9 від 26.04.2019, оскільки матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем передбаченої статтею 33 Закону України «Про оренду землі» процедури реалізації переважного права на укладення договору на новий строк, тоді як відповідач, відмовляючи у продовженні орендних правовідносин, не навів належних та обґрунтованих підстав для такої відмови.

За таких обставин суд першої інстанції, встановивши порушення відповідачем обов`язку добросовісно розглянути звернення орендаря щодо укладення договору на новий строк, правомірно захистив порушене право позивача шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі на новий семирічний строк.

У постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №916/744/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого в разі встановлення наявності у сторін права на внесення змін до договору (укладення додаткової угоди) суди повинні вирішити питання відповідності додаткової угоди з відповідними змінами до договору нормам законодавства, чинного на момент її укладення.

При цьому Верховний Суд зазначив, що невідповідність окремих пунктів угоди законодавству не свідчить про невідповідність законодавству всієї угоди, оскільки суд не позбавлений права змінити або вилучити відповідні пункти з угоди.

Отже, суд, вирішуючи спір про визнання додаткової угоди укладеною, не позбавлений можливості внести до запропонованої стороною редакції відповідні корективи, якщо такі зміни зумовлені необхідністю приведення її положень у відповідність до вимог законодавства та не виходять за межі заявленого предмета позову.

Висновки апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, а оскаржене рішення слід скасувати в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправним рішення Переріслянської сільської ради №1096-44/2025 від 22.12.2025

Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладаються на сторони з урахуванням результатів апеляційного розгляду.

З огляду на часткове задоволення апеляційної скарги Переріслянської сільської ради та скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення однієї позовної вимоги немайнового характеру, колегія суддів дійшла висновку про необхідність покладення на позивача витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у відповідній частині.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що при поданні апеляційної скарги Переріслянською сільською радою сплачено судовий збір без урахування понижувального коефіцієнта 0,8, передбаченого частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до зазначеної норми при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на те, що апеляційну скаргу подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд», колегія суддів при здійсненні розподілу судових витрат виходить із розміру судового збору, який підлягав сплаті відповідно до вимог закону, тобто із застосуванням зазначеного понижувального коефіцієнта.

При цьому сплата скаржником судового збору в більшому розмірі, ніж установлено законом, не є підставою для покладення відповідної переплаченої суми на іншу сторону за результатами розподілу судових витрат.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж установлено законом.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області б/н від 17.08.2026 (вх.№01-05/2754/26 від 18.08.2026 ) – задоволити частково.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.2026 у справі №909/510/26 скасувати в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Переріслянської сільської ради №1096-44/2025 від 22.12.2025 в цій частині ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Поступ» про визнання протиправним та скасування рішення Переріслянської сільської ради №1096-44/2025 від 22.12.2025 – відмовити.

У решті рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.2026 у справі №909/510/26 – залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Поступ» (60142, Чернівецька обл., Кельменецький р-н, с. Бузовиця, вул. Шевченка, 54; ЄДРПОУ 42024521) на користь Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано- Франківської області (78420, Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н, с. Перерісль, вул. Січових Стрільців, 21; ЄДРПОУ 04354692) 3 993,60 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Повний текст постанови складено 06.10.26р

Головуючий суддя Іванчук С.В.

суддя Шаповал Д.В.

суддя Міліціанов Р.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua