Суд: Богуславський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №358/1821/26
Суддя: Романенко К. С.
Справа № 358/1821/26 Провадження № 2/358/1388/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2026 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Романенко К.С.,
за участю секретаря судового засідання Шпак К.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
31 серпня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» Малиш Тетяна Олександрівна звернулася до Богуславського районного суду Київської області з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором № 2949540 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 18.03.2026 року, що становить 129 599 (сто двадцять дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 99 коп., з яких:
- 49 999 грн. 99 коп. – заборгованість за тілом кредиту;
- 55 000 грн. 00 коп. - заборгованість по процентах;
- 24 600 грн. 00 коп.– заборгованість за штрафними санкціями.
Також представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, а саме витрати на сплату судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 18.03.2026 між позивачем та відповідачем в електронній формі укладено договір № 2949540 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», за яким відповідачу надано кредит у сумі 50 000,00 грн строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, зі стандартною процентною ставкою 1 % на день.
Як зазначає позивач, ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.
Однак, відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконує, а лише частково сплатив кошти за Договором № 2949540 на загальну суму 4 500,01 грн., у зв`язку із чим за ним утворилась заборгованість, яка станом на 06.08.2026 становить 129 599,99 грн та складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі - 49 999,99 грн, суми прострочених платежів по відсотках у розмірі - 55 000,00 грн., а також суми прострочених платежів за штрафними санкціями – 24 600,00 грн.
Щодо штрафу позивач зазначив, що з 22.04.2024 на підставі наказу № 21-ФК від 19.04.2024 відновив нарахування неустойки за договорами, укладеними з 24.01.2024. На думку позивача, між п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» в редакції Закону № 3498-IX і п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України існує колізія, яку слід вирішити на користь Закону України «Про споживче кредитування» як спеціального і пізнішого закону.
Оскільки відповідач у добровільному порядку належним чином не виконав свого обов`язку з повернення кредитних коштів у визначені договором строки, позивач був змушений звернутися до суду із вказаним позовом, відповідно до вимог якого просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь вказаний розмір заборгованості, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2026, цивільну справу передано для розгляду судді Романенко К.С.
02.09.2026 суд у відповідності до ч. 6 ст. 187 ЦПК України звернувся до відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача.
Як вбачається з довідки відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області № 23-23/3423/2026 від 07.09.2026, яка надійшла до суду 15.09.2026, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С. від 16.09.2026 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст.279 ЦПК України (а.с. 61).
Відзиву на позовну заяву чи інших письмових пояснень щодо суті спору, а також заяви про проведення розгляду справи з повідомленням учасників справи, або ж повідомлення про адресу іншого місця проживання, від відповідача на адресу суду не надходило.
Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи. Зокрема, копія позовної заяви з додатками до неї у відповідності до вимог частини сьомої статті 43 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) були направлені позивачем на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача (штрих-код 067286903638).
Копія ухвали суду від 16.09.2026 року направлялася на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача рекомендованим листом з повідомленням та отримана ОСОБА_1 02.10.2026 року особисто, що підтверджується його розпискою в зворотному повідомленні про вручення поштового відправлення.
Згідно вимог частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до вимог частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не подав до суду відзив на позовну заяву, тому суд на підставі частини восьмої статті 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Селфі Кредит» підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Положеннями статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).
Відповідно до приписів статті 12 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Як убачається з матеріалів справи та установлено судом, 18.03.2026 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 2949540 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» (далі – Договір). Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором H583 18.03.2026 о 16:48:18 (а.с. 36-43).
Відповідно до довідки про ідентифікацію одноразовий ідентифікатор було надіслано на фінансовий номер телефону позичальника НОМЕР_2 (а.с. 35).
Цим самим ідентифікатором підписано Додаток № 1 (графік платежів) та Додаток № 2 до Договору. Перед укладенням Договору відповідачу надано паспорт споживчого кредиту (а.с. 42 зворот-43, 48-49).
