Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №489/5235/26 — Миколаївський апеляційний суд

Суд: Миколаївський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №489/5235/26

Суддя: Біоносенко В. В.

02.11.26

33/812/442/26

Провадження № 33/812/442/26

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

Головуючий суду І інстанції суддя Гриненко М.В.

Суддя апеляційного суду Біоносенко В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського апеляційного суду Біоносенко В.В.,

за участю секретаря – Белорукової І.В.

захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - Хомича А.М.

особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1

потерпілого - ОСОБА_2

розглянув, у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника Хомича А.М. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 07 жовтня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , особи з інвалідністю 2 групи,

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, постановлено накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керуванням транспортним засобом на строк 1 (один) рік.

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 682343 від 02.06.2026 р., 02.06.2026 р. о 19:20 год. в м. Миколаєві по вул. Космонавтів, 71, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог пунктів 2.3 «б», 13.1 ПДР України, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, на дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з транспортним засобом «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 682290 від 02.06.2026 р., 02.06.2026 р. о 19:20 год в м. Миколаєві по вул. Космонавтів, 104, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідає обстановці, млява мова), в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі КНП «МОЦПЗ» МОР у встановленому законом порядку, після незгоди з результатами проведеного на місці огляду на стан алкогольного сп`яніння з допомогою спеціального технічного засобу «Alcotest», який після проведення тесту мав цифровий показник 2,32 проміле алкоголю в крові, що підтверджено результатом тесту № 301 від 02.06.2026 р.

Постановою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 07 жовтня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, постановлено накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керуванням транспортним засобом на строк 1 (один) рік.

Не погодившись з рішенням суду в частині визнання ОСОБА_1 винними за ч. 1 ст. 130 КУпАП, захисник Хомич А.М. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник вказує, що 1) висновок суду про те, що апелянту було чітко та зрозуміло роз`яснено вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, не підтверджено доказами. В рішення суду першої інстанції зазначено, що поліцейський висунув вимогу проходження «освідування». Натомість ст.266 КУпАП, та Інструкцією передбачений термін «огляд на стан сп`яніння». Висновки суду, що навіть вживання поліцейським не передбаченого законодавством, може свідчити про чітко розуміння та усвідомлення саме вимоги пройти огляд на стан сп`яніння та правові наслідки від цього, є хибними. Цей висновок ґрунтується виключно на загальній оцінці поведінки апелянта під час спілкування з поліцейськими, а не на зафіксованому підтвердженні з боку самого апелянта того, що він розуміє, яку саме дію та з якою метою йому пропонують пройти; 2) Переривчастість відеозапису спілкування апелянта з поліцейськими не дозволяє з достатньою повнотою перевірити зміст роз`яснень. Долучені до матеріалів справи відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів не є безперервними. У цьому випадку, це має вирішальне значення, оскільки відсутність безперервності ставить під сумнів точність роз`яснення особі пройти огляд у закладі охорони здоров`я та правових наслідків відмови від нього; 3) Судом на надано оцінки стану здоров`я апелянта при визначенні виду та розміру адміністративного стягнення. Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАп при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи апеляційний суд дійшов наступного.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за такі види адміністративного правопорушення, об`єктивною стороною яких є:

керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виходячи зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №682290 від 02.06.2026 року, який був предметом розгляду в суді першої інстанції, ОСОБА_1 інкриміновано саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння

Відповідно до пп.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Стан алкогольного сп`яніння водія, який керував транспортним засобом, відповідно до ст.266 КУпАП, встановлюється оглядом.

Порядок огляду особи, яка керує транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, врегульовано ст.266 КУпАП, Інструкцією №1452/735, а також Порядком №1103.

Так, згідно ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного сп`яніння.

Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п.3, 4, 5 Порядку №1103, огляд проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);

лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Відповідно до п.6 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Аналогічні норми передбачені Інструкцією №1452/735.

Відповідно до п.п. 6, 7 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно з п.10 розділу ІІ Інструкції, результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень ст.266 Кодексу, Порядку №1033 та Інструкції №1452/735, факт алкогольного сп`яніння водія, встановлюється оглядом. Цей огляд проводиться працівниками поліції на місці за допомогою технічних засобів, а в разі незгоди водія на проведення огляду на місці, або у разі незгоди з його результатами, такий огляд проводиться у відповідних закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п.5 Порядку, п.10 Розділу ІІ Інструкції, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, копія якого надається водієві, а інший примірник долучається до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд водія на стан сп`яніння це процесуальна дія уповноваженого суб`єкта на отримання необхідних доказів у адміністративній справі, а акт огляду це процесуальний документ, який є засобом фіксації факту проведення такої дії, її ходу, змісту та досягнутих результатів. При цьому, роздруківка на папері з результатами тестування зі спеціальних технічних засобів, є додатком, як до протоколу про адміністративне правопорушення, так і до акту огляду.

