Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №537/4655/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №537/4655/25

Суддя: Рибалка Ю. В.

Справа № 537/4655/25

Провадження №2/524/168/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі головуючого – судді Рибалки Ю.В., за участю секретаря судового засідання – Панченко А.О., представника позивача – адвоката Шамшуріна Ю.В., представника відповідача – адвоката Ковальчука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Крюківського районного суду м. Кременчука з вищенаведеним позовом до приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовського Анатолія Григоровича про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. З урахуванням уточнень позовних вимог, просив визначити додатковий строк один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 23.07.2025 справу передано за підсудністю до Автозаводського районного суду м. Кременчука.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18.08.2025 відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03.12.2025 замінено відповідача у справі на Кременчуцьку міську раду Кременчуцького району Полтавської області.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25.03.2026 замінено відповідача у справі на ОСОБА_2 .

06.04.2026 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач заперечує повністю проти позову, просить відмовити у його задоволенні. Зазначає, що спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням суду від 16.02.2026 встановлено факт, що відповідач ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 . Вона у передбачений законом строк звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Позивач ОСОБА_1 є сином спадкодавця, однак він не звернувся із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний строк з дня її відкриття у зв`язку з тим, що йому не було відомо про смерть батька, але ця обставина не може вважатися поважною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, як і хвороба позивача.

08.04.2026 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач заперечує доводи наведені у відзиві, просить задовольнити позов. Зазначає, що його батьки розлучилися у 2006 році після чого його батько ОСОБА_3 припинив спілкування з ним та його родичами. Позивач є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства. Його стан здоров`я та соціальне становище (перебуває на обліку як отримувач державної допомоги) об`єктивно обмежують його можливості щодо активного пошуку родичів, які десятиліттями уникали контактів. Позивач має порушення когнітивних функцій, дезорієнтований у просторі. Про смерть батька він дізнався випадково, лише 11.06.2025 з ухвали Крюківського районного суду м. Кременчука у справі 524/6279/24 про залучення його як заінтересованої особи (справа за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства). Одразу після цього звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Пропустив строк для прийняття спадщини не через недбалість, а через об`єктивну неможливість дізнатися про відкриття спадщини в інший спосіб. Також просить зменшити витрати на правничу допомогу заявлені відповідачем у сумі 20 000,00 грн. як неспівмірні, надав докази свого майнового стану, а саме про отримані доходи від ГУ ПФУ в Полтавській області.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити. Представник відповідача заперечив проти позову, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, допитавши свідка, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 02.10.2001. (а.с.7)

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірваний 17.01.2003 (свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с. 9).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 08.05.2024 серії НОМЕР_2 . (а.с. 8)

Позивач є особою з інвалідністю з дитинства ІІ групи (посвідчення серії НОМЕР_3 (а.с. 6)

Дізнавшись 11.06.2025 про смерть батька у ході розгляду цивільної справи № 524/6279/24 за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства, де позивач був залучений ухвалою суду від 14.04.2025 як заінтересована особа, він звернувся із заявою про прийняття спадщини, на що отримав повідомлення від 16.06.2025 № 299/0214 приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовського А.Г. про неможливість оформлення спадкових прав у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 16.02.2026 у справі № 524/6279/24, яке набрало законної сили, встановлено факт, що відповідач у даній справі ОСОБА_2 є донькою спадкодавця ОСОБА_3 , внесені відповідні зміни в актовий запис про її народження.

Згідно з довідкою від 23.02.2026 № 821 позивач отримує державну соціальну допомогу як особа з інвалідністю з дитинства (вересень-гружень 2025 – 2361 грн в місяць, січень-лютий 2026 – 2595 грн в місяць).

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що її син знаходиться на обліку у лікаря психіатра з 2005 року і по теперішній час. Він є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства безтерміново. Має порушення когнітивних функцій, розумову відсталість, хворий на аутизм, що підтверджується медичними документами.

У нього порушені навички комунікації та соціальної взаємодії з соціальною дезорієнтацією, потребує постійного нагляду та догляду, який нею здійснюється. Він не може чітко висловлювати свої думки та спілкуватися з іншими людьми.

Свідок також показала, що не підтримувала будь-яких контактів з колишнім чоловіком з часу розлучення, його не шукала, де він проживав не знала. Тому її син ОСОБА_1 об`єктивно не міг самостійно розшукати батька і дізнатися про його смерть. Вона та її син дізналися про факт смерті батька позивача коли Крюківським районним судом м. Кременчука розглядалася справа за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства і відразу після цього ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Нормами статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (стаття 1269, частина перша статті 1270 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

Зважаючи на наведене, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК Україниу разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд має досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважною причиною пропуску строку визнається, зокрема, тривала хвороба спадкоємців.

З огляду на встановлені судом обставини справи, суд приймає доводи позивача про те, що він, в силу свого стану здоров`я (розумового і ментального), мав об`єктивні та непереборні труднощі для звернення із заявою про прийняття спадщини у передбачений законом строк, ураховуючи й те, що він дізнався про смерть батька вже після спливу відповідного строку.

Позивач був присутнім у судових засіданнях під час розгляду даної цивільної справи і суд, ставлячи йому запитання, пересвідчився у тому, що він у наслідок хвороби, яка має постійних характер (з дитинства), об`єктивно не може комунікувати з оточуючими людьми, висловлювати свою думку, окрім окремих відірваних одне від одного слів та фраз, має порушення мови та орієнтації у просторі. Його супроводжували матір та представник - адвокат наданий державою для захисту його прав.

Отже через особливості розвитку та інтелектуальні порушення позивач не мав змоги самостійно зрозуміти необхідність подачі заяви нотаріусу у шестимісячний строк, оцінити наслідки його пропуску або самостійно організувати візит до нотаріуса.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що необізнаність про смерть батька та інвалідність у даному випадку не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки така обставина має оцінюватися в сукупності з даними про хворобу позивача і його стану здоров`я (розумового, ментального), які як встановлено судом, об`єктивно перешкоджали йому дізнатися про життя і смерть батька, усвідомити юридичні наслідки відкриття спадщини та вчасно звернутися до нотаріуса. При цьому пасивна поведінка матері, яка більш ніж 20 років не підтримувала контактів зі спадкодавцем, щодо з`ясування наведених обставин, не може бути підставою для висновку про недбалу поведінку самого позивача.

Наявність інвалідності ІІ групи з дитинства у ОСОБА_1 , пов`язаної з психічним та ментальним розладом (навіть якщо він не визнаний недієздатним в судовому порядку), у сукупності з відсутністю належного роз`яснення йому прав та допомоги з боку третіх осіб, свідчить про наявність об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для своєчасного подання ним заяви про прийняття спадщини.

Суд звертає увагу й на те, що право на спадкування є складовою права на мирне володіння майном (ст. 1 Першого протоколу до ЄСПЛ), і надмірний формалізм суду за наявності очевидних розладів здоров`я є недопустимим.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини є об`єктивно непереборними, пов`язаними з істотними труднощами для позивача у поданні заяви про прийняття спадщини у передбачений законом шестимісячний строк з дня відкриття спадщини. Тому суд вважає, що відповідний строк ОСОБА_1 пропустив з поважних причин. Наведене є підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини один місяць з часу набрання цим рішенням суду законної сили.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і доведеними та їх необхідно задовольнити.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за заявлену нематеріальну вимогу, його необхідно стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Визначити додатковий строк для прийняття ОСОБА_1 спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком в один місяць з часу набрання цим рішенням суду законної сили.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене 30.10.2026.

Суддя Ю. В. Рибалка

Оригінал: reyestr.court.gov.ua