Суд: Броварський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №361/4933/23
Суддя: Петришин Н. М.
УКРАЇНА
БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа № 361/4933/23
провадження № 2/361/1056/24
15.10.2026
РІШЕННЯ
(Заочне)
Іменем України
15 жовтня 2026 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого суддіПетришин Н.М.,
за участю секретаряШкурат В.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої злочином, -
в с т а н о в и в :
Стислий виклад позиції позивача
У червні 2023 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої злочином. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 16 червня 2022 року ОСОБА_2 , перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_1 , в умовах воєнного стану, підійшов до ОСОБА_1 та зірвав з її шиї золотий ланцюжок 585 проби, довжиною 40 см та вагою 18 грамів, викрав його та втік з місця злочину. Своїми протиправними діями ОСОБА_2 завдав ОСОБА_1 майнової шкоди на суму 31 547 гривень 58 копійок, що становить вартість золотого ланцюжка. Крім того, зриваючи ланцюжок відповідач травмував ОСОБА_1 шию. Внаслідок злочинного нападу, викрадення цінного для позивача майна та травмування шиї, ОСОБА_1 завдано значної моральної шкоди, яку позивач оцінює у розмірі 150 000 гривень, що виразилася у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з ушкодженням її здоров`я, душевних стражданнях. Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2022 року у справі № 361/3647/22 затверджено угоду про визнання ОСОБА_2 винуватості, за письмовою угодою з потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на сім років один місяць.
Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 31 547 гривень 58 копійок, моральну шкоду у розмірі 150 000 грн. Крім того, просила стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 2000 гривень.
Заяви, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчака І.М. від 13 липня 2023 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Овдієнко Л.П. від 04.08.2025 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2025 вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Петришин Н.М.
Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. від 06 жовтня 2025 року справу прийнято до провадження судді та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 02 червня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Хоменко І.М. не з`явилися. Від адвоката надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та її представника, заявлені вимоги позивач підтримує, просить їх задовольнити у повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив не подав, причини неявки суду невідомі.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи згідно із положеннями статті 280 ЦПК України.
Обставини справи, що встановлені судом
За змістом вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2022 року у цивільній справі № 361/3647/22, 16 червня 2022 року приблизно об 11 годині 45 хвилин, ОСОБА_2 , перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_1 , де звернув свою увагу на раніше невідому йому ОСОБА_1 на шиї якої був золотий ланцюжок 585 проби, застібка типу «карабін», довжиною 40 см., вагою 18 г., плетіння типу «Бісмарк», після чого у нього виник умисел направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна. Того ж дня, приблизно об 11 годині 50 хвилин, ОСОБА_2 , перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_1 , в умовах воєнного стану, відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" та указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (із змінами внесеними згідно з Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022 № 259/2022 від 18.04.2022, № 341 від 22.05.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»), реалізуючи свій умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна переслідуючи корисливий мотив, маючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, підійшов до раніше невідомої йому потерпілої ОСОБА_1 та за допомогою сили рук зірвав із шиї останньої вказаний золотий ланцюжок 585 проби, застібка типу «карабін», довжиною 40 см., вагою 18 г., плетіння типу «Бісмарк», тим самим відкрито повторно викрав чуже майно та покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд. Своїми протиправними, незаконними діями ОСОБА_2 , завдав потерпілій ОСОБА_1 майнової шкоди на суму 31 547 гривень 58 копійок.
Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2022 року у цивільній справі № 361/3647/22 затверджено угоду про визнання винуватості від 09 серпня 2022 року укладену між прокурором Броварської окружної прокуратури Приймаком Р.Я. та обвинуваченим ОСОБА_2 від 09 серпня 2022 року, за письмовою угодою з потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . ОСОБА_2 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначено йому узгоджене сторонами покарання у вигляді позбавлення волі строком на сім років один місяць.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини
У ч. ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 79 ЦПК України).
За приписами ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно з частиною першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частина третя статті 22 ЦК України).
Відшкодування збитків є однією із форм або мір цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил вищевказаної статті, оскільки її першою частиною визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У постанові від 17 травня 2023 року у цивільній справі № 643/8218/21 Верховний суд дійшов наступного висновку: «Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені у статті 1166 ЦК України, з якою узгоджуються правила частини першої статті 1177 ЦК України про відшкодування шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення. Загальному правилу частини першої статті 1177 ЦК України кореспондує встановлений у КПК України механізм відшкодування шкоди, здійснюваний передусім за рахунок особи, яка вчинила кримінальне правопорушення: добровільно (частина перша статті 127 КПК України); примусово за рішенням суду (частина друга статті 127 КПК України).
Визначаючи застосування заходів відповідальності за заподіяну шкоду, цивілістична доктрина і чинний закон виходять із загального принципу, який в науковій літературі зазвичай іменується принципом «генерального делікту». Згідно з цим принципом заподіяння шкоди однією особою іншій є підставою виникнення зобов`язань з відшкодування шкоди, зокрема й обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду (за наявності інших обов`язкових умов). Втім, принцип генерального делікту не означає, що відповідальність виникає у особи (а так само у держави) довільно і повинна застосовуватися в силу самого факту заподіяння шкоди, адже закон визначає умови, за яких шкода підлягає відшкодуванню. До загальних умов відповідальності за заподіяну шкоду (умови «генерального делікту») відносять наявність шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди (порушення ним певного свого обов`язку, що має пасивний характер), причинний зв`язок між його протиправною поведінкою і шкодою, вина заподіювача шкоди.»
Таким чином, судом встановлено, що внаслідок протиправних дій відповідача позивачу завдано матеріальної шкоди, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.
З огляду на викладене, дослідивши наявні в матеріалах докази в їх сукупності, надавши їм належну правову оцінки, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача, як винної у завданні шкоди особи, матеріальної шкоди у розмірі 31 547 гривень 58 копійок.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд керується тим, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян.
Згідно вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Стаття 1167 ЦК України, передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до положень ст. 23, ст. 280, ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, в зв`язку з чим суд виходить з того, що задоволення позовних вимог повинно відповідати як заподіяній моральній шкоді, так і критерію справедливості.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Судом установлено, що внаслідок протиправних дії, що сталися з вини відповідача, позивач ОСОБА_1 зазнала ушкоджень на шиї внаслідок зривання відповідачем золотого ланцюжка, про що свідчать наявні у матеріалах справи докази, зокрема фотокартки.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, позивач посилалася на те, що внаслідок злочинного нападу, викрадення цінного майна відбулося травмування шиї, вона зазнала фізичного болю та страждань й оцінює їх на суму у розмірі 150 000 гривень.
Суд вважає заявлений позивачем розмір значно завищеним.
Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи, що в результаті протиправних дій відповідача, позивачу спричинена моральна шкода, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість заявлених вимог та стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 20 000 гривень.
Суд вважає такий розмір відшкодування моральної шкоди обґрунтованим та достатнім, з урахуванням наданих доказів.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 31 547 гривень 58 копійок та моральної шкоди у розмірі 20 000 гривень.
Щодо судових витрат
Позивач звільнений від сплати судового збору згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно Договору № 155/22 про надання правової допомоги від 30.09.2022, позивачу надавалася правова допомога адвокатом Хоменком І.М. Вартість наданих адвокатом послуг, згідно рахунку № 1/22 від 30.09.2022 та платіжної інструкції від 30.09.2022, становить 2000 гривень.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З огляду на викладені норми чинного законодавства, враховуючи ті обставини, що позивач звільнена від сплати судового збору, позовні вимоги задоволено частково, відтак стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 775 гривень, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на правову допомогу у розмірі 560 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 1167, 1187, 1195 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 79, 81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 273, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 31 547 (тридцять одна тисяча п`ятсот сорок сім) гривень 58 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 560 (п`ятсот шістдесят) гривень.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 775 (сімсот сімдесят п`ять) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя Наталія ПЕТРИШИН
Оригінал: reyestr.court.gov.ua