Суд: Південноукраїнський міський суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №486/712/23
Суддя: Волощук О. О.
Справа № 486/712/23
Провадження № 2/486/36/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, ознайомилась та підписала Паспорт кредиту. 12.08.2013 відповідач власноручно підписала заяву та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено ліміт, який в подальшому було збільшено до 35000 грн. Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснила дії щодо проведення її активації, користувалася карткою, а також отримувала кредитні кошти з власної ініціативи. Активація нею картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджуються, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам відповідача. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 22.02.2023 року має заборгованість у розмірі 41127,53 грн., яка складається з наступного: 34070,05 грн. заборгованість за тілом кредиту, 7057,48 грн. заборгованість за простроченими відсотками. Як зазначає позивач, відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань та не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, а тому позивач просить суд стягнути вищевказану суму боргу та судовий збір.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2023 дану справу розподілено судді Савіну О.І.
Ухвалою суду від 08.05.2023 прийнято та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам надавалось право подати заяви по суті справи.
01.11.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію тим, що у заяві від 12 серпня 2013 року процентна ставка не зазначена, крім того, у вказаній заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання. Зазначає, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів).
30.11.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконувала свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про її обізнаність з умовами кредитування та визнання своїх зобов`язань за договором. У зв`язку з чим позивач вважає, що посилання відповідача на те, що вона не була ознайомлена з умовами кредитування є безпідставними.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено 15.06.2026 судді Волощук О.О.
Ухвалою суду від 24.06.2026 справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 09.09.2026.
09.09.2026 представник позивача надала суду письмові пояснення в яких просить позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість, яка утворилася за період з 24.02.2022 по 22.02.2023 за тілом кредиту у розмірі 34070,50 грн. та за відсотками у розмірі 7057,48 грн. Посилається на те, відповідач 18.08.2021 підписала заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, яка містить істотні умови кредитування. Тому представник позивача вважає, що відповідач була належним чином ознайомлена з усіма істотними умовами кредитування.
До письмових пояснень додано клопотання про долучення до матеріалів справи довідки від 18.08.2021 разом з клопотанням про поновлення строку на його подання з посиланням на введення на території україни воєнного стану.
Судом було відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку для долучення до матеріалів справи доказів та залишено їх без розгляду з огляду на те, що 30.11.2023 позивачем було подано до суду відповідь на відзив, разом з тим заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, яку позивач просить долучити, датована 18.08.2021, тобто станом на час подачі відповіді на відзив заява була наявна у позивача. Однак звертаючись до суду з відповіддю на відзив, позивач не повідомляв суд про неможливість подання вказаного доказу у встановлений законом строк з об`єктивних причин, а саме лише посилання на введення в країні воєнного стану не може слугувати самостійною підставою для поновлення процесуального строку.
Представник позивача в судовому засіданні 28.10.2026 вимоги позовної заяви підтримала та просила суд їх задовольнити. Зазначила, що відповідач користуючись кредитними коштами здійснювала часткове погашення заборгованості як тіла кредиту так і відсотків, що свідчить про її обізнаність з умовами кредитування.
Відповідач в судовому засіданні 28.10.2026 вимоги позивача визнала частково, погодилася з розміром заборгованості за тілом кредиту, проте, вважає, що заборгованість за відсотками нарахована позивачем безпідставно, оскільки підписана нею анкета-заява не містить відсоткової ставки та не узгоджувалася з відповідачем.
Суд у судовому засіданні 28.10.2026 перейшов до стадії ухвалення рішення проголошення якого призначено на 02.11.2026 о 09:30.
Дослідивши надані докази у справі в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 12.08.2013 ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. У заяві зазначено, що ОСОБА_1 згодна з тим, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, складають між нею і банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомлена з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді, також підтвердила, що ознайомлена з умовами і правилами надання послуги накопичення «Копілка» і згодна на оформлення даної послуги, а також зобов`язаний виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, та регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.
Згідно з довідкою ОСОБА_1 відкрито кредитні картки: 07.10.2013 № НОМЕР_1 терміном до 06/17 (картка Універсальна GOLD), 21.08.2013 № НОМЕР_2 терміном до 07/17 (картка Універсальна), 25.07.2018 № НОМЕР_3 терміном до 06/22 (картка Універсальна GOLD), 06.08.2019 № НОМЕР_4 терміном до 05/23 (картка Універсальна GOLD).
До кредитного договору Банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку.
З довідки про зміну кредитування та обслугогування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 вбачається, що на картку № НОМЕР_2 зараховано кошти 07.10.2013 з кредитним лімітом 3000 грн., 14.10.2013 збільшено ліміт до 4000 грн., 16.11.2016 зменшено до 2000 грн., 25.07.2018 збільшено до 3000 грн., 24.01.2019 збільшено до 15000 грн., 24.05.2019 збільшено до 31000 грн., збільшено до 28.11.2019 до 35000 грн.
З виписки, наданої Банком по рахунку клієнта вбачається, що відповідач користувалася кредитом, знімала кошти з банкоматів, здійснювала оплату та покупки, перекази тощо.
Виписка по рахунку згідно Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України №578/5 від 12 квітня 2012 року, має статус первинного документу, а отже є належним та допустимим доказом по справі.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 12.08.2013 року загальна заборгованість відповідача за невиконання умов договору станом на 22.02.2023 становить 41127,53 грн., яка складається з наступного: 34070,05 грн. заборгованість за тілом кредиту; 7057,48 грн. заборгованість за нарахованими відсотками.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення Параграфа 1 цієї Глави, якщо інше не встановлено цим Параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як вбачається з правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) то слід враховувати, що: у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку Позивач по справі). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у Анкеті - заяві позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 12.08.2013 року процентна ставка не зазначена.
Отже, судом встановлено, що Анкета-заява від 12.08.2013 року, яка підписана відповідачем, не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Оцінюючи Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанку», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, суд зазначає, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, у розмірі і порядку нарахування та їх сплати, визначеному саме у зазначеному в цих документах, що додані позивачем до позовної заяви.
З огляду на встановлені обставин, суд приходить до висновку, що в цьому випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої ст. 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача могли бути неодноразово змінюватися позивачем, в період - з часу виникнення спірних правовідносин, до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, наданий Банком Витяг з Умов та Правил банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2020 року у справі № 643/5521/19 (провадження №61-20093св19) зазначено, що, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Встановивши, що анкета-заява від 18 березня 2011 року не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку по сплаті заборгованості за відсотками пеню, комісію і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17 суд виснував, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, яка не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Тобто, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.
Таким чином, виходячи з наведених вище обставин, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках в розмірі 7057,48 грн.
Доводи АТ КБ «Приватбанк» про те, що продовжуючи користуватися банківськими послугами 18.08.2021 відповідач підписала також заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, яка містить в собі всі істотні умови кредитування рахунку відповідача та є частиною договору від 12.08.2013, суд вважає безпідставними з огляду на те, що відповідачу відкривається один рахунок, до якого в подальшому випускають/перевипускають карки.
Тому вказані твердження є необґрунтованими, оскільки предметом позову є стягнення заборгованості з відповідача, що відбувається на підставі заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, яка підписана останньою 12.08.2013, а тому посилання на підписання відповідачем у 2021 році іншої заяви, яка містить істотні умови кредитування рахунку не можуть свідчити про те, що станом на 2013 рік відповідач погоджувалася на умови кредитування, які відповідають умовам визначиним у довідці 2021 року.
Отже, доводи про те, що відповідач користувалася кредитними коштами та не відмовлялася від умов кредитування є необґрунтованими, оскільки це не свідчить, що саме на такі умови відповідач погоджувалася у 2013 році.
Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, в розмірі 34070,05 грн.
За змістом частини другої статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому суд приходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17 зазначно про те, що АТ КБ «Приватбанк» має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Отже, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом підлягають задоволенню оскільки матеріалами справи підтверджується факт того, що кредитні кошти були отримані відповідачем та використовувалися нею, що підтвердила сама відповідач у судовому засідання, а також факт їх неповернення в добровільному порядку позивачеві.
На підставі наведеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом.
В іншій частині позову слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Як встановлено судом, при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 684 грн., отже з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 222,4 грн. (82,8%).
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263, 265, 282 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (адреса 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором у розмірі 34070 (тридцять чотири тисячі сімдесят) гривень 05 копійок, з яких заборгованість за тілом кредиту.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (адреса 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570) витрати зі сплати судового збору у сумі 2222 (дві тисячі двісті двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення складено 02.11.2026.
Суддя О.О. Волощук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua