Постанова від 05 листопада 2026 р. у справі №747/484/26 — Чернігівський апеляційний суд

Суд: Чернігівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №747/484/26

Суддя: Лебеженко В. О.

Справа № 747/484/26Головуючий у 1 інстанції Тіщенко Л. В.

Провадження № 33/4823/928/26

Категорія - ч.5 ст.126 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 рокумісто Чернігів

Суддя Чернігівського апеляційного суду Лебеженко В.О., за участю захисника Білої Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференцї, апеляційну скаргу захисника Білої Тетяни Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 на постанову Талалаївського районного суду Чернігівської області від 15 жовтня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, студента, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в:

1. Короткий зміст оскаржуваної постанови.

Постановою Талалаївського районного суду Чернігівської області від 15 жовтня 2026 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.26 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Суд першої інстанції встановив, що 19 серпня 2026 року, о 01 год. 11 хв., в селищі Талалаївка, вул Молодіжна, 13, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 , без права керування таким транспортним засобом, оскільки не отримував такого, чим порушив вимоги п.2.1 «а» Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, як вчинене повторно протягом року.

2. Вимоги та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі захисник Біла Т.О. в інтересах ОСОБА_1 просила скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях події ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особою, яка не має права керування такими транспортними засобами. Отже, однією з умов для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП, є доведення факту керування ним транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом.

На підтвердження винуватості її підзахисного надано протокол, у якому, серед іншого, зазначено, що свідки не залучались; технічний засіб відеозапису: нагрудна бодікамера ОСОБА_2 ; до протоколу додаються інші матеріали. При цьому встановлено, що відеозапис з нагрудної камери, який вказаний в протоколі, як і будь-який інший відеоматеріал, суду наданий не був.

Звертає увагу, що довідки адмінпрактики поліції, які приєднані до матеріалів справи, складені пізніше складання протоколу, а відеозапис від 19.08.2026 з нагрудної камери поліцейського взагалі не наданий.

Апелянт вказує, що чинним законодавством визначено, що під час здійснення своїх повноважень поліцейськими може використовуватися лише портативний відео реєстратор, отриманий за підписом у відповідному підрозділі поліції, закріплений на форменому одязі, та відеозапис саме з такого реєстратору є допустимим доказом. Такі норми направлені на забезпечення об`єктивного і неупередженого виявлення та фіксування правопорушень, у тому числі і з метою подальшого використання зафіксованої інформації у якості доказів у суді.

Крім того, її підзахисний ОСОБА_1 стверджує, що 19.08.2026 він автомобілем не керував, а лише перебував у ньому. З його слів, того дня він з друзями повертався додому, але як пасажир.

Вказує, що матеріалами справи не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 автомобілем ВАЗ та його зупинки поліцейськими. Викладені у протоколі обставини не підтверджуються жодними доказами, а сам по собі протокол не є належним та допустимими доказом на підтвердження факту керування транспортним засобам. Поліцейськими не зафіксовано належним чином, за допомогою портативного відеореєстратора, ні моменту зупинки автомобіля, ні того, хто ним керує. Відтак, у матеріалах справи відсутній зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у вказаний у протоколі час та місці.

3. Позиції учасників судового провадження.

У судовому засіданні захисник Біла Т.О. підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належними чином, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, про що повідомив і його захисник.

Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

4. Оцінка доводів апеляційної скарги та мотиви апеляційного суду

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Суд першої інстанції не в повному обсязі дотримався зазначених вимог закону.

Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з ч.9 ст.15 Закону України «Про дорожній рух», право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Адміністративним правопорушенням відповідно до ч.5 ст.126 КУпАП визнається повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч.2 ст.126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч.3 ст.126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч.4 ст.126 КУпАП).

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, серед іншого, полягає у фактичному керуванні транспортним засобом особою, яка, у відповідних випадках, не має права керування таким транспортним засобом, була позбавлена права керування або стосовно якої встановлено відповідне обмеження, за умови повторності такого правопорушення протягом року.

Відтак, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказаною статтею необхідним є доведення не лише факту попереднього притягнення особи до адміністративної відповідальності та відсутність у неї права керування транспортними засобами, а й безпосередньо факту керування нею транспортним засобом у конкретний час та за конкретних обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Саме факт керування транспортним засобом є необхідною складовою об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №749346 від 19.08.2026, ОСОБА_1 19 серпня 2026 року, о 01 год. 11 хв., в селищі Талалаївка, вул. Молодіжна, 13, керував транспортним засобом ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія, тобто, не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.

Разом з тим, один лише протокол про адміністративне правопорушення не є безумовним та достатнім доказом факту керування транспортним засобом, якщо викладені у ньому відомості не знаходять належного та об`єктивного підтвердження іншими доказами у справі.

З матеріалів справи убачається, що суд першої інстанції, встановлюючи факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, послався, зокрема, на протокол про адміністративне правопорушення.

Водночас, зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, які саме об`єктивні дані підтверджують, що саме ОСОБА_1 у зазначений у протоколі час фактично керував транспортним засобом, тобто забезпечував його рух.

Згідно з ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення : фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, які може закріплювати на однострої, службових транспортних засобах, а також використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Частиною 2 статті 30 цього Закону визначено, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст.31 Закону віднесено застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. засобів відеозапису.

Крім того, відповідно до п.2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється, серед іншого, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції визначено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

Пунктами 1 та 2 розділу VII передбачено, що під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.

Апеляційний суд звертає увагу, що обов`язок поліцейських здійснювати безперервний відеозапис виявлення, фіксування адміністративного правопорушення та проведення процесуальних дій, є гарантією дотримання законності при вчиненні поліцейськими указаних дій, їх об`єктивності, забезпечення збирання належних та допустимих доказів, необхідних для розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що зазначений в протоколі відеозапис з нагрудної бодікамери ОСОБА_2 , здійснений поліцейськими під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , не долучений до матеріалів справи, що позбавляє суд можливості перевірити факт керування 19.08.2026 о 01 год. 11 хв., в селищі Талалаївка, вул. Молодіжна, 13, ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 , та його законну зупинку працівниками поліції у вказаний у протоколі час.

Суддя апеляційного суду наголошує, що обставини викладені лише в протоколі не є абсолютним доказом фактичного керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Відтак, суддя апеляційного суду виснує, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодного належного та допустимого доказу, який би беззаперечно підтверджував факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки працівниками поліції.

Апеляційний суд також враховує, що згідно з ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином, сукупність досліджених доказів не підтверджує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а відтак не свідчить про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

5. Висновки апеляційного суду

За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції під час розгляду справи неповно з`ясував обставини, які мають значення для правильного її вирішення, та дійшов передчасного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

За змістом частин 1, 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За результатами апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом.

Отже, докази у справі не підтверджують наявності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, у зв`язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження – закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись статтями 247, 283, 284, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника Білої Тетяни Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Талалаївського районного суду Чернігівської області від 15 жовтня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП – скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Лебеженко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua