Вирок від 04 листопада 2026 р. у справі №205/14717/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/14717/26

Провадження № 1-кп/205/1122/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026047120000270, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 жовтня 2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Докучаєвська Донецької області, громадянина України., маючий середню освіту, не одружений, утриманців не маючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовцю військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, солдату резерву 55 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.07.2025 №189, військовослужбовця, солдата ОСОБА_3 , який прибув відповідно до розпорядження начальника штабу заступника командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 557-РС від 29.06.2025 в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з військової частини НОМЕР_3 з військової частини НОМЕР_4 , на посаду військової частини НОМЕР_1 з 02 липня 2025 року, зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду солдата резерву 55 запасної роти військової частини НОМЕР_1 .

Згідно зі ст.65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Згідно зі ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі Статут внутрішньої служби ЗС України) солдат ОСОБА_3 , як військовослужбовець, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому.

Відповідно до ст.ст.1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого - Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час у виняткових випадках, зідповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, в посаді солдату резерву 55 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що повинен дотримуватися вимог ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, був зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно та зразково виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.

Проте, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період в посаді солдату резерву 55 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , достовірно знаючи вимоги вказаного вище законодавства, та маючи можливість належно їх виконувати, діючи умисно, тобто передбачаючи можливості настання суспільно - небезпечних наслідків свого діяння та бажаючи їх настання, вчинив кримінальне правопорушення проти власності, а саме - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

Так, 22 вересня 2026 року близько 08 години 30 хвилин, ОСОБА_3 , знаходився у гостях в будинку АДРЕСА_2 , де в той же час знаходився його товариш ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає у вказаному будинку, та з яким вони спільно проводили час граючи на мобільному телефоні котрий належить ОСОБА_4 .

Надалі, того ж дня, в той же час, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_3 про те, що він хоче відпочити та лягти спати. В цей момент у ОСОБА_3 , раптово виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_4 , а саме - мобільним телефоном марки «Samsung» модель «Galaxy А07» 4/128 GB, ІМEI1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , S/N НОМЕР_7 , який належав останньому на праві власності, шляхом зловживання довірою та оберненням вказаного мобільного телефону на свою користь.

В подальшому, ОСОБА_3 , в той же день та час, перебуваючи за вищевказаною адресою, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою та обернення його на свою користь, використовуючи довірчі, дружні стосунки, які склалися між ним та ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи довірою свого товариша ОСОБА_4 , знаходячись, поруч з останнім, під приводом продовження гри на належному йому мобільному телефоні в той час коли останній буде спати, звернувся до ОСОБА_4 з проханням передати йому мобільний телефон у тимчасове користування та продовження гру, заздалегідь не маючи намірів в подальшому повертати вищевказаний мобільний телефон. Тоді ж, ОСОБА_4 , не підозрюючи дійсні протиправні наміри ОСОБА_3 , будучи помилково впевненим у сумлінності дій ОСОБА_3 , надав свою згоду і передав останньому належний йому мобільний телефон марки «Samsung» модель «Galaxy А07» 4/128 GB, ІМEI1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , S/N НОМЕР_7 , вартістю 8022 гривня 01 копійку, після чого пішов спати у іншу кімнату.

Надалі, в той же час, ОСОБА_3 отримавши від ОСОБА_4 належний йому на праві власності мобільний телефон, шляхом повідомлення потерпілому завідомо неправдивих відомостей щодо дійсності свого наміру, оцінивши ситуацію, яка склалася, розуміючи, що ОСОБА_4 ліг спати та за його діями не спостерігає, при цьому не зможе завадити доведенню ним його кримінально - протиправного умислу до кінця, вийшов з будинку разом з мобільним телефоном ОСОБА_4 та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, в подальшому розпорядившись мобільним телефоном ОСОБА_4 марки Samsung» модель «Galaxy А07» 4/128 GB, ІМEI1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , S/N НОМЕР_7 , на власний розсуд, спричинивши тим самим потерпілому майнову шкоду у розмірі 8022 гривень 01 копійка.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

До обвинувального акту, який містить клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додані: письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності його захисника – адвоката ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні та письмова заява потерпілого ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

За результатами дослідження змісту відповідної заяви та матеріалів кримінального провадження, у суду не виникло сумнівів у тому, що ця заява обвинуваченого є усвідомленою, відповідає його внутрішній волі та процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на нього.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.ст.381-382 КПК України.

Встановлені в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд, з огляду на відповідність цих обставин матеріалам кримінального провадженні, а також з урахуванням відсутності підстав для сумніву в їх об`єктивності та доведеності, визнає їх доведеними.

Таким чином, суд приходить до висновку про достатність підстав для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

Обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст.. 66 КК України обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає його щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відноситься до категорії кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого, який маючий середню освіту, не одружений, утриманців не маючий, військовослужбовцю військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, солдату резерву 55 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , а також для попередження нових кримінальних правопорушень, йому слід призначити покарання у вигляді штрафу передбаченого санкцією статті.

Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде ефективним і дієвим з метою профілактики подальшої асоціальної поведінки обвинуваченого.

Питання про відшкодування витрат на залучення експертів суд вирішує у відповідності до приписів ст. 122, 124 КПК України.

Питання щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні підлягає вирішенню судом у порядку, встановленому ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374,382 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов`язані із проведенням судова-товарознавча експертиза, оформлена висновком експерта № 1679 від 09.10.2026 в сумі 458 гривень 01 копійка.

Речові докази у кримінальному провадженні, якими було визнано:

- мобільним телефоном ОСОБА_4 марки Samsung» модель «Galaxy А07» 4/128 GB, ІМEI1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , S/N НОМЕР_7 . який передано під зберігальну розписку власнику ОСОБА_4 , вважати повернутим за належністю;

- відеозапис із назвою «Відео_ імперіал_ 22.09.2026» котрий відкпійовано на оптичний носій інформації – диск з назвою «Axent Ich Liebe Perfection, CD-R 700MD 80 min 52, disk compact Recordable», який знаходиться в опечатаному конверті з пояснювальним написом «Конверт» з диском CD як додаток до протоколу огляду предмета від 22.10.2026, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, продовжити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

В іншій частині вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1