Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №332/4252/26
Суддя: Боєв Є. С.
ЄУН: 332/4252/26
Провадження №: 2-о/336/357/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2026 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Боєва Є.С., за участю секретаря судового засідання Нєдєльчевої О.В., заявника ОСОБА_1 , заінтересованої особи ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Гуляйпільська міська територіальна громада в особі Гуляйпільської міської ради, Гуляйпільська міська військова адміністрації Пологівського району Запорізької області, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
До суду звернувся ОСОБА_1 із вказаною заявою, в обгрунтування заяви зазначає таке.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Гуляйполе Запорізької області народився заявник ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у заявника народився син ОСОБА_4
20 грудня 1995 року органом приватизації було видано свідоцтво про право власності на житло, а саме квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Право спільної приватної власності належить: заявнику ОСОБА_1 , дружині заявника ОСОБА_2 ; дітям заявника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Співвласник вищевказаної квартири, ОСОБА_4 , у період з вересня 2002 року по 2005 рік здійснював трудову діяльність у місті Маріуполь Донецької області.
На час перебування у трудових відносинах ОСОБА_4 був тимчасово заресстрований за місцем проживання у відомчому гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 .
3 2005 року ОСОБА_4 припинив трудові відносини та повернувся до свого житла, до своєї родини. Разом з тим, після фактичного виїзду та припинення роботи ОСОБА_4 не здійснив офіційних дій щодо зняття з реєстрації місця проживання за адресою гуртожитку. Таким чином, його реєстрація у АДРЕСА_2 мала суто формальний характер, оскільки будь-яких прав на вказане житло він не заявив, обов`язків щодо його утримання не ніс та фактично там не проживав.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер. Місцем його смерті є Автономна Республіка Крим, де він перебував на відпочинку. Трагічний випадок стався внаслідок нещасного випадку під час керування водним транспортним засобом (водним скутером).
З метою оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вовк Ірини Іванівни на підставі чого 16 березня 2026 року була заведена спадкова справа №75351013. 08 травня 2026 року приватний нотаріус Вовк І.І. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Постанова мотивована тим, що спадкодавець ОСОБА_4 на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Оскільки на день смерті ОСОБА_4 не підтверджується спільне проживання з ОСОБА_1 , та ОСОБА_1 не подав заяву про прийняття спадщини в строк, встановлений ст. 1270 ЦК України, він вважається спадкоємцем що спадщину не прийняв.
Як зазначалося вище, померлий ОСОБА_4 з 2005 року та по день смерті проживав у АДРЕСА_3 .
На підставі викладеного, реєстрація ОСОБА_4 у м. Маріуполь була суто формальною. Спадкодавець ОСОБА_4 на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) фактично і постійно проживав разом із своїм батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1
Інші спадкоємці першої черги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заперечують проти встановлення даного факту, цивільний спір про право між ними відсутній.
Зважаючи на те, що чинним законодавством не передбачено іншого (позасудового) порядку встановлення факту спільного проживання спадкоємця та спадкодавця для оформлення спадщини, а нотаріус вичерпав свої повноваження, винесши постанову про відмову, єдиним можливим способом захисту прав Заявника є звернення до суду із цією заявою.
А тому на підставі вищезазначеного заявник просить суд: встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на час відкриття спадщини після його смерті, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_4 Новий(стара назва Гагаріна) буд.4, кв.1.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08.07.2026 справу направлено за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2026 року відкрито провадження у справі, та призначеного до розгляду в порядку окремного позовного провадження, судове засідання призначено на 05.11.2026 року. Крім того, витребувано від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк Ірини Іванівни належним чином засвідчену копію спадкової справи, яка зареєстрована в спадковому реєстрі № 75351013, після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
12.10.2026 року до суду надійшла вищезазначена спадкова справа.
У судовому засіданні 05.11.2026 року заявник підтримав заяву, просив її задовольнити.
Заінтересована особи ОСОБА_2 не заперечувала проти задоволення заяви.
Заінтересована особа ОСОБА_3 надав клопотання від 30.10.2026 року, за змістом якого просить розглянути справу за його відсутності, заяву просить задовольнити.
Інші заінтересовані особи, надали заяви від 24.09.2026 року за змістом яких не заперечують проти задоволення заяви.
Суд дослідивши письмові докази по справі, допитавши свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Гуляйполе Запорізької області народився заявник ОСОБА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 20 березня 1997 року Гуляйпільським РВ УМВС України в Запорізькій області (а.с.9).
ІНФОРМАЦІЯ_2 , у заявника народився син ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 12 червня 1981 року, серія та номер: НОМЕР_3 (а.с.12).
20 грудня 1995 року, органом приватизації було видано свідоцтво про право власності на житло, а саме квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).
Право спільної приватної власності належить: заявнику ОСОБА_1 ; дружині заявника ОСОБА_2 ; дітям заявника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
В цій квартирі станом на 2008 рік вся родина мешкала разом, що підвтерджується поясненнями заявника, , заінтересованої особи ОСОБА_2 , показаннями свідків.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть видане 23 червня 2008 року Комсомольською сільською радою Гуляйпільського району Запорізької області, актовий запис про смерть №10 (а.с. 13,14).
З метою оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вовк Ірини Іванівни, на підставі чого 16 березня 2026 року була заведена спадкова справа №75351013.
08 травня 2026 року приватний нотаріус Вовк І.І. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Постанова мотивована тим, що спадкодавець ОСОБА_4 на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Оскільки на день смерті ОСОБА_4 не підтверджується спільне проживання з ОСОБА_1 , та ОСОБА_1 не подав заяву про прийняття спадщини в строк, встановлений ст. 1270 ЦК України, він вважається спадкоємцем що спадщину не прийняв (а.с.18).
З матеріалів матеріалам спадкової справи № 96/2026 також вбачається, що інших спадкоємців крім заявника та заінтересованої особи ОСОБА_2 , померлий не мав.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Місцем відкриття спадщини с останнє місце проживання спадкодавця (ст. 1221 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Пункт п`ятий частини другої статті 234 ЦПК України, визначає, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч.1 ст. 1264 ЦК України).
Повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, на які посилився заявник, як на підставу своїх вимог, що підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 81, 89, 234, 256, 259, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Заяву - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на час відкриття спадщини після смерті останнього, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.С.Боєв
05.11.26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua