Суд: Індустріальний районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №202/5239/26
Суддя: Логвіненко Т. Г.
202/5239/26
1-кп/202/1492/2026
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду міста Дніпра кримінальне провадження, внесене 20.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026047210000031, у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, який не одружений, офіційно не працевлаштований, маючий на утриманні неповнолітніх дітей – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні непрацездатних осіб не маючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,4 ст. 358, ч. 1 ст. 197-1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
У невстановленому досудовим розслідуванням місці, у період часу з 16 грудня 2024 по 11 лютого 2025 року, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на підроблення офіційного документа, а саме: договору купівлі-продажу нежитлової будівлі та споруди автостоянки, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Осіння, 9-В, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , з метою його подальшого використання.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше грудня 2024 року, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, вніс до вказаного договору неправдиві відомості шляхом виконання рукописних написів, а саме: у верхньому лівому куті документа виконав напис: «Мною, приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_7 , було зроблено виправлення 1340 кв.м. Закресленому вірити», після чого виконав підпис від імені нотаріуса; у пункті 2 договору вніс рукописний запис: «- 1340 кв.м.», тим самим підробив офіційний документ, який посвідчується особою, уповноваженою на вчинення нотаріальних дій, з метою його подальшого використання.
Вказаними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України - підроблення офіційного документа, який посвідчується нотаріусом, з метою його використання.
Крім того, у період часу з 16 грудня 2024 по 11 лютого 2025 року, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого офіційного документа, а саме договору купівлі-продажу нежитлової будівлі та споруди автостоянки, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Осіння, буд. 9-В, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , до якого ним раніше були внесені неправдиві відомості шляхом виконання рукописних написів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи, що вказаний документ є підробленим, та бажаючи використати його для настання юридично значимих наслідків, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 11 лютого 2025 року, надав зазначений договір ОСОБА_8 , який не був обізнаний про внесення до документа неправдивих відомостей та вважав його справжнім офіційним документом.
У подальшому, 11 лютого 2025 року, ОСОБА_8 подав вказаний договір державному реєстратору ОСОБА_9 з метою проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Осіння, буд. 9-В.
На підставі поданого договору державним реєстратором ОСОБА_9 сформовано заяву про державну реєстрацію права власності щодо нежитлової будівлі та споруди автостоянки загальною площею 20 кв.м., до складу яких включено мощення загальною площею 1340 кв.м.
Вказаними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого офіційного документа.
Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками на підставах та в порядку, визначених законом, зокрема шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно зі ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації таких прав.
Відповідно до ч.1 ст.211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу її у власність або надання у користування (оренду), а також за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.
Так, ОСОБА_5 , у невстановлений у ході досудового розслідування час та місці, але не пізніше 16 грудня 2024 року, маючи умисел на самовільне зайняття земельної ділянки, достовірно знаючи про відсутність у нього, передбачених законом підстав для набуття права власності чи користування земельною ділянкою, а саме: відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (оренду), укладеного правочину щодо неї, державної реєстрації права власності, права постійного користування чи права оренди, а також документів, що посвідчують право на земельну ділянку, діючи умисно, самовільно зайняв земельну ділянку комунальної форми власності загальною площею 1279 кв.м., розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Осіння, 9-В, навпроти будинку №9.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 здійснив фактичне огородження вказаної земельної ділянки шляхом встановлення паркану та надалі використовував її для розміщення майданчика для паркування транспортних засобів і здійснення підприємницької діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку.
Досудовим розслідуванням встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1279 кв.м., належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради та використовується ОСОБА_5 за відсутності будь-яких правовстановлюючих документів, без прийняття уповноваженим органом рішення про передачу її у власність або користування (оренду), без укладення відповідного правочину та без державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, чим порушено вимоги ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Таким чином, ОСОБА_5 , діючи умисно, всупереч вимогам ст.14 Конституції України, ст.ст. 116, 124, 125, 211 Земельного кодексу України, самовільно зайняв земельну ділянку комунальної власності площею 1279 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , яку використовував для розміщення майданчика для паркування транспортних засобів та здійснення діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку, внаслідок чого територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради спричинено майнову шкоду на загальну суму 399 878 гривень 86 копійок.
Вказаними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 197-1 КК України - самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному власнику.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,4 ст. 358, ч. 1 ст. 197-1 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті та пояснив, у вчиненому щиро кається.
Представник потерпілого в судовому засіданні підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, цивільний позов не заявив, покарання обвинуваченому просив призначити на розсуд суду.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що представник потерпілого та прокурор також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_5 правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд допитавши обвинуваченого ОСОБА_5 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за:
Ч. 1 ст. 358 КК України - підроблення офіційного документа, який посвідчується нотаріусом, з метою його використання;
Ч. 4 ст. 358 КК України – використання завідомо підробленого офіційного документа.
Ч. 1 ст. 197-1 КК України - самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному власнику.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який не працює, не одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку у лікаря- психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, вину визнав, щиро розкаявся, матеріальну шкоду не відшкодував.
В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді штрафу: за ч. 1 ст. 358 КК України у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.; за ч. 4 ст. 358 КК України у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.; за ч. 1 ст. 197-1 КК України у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп., на підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.
Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.
Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов не заявлено. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КК України. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,4 ст. 358, ч. 1 ст. 197-1 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.;
- за ч. 1 ст. 197-1 КК України у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.,
На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.,
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Речові докази: microSD з відеозаписом проведення огляду, який зберігається в матеріалах кримінального провадження – зберігати в матеріалах кримінального провадження провадження протягом усього часу їх зберігання.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судово-економічної експертизи № 1504-1-26 від 23.04.2026 року, які згідно довідки складають 7328 (сім тисяч триста двадцять вісім) грн. 00 коп.
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпра.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua