Постанова від 05 листопада 2026 р. у справі №308/12949/26 — Закарпатський апеляційний суд

Суд: Закарпатський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №308/12949/26

Суддя: Феєр І. С.

Справа № 308/12949/26

Провадження № 33/4806/679/26

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

про повернення апеляційної скарги

06.11.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Феєр І. С., розглянув клопотання захисника-адвоката Діовші А. Я. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.10.2026.

Цією постановою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 68227 (шістдесят вісім тисяч двісті двадцять сім) грн 14 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

З протоколу про порушення митних правил № 0685/UA305000/2026 від 20.08.2026 та постанови судді від 09.10.2026 вбачається, що 02.04.2026 Закарпатською митницею отримано лист Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Державної митної служби України № 20/20-02-01/7/358 (вх. митниці від 02.04.2026 № 7262/4/7.7-1), яким надіслано лист Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України від 30.03.2026 № 220/9/412.

Зазначеним листом Департамент внутрішнього аудиту Міністерства оборони України повідомив Державну митну службу України про неотримання військовою частиною НОМЕР_1 гуманітарного вантажу – транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, моделі TRANSPORTER, 1999 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 .

Відповідно до інформації, що міститься у базах даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби, транспортний засіб із реєстраційним номером Словацької Республіки НОМЕР_3 , марки VOLKSWAGEN, моделі TRANSPORTER, 1999 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , був ввезений на митну територію України в якості гуманітарної допомоги о 14 год 07 хв 05.03.2023 через пункт пропуску «Ужгород – Вишнє-Немецьке» митного посту «Ужгород-автомобільний» Закарпатської митниці громадянином України ОСОБА_2 , який переміщувався на вантажному транспортному засобі з причепом р.н.з. НОМЕР_4 / НОМЕР_5 .

Підставою для переміщення на митну територію України вищевказаного транспортного засобу була декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, яка була підписана та подана до митного контролю та митного оформлення ОСОБА_2

-2-

Разом із вказаною декларацією громадянин ОСОБА_2 подав до оформлення свідоцтво Словацької Республіки НОМЕР_6 про реєстрацію транспортного засобу з р.н.з. НОМЕР_3 , марки VOLKSWAGEN, моделі TRANSPORTER, а також запит військової частини НОМЕР_1 , у якому зазначений транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, моделі TRANSPORTER, 1999 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , підписаний командиром військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва Словацької Республіки НОМЕР_6 про реєстрацію транспортного засобу з р.н.з. НОМЕР_3 , власником автомобіля марки VOLKSWAGEN, моделі TRANSPORTER, номер кузова НОМЕР_2 , є громадянин Словацької Республіки ОСОБА_3 .

Відповідно до декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, відправником гуманітарного вантажу виступає ОСОБА_2 , отримувачем – військова частина НОМЕР_1 , фактичним місцем розвантаження гуманітарного вантажу – військова частина НОМЕР_1 .

З метою всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи Закарпатською митницею були направлені відповідні запити до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Територіального сервісного центру МВС 2141, військової частини НОМЕР_7 , військової частини НОМЕР_8 , Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , Сил логістики Збройних Сил України.

За результатами розгляду отриманих відповідей встановлено, що факт реєстрації транспортного засобу VOLKSWAGEN TRANSPORTER (VIN-код НОМЕР_2 ) підрозділами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України не підтверджено, так само не підтверджено факт його реєстрації підрозділами МВС України.

Також не підтверджено факт перебування транспортного засобу VOLKSWAGEN TRANSPORTER (VIN-код НОМЕР_2 ) на балансі (обліку) військової частини НОМЕР_1 , а також військової частини НОМЕР_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та військової частини НОМЕР_8 .

Згідно з письмовим поясненням ОСОБА_2 , після ввезення на митну територію України транспортного засобу VOLKSWAGEN TRANSPORTER, номер кузова НОМЕР_2 , в якості гуманітарної допомоги для військової частини НОМЕР_1 він передав його громадянину України ОСОБА_4 та не доставив даний автомобіль до вказаної військової частини.

У ході здійснення перевірочних заходів було встановлено громадянина України ОСОБА_5 , який у своєму поясненні від 08.06.2026 зазначив, що після отримання від громадянина ОСОБА_2 ввезеного ним на митну територію України транспортного засобу VOLKSWAGEN TRANSPORTER, номер кузова НОМЕР_2 , в якості гуманітарної допомоги військовій частині НОМЕР_1 , він не доставляв даний автомобіль до вказаної військової частини та передавав його невстановленим особам.

Відповідно до листа Управління контролю та адміністрування митних платежів від 17.06.2026 №15/15-02/14773 орієнтовна вартість транспортного засобу VOLKSWAGEN TRANSPORTER, номер кузова НОМЕР_2 , становить 3000 євро.

Загальна сума митних платежів, які б підлягали сплаті у разі випуску вільний обіг вказаного транспортного засобу, станом на 05.03.2023, складає 136454,27 грн, а саме: ввізне мито – 11635,41 грн, акциз – 82684,13 грн, ПДВ – 42134,73 грн.

ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене статтею 485 МК України, а саме: здійснив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів у розмірі 136454,27 грн.

-3-

На постанову судді, захисник-адвокат Діовші А. Я. 03.11.2026 подав безпосередньо до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області апеляційну скаргу, в якій просить постанову від 09.10.2026 скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 КУпАП закрити, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Одночасно захисник порушив питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді. Клопотання про поновлення строку на оскарження постанови судді мотивував тим, що ОСОБА_2 з 13.07.2024 перебуває за межами України, тому про розгляд справи належним чином не повідомлявся, копію оскаржуваної постанови не отримував.

Перевіривши матеріали справи про порушення митних правил, апеляційний суд вважає, що у задоволенні клопотання захисника-адвоката Діовші А. Я. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала, з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також, якщо у поновленні строку відмовлено.

Також, слід зазначити, що при розгляді клопотання про поновлення пропущеного строку, апеляційний суд перевіряє тільки поважність причин пропуску строку або їх відсутність, і не може давати оцінку процесуальним діям та документам по справі або прийнятому судом рішенню.

Як вбачається з матеріалів справи про порушення митних правил, стороною захисту протягом встановленого законом часу на подання апеляційної скарги зазначена постанова у встановленому законом порядку не оскаржувалась, об`єктивними поважними причинами це не обумовлено і в апеляційній скарзі та клопотання щодо наявності таких причин, дані відсутні.

Із матеріалів справи про порушення митних правил вбачається, що оскаржувана постанова судді винесена 09.10.2026 за відсутності ОСОБА_2 , який був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, про що свідчать наявні у справі дані з роздруківки трекінгу поштового відправлення RO67277897773, згідно якого судову повістку про виклик до суду на 09.10.2026, вручено одержувачу 22.09.2026 (а. с. 112).

За наведених обставин, судом першої інстанції в повній мірі було забезпечено реалізацію ОСОБА_2 свого права на захист, оскільки йому було відомо факт складання щодо нього протоколу про порушення митних правил, дату, час та місце розгляду судом цього протоколу та надано достатньо часу (з дати складання протоколу до дати розгляду цієї справи по суті), для вільного обрання захисника для участі у справі.

Проте, ОСОБА_2 не виявив бажання брати участь у розгляді справи, реалізувавши таким чином право на захист своїх інтересів і без поважних причин не оскаржив в установлений законом строк постанову суду про притягнення до адміністративної відповідальності.

При цьому, апеляційний суд враховує те, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

-4-

Можливість поновлення строку на апеляційне оскарження закон пов`язує з тим чи обставини, унаслідок яких скаргу подано несвоєчасно, залежали від волі ініціатора перегляду і чи пов`язані вони дійсно з істотними перешкодами/труднощами, що унеможливили або ускладнили своєчасне звернення до суду.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, початком строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.09.2025 є день її проголошення, а не отримання її копії, і будь-яких підстав вважати, що такий строк захисником пропущено з поважних причин не має.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_2 належним чином не повідомлявся про час і місце судового розгляду, не приймаються до уваги та відхиляються, оскільки суперечать матеріалам справи. До того ж стороною захисту на надано будь-яких підтверджуючих документів про факт перебування ОСОБА_2 за межами України, натомість дані, які містяться в матеріалах справи, свідчать про обізнаність останнього час та місце розгляду судом першої інстанції протоколу про порушення митних правил.

Також апеляційним судом відхиляється і зазначене стороною захисту посилання про неотримання копії постанови від 09.10.2026, оскільки судом першої інстанції копія оскаржуваного рішення на адресу ОСОБА_2 була надіслана 09.10.2026, тобто в межах строку, передбаченого ст. 285 КУпАП, тому вказана в клопотанні обставина не перешкоджала реалізації ОСОБА_2 у передбачений ст. 294 КУпАП строк права на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Той факт, що ОСОБА_2 , не з`явившись без поважних причин на розгляд справи, призначений на 09.10.2026, очікував на прийняття судом рішення про відкладення чи надіслання копії оскаржуваної постанови, не може бути враховано у даному випадку, як наявність поважної причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Поряд з тим, апеляційний суд враховує і те, що суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

До того ж, постанова судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.10.2026 у резолютивній частині містить чітко визначений порядок її оскарження, у зв`язку з чим апеляційний суд звертає увагу на те, що закон пов`язує строк апеляційного оскарження з днем винесення постанови, а не з днем отримання її копії, як помилково зазначено в апеляційній скарзі.

Існування інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, захисником-адвокатом Діовші А. Я. не наведено.

При цьому апеляційним судом враховується і те, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин, а також те, що поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження за змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП повинна довести особа, яка подає клопотання.

При цьому апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини ( далі ЄСПЛ) сформульовану в рішенні від 03.04. 2008 у справі «Пономарьов проти України». Так, у пункті 41 цього рішення Європейський суд зазначив, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду.

-5-

Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, передбаченого ст. 294 КУпАП повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено.

Враховуючи те, що в апеляційній скарзі та клопотанні захисником не наведено жодних доказів та мотивів про поважність причини, яка б позбавила його можливості оскаржити постанову судді в межах передбаченого законом строку, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення такого строку на апеляційне оскарження судового рішення від 09.10.2026.

При прийнятті рішення враховуються положення нормативно-правових актів про те, що сторони провадження в справах про адміністративні правопорушення є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; та те, що правопорушником жодних доказів у підтвердження обґрунтованості доводів клопотання про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження постанови, надано не було.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника-адвоката Діовші А. Я. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.10.2026 щодо ОСОБА_6 - відмовити.

Апеляційну скаргу захисника-адвоката Діовші А. Я. на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.10.2026 щодо ОСОБА_2 повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua