Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №686/37217/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/37217/25

Провадження № 2-о/686/138/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 листопада 2026 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого - судді Карплюка О.І.

при секретарі Рибаку О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факт вимушеного переселення з території м. Луганськ, Луганської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) яке відбулося внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та окупації частини території України, посилаючись на відсутність документів, що підтверджують даний факт, що перешкоджає заявнику в подальшому реалізації прав на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії.

Заявник в судове засідання не з`явилась, повідомлена про дату, час і місце судового засідання належним чином, від заявника на адресу суду надійшла заява, в якій просить розгляд справи провести без її участі, вимоги заяви підтримує.

Представники заінтересованих осіб в судове засіданні не з`явились, повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, не повідомивши про причини неявки.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Так, відповідно до вимог ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлені ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Відповідн о до ч.1 ст.1 вказаного Закону внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишитиабо покинутисвоє місцепроживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Та обставина, що в Україні внаслідок збройної агресії РФ має місце міжнародний збройний конфлікт та, що з моменту ескалації міжнародного збройного конфлікту в лютому 2022 року мільйони громадян були переміщені як за межі України, так і в її межах, підтверджується численними звітами Верховного Комісара ООН, ОБСЄ, МКЧХ, Уповноваженого ВРУ з прав людини, які є у вільному доступі на офіційних веб-сайтах зазначених організацій.

Метою встановлення факту вимушеного переселення з окупованої території України задля уникнення загрози життю, здоров`ю, свободи, особистих прав на свободу пересування, вираження думки, майнових прав, права на судовий захист на окупованій території саме у результаті збройної агресії російської федерації є визначення статусу заявниці як особи, що перебуває під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, ратифікованої Україною 03 липня 1954 року, з відповідними правовими наслідками.

Крім того, від встановлення такого факту залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявниці.

Такі факти можуть встановлюватися лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого порядку їх встановлення (постанова Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 207/1523/22 (провадження № 61-1705св23).

У постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від14 березня 2018 року у справі № 363/2981/16-ц та від 06 червня2018 року у справі № 428/13977/16-ц колегії суддів зробили висновки про те, що «відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території покладається на російську федерацію як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права.

Так, факт повторного вимушеного переселення підтверджується об`єктивними доказами: паспортними данними, довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 1 серпня 2017 року, витягом з реєстру територіальної громади.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 315-319 ЦПК України, суд

вирішив:

Вимоги заяви задовольнити.

Встановити факт вимушеного переселення з території м. Луганськ, Луганської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) яке відбулося внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та окупації частини території України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

04.11.2026