Згідно з умовами Договору сума кредиту становить 50 000,00 грн (п. 1.2), строк кредиту – 360 днів (п. 1.3), періодичність сплати процентів – кожні 30 днів (п. 1.4). Тип процентної ставки – фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1 % на день і застосовується в межах строку кредиту (п. 1.5.1). Знижена процентна ставка становить 0,3 % на день і застосовується до 17.04.2026 (включно) за умови своєчасної сплати першого платежу згідно з Графіком платежів (п. 1.5.2 Договору). Денна процентна ставка на дату укладення Договору становить 0,94 % (169 500,00 грн / 50 000,00 грн / 360 днів), а за стандартною процентною ставкою – 1 % (180 000,00 грн / 50 000,00 грн / 360 днів) (п. 1.7 Договору). Комісії та платежі за додаткові чи супутні послуги Договором не передбачені (паспорт споживчого кредиту, а.с. 48–49). Згідно з Графіком платежів (Додаток № 1) відповідач мав щомісяця сплачувати проценти по 15 000,00 грн, після першого платежу 17.04.2026 у сумі 4 500,00 грн, починаючи з 17.05.2026, а тіло кредиту повернути разом з останнім платежем 13.03.2027.
Відповідно до ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 207, ст. 639 ЦК України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Аналогічний підхід викладено в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 561/77/19. Отже, Договір є укладеним, а його умови – обов`язковими для сторін (ст. 629 ЦК України).
Надання кредиту. Згідно з п. 2.1 Договору кошти кредиту надаються в безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок споживача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 .
Відповідно до листа ТОВ «ПЕЙТЕК» від 06.08.2026 вих. № 20260806-122, на виконання договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_3 від 01.04.2024, 18.03.2026 о 16:50:12 на платіжну картку № НОМЕР_1 успішно перераховано 50 000,00 грн з призначенням платежу «Виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 2949540 від 2026-03-18»; код авторизації – 588657, банк-еквайр – АТ «ПУМБ». Реквізити картки збігаються з реквізитами, зазначеними відповідачем у Договорі (а.с. 45).
Відповідач відзиву не подав, факт отримання коштів не спростував. За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається.
Оцінивши надані докази в сукупності за правилами ст. 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позивач виконав свій обов`язок і надав відповідачу кредит у сумі 50 000,00 грн.
Тіло кредиту. Відповідно до ст.ст. 526, 530, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» та п. 5.4 Договору у разі затримання споживачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Споживач зобов`язаний здійснити повне дострокове повернення кредиту протягом 30 календарних днів з дня отримання вимоги, а якщо протягом цього строку він усуне порушення, вимога втрачає чинність.
Відповідач здійснив один платіж 17.04.2026 у розмірі 4 500,01 грн., з яких 0,01 грн. в рахунок погашення за тілом кредиту та 4 500,00 грн. - в рахунок сплати відсотків за кредитом і з того часу жодного платежу за Графіком не здійснив, тобто прострочення перевищує один календарний місяць.
Позивач направив відповідачу досудову вимогу вих. № 2949540 від 06.08.2026 про погашення заборгованості (а.с. 46). Станом на день ухвалення рішення тридцятиденний строк з дня направлення вимоги сплив, доказів усунення порушення відповідач не надав. Крім того, пред`явлення кредитодавцем позову про дострокове стягнення всієї суми кредиту також є реалізацією права, передбаченого ч. 2 ст. 1050 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 виснувала, що пред`явлення кредитодавцем вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту змінює строк виконання основного зобов`язання. Тому з відповідача підлягає стягненню 49 999,99 грн заборгованості за тілом кредиту (50 000,00 грн – 0,01 грн сплачених).
Проценти. Згідно з ч. 1 ст. 1048, ст. 1056-1 ЦК України розмір і порядок сплати процентів встановлюються договором. Відповідно до п. 3.1 Договору проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту.
Стандартна процентна ставка за Договором становить 1 % на день, що не перевищує максимального розміру денної процентної ставки, встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Позивач нарахував проценти за період з 18.03.2026 по 05.08.2026 загалом у сумі 59 500,00 грн, з яких 4 500,00 грн за перший розрахунковий період сплачено відповідачем 17.04.2026, а за період з 18.04.2026 по 05.08.2026 (110 днів) нараховано 55 000,00 грн (50 000,00 грн ? 1 % ? 110 днів), тобто в межах строку кредитування, до пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту. Ця сума не перевищує розміру процентів, які згідно з Графіком платежів підлягали сплаті до 13.03.2027 (169 500,00 грн).
Розрахунок відповідає умовам Договору, відповідач його не спростував. Отже, з відповідача підлягає стягненню 55 000,00 грн заборгованості за процентами.
Штраф. Вимога про стягнення 24 600,00 грн штрафу задоволенню не підлягає. Штраф нараховано на підставі п. 6.4 Договору: 1 500,00 грн на третій день прострочення та по 300,00 грн за кожен наступний день прострочення.
Згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня), нарахована включно з 24.02.2022 за прострочення виконання таких зобов`язань, підлягає списанню кредитодавцем.
У постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22 Верховний Суд виснував, що дія цієї норми поширюється на договір позики та кредитний договір, у тому числі на договір про споживчий кредит. Прострочення відповідача та нарахування штрафу мали місце у травні–серпні 2026 року, тобто в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який триває досі.
Доводи позивача про колізію норм суд відхиляє. Пункт 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» в редакції Закону № 3498-IX звільняє споживача від відповідальності за договорами, укладеними до 23.01.2024 включно, за прострочення з 01.03.2020. Ця норма визначає лише власну сферу дії. Вона не встановлює права кредитодавця нараховувати неустойку в період воєнного стану за договорами, укладеними пізніше, і не скасовує п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Отже, ці норми не суперечать одна одній, а колізії, яку слід долати за правилами lex posterior чи lex specialis, немає.
Крім того, ЦК України є основним актом цивільного законодавства, і за ч. 2 ст. 4 ЦК України інші закони приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України. Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинним, змін до нього Законом № 3498-IX не вносилося. Внутрішній наказ позивача № 21-ФК від 19.04.2024 не може змінити дію закону. Пункт 6.4.6 Договору також обмежує розмір неустойки межами, встановленими законом.
Висновок. Оцінивши докази в сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 104 999,99 грн (49 999,99 грн + 55 000,00 грн). У стягненні 24 600,00 грн штрафу слід відмовити.
Розподіл судових витрат
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволено на 104 999,99 грн із заявлених 129 599,99 грн, тобто на 81,02 %.
Позивач сплатив 2 662,40 грн судового збору (платіжна інструкція № 17222 від 26.08.2026, а.с. 53). Пропорційно задоволеним вимогам з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 157,04 грн судового збору (2 662,40 грн ? 104 999,99 / 129 599,99). Інших судових витрат позивач не заявляв.
Керуючись статтями 2, 4, 7, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 279, 352-355 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» код ЄДРПОУ: 43979069, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївський узвіз, будинок №1А, заборгованість за Договором № 2949540 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 18.03.2026 року, в розмірі – 104 999 (сто чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 99 копійок, що складається з:
- суми прострочених платежів по тілу кредиту – 49 999,99 грн.;
- суми прострочених платежів по процентах – 55 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» код ЄДРПОУ: 43979069, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївський узвіз, будинок №1А, понесені по справі судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 157 (дві тисячі сто п`ятдесят сім) гривень 04 копійки.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит», місцезнаходження: 04070, місто Київ, Андріївський узвіз, будинок 1А, код ЄДРПОУ 43979069.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено 05.11.2026.
Головуючий: суддяК. С. Романенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua