Суд: Хустський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №309/3724/26
Суддя: Ткач О. О.
Справа № 309/3724/26
Провадження № 2/309/2025/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2026 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Ткач О.О.,
розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження в м. Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Лукачко Іван Йосипович до ОСОБА_2 про стягнення аліментів , -
В С Т А Н О В И В:
Адвокат Лукачко І.Й. в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 11 листопада 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який було зареєстровано у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Хустського районного управління юстиції.
Від шлюбу сторони мають трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На даний час сторони проживають окремо, спільне життя в них не склалося. Діти проживають разом із позивачкою та перебувають на її повному утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, хоча така допомога є необхідною для забезпечення належних умов їхнього життя, фізичного та розумового розвитку.
Крім того, позивачка зазначає, що відповідач офіційно не працевлаштовується з метою уникнення сплати аліментів з офіційного доходу.
Посилаючись на викладені обставини, позивачка просить суд стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі по 5000 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дитиною повноліття та стягувати з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 4000 грн щомісячно до досягнення донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку.
Справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. З боку сторін клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
В судове засідання позивач не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідачу ОСОБА_2 надіслано копію позовної заяви з доданими до неї документами та було запропоновано подати відзив.
На виконання ухвали про відкриття провадження у справі представником відповідача – адвокатом Мацолою А.В. – подано відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач визнає позовні вимоги частково.
Заперечення проти позову обґрунтовані тим, що викладені в позовній заяві обставини не відповідають дійсності. Сторони не проживають разом із травня 2026 року. У зв`язку із систематичними непорозуміннями та конфліктами в сім`ї відповідач переїхав до іншого місця проживання, орендує житло та звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу. Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 26.08.2026 року шлюб між сторонами розірвано.
За час спільного проживання всі витрати на утримання сім`ї ніс відповідач. Після фактичного припинення спільного проживання відповідач продовжує матеріально утримувати дітей та забезпечувати їх усім необхідним.
Щодо тверджень позивачки про те, що відповідач умисно не працевлаштовується офіційно з метою ухилення від сплати аліментів з офіційного доходу, представник відповідача зазначає, що такі твердження не відповідають дійсності. Відповідач офіційно не працює, оскільки не може знайти постійного місця роботи.
На думку відповідача, визначений у позовній заяві розмір аліментів у сумі 5 000 грн щомісячно на кожну дитину є необґрунтовано завищеним і не підтверджений жодними належними доказами.
Стосовно вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку представник відповідача зазначає, що позивачкою не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження можливості відповідача надавати їй матеріальну допомогу в заявленому розмірі – 4 000 грн щомісячно. Вважає такий розмір необґрунтованим і документально не підтвердженим.
Разом із тим відповідач погоджується сплачувати на утримання позивачки аліменти в розмірі 3000 грн щомісячно до досягнення донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку.
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за даної явки.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано згідно рішення Хустського районного суду від 26.08.2026 року (а.с.6).
У даному шлюбі у них народилися троє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.7-9), які проживають разом з позивачкою (а.с.10).
Ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Право дитини на належне утримання передбачено низкою норм законодавства України.
Так, ч.1,2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.7, ч.8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
У відповідності до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
У ст.182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, ст.184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі. Згідно з вказаною статтею СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Оскільки на теперішній час неповнолітні діти проживають з позивачем та перебувають на її утриманні, то суд вважає, що позивач має право на отримання аліментів від батька дитини, який повинен виконувати свій обов`язок щодо їхнього утримання належним чином.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст.81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог. Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд враховує відсутність відомостей про наявність у відповідача інших осіб, які б знаходилась на його утриманні, та те, що він є фізично здоровою людиною працездатного віку та доказів, які б це спростували, суду не надав, а отже не позбавлений можливості заробляти.
З урахуванням вищевказаного, даних, які могли вказувати на неможливість або істотність обмеження надавати відповідачем матеріальну підтримку позивачу, судом не встановлено.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та неповнолітніх дітей, а також враховує стан здоров`я відповідача, який є молодим працездатним чоловіком та спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дітей.
Частиною 2 статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Так, згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років - 2817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.
Суд визначає розмір аліментів у сумі 4000 грн. щомісячно до досягнення дітьми повноліття, оскільки такий розмір відповідає встановленому ч.3 ст.184 СК України мінімальному рекомендованому розміру аліментів на одну дитину і відповідачем жодним чином не спростована можливість надання утримання дітей в такому розмірі.
Такий розмір аліментів відповідає вимогам закону про те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, адже такий розмір забезпечить необхідний мінімум для існування дитини, загалом надасть можливість дотримання принципу достатнього забезпечення дитини.
За таких обставин, приймаючи до уваги необхідний рівень матеріального забезпечення дитини відповідного віку та рівний обов`язок батьків утримувати дітей, суд вважає справедливими та фінансово можливими для відповідача і достатніми для забезпечення належного рівня дітей сторін аліменти у розмірі 4000 грн. щомісячно.
За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, який в пункті 54 свого рішення від 7 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» зазначав, «що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35-36, п.90), і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків».
Стосовно позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1, ч. 4 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом. Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно ч.2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Частиною 4 ст. 84 СК України передбачено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застосування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя або у твердій грошовій сумі.
Виходячи з принципу справедливості, розумності та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на дружину до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьохрічного віку в розмірі 3000 (трьох тисяч).
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).
Приймаючи до уваги, що згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1331,20 грн.
Згідно ч.1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141,258, 259, 263-265,354 ЦПК України, ст.ст. 180-184 Сімейного кодексу України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень щомісячно із їх індексацією відповідно до вимог законодавства, починаючи з 22 вересня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дружини у розмірі 3000 (три тисячі) гривень щомісячно із їх індексацією відповідно до вимог законодавства, починаючи з 22 вересня 2026 року і до досягнення дитиною ОСОБА_8 трьохрічного віку.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 (двадцять) копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Хустського
районного суду: Ткач О.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua