Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №748/3128/26 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/2380/26

Єдиний унікальний № 748/3128/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06 листопада 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Хоменко Л.В.,

секретаря Базарної М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

АТ «КРЕДОБАНК» звернулось до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 79 987 грн. 06 коп. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12 вересня 2018 року ОСОБА_1 уклала з Банком кредитний договір № CL-133653, за умовами якого їй надано кредит у розмірі 50 000 грн. 00 коп., з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивач свій обов`язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору. Однак відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконувала, тому станом на 17 серпня 2026 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 79 987 грн. 06 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 44 612 грн. 58 коп., заборгованості за відсотками – 35 374 грн. 48 коп.

Ухвалою судді від 06 жовтня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що заявлені вимоги підтримує в повному обсязі. Не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, заяви на відкладення розгляду справи та відзив на позов не подала.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, оскільки позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи у порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступного висновку.

12 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «КРЕДОБАНК» з анкетою-заявою № CL-133653 фізичної особи на отримання готівкового кредиту, в якій зазначено відомості про клієнта та його персональні дані (пункт 2), зазначено обраний клієнтом кредитний продукт та бажані умови кредитування (пункт 1). (а.с. 25).

12 вересня 2018 року між АТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-133653 (а.с. 20-22).

Відповідно до пункту 1 кредитного договору банк зобов`язується надати у власність позичальникові грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов`язується використати кредит на цілі, вказані в цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором.

Пунктами кредитного договору передбачено, що банк видає позичальнику кредит у сумі 50 000 грн. 00 коп. на строк 60 місяців до 11 вересня 2023 року. Кредит видається на поточні потреби шляхом переказу кредитних коштів на поточний рахунок позичальника.

Пунктом 4.1 кредитного договору встановлено, що за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки за процентною ставкою 52,99 % річних.

Відповідно до пункту 6.1.-6.2. кредитного договору позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені цим договором та/або додатками до нього. Позичальник здійснює погашення заборгованості за цим кредитним договором відповідно до графіку платежів (додаток № 1 до цього кредитного договору).

Відповідно до пункту 6.9. договору банк у випадках, передбачених п. 3.3 кредитного договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій, та інших належних до сплати платежів за кредитним договором, про що письмово повідомляє позичальника.

Позичальник зобов`язаний після отримання повідомлення банку, передбаченого пунктом 6.9 кредитного договору, усунути порушення умов кредитного договору, вказаних у повідомленні (згідно пп. 3.3.2, 3.3.3 кредитного договору) протягом 30 календарних днів із дня отримання такого повідомлення. Якщо позичальник не усунув вказані порушення, то він зобов`язаний достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за кредитним договором не пізніше 31-го календарного дня після отримання письмового повідомлення банку (п. 6.10 кредитного договору).

ОСОБА_1 підписала графік платежів за кредитним договором № CL-133653 та розрахунок загальної вартості кредиту, який є додатком № 1 до кредитного договору від 12 вересня 2018 року № CL-133653 (зворот а.с. 22).

12 вересня 2018 року ОСОБА_1 також підписала паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит). (а.с. 23-24).

Отже, судом встановлено, що між АТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір 12 вересня 2018 року № CL-133653, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в письмовій формі, який відповідає вимогам Закону та є обов`язковим до виконання.

Відповідач була ознайомлена, прийняла всі умови договору, зобов`язалася їх виконувати.

АТ «КРЕДОБАНК» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит, що підтверджується меморіальним ордером № 51091757 від 12 вересня 2018 року на суму 50 000 грн. 00 коп., що відповідає умовам кредитного договору від 12 вересня 2018 року № CL-133653 (а.с. 9), а відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконувала належним чином, та в наслідок непогашення заборгованості за кредитом утворилась заборгованість, яка згідно наданого позивачем розрахунку станом на 17 серпня 2026 року становить 79 987 грн. 06 коп. та складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 44 612 грн. 58 коп. та заборгованості за відсотками у сумі 35 374 грн. 48 коп. (а.с. 7-8).

Факт користування кредитними коштами, а також здійснення часткового погашення заборгованості відповідачем підтверджується наданою випискою по її особовому рахунку за період з 12 вересня 2018 року по 17 серпня 2026 року. (а.с. 10-19).

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначено, що: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Також в Постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

30 червня 2026 року за вих. № 8053/2026 АТ «КРЕДОБАНК» направило на адресу відповідача вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань. (а.с. 30, 31, 32).

Згідно ст. 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Частиною другою ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем коштів за вказаним договором та їх неповернення у відповідності до умов договору у строки, визначені сторонами.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Проценти нараховані позивачем з дотриманням умов договору, в межах строку кредитування і з урахуванням сплачених відповідачем сум. Будь-яких доказів, які б спростували наявність заборгованості за основною сумою боргу та процентами за кредитним договором відповідач не надав.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 44 612 грн. 58 коп. та процентами за кредитом в розмірі 35 374 грн. 48 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, вирішуючи спір, суд, оцінивши надані сторонами докази та встановивши, що відповідач своєчасно не виконала, взяті на себе грошові зобов`язання, не сплатила заборгованість за кредитним договором № CL-133653 від 12 вересня 2018 року, у зв`язку із чим утворилась заборгованість, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ «КРЕДОБАНК», яка становить 79 987 грн. 06 коп., з яких: 44 612 грн. 58 коп. - основний борг; 35 374 грн. 48 коп. - проценти за користування кредитом.

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до такого висновку.

Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На виконання вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року (а.с. 41-42); довіреність №14132 від 24 грудня 2025 року (а.с. 43); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН №000531 (а.с. 44).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд наголошує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, ч.8 статті 141 ЦПК України). Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі №727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що наявні у матеріалах справи, документи надані позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу є підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на правову допомогу, суд вважає за можливе з урахуванням складності справи, обсягу виконаних представником позивача робіт, часом, витраченим на виконання цих робіт, ціни позову, зменшити розмір витрат на правову допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача до 3 000 грн. 00 коп.

Тому, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь АТ «КРЕДОБАНК» у розмірі 3 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 3 328 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 549, 550, 611, 613, 615, 627, 629, 631, 638, 639, 1048, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ: 09807862), заборгованість за кредитним договором № CL-133653 від 12 вересня 2018 року в сумі 79 987 (сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) грн. 06 (шість) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ: 09807862), 3 328 грн. 00 коп. в рахунок сплаченого судово збору та 3 000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Акціонерне товариство «КРЕДОБАНК», місцезнаходження: м. Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ: 09807862, р/р НОМЕР_2 , МФО 325365, Код одержувача – 09807862.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому не було вручено рішення у день його складання, має право на поновлення пропущенного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Хоменко Л.В.