Значення акту огляду відповідно до ст.266 Кодексу, Порядку №1033 та Інструкції №1452/735 полягає у необхідності фіксації двох важливих обставин огляду водія: 1) засвідчення огляду свідками у разі відсутності відеофіксації; 2) фіксація згоди водія з результатами огляду проведеного на місці за допомогою технічних засобів.

В залежності від отримання чи не отримання цієї згоди водія, визначається подальший алгоритм дій поліції. У разі згоди водія з результатами огляду проведеного на місці за допомогою технічних засобів, це відповідно до абз.2 п.5 Порядку, є підставою його притягнення до відповідальності. А у разі незгоди з результатами, є підставою для направлення водія на проходження огляду до закладу охорони здоров`я. За результатами огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, також складається акт огляду, але за формою передбаченою додатком 3 до Інструкції.

У цій справі, судом встановлено, що ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан сп`яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу Аlcotest. За результатами проходження тестування, показник алкоголю в нього склав 2,33% проміле. З цими результатами тестування на місці, ОСОБА_1 не погодився, а на пропозицію працівника поліції пройти подальший огляд в медичний установі, відмовився.

За результатами проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 працівниками поліції складений Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Апеляційний суд звертає увагу, що з відеозапису, на який посилається суд першої інстанції, вбачається, що працівником поліції досить чітко, зрозуміло та неодноразово роз`яснено ОСОБА_1 про необхідність пройти огляд на стан сп`яніння, а також про наслідки у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП у разі відмови від огляду. Натомість, ОСОБА_1 також досить чітко, недвозначно висловів незгоду з результатами тестування на місці, та на пропозицію працівника поліції неодноразово відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоров`я.

Помилка поліцейського у назві процесуальної дії, використання слово «освідчення» замість «огляд на стан сп`яніння» жодним чином не вплинули на можливість ОСОБА_1 зрозуміти вимогу поліцейського.

Суд звертає увагу, що обов`язок водія пройти медичний огляд, у цьому випадку, випливає не з самої вимоги поліцейського на місці події, а прямо передбачений п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідно до яких, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.68 Конституції України, передбачена презумпція знання законів.

За таких обставин, посилання захисту, на не доведеність до ОСОБА_1 поліцейським на місці необхідності проходження огляду та правових наслідків у разі відмови, є непереконливим аргументом.

Також, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо неналежної відео фіксації адмінправопорушення з огляду на її не безперервність, оскільки перевіривши відеозапис адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що він надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, встановити факти проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, фіксацію позитивного результату 2,23 проміле, а також непогодження ОСОБА_1 з цими результатами та його відмову від проходження огляду в закладах охорони здоров`я, відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Доказів того, що на відео відсутні якісь події або ці події відбувалися не у такій, як на відео, послідовності, судом не встановлено. Крім цього, особою, яка подала апеляційну скаргу, не вказано які саме події та обставини відсутні на відео запису.

Щодо аргументів захисту, про невідповідність обраного виду та розміру адміністративного стягнення, апеляційний суд звертає увагу, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП, є безальтернативною з абсолютно визначеним розміром штрафу та строком позбавлення права керування транспортними засобами за вказане правопорушення.

Такий різновид санкцій не надає суду можливості призначати стягнення у будь-якому іншому виді та розмірі, ніж передбачено у відповідній статті Кодексу.

Частина 1 ст.130 КУпАП, передбачає штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.5 розділу ХХ Податкового кодексу України, неоподаткованих мінімум доходів громадян дорівнює 17 гривень.

17*1000=17000 гривень. Таким чином, судом першої інстанції розмір штрафу обраний чітко відповідно до вимог санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Також, є обов`язковим стягнення за це правопорушення у вигляді позбавленням права керування транспортним засобом.

На відміну від кримінального права (де ст. 69 КК України дозволяє призначити м`якше покарання, ніж передбачено законом), КУпАП не містить норм, які б дозволяли суду знижувати розмір штрафу чи іншого стягнення нижче мінімуму, визначеного в санкції статті чи взагалі не накладати стягнення визначене санкцією.

За таких обставин аргументи захисника викладені у апеляційній скарзі про неврахування судом першої інстанції всіх обставини справи при визначенні виду та обсягу адміністративного стягнення, апеляційний суд відхиляє, як безпідставні.

Інші доводи апеляційної скарги не беруться до уваги та не можуть бути підставою для зміни чи скасування постанови суду.

Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 293, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Хомича А.М. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 07 жовтня 2026 року, відносно ОСОБА_1 , - залишити без змін.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду В.В. Біоносенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua