Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №308/8021/24 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/8021/24

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

04.11.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Котубей І.І., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника – адвоката Шпуганича В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 липня 2024 року про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП у зв`язку з відсутню в його діях складу адміністративного правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 липня 2024 року провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №488462 від 11.01.2024, - 11.01.2024, о 14.00 год., на автомобільній дорозі Н-09 Мукачево-Рогатин-Львів, 57 км, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Volvo FH 13400», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався попереду, чим порушив вимоги п. п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 липня 2024 року, яку вважає безпідставною, упередженою та такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Одночасно ОСОБА_2 заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, яке мотивує тим, що постанову він не отримував, дізнався випадково 25.09.2026 на офіційному сайті судова влада. До справи він не залучався, жодного офіційного рішення по справі він не отримував та вважає, що це є об`єктивною підставою для поновлення апеляційного строку.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Шпуганич В.П., заперечили проти задоволення клопотання про поновлення ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки воно є безпідставним, подано через значний проміжок часу. Крім того, апелянт не мав у справі статусу потерпілого, а тому не має права оскаржувати постанову суду. Звертають увагу на те, що постановою Хустського районного суду від 07.02.2024 року саме ОСОБА_2 був визнаний винним у ДТП, що мала місце 11.01.2024, о 14.00 год. на автомобільній дорозі Н-09 Мукачево-Рогатин-Львів, 57 км, і притягнутий до адміністративної відповідальності. Подачу вказаної апеляційної скарги розцінюють як намір роботодавця апелянта – ТОВ «ТБК «СІТІ БУД» не відшкодовувати збитки, завдані власнику транспортного засобу під керування ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника – адвоката Шпуганича В.П., перевіривши доводи клопотання про поновлення строку, матеріали апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження належить відмовити з наступних підстав.

У відповідності до ч. 2 ст. 287 КУпАП, постанову суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у порядку передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Системний аналіз зазначеної норми КУпАП вказує на те, що до повноважень суду апеляційної інстанції належить вирішення питання про поновлення строку апеляційного оскарження в разі надходження такого клопотання.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.

Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. При цьому, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Згідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України»).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність.

Постанова Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області прийнята 25.07.2024, тобто строк апеляційного оскарження постанови суду починає спливати 26.07.2024 та закінчується 05.08.2024, відповідно.

Апелянт ОСОБА_2 , як на підставу для поновлення строку посилається на те, що він не був залучений до розгляду даної справи, хоча ця справа стосується його, оскільки він є одним із водіїв, які причетні до ДТП та зазначає, що не отримував копію оскаржуваного ним судового рішення про існування якого він дізнався випадково 25.09.2026 з сайту Судова влада.

Проте, наведені причини пропуску апеляційного строку оскарження постанови суду першої інстанції не є об`єктивними та поважними з огляду на наступне.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» (Karakutsya v. Ukraine) наголосив на тому, що зацікавлені сторони зобов`язані проявляти особливу старанність у захисті своїх інтересів і вживати необхідних заходів для того, щоб бути в курсі подій у провадженні.

У справі «Крупник проти України» (Krupnyk v. Ukraine) від 20 березня 2025 року, Європейський суд з прав людини вказав, що сторонам провадження необхідно проявляти цікавість до своєї судової справи.

Апелянт звернувся з апеляційною скаргою зі значним пропуском строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, який становить майже два роки з моменту набрання судового рішення законної сили та не вказує на об`єктивні та непереборні обставини, які завадили йому дотриматись встановленого КУпАП десятиденного строку на апеляційне оскарження.

ОСОБА_2 не проявив належної старанності з метою захисту своїх інтересів та не вжив необхідних та достатніх заходів для того, щоб бути в курсі подій у провадженні, зокрема щодо судового рішення, яке на переконання апелянта порушує його права та інтереси.

Таким чином, твердження апелянта про те, що строк на апеляційне оскарження пропущено із поважних причин, не підтверджено відповідними обставинами та належними доказами, клопотання не містить посилання на обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто такими, які не залежать від волевиявлення апелянта, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Сукупність вищезазначених обставин свідчить про відсутність об`єктивних обставин, які б безумовно свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а відтак і слугували підставами для задоволення клопотання.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_2 не є особою, яка має право на апеляційне оскарження даного судового рішення, оскільки ч. 2 ст. 294 КУпАП чітко визначає перелік осіб, які можуть оскаржити постанову місцевого суду в апеляційному порядку, зокрема це: особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законний представник, захисник, потерпілий, його представник.

У апеляційній скарзі апелянт позиціонує себе як потерпілу сторону, однак в матеріалах справи останній як потерпіла сторона не фігурує та не залучався до розгляду такої саме як потерпіла сторона.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що звертаючись з апеляційною скаргою поза процесуальними строками, встановленими законом, ОСОБА_2 не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не є особою, яка має право на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, а також не надав доказів про наявність перешкод у реалізації права на оскарження постанови судді у встановлений КУпАП десятиденний строк, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження належить відмовити та повернути апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами заявнику.

Водночас апеляційний суд зауважує, що вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.

Керуючись ст. 294 КупАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_2 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 липня 2024 року про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП у зв`язку з відсутню в його діях складу адміністративного правопорушення.

Апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_2 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 липня 2024 року, повернути апелянту з усіма доданими до неї матеріалами, як особі, що їх подала, а також надіслати йому копію постанови.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя: Іван КОТУБЕЙ