Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №204/9984/25
Суддя: Гречана В. Г.
справа № 204/9984/25
провадження № 2/208/2816/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2026 р. м. Кам`янське
Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:
головуючого судді - Гречаної В.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Грищенко О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 204/9984/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за допомого підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний суд звернулось до Чечелівського районного суду м. Дніпра із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 05.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2903630, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту складає 3000 грн.
10.08.2023 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «КредитКапітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № ККЛУ10082023.
Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків та комісії у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором.
Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 14321,7 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту – 3000 грн.; заборгованість за процентами – 11321,7 грн.;
Враховуючи викладене позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2903630 від 05.02.2022 року в загальному розмірі 14321,7 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», сплачений судовий збір в сумі 2422,4 грн та витрати на професійну правничу допомогу 8000 грн.
Ухвалою судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 26.09.2025 року, цивільну справу №204/9984/25 передано за підсудністю до Заводського районного суду міста Кам`янського.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно із відповіддю №2251954 від 19.01.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 20.01.2026 року відкрито провадження у справі № 204/9984/25 за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання та задоволено клопотання про витребування доказів.
Вказана ухвала направлена на виконання до АТ КБ «Приват банк» щодо витребування доказів. 23.02.2026 року від АТ КБ «Приват банк» надійшов лист без витребуваних доказів.
23.02.2026 року судом повторно направлено ухвалу про витребування доказів на електронну пошту АТ КБ «Приват банк» та доставлено лист 23.02.2026 року, що підтверджується довідкою.
02.03.2026 року судом також направлено ухвалу про витребування доказів на електронну пошту АТ КБ «Приват банк» та було доставлено, що підтверджується довідкою.
30.03.2026 року судом втретє направлено ухвалу про витребування доказів на електронну пошту АТ КБ «Приват банк» яку доставлено 02.04.2026 року, що підтверджується довідкою.
01.05.2026 року судом вчетверте направлено ухвалу про витребування доказів до АТ КБ «Приват банк» засобами поштового зв`язку та отримано банком 30.06.2026 року.
15.06.2026 року від АТ КБ «Приват банк» надійшов лист про виконання ухвали про витребування доказів.
15.07.2026 року АТ КБ «Приват банк» надало докази на виконання ухвали про витребування доказів.
Позивачем у позовній заяві було надано згоду на розгляд справи без участі їх представника та не заперечують проти винесення судом заочного рішення.
Відповідач, в судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи неодноразово повідомлявся шляхом направлення судових повісток засобами поштового зв`язку «Укрпошта» за зареєстрованим місцем проживання відповідача, що в розумінні ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним повідомленням про розгляд справи, причини своєї неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Заяв та клопотань про проведення розгляду справи за його відсутності не подавав.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст.280,281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК
Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що 05.02.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено договір № 2903630 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Відповідно до п. 1.2 договору Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 3000 гривень. 1.3. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Згідно п. 1.4.1. стандартна процента ставка становить 1,99% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.
Положеннями п. 1.4.2 визначено, що знижена процентна ставка становить 0,01% в день та застосовується на таких умовах.
Вказаний кредитний договір та паспорт споживчого кредиту, який містить аналогічні умови підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т124 05.02.2022 07:43:25.
Згідно з довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» від 04 березня 2024 року № 4804-0403 вбачається, що 05 лютого 2022 року о 07:45:03 було успішно здійснено переказ коштів у розмірі 3 000,00 грн на платіжну картку № 5457086387. Номер транзакції в системі iPay.ua - 135853392. У призначенні платежу зазначено: «Зарахування 3000 грн на карту НОМЕР_1 ».
З розрахунку заборгованості за Договором №2903630 від 05.02.2022 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 10.08.2023 року, вбачається загальний розмір заборгованості складає 14321,70 грн, з яких 3000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 11321,7 грн – заборгованість за відсотками.
10.08.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» укладено договір факторингу № ККЛУ-10082023, відповідно до якого оформлення відступлення Права Вимоги відбувається в наступному порядку. П. 6.2.1. за цим Договором Клієнт передає, а Фактор приймає Права Вимоги в розміні ОСОБА_2 6.2.2. для підтвердження дійсності Прав Вимоги, що відступаються, Клієнт на не Фактору Документацію в порядку, передбаченому цим Договором. П. 6.2.3. права Вимоги переходять до Фактора після підписання Сторонами цього Договору виконання Фактором вимог п. 7.2 Договору, відповідно до якого Фактор здійснює оплату Клієнту шляхом: перерахування суми, що вказана в п.7.1 цього Договору, на вказаний у реквізитах до цього Договору рахунок, протягом 2 (двох) робочих днів з дати підписання Сторонами цього Договору.
10.08.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» укладено акт приймання-передачі Реєстру Боржників від 10 серпня 2023 року до Договору факторингу № ККЛУ-10082023 від 10 серпня 2023 року.
На підтвердження оплати за договором факторингу № ККЛУ-10082023 від 10.08.2023 позивачем надано платіжну інструкцію № 72296 від 10.08.2023 року.
З витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № ККЛУ-10082023 від 10.08.2023 вбачається що ТОВ «Лінеура Україна» відступило право вимоги до відповідача за кредитним договором № 2903630, загальний розмір заборгованості складає 14321,70 грн, з яких 3000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 11321,7 грн – заборгованість за відсотками.
З відповіді АТ КБ «Приватбанк» наданої на ухвалу про витребування доказів вбачається, що на ім?я ОСОБА_1 в банку емітовано карту N? НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) Повідомлено, що по рахунку (ах) НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) було зарахування коштів на суму 3000 UAH за період 05.02.2022-05.02.2022 р - від 05.02.2022 р.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні норми права.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205,207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, передбачають відповідь особи, якій адресові на пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За таких обставин суд вважає, що сторонами погоджено всі істотні умови кредитного договору, оскільки дані електронного договору містить істотні умови щодо суми кредиту, дати його видачі, строку надання коштів, розміру процентів та умов кредитування, при цьому вказаний договір недійсним або неукладеним не визнавався.
Щодо набуття позивачем права вимоги за вказаними кредитним договором суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним (Постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11, постанова Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15).
На підтвердження переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором № 2903630 від 05.02.2022 року надано належні докази.
Суд звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 07.01.2026 р. у справі № 727/2790/25 зазначено, що майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (частина перша статті 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з`явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу. Майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення.
При цьому, перехід права вимоги за кредитним договором стосувався чинного зобов`язання на момент його передачі і відбувся на законних підставах.
Оскільки позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження обставин укладення кредитного договору, та факту видачі кредитних коштів, враховуючи порушення відповідачем умов кредитного договору та існування заборгованості, а також враховуючи позицію відповідача, який не оспорив ні суму позову, ні підстав, з яких позов заявлений, суд задовольняє заявлений позов у повному обсязі в частині стягненя заборгованості.
Згідно до положень ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача.
У справі заявлено до відшкодування витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано договір про надання правової правничої допомоги № 0107 01 липня 2025 року, акт № 381 від 05.09.2025 року, детальний опис наданих послуг до акту № 381.
Згідно з детальним описом наданих послуг до акту № 381 на виконання договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 р. та Акту №381 від 05.09.2025 року, АО «Апологет» надало послуги, а саме: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором тривалістю 30 хвилин; ознайомлення з матеріалами кредитної справи тривалістю 2 години; погодження правової позиції клієнта у справі тривалістю 30 хвилин; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта тривалістю 3 години 30 хвилин, а також подання позовної заяви до суду від імені клієнта. Загальна тривалість зазначених послуг становить 6 годин 30 хвилин,
Згідно акту № 381 сума наданих послуг відповідно до договору складає: 8000 грн.
Згідно статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
При вирішенні питання розподілу судових витрат враховуються: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості письмових доказів на дослідження та збирання яких адвокат витратив би значний час.
За таких обставин, беручи до уваги предмет позову, обсяг матеріалів справи, задоволення позовних вимог, та суму заборгованості, присуджену до стягнення, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
З урахуванням вищенаведених норм, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційний розміру стягнутої заборгованості в розмірі 2662,40 грн та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд –
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_5 , банк отримувача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) заборгованість за кредитним договором № 2903630 від 05.02.2022 року в загальному розмірі 14 321 (чотирнадцять тисяч триста двадцять одна) гривня 70 копійок.
Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_5 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
жуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Відомості про сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_5 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх)
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Суддя В.Г. Гречана
Оригінал: reyestr.court.gov.ua