Постанова від 04 листопада 2026 р. у справі №357/19552/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №357/19552/26

Суддя: Гребінь О. О.

Справа № 357/19552/26

3/357/5739/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.11.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України,

стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

У С Т А Н О В И В:

Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 332108 від 26.10.2026 року: 26.10.2026 року в АДРЕСА_1 , близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно свого батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , психологічного характеру, а саме висловлювався нецензурною лайкою та образливими висловлюваннями у його бік, що завдало шкоди його психологічному здоров`ю.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Позиція особи, що притягається до адміністративної відповідальності щодо інкримінованого правопорушення

ОСОБА_1 під час розгляду справи свою вину у вчиненні правопорушення визнав повністю та підтвердив суду обставини події, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Пояснення потерпілого

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив суду, що того вечора він зробив зауваження своєму сину ОСОБА_1 з приводу того, що останній не допомагає родині по господарству та не виконав прохання ОСОБА_2 перенести дрова у дворі, на що ОСОБА_1 агресивно відреагував та почав висловлюватись до ОСОБА_3 нецензурною лайкою та ображати його. Такі дії сина розсердили ОСОБА_2 та він також почав висловлюватись нецензурною лайкою, після чого ОСОБА_1 викликав працівників поліції.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 , дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступного.

Загальні положення

Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Положення ст.9 КУпАП визначають, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

З досліджених матеріалів справи установлено, що 26.10.2026 року в АДРЕСА_1 , близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою та образливими висловлюваннями до батька – ОСОБА_2 .

Тобто, ОСОБА_1 вчинив стосовно свого батька психологічне домашнє насильство, тому в його діях підтверджується склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Висновок щодо доведеності винуватості

Згідно зі ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується наданим в судовому засіданні поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та сукупністю досліджених судом доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 332108 від 26.10.2026 року; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 332289 від 26.10.2026 року; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; письмовими поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_2 від 26.10.2026; рапортом поліцейського від 27.10.2026 та відеозаписами.

У рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ зазначив, що при оцінюванні доказів застосовується критерій доведення «поза розумним сумнівом», а така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту.

Досліджені докази є належними, допустимими, узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Істотних суперечностей, які ставили б під сумнів достовірність цих доказів, судом не встановлено.

Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом.

Щодо адміністративного стягнення

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як цією особою, так і іншими особами.

Санкція ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачає накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Статтею 13 КУпАП визначено, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

За змістом ст.24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:

1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Беручи до уваги характер та обставини правопорушення, суддя вважає, що за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, до ОСОБА_1 слід застосувати захід впливу у виді попередження.

Водночас, враховуючи що раніше ОСОБА_1 не притягувався до відповідальності за вчинення домашнього насильства, тому суддя не вбачає підстав для направлення ОСОБА_1 для проходження програми для кривдників.

Враховуючи, що захід впливу не є адміністративним стягненням, тому судовий збір з ОСОБА_1 не стягується.

Керуючись ст.ст. 13, 23, 24-1, 33, 173-2, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до нього захід впливу у виді попередження.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяО.О. Гребінь

Оригінал: reyestr.court.gov.ua