Суд: Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №688/2930/26
Суддя: Березюк О. Г.
Справа 688/2930/26
№ 2/688/2058/26
Рішення
Іменем України
30 жовтня 2026 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Березюка О.Г.
за участю секретаря судового засідання Антонюк І.І.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі засідань у м. Шепетівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр») через систему «Електронний суд» звернулося до суду з цим позовом, просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №75276814, яка становить 11026,75 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн.
Позов мотивований тим, що 15 червня 2021 року відповідач ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» уклали в електронній формі кредитний договір №75276814, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 4000 грн та зобов`язувався повернути його у день закінчення строку позики або достроково та сплатити плату (проценти) від суми позики..
Підписанням Договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому надана була вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» виконало свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку, передбаченому умовами договору. Строк повернення грошових коштів наступив, однак відповідач не виконав своїх зобов`язань за Договором, грошові кошти не повернув, проценти за користування коштами не сплатив.
22 лютого 2022 року ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір факторингу №22/02/2022, за яким ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором №75276814.
10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023 від 10 січня 2023 року, в тому числі за кредитним договором №75276814 укладеним з відповідачем.
Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості виникла заборгованість у розмірі 11026,75 грн, що складається із: заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 4000,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 7026,10 грн та нарахованих 3% річних – 0,65 грн.
Представник позивача Костіна Н.В. у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, у позовній заяві просила про розгляд справи за відсутності представника позивача, позов підтримала та просила задовольнити.
Узагальнені доводи та заперечення відповідача та позивача.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. 05 жовтня 2026 року представник відповідача Константинов О.Г. подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов підлягає частковому задоволенню. В обґрунтування зазначив, що сума відсотків у розмірі 6468,90 гривень, яка була нарахована після закінчення строку кредитування, не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки зазначена сума процентів була нарахована після закінчення строку кредитування, тобто після 05 липня 2021 року, в той час як кредитний договір після його закінчення не продовжувався відповідачем. Починаючи з 06 липня 2021 року первісний кредитор не вправі був нараховувати договірні відсотки, а надалі відносини між сторонами трансформуються з договірних в охоронні, де застосовуються положення ст. 625 ЦК України. Доказів того, що відповідач ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять. Таким чином та за таких обставин відповідач вважає, що із нього підлягає стягненню тільки тіло кредиту у розмірі – 4 000 гривень та саме узгоджений сторонами розмір процентів 557,20 гривень. Зокрема, правнича допомога по справі № 688/2930/26 щодо складання позовної заяви за кредитним договором, право вимоги за якими перейшло до позивача на підставі договорів факторингу, є однотиповою, а отже такі справи не є складними, тому, керуючись принципами справедливості і верховенства права, відповідача приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з нього на користь позивача, тобто до 2000,00 гривень. Також, на підтвердження сплаченого судового збору, стороною позивача, було надано платіжну інструкцію, на загальну суму 2662,40 гривень. У відповідності до статті 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду пропорційно розміру задоволених вимог (2 662,40*40,42% (4557,20) /100 %) у сумі 1 077,75 гривень. В іншій частині позовних вимог просив відмовити.
Представник позивача ОСОБА_2 подала відповідь на відзив, в якій зазначила, що інформація щодо нової кінцевої дати строку позики доступна позичальнику в особистому кабінеті. За договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання. Отже, нові кредитори: ТОВ «Вердикт Капітал», а в подальшому - ТОВ «Коллект Центр» набули права вимоги до відповідача в такому ж самому обсязі, в якому вони були у кредитодавця. Правилами надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), затвердженими Рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» Протокол № 11/02/2021 від 11 лютого 2021 року, визначено Порядок нарахування, сплати процентів, штрафних санкцій та інших платежів і порядок повернення позики. Щодо нарахування процентів у межах строку позики та скасування дії Програми лояльності: Відповідно до п. 2.1 та п. 2.2 Договору сума позики склала 4 000,00 грн, строк позики — 20 днів (з 15 червня 2021 року до 05 липня 2021 року). За умовами Програми лояльності на період дії акційних умов відповідачу було встановлено знижену процентну ставку у розмірі 0,70% на день. Проте, відповідно до п. 9.7 Правил, якщо під час дії особливих умов виконання Договору позики, встановлених у рамках програми лояльності, позичальник порушить взяті на себе зобов`язання за Договором, особливі умови виконання Договору для нього втрачають силу, а нараховані згідно з умовами Договору позики проценти підлягають обов`язковому перерахунку за базовою процентною ставкою (1,99% на день) та оплаті позичальником у повному обсязі на загальних умовах за весь період дії Договору. Відтак, нарахування процентів було правомірно здійснено за базовою процентною денною ставкою 1,99%, що становить 79,60 грн на день від непогашеної суми позики 4000,00 грн. Щодо здійснених оплат, оформлення пролонгацій та конклюдентних дій відповідача: відповідачем здійснювалися часткові платежі на погашення заборгованості на загальну суму 8 321,04 грн. Згідно з п. 7.8 та п. 7.10 Правил внесення зазначених коштів розцінювалося сторонами як автоматичне подовження (пролонгація) строку користування коштами шляхом вчинення конклюдентних дій позичальником задля запобігання понадстроковому нарахуванню. Всі сплачені відповідачем кошти відповідно до п. 6.10 Правил зараховувалися у першу чергу в рахунок погашення нарахованих процентів за користування позикою, проте вказані платежі не покрили нараховані проценти в повному обсязі. Окрім того, здійснення відповідачем численних добровільних оплат на виконання договору беззаперечно доводить факт визнання ним укладеного правочину, дійсність його умов та прийняття на себе зобов`язань за Договором. Щодо нарахування відсотків за понадстрокове користування позикою: після здійснення останнього платежу 08 листопада 2021 року відповідач припинив оплати, не вніс кошти для чергової пролонгації та не повернув тіло позики, внаслідок чого виникло понадстрокове користування коштами. Відповідно до п. 2 Договору, а також п. 6.5 та п. 6.9 Правил у разі неповернення або несвоєчасного повернення позики Товариство має право нараховувати відсотки за понадстрокове користування за кожен день такого прострочення, але не більше ніж за 90 календарних днів. При цьому такі відсотки є платою за користування неповернутими коштами, а не штрафною санкцією. Нарахування відсотків за понадстрокове користування здійснювалося в межах передбаченого Правилами 90-денного строку. При цьому кредитор здійснював нарахування не за підвищеною договірною ставкою 2,70% на день, а за звичайною базовою ставкою 1,99% на день (79,60 грн на день), що не порушує інтересів боржника. Після спливу 90 днів нарахування відсотків було повністю припинено (з 15 січня 2022 року нарахування не проводились). Таким чином, сума заборгованості ОСОБА_1 за Договором позики № 75276814 від 15 червня 2021 року станом на дату розрахунку становить 11 026,10 грн. Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором № 75276814, 22 лютого 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство повернення необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 22/02/2022, відповідно до умов якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором. За період з 22 лютого 2022 року (дата набуття права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал») по 23 лютого 2022 року (дата, яка передувала дню введення воєнного стану на території України) відповідачу було нараховано 3% річних від суми простроченого основного боргу (4000,00 грн) за користування грошовими коштами відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, що становить 0,65 грн. Крім того, факт надання правничої допомоги, її обсяг та вартість підтверджуються витягом з Акту №22 про надання юридичної допомоги від 29 травня 2026 року, який містить детальний опис виконаних робіт та наданих послуг та свідчить про виконання зобов`язань виконавцем. Питання співмірності витрат вирішується судом виключно на підставі доказів, а не припущень іншої сторони. Крім того, відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. З огляду на вищезазначене, а також враховуючи, що спір виник виключно через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду, вважаємо, що заявлена до стягнення сума витрат позивача на правову допомогу є обґрунтованою та співмірною зі складністю даної справи, натомість, зворотного відповідачем не доведено, а тому підстави для відмови у задоволенні вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу відсутні. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
08 жовтня 2026 року до суду надійшли заперечення представника позивача ОСОБА_3 на відповідь на відзив. Вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Як зазначено у висновках, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦКУкраїни. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпеченя частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Таким чином, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Отже, у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором. З огляду на викладене, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Просив позовні вимоги задовільнити частково, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 4557,20 гривень, адвокатські витрати у розмірі 2000 грн та судовий збір у розмірі 1 077,75 гривень. В іншій частині відмовити.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
22 червня 2026 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з цим позовом, до якого долучив докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу.
07 липня 2026 року суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача.
11 липня 2026 року суд відкрив спрощене провадження та призначив справу до судового розгляду на 17 вересня 2026 року.
15 вересня 2026 року до суду надійшла заява відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку із залученням до участі у справі представника, розгляд справи відкладено на 06 жовтня 2026 року.
28 вересня 2026 року до суду надійшла заява представника відповідача про вступ надання доступу до справи.
05 жовтня 2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву та заява представника позивача про відкладення розгляду справи для надання додаткового часу для подання відповіді на відзив. Розгляд справи вікладено на 22 жовтня 2026 року.
07 жовтня 2026 року надійшла відповідь на відзив від представника позивача.
08 жовтня 2026 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
22 жовтня 2026 року сторони в судове засідання не з`явилися. Суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч.1 ст. 244 ЦПК України відклав ухвалення та проголошення судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин.
Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитними договорами, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Суд встановив, що 15 червня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір про надання позики №75276814, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 4000 грн та зобов`язувався повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку Позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату від суми позики (пункт 1 Договору).
Пунктом 2 Договору встановлено, що загальний розмір позики становить 4000 грн, що включає в себе кошти, надані позичальнику за основним Договором позики, а також додатково надані кошти (у разі наявності) на підставі укладених між сторонами додаткових угод до Договору. Надання коштів могло здійснюватися одним або декількома траншами в межах погодженої суми позики , відповідно до умов Договору та додаткових угод до нього. Процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99%, яка нараховується за кожен день користування позикою. Відповідно до договору позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у поику, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-licence/(далі-Правила) їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена у Правилах процеда та наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації йому зрозумілі.
Відповідно до положень Договору, договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повіомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Відповідно до п.6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) Товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожен день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.
Факт видачі кредитних коштів згідно договору про надання позики №75276814 у розмірі 4000 грн підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» №КД-000163209/ТНПП від 06 травня 2026 року про підтвердження прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та завершення платіжної операції: дата 15 червня 2021 року, номер платежу aa7380e4-eeb9-4515-af41-8e6c5d0bf0aa, сума 4000 грн, отримувач ОСОБА_4 – ЕПЗ номер НОМЕР_1 .
22 лютого 2022 року ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт капітал» уклали договір факторингу №22/02/2022, за яким ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги за договорами про надання фінансових послуг, укладених між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та боржниками, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №75276814 від 15 червня 2021 року, що встановлено згідно актів приймання-передачі реєстрів боржників, витягу з реєстру боржників до вказаного договору факторингу та платіжного доручення про оплату згідно договору факторингу.
10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» і ТОВ «Коллект Центр» уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, за яким ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги до боржників за договорами, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №75276814 від 15 червня 2021 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Коллект Центр» за договором позики №75276814 від 15 червня 2021 року станом на день формування позовної заяви становить 11026,75 грн, та складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4000 грн та заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги в розмірі 7026,10 грн та нараховані 3% річних 0,65 грн.
Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією договору про споживчий кредит №75276814 від 15 червня 2021 року, копією розрахунку заборгованості за кредитним договором №75276814, копіями договорів факторингу №22/02/2022 від 22 лютого 2022 року та №10-01/2023 від 10 січня 2023 року; платіжним дорученням, що підтверджує оплату по договору за відступлення прав вимоги; актами приймання-передавання Реєстру боржників; довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» №КД-000080160/ТНПП від 07 листопада 2025 року та іншими доказами.
Застосовані норми права. Висновки суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістомстатті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони євільними вукладенні договору, виборі контрагентата визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1ст.627 ЦК України).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України.)
Абзац другий ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексівУкраїни може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживчекредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту,у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно пункту 1 частини 1статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд встановив, що 15 червня 2021 року відповідач ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» уклали в електронній формі кредитний договір №75276814, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 4000 грн та зобов`язувався повернути його у день закінчення строку позики або достроково та сплатити плату (проценти) від суми позики.
Договір підписаний відповідачем шляхом використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, після чого відповідачу були перераховані кошти, передбачені договором шляхом переказу його на картковий рахунок, що підтверджується дослідженими судом доказами. Договір укладений відповідно до положень Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», в порядку передбаченому Законом України Про електронну комерцію», з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписавши договір, сторони (договорів) досягли згоди щодо усіх істотних умов.
Відповідач уклав цей договір добровільно, з власної волі, погодившись на всі умови, підтвердивши, що умови договору є йому зрозумілими. Відповідач був вільним у виборі фінансової установи для отримання кредитних коштів, на умовах запропонованих відповідною фінансовою установою.
Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникло зобов`язання по поверненню суми отриманих коштів та відповідної плати за користування ними.
Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, отримані кошти не повернув, проценти за користування ними у визначені Договорі строки не сплатив.
Враховуючи оформлений належним чином кредитний договір, договір факторингу та договори відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, «Коллект центр» є належним стягувачем заборгованості за договором №75276814 від 15 червня 2021 року з відповідача у вигляді суми кредиту, процентів за користування ним та 3% річних.
Оскільки боржник свої зобов`язання за даним кредитним договором не виконав, суд дійшов висновку, що розмір заборгованості становить 11026,75 грн, що складається із заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 4000,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 7026,10 грн та нарахованих 3% річних – 0,65 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до положень ч.1, п.п.1,2 ч.3 ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом позов задоволено в повному обсязі, судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що сплачений позивачем при зверненні до суду, підлягає стягненню з відповідача на його користь.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідност.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Право на професійну правничу допомогу гарантованостаттею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, урішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до статті 17 акону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постанові Великої Палати від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголошено на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд встановив, що 01 липня 2024 року року між позивачем та АО «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024. Предметом вказаного договору є надання юридичної допомоги в обсязі та на умовах, передбачених договором, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів в судах загальної юрисдикції тощо.
Відповідно до розділу 4 даного договору, сторони погодили порядок здійснення розрахунків. Позивачем також надано прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», в якому визначено види юридичних послуг та їх вартість. Як вбачається із заявки на надання юридичної допомоги №229 від 01 травня 2026 року позивач та АО «Лігал Ассістанс» погодили надання правових послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Згідно з витягом з акту №22 про надання юридичної допомоги сторони погодили надання послуг за позовом до ОСОБА_1 в розмірі 9000 грн.
Однак при визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Розгляд справи проведено без участі сторін.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Враховуючи складність справи, що є малозначною, виконані адвокатом роботи, які не є складними та не потребують значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, суд вважає, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн не відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, реальності таких витрат, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 4000 грн витрат на правову допомогу.
Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279-285, 289, 352, 354, 355 ЦПК України суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором №75276814 від 15 червня 2021 року в розмірі 11026 (одинадцять тисяч двадцять шість) гривень 75 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечникова, буд.3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 03 липня 2013 року Шепетівським МВ УДМС України в Хмельницькій області, РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua