Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №947/37691/26 — Київський районний суд м. Одеси

____________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/37691/26

Провадження № 2/947/8235/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Скриль Ю.А.,

за участі секретаря судового засідання Приймака Р.О.

представника позивача – адвоката Агабекової В.В.,

представника відповідача – адвоката Клочка С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позовних вимог

10.09.2026 позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Агабекової Валерії Вячеславівни звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд розірвати шлюб між ним та відповідачкою, зареєстрований 23 грудня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі Одеського міського управління юстиції, за актовим записом за № 2772, від якого сторони мають малолітню доньку.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він та відповідачка перебувають у шлюбі, 23 грудня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі Одеського міського управління юстиції, за актовим записом за № 2772.

Від даного шлюбу є спільна неповнолітня дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спору з відповідачем про місце проживання дитини не має.

Однак, на цей час подружні відносини фактично припинились, з відповідачем спільного господарства не ведеться з початку 2026 року. Причиною розірвання шлюбу є відсутність у сторін спільних інтересів, наявні різні погляди на сімейне життя та обов`язки, відсутнє взаєморозуміння, втрачене почуття любові та поваги один до одного.

Намірів на примирення сторони не мають, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Відзив на позовну заяву

22.09.2026 до суду надійшов відзив відповідачки ОСОБА_2 . Відповідачка повністю визнає вимогу про розірвання шлюбу і просить суд її задовольнити. Водночас, заперечує проти стягнення з неї 25 000,00 грн витрат на правничу допомогу та 1064,96 грн судового збору.

Відповідачка погоджується з неможливістю подальшого спільного життя та збереження шлюбу, але вважає виклад причин розпаду сім`ї у позові неповним. Позивач у 2022 році виїхав з України і відтоді до України не повертався. Його тривала відсутність поруч зі нею та дитиною у найскладніші для них часи війни, енергетичної кризи, відсутність необхідної підтримки й захисту з боку чоловіка стали однією з основних причин фактичного припинення сімейних відносин. Її з дитиною періодичні поїздки до чоловіка за кордон не вирішили тих сімейних питань, які стали між нею і чоловіком, а навпаки - погіршили їх стосунки. Під час зустрічей та розмов про спільне майбутнє подружнє життя, вирішення нагальних сімейних питань чоловік поводив себе відсторонено, не бажав визнавати необхідність вирішення питань, був агресивним, жорстким, відповідачка зазнавала психологічного та фізичного впливу від нього. Тому я вважає і наполягає, що причини розпаду сім`ї не вичерпуються зазначеними позивачем загальними посиланнями на різні погляди та втрату взаєморозуміння з січня 2026 року.

Свої заперечення щодо стягнення з неї витрат на правничу допомогу обґрунтовує тим, що за пунктами 1.1, 1.2 договору від 08.09.2026 між позивачем із ТОВ «ПРАВОВА ДОПОМОГА ВСІМ» виконавцем юридичних послуг / правової допомоги є товариство. Пункт 3.1 визначає 25 000 грн за підготовку проєкту позову про розірвання шлюбу та представництво в суді. Натомість, за договором від 08.09.2026 № 08092605 між позивачем із адвокатом Булавенко Валерією Вячеславівною передбачено аналогічні послуги, але пункт 3.1 прямо встановлює: «Правнича допомога не передбачає оплати в рамках укладеної угоди».

Таким чином, у поданих фрагментах договорів 25 000 грн є ціною послуг ТОВ, а не погодженим гонораром адвоката. ТОВ не є адвокатським бюро чи адвокатським об`єднанням.

Процесуальні дії та рух справи

Позивач через свого представника звернувся до Київського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» з вказаним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.

Згідно з інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру від 13.09.2026 №3309057, відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить до територіальної юрисдикції Київського районного суду м. Одеси.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 15.09.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу визначений п`ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для надання відзиву на позовну заяву.

22.09.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачка повністю визнає вимогу про розірвання шлюбу і просить суд її задовольнити. Водночас, заперечує проти стягнення з неї судових витрат.

Ухвалою суду від 23.09.2026, здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Призначене судове засідання на 3 листопада 2026 року о 12 годині 00 хвилин.

Водночас, вказаною ухвалою зобов`язано сторону позивача надати суду у судове засідання 3 листопада 2026 року о 12 годині 00 хвилин для огляду оригінали договору про надання правничої допомоги від 08.09.2026 від 8 вересня 2026 року та договір про надання правової допомоги/юридичних послуг від 08.09.2026 у повному обсязі з підписами та додатками про оплату; для електронних договорів - електронні оригінали з можливістю перевірити підписання.

У судове засідання 3 листопада 2026 року з`явились представник позивача – адвокат Агабекова В.В. та представник відповідача адвокат Клочко С.І.

Представник позивача Агабекова В.В. позов підтримала та просила його задовольнити - шлюб розірвати Підтвердила, що примирення між сторонами не можливе. Оскільки сторони малолітню доньку, розірвати шлюбу можливо лише в судовому порядку.

На виконання ухвали суду від 23.09.2026 представник позивача надала суду для огляду оригінали наступних документів:

договір № 08092605 про надання правової допомоги/юридичних послуг від 08.09.2026 між адвокатом ТОВ «ПРАВОВА ДОПОМОГА ВСІМ» та ОСОБА_1 ;

акт № 08092605 приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги/юридичних послуг № 08092605 від 08.09.2026.

договір про співробітництво сфері надання правої допомоги/юридичних послуг № 01092601-с від 07 вересня 2026 року між ТОВ «ПРАВОВА ДОПОМОГА ВСІМ» та Адвокатом Агабековою (Булавенко) Валерією Вячеславівною та додаток від 08.09.2026 до вказаного договору;

договір про надання правничої допомоги 08092605 від 8 вересня 2026 року між адвокатом Булавенко Валерією Вячеславівною та ОСОБА_1 .

Представник відповідача адвокат Клочко С.І. підтримав позицію, викладену у відзиві, в якому відповідачка повністю визнає вимогу про розірвання шлюбу і просить суд її задовольнити. Підтверджує, що примирення між сторонами не можливе. Оскільки сторони малолітню доньку, розірвати шлюбу можливо лише в судовому порядку.

Водночас, Представник відповідача заперечував проти стягнення з відповідачки судових витрат.

Суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 5 листопада 2026 року о 17 годині 00 хвилин.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Суд установив, що 23 грудня 2015 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладений шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі Одеського міського управління юстиції, за актовим записом за № 2772.

Вказане підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 23 грудня 2015 року, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі Одеського міського управління юстиції.

Від даного шлюбу є спільна неповнолітня дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, припинили спілкування, шлюбно-сімейні відносини мають формальний характер, подальше збереження шлюбу неможливе та суперечить їх інтересам.

Норми права, які застосовані судом, та мотиви їх застосування:

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України).

Згідно з положеннями ч. 3 та ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Стаття 112 Сімейного кодексу України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Оцінка аргументів та Висновки суду

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення позивача про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторони наміру не мають.

Відповідачка повністю визнає вимогу про розірвання шлюбу, просить суд її задовольнити та шлюб розірвати.

Суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

За статтею 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їхніх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Суд встановив, що сім`я розпалася остаточно, і шлюб носить формальний характер. Подальше сумісне проживання суперечить їх інтересам, що мають істотне значення.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Суд прийшов до висновку щодо можливості повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 532,48 грн (1064,96 грн *50%).

Ураховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, 50 відсотків судового збору 532,48 грн (1064,96 грн *50%) покладаються на відповідачку.

Щодо витрат на правничу допомогу у сумі 25 000,00 грн

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 (справа № 379/1418/18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До матеріалів справи надані:

договір № 08092605 про надання правової допомоги/юридичних послуг від 08.09.2026 між адвокатом ТОВ «ПРАВОВА ДОПОМОГА ВСІМ» та ОСОБА_1 ;

акт № 08092605 приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги/юридичних послуг № 08092605 від 08.09.2026.

договір про співробітництво сфері надання правої допомоги/юридичних послуг № 01092601-с від 07 вересня 2026 року між ТОВ «ПРАВОВА ДОПОМОГА ВСІМ» та Адвокатом Агабековою (Булавенко) Валерією Вячеславівною та додаток від 08.09.2026 до вказаного договору;

договір про надання правничої допомоги 08092605 від 8 вересня 2026 року між адвокатом Булавенко Валерією Вячеславівною та ОСОБА_1 .

З наданих матеріалів вбачається, що за пунктами 1.1, 1.2 договору від 08.09.2026 між позивачем із ТОВ «ПРАВОВА ДОПОМОГА ВСІМ» виконавцем правової допомоги/юридичних послуг є товариство. Пункт 3.1 визначає 25 000 грн за підготовку проєкту позову про розірвання шлюбу та представництво в суді. Натомість, за договором від 08.09.2026 № 08092605 між позивачем із адвокатом Булавенко Валерією Вячеславівною передбачено аналогічні послуги, але пункт 3.1 прямо встановлює: «Правнича допомога не передбачає оплати в рамках укладеної угоди».

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК відшкодуванню підлягають витрати на професійну правничу допомогу, яку надають адвокати (або адвокатські бюро/об`єднання).

ТОВ «ПРАВОВА ДОПОМОГА ВСІМ» (КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права») не є адвокатським бюро чи об`єднанням.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 263-265, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 113, 114 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 23 грудня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі Одеського міського управління юстиції, за актовим записом за № 2772, від якого сторони мають малолітню доньку.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків судового збору в розмірі 2403 (дві тисячі чотириста три) гривні 12 копійок.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривнi 48 копійок відповідно до квитанції до платіжної інструкції № 1.897512573.1 від 10.09.2026.

Повернення сплаченої суми судового збору необхідно здійснити в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

У стягненні витрат на правничу допомогу відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення суду підписане 05.11.2026.

Суддя Ю. А. Скриль