Постанова від 05 листопада 2026 р. у справі №335/6986/26 — Запорізький апеляційний суд

Суд: Запорізький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №335/6986/26

Суддя: Коломаренко К. А.

Дата документу Справа № 335/6986/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №335/6986/26 Головуючий в 1 інст.Новасардова І.В.

Провадження №33/807/1144/26 Доповідач в 2 інст.Коломаренко К.А.

Категорія ст.124 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року м.Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Коломаренко К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Науменка Максима Володимировича на постанову Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 28 серпня 2026 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею ст. 124 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Постановою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 28 серпня 2026 року у справі №335/6986/26 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 850,00 гривень; звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно постанови суду першої інстанції, 10.06.2026 року о 17:40 год. м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 66, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Honda, номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не переконався в безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП автомобілі механічно пошкоджено, завдано матеріальні збитки, травмовані відсутні. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, на думку суду першої інстанції, підтверджуються: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№691168 від 12.06.2026 року, протоколом з місця дорожньо-транспортної пригоди, схемою місця ДТП з фототаблицею; рапортом співробітника поліції; письмовими поясненнями учасників ДТП, а також поясненнями свідка гр. ОСОБА_3 .

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, апелянт вказує, що постанова суду є незаконною, оскільки винуватість апелянта за ст. 124 КУпАП не підтверджується належними та допустимими доказами. Зокрема, протокол, рапорт поліції та схема місця ДТП складені виключно зі слів ОСОБА_2 та підтверджують лише факт звернення останнього до поліції, але не доводять вчинення правопорушення ОСОБА_1 . У письмових поясненнях ОСОБА_1 вказував на відсутність самого факту ДТП та будь-яких пошкоджень на його авто, пояснивши, що між ними виникла лише дорожня конфліктна ситуація через недбале керування ОСОБА_2 (який його підрізав), після чого ОСОБА_1 в грубій формі висловив обурення та поїхав далі. Крім того, суд безпідставно спотворив свідчення свідка сторони захисту ОСОБА_3 , який перебував у авто ОСОБА_1 і чітко підтвердив відсутність будь-якого контакту чи зіткнення між автомобілями. Будь-які пошкодження на транспортному засобі ОСОБА_1 відсутні. Вважає, що ОСОБА_2 викликав працівників поліції через те, що ОСОБА_1 в грубій формі пояснив йому, що така манера водіння неприпустима.

Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає постанову незаконною та просить її скасувати.

Одночасно із апеляційною скаргою захисник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що оскаржувана постанова отримана ним 02.09.2026 року в приміщенні суду, скарга подана в межах визначеного законодавством десятиденного строку з дня отримання постанови – 10.09.2026, просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити цей строк.

Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження

Статтею 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Вважаю за можливе поновити захиснику - адвокату Науменку Максиму Володимировичу строк на апеляційне оскарження постанови Вознесенівського районного суду м .Запоріжжя від 28.08.2026 року, оскільки як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_4 копію постанови отримав 02.09.2026 року.

Позиція сторін провадження у справі про адміністративне правопорушення.

У судове засідання захисник ОСОБА_1 – адвокат Науменко М.В. не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату час та місце розгляду справи. Звернувся з заявою про розгляд справи за його відсутності, просив скаргу задовольнити. В ході судового розгляду зазначав про можливість проведення розгляду справи без участі ОСОБА_1 , підтримав доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі і просив її задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_1 , будучи обізнаним про дату, час та місце проведення судового розгляду в судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення судового засідання до апеляційного суду від нього не надходило.

Потерпілий ОСОБА_2 тричі викликався в судові засідання з метою його допиту в судовому засіданні, проте жодного разу в судове засідання не з`явився, при цьому будучи завчасно та належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання. Причини неявки суду не повідомив, заяв, клопотань або письмових пояснень не подавав.

Враховуючи обізнаність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про час, дату та місце проведення судового розгляду в суді апеляційної інстанції, а також відсутність клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності останніх, що не суперечить вимогам ч.6 ст.294 КУпАП.

Мотиви суду

Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Як зазначив суд першої інстанції, 10.06.2026 року о 17:40 год. м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 66, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Honda, номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не переконався в безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП автомобілі механічно пошкоджено, завдано матеріальні збитки, травмовані відсутні. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за статтею 124 КУпАП, суддя виходив з того, що його вина у вчиненні правопорушення доведена у повному обсязі та підтверджена матеріалами справи.

Такі висновки судді апеляційний суд вважає передчасними, з огляду на таке.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

Судом першої інстанції в ході розгляду справи досліджено схему місця ДТП з фототаблицею, рапорт співробітника поліції, письмові пояснення учасників ДТП, а також допитано в судовому засіданні в якості свідка за клопотанням сторони захисту гр. ОСОБА_3 .

Проаналізувавши вищевказані докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Апеляційний суд не погоджується із таким висновком з огляду на таке.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 124 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Зазначена норма є бланкетною і при встановленні винуватості особи необхідно встановити пункт ПДР України, який порушено водієм і який, окрім того, перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із останнім.

Причинно-наслідковий зв`язок між пригодою та порушенням ПДР України встановлюється у кожному конкретному випадку на підставі повного і всебічного дослідження доказів зібраних працівниками поліції та наданих учасниками.

За змістом протоколів вбачається, що у провину ОСОБА_1 ставиться порушення вимог пункту 10.1 ПДР України, згідно якого: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП, зокрема і процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, визначені у розділі ІХ «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395 (далі - Інструкції № 1395).

У разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: 1) схема місця ДТП (додаток 8), яку підписують учасники ДТП та поліцейський; 2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); 3) показання технічних приладів (у разі їх наявності); 4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); 5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі (п. 1 розділу ІХ Інструкції № 1395).

У випадках, коли для прийняття об`єктивного рішення виникає необхідність для отримання додаткових даних, поліцейський, який оформлює матеріали ДТП, протягом доби передає оформлені матеріали ДТП для подальшого розгляду уповноваженій особі підрозділу поліції, на території обслуговування якого сталася пригода (п. 6 розділу ІХ Інструкції № 1395).

Згідно обставин, викладених в копії протоколу серії ЕПР1 №691177 від 12.06.2026 року, 10.06.2026 року о 17-40 годині в м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 66, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Honda Civik, номерний знак НОМЕР_1 , ставши учасником ДТП, місце пригоди залишив.

До апеляційної скарги додана постанова Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 28.08.2026 року про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП, яка мотивована тим, що свідомих дій з метою умисного залишення місця ДТП та переміщення транспортного засобу водій ОСОБА_1 не вчиняв, оскільки удару не відчув, що свідчить про відсутність у його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Згідно з п.8 розділу ІХ Інструкції № 1395 якщо при ДТП один з його учасників зник з місця пригоди, поліцейський оформляє схему місця ДТП, відбирає пояснення в потерпілого, свідків (у разі їх наявності), встановлює наявність засобів зовнішнього відео-, фотоспостереження та невідкладно повідомляє уповноважену особу підрозділу поліції, відповідальну за розшук осіб, що зникли з місця ДТП. Остання зобов`язана вжити всіх можливих заходів для встановлення винуватців ДТП та обставин її вчинення в найкоротший строк, але не більше двох місяців.

Розшук осіб, що зникли з місця ДТП, здійснюється шляхом використання баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, відкритих джерел інформації, надсилання запитів про отримання необхідних фото- та/або відеофіксацій відповідної пригоди, виклику осіб для прибуття до підрозділу або відвідування їх за місцем проживання (перебування), роботи.

При встановленні транспортного засобу, який зник з місця пригоди, проводяться його огляд на предмет наявності характерних пошкоджень, інших обставин ДТП та фотофіксація.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення (ст. 251 КУпАП).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно зі ст.ст.254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №691168 від 12.06.2026 року, 10.06.2026 року о 17:40 год. м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 66, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Honda, номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не переконався в безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП автомобілі механічно пошкоджено, завдано матеріальні збитки, травмовані відсутні. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Наданий до суду першої інстанції протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №691168, складений 12.06.2026 року, складеного стосовно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП, сам по собі не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні діяння, оскільки відомості, які відображені у протоколі про адміністративне правопорушення повинні підтверджуватись долученими у встановленому законом порядку доказами, які відображають у своїй сукупності всю суть обставин протиправної поведінки правопорушника, наведених у протоколі про адміністративне правопорушення.

До протоколу було долучено схему місця ДТП, на якій позначено лише один транспортний засіб – Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_2 , та зазначено наявні на ньому пошкодження (ліве крило переднє та бампер передній). Разом з тим, будь-яких слідів удару (осипу фарби, уламків пластику чи інших ознак безпосереднього механічного контакту з іншим транспортним засобом) на схемі не зафіксовано, як і не зафіксовано другий транспортний засіб – Honda Civic. Таким чином, схема ДТП не фіксує факту реального контакту між транспортними засобами, не підтверджує час, місце та обставини події, а лише відображає розташування одного транспортного засобу (Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_2 ) та виявлені на ньому пошкодження. Наявність залишків фарби іншого транспортного засобу на автомобілі Chevrolet Aveo не вказано. Крім того, в графі «кількість учасників ДТП» вказано водіїв – 2, транспортних засобів -2, проте будь-яких відомостей про другого водія та другий транспортний засіб схема ДТП не містить. Отже, наявна в матеріалах схема не є доказом факту вчинення дорожньо-транспортної пригоди між двома транспортними засобами, оскільки не містить жодного підтвердження зіткнення та участі в події двох конкретних автомобілів.

До протоколу про адміністративне правопорушення додано фотознімки транспортних засобів, з яких вбачається, що на автомобілі Honda Civic чорного кольору будь-які видимі сліди чи пошкодження, які б могли свідчити про контакт з транспортним засобом світло-сірого/білого кольору (достеменно неможливо встановити з чорно-білих фото) Chevrolet Aveo відсутні. З огляду на характер та локалізацію пошкоджень автомобіля Chevrolet Aveo (потертості/подряпини на передньому бампері й лівому крилі), з урахуванням кольорів авто, які по відношенню один до одного мають найвищий рівень контрасту, у разі механічного контакту між ними, могли б утворитися сліди взаємного перенесення лакофарбового покриття. Разом з тим, відсутні залишки фарби іншого автомобіля, як у автомобіля Chevrolet Aveo, так і у автомобіля Honda Civic.

Експерт на місце ДТП не викликався, експертиза по обставинам ДТП не проводилася.

Натомість у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 691168 від 12.06.2026 зазначено про отримання пошкоджень обома транспортними засобами, але докази наявності пошкоджень на автомобілі Honda Civic, н.з. НОМЕР_1 , відсутні.

Згідно долучених до протоколу письмових пояснень ОСОБА_2 , останній зазначив, що 10.06.2026 року приблизно о 17:40 на автомобілі Шевроле Авео, н.з. НОМЕР_2 , здійснював проїзд по вул. Патріотична. На пішохідний перехід вийшов пішохід, у зв`язку з чим він зупинився його пропустити, зліва його підрізало авто Хонда Аккорд, н.з. НОМЕР_1 , чим пошкодив йому авто та поїхав з місця ДТП. Автомобіль зазнав механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки, травмовані відсутні.

До протоколу було долучено письмові пояснення ОСОБА_1 , з яких випливає, що будь-яких контактів чи зіткнень між транспортними засобами не було, між водіями був лише словесний конфлікт.

Крім того, в судовому засіданні судом першої інстанції було викликано в судове засідання та допитано свідка сторони захисту - ОСОБА_3 , який пояснив, що 10.06.2026 року о 17-40 годині перебував на передньому пасажирському сидінні автомобіля Honda Civic, н.з. НОМЕР_1 . Зазначив, що між водіями виникла суперечка щодо манер водіння щодо різкого перестроювання їх транспортного засобу. Будь-які характерні для удару звуки були відсутні.

До матеріалів справи також додано рапорт заступника командира взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанта поліції В. Іванова від 10.06.2026 року, в якому фактично викладено пояснення потерпілого ОСОБА_2 , надані по прибуттю на місце виклику екіпажу патрульної поліції.

Надаючи оцінку рапорту як доказу який міститься в матеріалах справи апеляційний суд зауважує, що згідно з позицією Верховного Суду рапорт поліцейського є лише внутрішнім службовим документом, а не самостійним, незалежним та беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Рапорт не підтверджує факт порушення, якщо не підкріплений іншими доказами, зокрема відеозаписами чи показаннями свідків.

З рапорту вбачається, що працівник поліції не був свідком даної події, не фіксував ДТП або будь-яких ознак зіткнення безпосередньо, а лише зафіксував звернення громадянина, зроблене ним після ймовірної події. Факти, викладені у рапорті, повністю базуються на словах заявника, які самі по собі не є доказом факту вчинення адміністративного правопорушення, і не підтверджують обставин, що мають істотне значення для справи.

Рапорт поліцейського в даному випадку не підкріплений відеозаписами, показаннями свідків чи іншими доказами, а тому не може безумовно підтверджувати провину ОСОБА_1 .

В ході апеляційного перегляду справи, судом було задоволено клопотання захисника та надіслано на адресу УПП в Запорізькій області запит з проханням надати Запорізькому апеляційному суду оригінали фотознімків в електронному виді, на яких зафіксовано пошкодження транспортних засобів та відеозаписи з бодікамер працівників поліції Motorola solutions vb-400 №470383, 471873, за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 10.06.2026 року о 17:40 годині в АДРЕСА_1 , за наслідком якої було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №691168 від 12.06.2026 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтею 124 КУпАП.

На запит суду УПП в Запорізькій області надано оригінали фотознімків в електронному виді та повідомлено про те, що відеозаписи з бодікамер працівників поліції Motorola solutions vb-400 №470383, 471873 не збереглись.

З наданих оригіналів фотознімків встановлено, що на автомобілі Хонда Аккорд, н.з. НОМЕР_1 слідів будь-які видимі сліди чи пошкодження, які б могли свідчити про контакт з транспортним засобом світло-сірого/білого кольору Chevrolet Aveo відсутні.

Отже, під час розгляду справи про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, можуть свідчити виключно письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 , які самі по собі не є підтвердженням факту вчинення адміністративного правопорушення, а являють собою суб`єктивну версію однієї зі сторін - потерпілого, яка не була підтверджена жодними сторонніми доказами. При цьому, потерпілий чотири рази викликався в судове засідання апеляційним судом, проте такі виклики було ним проігноровано, оскільки до суду ОСОБА_2 жодного разу не з`явився, причин неявки суду не повідомив, жодних заяв, клопотань чи пояснень до суду не подавав.

Таким чином, ані на стадії складання матеріалів працівниками поліції, ані в межах судового розгляду судом першої інстанції не були належним чином встановлені ані механізм, ані фактичні обставини дорожньо-транспортної пригоди, у якій нібито брав участь ОСОБА_1 . В матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні докази, що беззаперечно підтверджували б факт зіткнення саме з його участю, а також наявність причинно-наслідкового зв`язку між його діями та настанням шкоди.

Таким чином, працівниками поліції не зібрано достатніх належних та допустимих доказів для об`єктивного встановлення факту та обставин ДТП, які необхідні для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , не може бути визнаний достатнім доказом по даній справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вони не є самостійними беззаперечними доказами, а обставини, викладені у них, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви у суду.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Розумний сумнів це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Так, у справі «Бербера, Мессеге и Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 р. (п. 146) Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції при розгляді справи не в повній мірі дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП та дійшов передчасного висновку при винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно зі ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, постанова судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 28 серпня 2026 року про визнання винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям провадження відносно нього на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Поновити захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвокату Науменку Максиму Володимировичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 28 серпня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Науменка Максима Володимировича на постанову Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 28 серпня 2026 року, задовольнити.

Постанову судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 28 серпня 2026 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею ст. 124 КУпАП скасувати.

Постановити нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду К.А. Коломаренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua