Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №344/23638/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №344/23638/25

Суддя: Пастернак І. А.

Справа № 344/23638/25

Провадження № 2/344/2683/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Гой Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 90 791.68 грн., стягнення судових витрат

в с т а н о в и в:

Представник Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 90 791.68 грн., стягнення судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. Банк та відповідачка уклали Заяву-Договір про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/38438/82/1206590 від 28.08.2021 року. Розмір поточного ліміту на дату початку кредитування - 34 000.00 грн. Поточний ліміт встановлюється в межах максимального ліміту кредиту, який складає 500 000 грн. під 48,00% річних. У зв`язку з невиконанням Відповідачем умов Кредиту на адресу Відповідача було направлено вимогу про дострокове виконання боргових зобов`язань, надавши можливість останньому добровільно (в позасудовому порядку) врегулювати заборгованість протягом 30 днів. Дана вимога була направлена Позивачем засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», однак у визначені у вимозі строки Відповідачем не виконана. Станом на 05.11.2025 року заборгованість Відповідача перед Позивачем за Кредитом складає 90 791.68 грн., яка складається з дозволеного та недозволеного овердрафту, у тому числі прострочена заборгованість з обов`язкового щомісячного внеску 78 479.08 грн. Просив стягнути з відповідача на користь позивача вищевказану заборгованість та судові витрати.

29.01.2026 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Відповідач не погоджується з позовними вимогами вважає їх безпідставними.

Відповідач такого кредитного договору не підписувала, кошти не отримувала, не використовувала, проте, відповідач стикнулася з шахрайськими діями щодо неї. Так, 04.04.2023 року Відповідач звернулася до правоохоронних органів про вчинення щодо неї кримінального злочину, а саме - шахрайства. За цим фактом слідчим відділом Івано-Франківського районного управління поліції в Івано-Франківській області було відкрито кримінальне провадження № 12023091010001063 від 04.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 ККУ. В ході досудового розслідування встановлено, що 01.04.2023 року невідома особа шляхом використання електронно-обчислювальної техніки таємно викрала грошові кошти відповідача з її банківських рахунків АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , чим було завдано майнової шкоди на загальну суму 35 223,60 грн. Під час допиту відповідача встановлено, що 01.04.2023 року, перебуваючи за місцем проживання, вона здійснила спробу входу до мобільного додатку «Аваль Онлайн» з власного комп?ютера. Після першої невдалої спроби входу на екрані з?явилося вікно для введення одноразового пароля, і в цей же час, о 14:34 год., на її номер мобільного телефону надійшло SMS-повідомлення від Райффайзен з одноразовим кодом підтвердження (924173), який відповідач ввела у відповідне поле. Після цього відповідач безперешкодно увійшла до додатку, однак одразу отримала повідомлення про зміну фінансового номера. Згодом вона виявила, що залишок коштів на її кредитному рахунку № НОМЕР_1 становить близько 5 000 грн., замість 32 000 грн, які були на рахунку раніше. Відповідач одразу заблокувала свої банківські рахунки. Після виявлення несанкціонованого списання грошових коштів відповідач негайно звернулася на гарячу лінію АТ «Райффайзен Банк» та повідомила про вчинення шахрайських дій відносно її банківських рахунків. У ході телефонної розмови працівник банку прийняв заявку відповідача щодо шахрайських операцій, підтвердив факт звернення, порадив звернутися до найближчого відділення Банку для заміни платіжних карток. Відповідач не подавала за власною волею жодної заявки на оформлення кредиту, не зверталася до Банку з метою отримання кредитної картки чи встановлення кредитного ліміту та не вчиняла будь-яких дій, спрямованих на акцепт публічної пропозиції Банку. Більше того, відповідач дізналася про кредитну заборгованість тільки після 02.01.2026 р., коли отримала сповіщення про відкриту цивільну справу щодо неї. Грошові кошти з рахунків відповідача були списані внаслідок протиправних дій третіх осіб - злочину шахрайства відносно відповідача, а не в результаті реалізації відповідачем кредитних прав. Ці обставини підтверджуються фактом, який описаний вище - наявністю кримінального провадження № 12023091010001063 від 04.04.2023 року, яке здійснюється Слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Відповідач не могла порушити умови договору, якого вона не укладала. Крім того, Банк посилається на право односторонньої зміни умов кредиту та продовження строку кредитування, підтверджуючи це надсиланням SMS-повідомлень. Однак такі дії не можуть вважатися належним способом погодження істотних умов договору, особливо в умовах, коли доступ до банківського акаунту відповідача був скомпрометований. Банк не надав доказів того, що саме відповідач отримувала та усвідомлено приймала відповідні повідомлення, а не треті особи, які незаконно отримали доступ до рахунків.

З урахуванням викладеного, посилання позивача на нібито укладений кредитний договір у електронній формі та нараховані боргові зобов?язання є недостатньо підтвердженими доказами, оскільки відповідач не ініціювала, не підтверджувала та не погоджувала умови такого договору, а банківські виписки самі по собі не можуть бути підставою для визнання укладення кредитного правочину. Відповідач не лише не оформлювала кредит і не користувалася кредитними коштами, а й діяла добросовісно та сумлінно, своєчасно повідомивши Банк про несанкціоновані операції, звернувшись до відділення Банку та правоохоронних органів. Сам Банк був належним чином поінформований про ознаки шахрайських дій, що підтверджується прийняттям відповідної заявки та встановленням факту зміни фінансового номера без відома відповідача, тобто компрометації її облікового запису. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с.89-94, т.1).

10.02.2026 року надійшла відповідь на відзив, в якому зазначив, що за заявою Відповідача проведено перевірку відповідним підрозділом інформаційної безпеки АТ «Райффайзен Банк» здійснених платіжних операцій, якою встановлено, що, клієнт заперечує наступні транзакції по карті № НОМЕР_3 : 01.04.2023 14:37:46 WWW.IPAY.UA p2p; KYIV; KYIV; UKR сума 25255,00 грн. та комісія 772,65 грн. 01.04.2023 14:38:47 WWW.IPAY.UA p2p; KYIV; KYIV; UKR сума 6065,00 грн. та комісія 196,95 грн. 3 01.04.2021 р. ОСОБА_1 є користувачем системи дистанційного обслуговування та електронного документообігу «Райффайзен онлайн» (CIN 18562094). Для роботи в системі клієнткою використовувалася виключно WEB-версія системи, входи переважно з пристрою на базі ОС Windows 10. Перед здійсненням оскаржених операцій останній успішний вхід в систему з клієнтського пристрою було зареєстровано 29.03.2023 р. о 15:21. 01.04,2023 р. о 14:33:39 через WEB-версію здійснено вхід в особистий кабінет РО з використанням нового пристрою, також на базі ОС Windows 10 (Mozilla/5.0 (Windows NT 10,0; Win64; x64), device IHAJIOCFRQNX35UVPVGD2XHE4JPMOHVE2250E3RX3S544JAMPB). Автентифікація здійснювалася за конкретними значеннями логіну та паролю. Впродовж відкритої сесії, о 14:35:23 було змінено фінансовий номер ОСОБА_1 з НОМЕР_4 на НОМЕР_5 . Операція зміни фінансового номера була підтверджена одноразовим паролем, що надсилався на поточний фінансовий номер клієнтки: ОСОБА_1 .

О 14:36:24 для картки НОМЕР_3 , емітованої до кредитного карткового рахунку ОСОБА_1 було змінено телефон 3D Secure з НОМЕР_4 на НОМЕР_5 . Операція зміни фінансового номера також була підтверджена одноразовим паролем, який цього разу надсилався вже на новий, щойно втсановлений фінансовий номер.

Надалі були відкриті для перегляду повні реквізити кредитної платіжної картки клієнтки НОМЕР_3 та через зовнішній платіжний сервіс IPAY.UA здійснено два поспіль грошові перекази: 01.04.2023 14:37:46 WWW.IPAY.UA p2p; KYIV; KYIV; UKR сума 25255,00 грн.та) комісія 772,65 грн. 01.04.2023 14:38:47 WWW.IPAY.UA p2p; KYIV; KYIV; UKR сума 6065,00 грн, та комісія 196,95 грн. Вказані операції підтверджені одноразовими паролями сервісу 3D Secure, як надсилалися на змінений напередодні номер НОМЕР_5 . Враховуючи вище вказану інформацію, враховуючи послідовність зафіксованих подій, можна дійти висновку, що 01.04.2023 р. облікові дані ОСОБА_2 для автентифікації в особистому кабінеті системи «Райффайзен онлайн», а також одноразовий пароль для зміни фінансового номеру були скомпрометовані та зміна фінансового номеру була підтверджена одноразовим паролем, що надсилався на поточний фінансовий номер клієнтки: ОСОБА_1 , перевіряючі дійшли висновку, клієнт розголосила дані від Райффайзен Онлайн 3-м особам та/або ймовірно перейшла за фішинговим посиланням. В результаті 01.04 2023 року було здійснено 2 операції на загальну суму 31 320,00 грн. (з комісіями 32 289,60 грн.) за кредитним рахунком № НОМЕР_1 (картка НОМЕР_3 ). Зміна Фінансового номеру Клієнта здійснюється: через Систему «Райффайзен Онлайт» після успішної Автентифікації Клієнта в цій Системі (верифікація номеру мобільного телефону, що виступає в якості нового Фінансового номеру Клієнта відбувається шляхом накладення Клієнтом Електронного підпису шляхом введення Одноразового паролю, що надсилається на номер мобільного телефону. що виступає в якості нового Фінансового номеру Клієнта) (п. 10.8 Правил). Таким чином, встановлено, що в процесі здійснення фінансових операцій Відповідачем було використано НОМЕР_4, фінансовий номер Відповідача для підтвердження операції зміни фінансового номеру надсилалось у СМС повіломлоині на вказаний номер клієнта та внаслілок підтвердження паролем операції здійснені успішно. Отже, відповідач самостійно порушила вимоги статтей 8 та 10 2 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк», а саме підтвердила операцію зміни фінансового номеру, шляхом підтвердження паролю відправленого на її Фінансовий номер НОМЕР_4, а без вказаного підтвердження проведення операцій було б неможливим. Таким чином, існує прямий зв?язок між здійсненим Відповідачем підтвердженням зміни фінансового номеру і списанням коштів з рахунків Відповідача, тобто списання коштів стало наслідком безпосередніх дій Відповідача. При цьому, наявність обставин, які доводять, що Відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ОТР паролю або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою саме для його цивільно-правової відповідальності. Таким чином, Відповідач самостійно порушила вимоги ст.ст. 8, 10 Розділу 2 Правил банківського обслуговування фізичних осіб «Райффайзен Банк», а саме розголосив ОТР пароль відправлений на її Фінансовий номер та своїми діями сприяла втраті, незаконному використанню інформації яка дала змогу ініціювати платіжні операції за її рахунками.

Враховуючи, що операції з переказу коштів були здійснені 01.04.2023 року через застосунок Райффайзен Онлайн з використанням ОТР паролю, відправленого на Фінансовий номер Відповідача, які були відомі лише Відповідачу, «Райффайзен Банк» не може нести відповідальності за данні операції. Позовні вимоги підтримав (а.с.121-128, т.1).

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить суд позов задоволити.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог із підстав визначених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору внаслідок чого позивач позивається про його відновлення шляхом стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором.

Судом встановлено, що 26.03.2021 ОСОБА_1 особисто підписала заяву №CMDPI-1437285 про акцепт Публічної пропозиції/Угода.

У вказаній заяві ОСОБА_1 підтвердила, що прийняла пропозицію АТ «Райффайзен Банк Аваль» про надання послуг в порядку та на умовах викладених в Правилах банківського обслуговування фізичних осіб, що оприлюднені на сайті банку www.aval.ua, та висловлює повну та безумовну згоду з її умовами. Також, безумовно визнала, що Публічна пропозиція, ця заява про акцепт, Правила, Тарифи, Заяви разом зі всіма змінами, додатками та додатковими договорами/угодами до них у сукупності є Договором банківського обслуговування, складають його зміст, мають обов`язкову силу та застосовуються до відносин сторін так само, якби їх було викладено безпосередньо в тексті цього документу. Договір банківського обслуговування укладається шляхом приєднання та є укладеним з дати підписання заяви про акцепт. Персональний номер клієнта для ідентифікації клієнта в системі банку, номер мобільного телефона (фінансовий номер) вказано НОМЕР_4 . Також, ОСОБА_1 підписуючи заяву погодилася з тим, що банк самостійно встановлює правила та змінює їх редакцію, у тому числі визначає перелік послуг, їх зміст та умови надання та має право відмовитися від надання послуг. Підтвердила що ознайомлена та згодна з Правилами та тарифами, що є чинними на дату підписання заяви про акцепт та усвідомлює своє зобов`язання в подальшому ознайомлюватися із змінами до них на сайті банку.

28.08.2021 ОСОБА_1 особисто підписала Заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/38438/82/1206590 до договору банківського обслуговування (укладеного підписанням заяви про акцепт публічної пропозиції №CMDPI-1437285 від 26.03.2021).

Відповідно до п. 2.1. Заяви максимальний ліміт кредиту за договором складає 500 000,00 грн, в межах якого встановлюється поточний ліміт кредиту.

Розмір поточного ліміту на дату підписання заяви становить 0 грн та може бути змінений в порядку та на умовах передбачених п. 3.1. Заяви. Розмір поточного ліміту на дату початку кредитування - 34000,00 грн.

Згідно п. 2.3. Заяви строк кредиту 48 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту (дати початку кредитування).

Проценти (за користування кредитом протягом строку кредитування та у разі неповернення клієнтом кредиту в останній день строку кредиту) в тому числі користування недозволеними овердрафтом - процентна ставка фіксована 48% річних, процентна ставка у разі не повернення клієнтом кредиту в останній день строку кредитування становить 48% річних. (п. 2.4. Заяви).

Згідно наданих позивачем розрахунку заборгованість ОСОБА_1 станом на 05.11.2025 за Договором №010/38438/82/1206590 від 28.08.2021 становить 90 791.68 грн, яка складається з: 34 000,00 грн - заборгованість за дозволеним овердрафтом (формула розрахунку = сумі фактично використаного кредитного ліміту, але не більше дозволеного овердрафту згідно договору), 56 791.68 грн - заборгованість за недозволеним овердрафтом (формула розрахунку = різниця між фактично використаним кредитним лімітом та дозволеним овердрафтом згідно договору), у тому числі 78 479.08 грн - прострочена заборгованість з обов`язкового щомісячного внеску (а.с.6-8, т.1)

Також позивачем долучено виписки по рахунку ОСОБА_1 (а.с.15-59, т.1).

У зв`язку з невиконанням відповідачкою умов Договору № №010/38438/82/1206590 за вих. №114/5-715162 від 05.11.2025 на адресу ОСОБА_1 було направлено вимогу про дострокове виконання боргових зобов`язань, надавши можливість останній добровільно (в позасудовому порядку) врегулювати заборгованість протягом 30 днів, однак залишилися без реагування зі сторони відповідачки (а.с.60, т.1).

Із протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 звернулася 03.04.2023 до Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області з заявою про те, що невідома особа з використанням електронно - обчислювальної техніки маючи доступ до її банківських рахунків АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , викрала грошові кошти на загальну суму 35 223,60 грн (а.с.95-96).

Із долученого позивачем запису аудіорозмови вбачається, що ОСОБА_1 також звернулася до відділення банку з приводу шахрайських операцій з її картою та повідомила про те, що вона жодних кредитів не отримувала, просила заблокувати всі її карти.

Представником відповідача долучено до матеріалів справи матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню №1202309101001063 від 04.04.2023 року за ч.4 ст.185 КК України.

На ухвалу про витребування доказів ПрАТ «Київстар» повідомив, що номер телефону НОМЕР_4 станом на 01.04.2023 року року за жодною особою зареєстрований не був. А також надав інформацію про вхідні (отримані) повідомлення по телефонному номеру НОМЕР_4 , які були зафіксовані комунікаційним обладнанням ПрАТ «Київстар» за добу 01.04.2023 року (а.с.105).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку(стаття 509 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Стаття 1073 ЦК України визначає, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Закону України «Про платіжні послуги» та ст. 1073 Цивільного кодексу України, саме фінансова установа зобов`язана довести, що користувач своїми навмисними діями чи недбалістю посприяв розголошенню конфіденційних даних.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про платіжні послуги» банки, небанківські надавачі платіжних послуг зобов`язані організувати та забезпечити належне функціонування системи корпоративного управління, системи внутрішнього контролю та належне управління ризиками з урахуванням особливостей виду діяльності, бізнес-моделі, характеру і видів послуг, які вони надають, ризиків, притаманних такій діяльності, а також особливостей, встановлених законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг, законами з питань діяльності господарських товариств та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: 1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором; 2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; 3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; 4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; 5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації (частина 20 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги»).

Відповідно до ч. 1 ст. 66 ЗУ «Про платіжні послуги» банки та небанківські надавачі платіжних послуг зобов`язані затвердити та дотримуватися внутрішніх правил щодо ефективного зниження та контролю за операційними ризиками, кіберризиками та ризиками безпеки, пов`язаними з наданням платіжних послуг (виконанням платіжних операцій). Під кіберризиком для цілей цієї частини розуміється ризик виникнення внаслідок реалізації кіберзагроз збитків та/або додаткових втрат банків, інших осіб, які здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, операторів платіжних систем та/або учасників платіжних систем, технологічних операторів платіжних послуг. Зазначені правила мають також містити процедури забезпечення безпеки виконання платіжних операцій, вжиття заходів з ідентифікації помилкових та неналежних платіжних операцій (суб`єктів таких платіжних операцій) та заходів із запобігання або припинення таких платіжних операцій, реагування на інциденти безпеки, здійснення моніторингу та ведення бази даних операційних інцидентів, кіберінцидентів та інцидентів безпеки, пов`язаних з наданням платіжних послуг (виконанням платіжних операцій).

Частинами 1, 2, 3 ст. 67 ЗУ «Про платіжні послуги» передбачено, що надавачі платіжних послуг зобов`язані запровадити систему захисту інформації, що має забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання. Система захисту інформації має забезпечувати цілісність, конфіденційність, доступність та простежуваність інформації, що формується, обробляється, передається та зберігається під час виконання платіжних операцій, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України. Надавачі платіжних послуг зобов`язані виконувати встановлені законодавством вимоги щодо захисту інформації. У разі виявлення порушень законодавства щодо захисту інформації, що містять ознаки вчинення злочину, надавачі платіжних послуг зобов`язані повідомити про це відповідні правоохоронні органи.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі №552/2819/16-ц (провадження №61-1396св18) вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі №127/23496/15-ц (провадження №61-3239св18) зазначено, що «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. При вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанції вірно прийняли до уваги правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15 та від 11 березня 2015 року №6-16цс15».

Аналогічний висновок наведений також у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі №691/699/16-ц (провадження №61-16504св18).

При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 26 серпня 2020 року у справі №766/19614/18, сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням відкритих карткових рахунків не є підставою для відмови у задоволенні позову.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19 (провадження № 61-1035св21) зазначено: «емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності. Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин. Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».

Судом встановлено відсутність доказів того, що відповідач своїми діями або бездіяльністю сприяв втраті чи незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера та іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, у зв`язку із чим не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення заборгованості, яка виникла у зв`язку з неправомірним списанням з карткового рахунку відповідача кредитних коштів та подальшим нарахуванням на цю суму процентів.

За наведених обставин, суд приходить до переконаня про відмову в задоволенні позову за його недоведеністю.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 141 ЦПК України, які покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у позові судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 527 ч.1, 530, 612, 1054 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 90 791.68 грн., стягнення судових витрат - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 04.11.2026 року.

Суддя Пастернак І.А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua