Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №462/6507/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6507/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2026 року Залізничний районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Кирилюка А. І.,

присяжних Андреюк Г. М., Гавриляка В. В.,

за участю секретаря судового засідання Шандри В. Т.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника Баєва В. І. ,

заінтересованої особи ОСОБА_3 ,

представника заінтересованої особи Коваля А. С.,

прокурора Дмитренко А. А.,

розглянувши у закритому судовому засіданні у порядку окремого провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , Заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Виконавчий комітет Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, Франківська окружна прокуратура міста Львова про усиновлення,

установив:

Позовні вимоги.

ОСОБА_1 , 21.07.2026 року (вх. № 19737) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова із письмовою заявою про усиновлення дитини, у якій просить суд:

- визнати ОСОБА_1 усиновлювачем малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 04.04.2020 року, а саме: виключити відомості про батька дитини ОСОБА_5 ; батьком усиновленої дитини записати ОСОБА_1 , прізвище дитини змінити на « ІНФОРМАЦІЯ_7 », по батькові змінити на « ІНФОРМАЦІЯ_7 ».

В обґрунтування своєї заяви, заявник ОСОБА_1 зазначає, що проживає спільно зі своєю дружиною ОСОБА_3 , спільною дитиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сином дружини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_1 . Так, висловлює своє бажання усиновити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки тривалий час вони мешкають разом, однією сім`єю, останній називає заявника батьком, тривалий час заявник бере участь у вихованні та утриманні дитини, між ними склалися теплі та довірливі стосунки. З огляду на вказане просить суд задовольнити заяву у повному обсязі (а.с 1-5)

Рух справи в суді.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Кирилюка А. І. (а.с 35)

Протоколом попереднього відбору присяжних від 21.07.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено присяжних - Андреюк Г. М. та Гавриляка В. В. (а.с 36)

Протоколом автоматизованого визначення присяжних від 21.07.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено присяжних - Андреюк Г. М. та Гавриляка В. В. (а.с 37)

Ухвалою Залізничний районний суд м. Львова від 23.07.2026 року постановлено вказану заяву залишити без руху у зв`язку із істотними недоліками (а.с 38)

Ухвалою Залізничний районний суд м. Львова від 31.08.2026 року постановлено вказану заяву повторно залишити без руху у зв`язку із істотними недоліками.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 14.09.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку окремого провадження. Призначено судове засідання у справі. (а.с 60-61).

Позиція сторін по справі.

Заявник ОСОБА_1 та його уповноважений представник - адвокат Баєв В. І. у судовому засіданні підтримали заяву про усиновлення, просили суд задовольнити у повному обсязі.

Заінтересована особа ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала заяву про усиновлення, не заперечила щодо задоволення такої.

Представник заінтересованої особи Виконавчого комітету Львівської міської ради, як органу опіки та піклування - Коваль А. С. у судовому засіданні не заперечив щодо задоволення заяви про усиновлення.

Прокурор Франківської окружної прокуратури м. Львова Дмитренко А. А. у судовому засіданні не заперечила щодо задоволення заяви про усиновлення.

Заслухавши думку учасників цивільної справи, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Так, згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому за таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутність оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов`язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об`єктивного рішення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, зокрема те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як передбачено ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Положеннями ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 стверджується, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком зазначено - ОСОБА_5 , громадянина України; матір`ю - ОСОБА_9 , громадянку України, про що 04.04.2020 року складено відповідний актовий запис № 421 Львівським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 11).

Із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_9 перебувають у шлюбі з 18.12.2025 року, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального Головного управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 3298. Прізвище після державної реєстрації шлюбу змінено на ОСОБА_1

З копії акту обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_1 від 28.04.2026 року вбачається, що в помешканні чисто, прибрано, сучасний ремонт, наявні продукти харчання, дитина має окрему кімнату, де є спальне ліжко, шафа, стіл для навчання, шкільне приладдя, іграшки. У помешканні проживають без реєстрації ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_3 та син дружини ОСОБА_4 (а.с. 18).

Із Договору дарування вбачається, що ОСОБА_1 є власником 3/4 частин квартири за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.09.2021 року (а.с. 19-23).

Окрім цього, судом була досліджена довідка про доходи видана громадянину ОСОБА_1 від 30.04.2026 року (а.с. 25).

Копією Висновку про стан здоров`я особи № 102 від 17.02.2026 року ОСОБА_1 стверджується, що останній за станом здоров`я може усиновити дитину (а.с. 27).

Витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» виданий про те, що, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 станом на 22.10.2026 року, відсутні відомості про наявність відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності, незнятої чи непогашеної судимості чи відомості про розшук.

Копією письмової ОСОБА_3 , посвідченої державним нотаріусом Сьомої Львівської державної нотаріальної контори Львівської обл. Ліуш М. М. від 19.01.2026 року, зареєстрованої у реєстрі за № 1-11 стверджується, що ОСОБА_3 дає згоду на усиновлення її малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 29).

Також суд приймає Висновок Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, як органу опіки та піклування про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 від 30.04.2026 року, згідно якого відділ «Служба у справах дітей» Залізничного району вважає за доцільне усиновлення та відповідність його інтересам дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 30).

Мотиви прийняття рішення та висновки суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною 1 ст. 21 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці, які визнають і/чи дозволяють існування системи усиновлення, забезпечують, щоб найкращі інтереси дитини враховувалися в першочерговому порядку.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у п. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) та у ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Усиновлення є прийняттям усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого ст. 282 цього Кодексу.

Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя (ст. 207 СК України).

За змістом ст. 208 СК України усиновленою може бути дитина, тобто особа, яка не досягла повноліття.

Статтею 211 СК України визначено, що усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювачем є родичем дитини.

Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.

За змістом ст. 217 СК України у випадках, коли дитина, стосовно якої розглядається питання про усиновлення, має батьків, обов`язковою умовою його позитивного вирішення є їхня вільна та безумовна згода. При цьому необхідно враховувати, що до набрання рішенням суду про усиновлення законної сили кожен із батьків може відкликати свою згоду незалежно від мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 СК України на усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 219 СК України усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони позбавленні батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється.

Стаття 218 СК України передбачає, що для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров`я. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв`язку з віком або станом здоров`я не усвідомлює факту усиновлення.

Правові наслідки усиновлення визначені ст. 232 СК України.

Відповідно до ст. 212 СК України, не можуть бути усиновлювачами особи, які: обмежені у дієздатності; визнані недієздатними; позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім`ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини; мають психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин, наявність яких встановлено на підставах, передбачених Законом України "Про психіатричну допомогу" та іншими законами України, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України; зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу); мають захворювання, розлади або стани, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, які встановлені за результатами медичного огляду, проведеного у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України; є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини; були засуджені за злочини проти основ національної безпеки України, кримінальні правопорушення проти життя і здоров`я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також за злочини, передбачені статтями 164, 166, 167, 169, 181, 187 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших кримінальних правопорушень; за станом здоров`я потребують постійного стороннього догляду; є особами без громадянства; перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем; вчинили домашнє насильство, насильство за ознакою статі та до них було застосовано адміністративне стягнення за його вчинення; є громадянами держави-агресора та/або держави, щодо якої Україною застосовано секторальні санкції; перебувають у шлюбі з громадянином держави-агресора та/або держави, щодо якої Україною застосовано секторальні санкції.

Відповідно до положень ст. 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємо відповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров`я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 232 СК України усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.10.2020 року у справі № 2-1297/2004 (провадження № 61-21722ск19), у контексті положень про усиновлення та батьківство, усиновитель робить свідомий та виважений вибір набути прав батька стосовно дитини, яка не є його кровною, та приймає на себе кореспондуючий цьому обов`язок стати рідною людиною цій дитині, вживати всіх можливих заходів та дій в інтересах дитини, займатися питаннями її виховання та розвитку таким чином і обсягом, яке в мінімальному значенні закріплено у законодавстві та диктується загальними уявленнями про батьківство. При цьому зовнішньо також має прослідковуватися те, що дитина відчуває, що вона перебуває в такому оточенні, яке забезпечить їй у необхідному випадку допомогу, зокрема і на її прохання, у звичайних побутових обставинах. Основне призначення інституту усиновлення полягає у вихованні дитини у сім`ї, формуванні стабільних та гармонійних умов життя усиновленої дитини.

Усиновлення здійснюється на підставі рішення суду (ч. 1 ст. 207 СК України) і вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення (ст. 225 СК України).

Згідно зі ст. 229 СК України особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір`ю, батьком дитини або повнолітньої особи.

Відповідно до ст. 233 СК України на підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.

За змістом ч. 3 ст. 314 ЦПК України за клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 СК України, ч. 7 ст. 314 ЦПК України усиновлення вважається здійсненим із дня набрання рішенням суду законної сили.

Висновки суду.

Під час судового розгляду не було встановлено обставин, які б виключали можливість усиновлення дитини заявником.

На підставі викладеного, враховуючи усі надані заявником докази по справі, суд дійшов висновку, що звернення останнього до суду із заявою про усиновлення дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зумовлене його бажання юридично оформити уже існуючі з дитиною родинні зв`язки, а його стан здоров`я та фінансові можливості дозволять забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя та розвитку дитини.

Так, суд, оцінивши у сукупності усі встановлені обставини справи, зокрема стан здоров`я заявника, його матеріальне становище, умови проживання, його ставлення до дитини, мотиви за яких заявник бажає усиновити дитину, відсутність обставин, що виключають можливість бути усиновлювачем, а також враховуючи бажання дитини, найкращі його інтереси, необхідність забезпечення стабільних та гармонійних умов його життя, дійшов переконання, що заява підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі.

У силу ч. 4 ст. 314 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника.

Так, виходячи з вимог ст. 141 ЦПК України, ч. 4 ст. 314 ЦПК України суд залишає понесені заявником судові витрати зі сплати судового збору за ним.

На підставі наведеного та керуючись ст. 12, 13, 258-259, 263-265, 268, 293, 294, 352 ЦПК України, ст. 217-220, 223, 224, 229-231 СК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , Заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Виконавчий комітет Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, Франківська окружна прокуратура міста Львова про усиновлення - задовольнити.

Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни в актовий запис за № 421 від 04.04.2020 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений у Львівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), а саме:

- у графі «відомості про батька» змінити з « ОСОБА_5 , громадянин України» на « ОСОБА_1 , громадянин України»;

- у графі «по батькові» дитини змінити з « ІНФОРМАЦІЯ_7 » на « ІНФОРМАЦІЯ_7 »;

- у графі «прізвище» дитини змінити з « ІНФОРМАЦІЯ_7 » на « ІНФОРМАЦІЯ_7 »;

- анулювати свідоцтво про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис № 421, та видати нове свідоцтво про народження дитини з урахуванням внесених змін.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 );

Заінтересована особа: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 );

Заінтересована особа: Виконавчий комітет Львівської міської ради, як орган опіки і піклування (код ЄДРПОУ 26256622, місцезнаходження: м. Львів, пл. Ринок, 1);

Заінтересована особа: Франківська окружна прокуратура міста Львова (код ЄДРПОУ: 02910031, місцезнаходження: м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 85).

Головуючий суддя/підпис/

присяжні/підписи/

Згідно з оригіналом.

Головуючий суддя